КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Побудова та аналіз однофакторної економетричної моделі
Приклад 1.1. На основі даних про роздрібний товарообіг і доходи населення у деякому населеному пункті за 10 років побудувати економетричну модель роздрібного товарообігу. Дати загальну характеристику достовірності моделі та зробити висновки. Вихідні дані та елементарні перетворення цих даних для побудови моделі наведені в табл. 1.2. Таблиця 1.2 Вихідні дані
Розв’язання: 1. Ідентифікуємо змінні: – роздрібний товарообіг (залежна змінна); – доходи населення (незалежна змінна). 2. Нехай специфікація моделі визначається лінійною функцією; вона має такий вигляд: , де –– параметри моделі; –– стохастична складова, залишки. 3. Оцінимо параметри моделі за методом 1МНК. Для цього запишемо систему нормальних рівнянь: –– кількість спостережень. Підставимо в цю систему величини , які розраховані на основі вихідних даних табл. 1.1; тоді система набуде такого вигляду: Розв’яжемо цю систему відносно невідомих параметрів : . Таким чином, економетрична модель запишеться так: . 4. Розрахуємо дисперсії залежної змінної та залишків: 5. Визначимо коефіцієнти детермінації та кореляції: Оскільки коефіцієнт детермінації , це свідчить, що варіація обсягу роздрібного товарообігу на 98,96% визначається варіацією доходів населення. Коефіцієнт кореляції характеризує тісний зв’язок між цими соціально-економічними показниками. Величини R 2 і r для однофакторної економетричної моделі свідчать про її достовірність, якщо вони наближаються до одиниці. 6. Знайдемо матрицю помилок C (матрицю, обернену до матриці системи нормальних рівнянь): 7. Визначимо стандартні помилки оцінок параметрів моделі, враховуючи дисперсію залишків: Порівняємо стандартні помилки оцінок параметрів моделі з величиною цих оцінок. У теорії економетричних досліджень прийнято вважати, що оцінка параметру моделі є незміщеною, якщо відношення стандартної помилки оцінки до її абсолютної величини не перевищує 30 відсотків. В результаті визначимо, що стандартна помилка оцінки параметру становить 3,24% абсолютного значення цієї оцінки (0,818), що свідчить про незміщеність даної оцінки параметру моделі. Стандартна помилка оцінки параметру становить 33,83% абсолютного значення цієї оцінки (1,948), а це означає, що даний параметр може мати зміщення, яке зумовлюється невеликою сукупністю спостережень (n = 10). Висновки. Економетрична модель кількісно описує зв’язок роздрібного товарообігу і доходів населення. Параметр характеризує граничну величину витрат на купівлю товарів у роздрібній торгівлі, коли дохід збільшується на одиницю, тобто при збільшенні доходів на одиницю обсяг роздрібного товарообігу зростає на 0,818 одиниці . Визначимо коефіцієнт еластичності роздрібного товарообігу залежно від доходів населення: . На основі коефіцієнта еластичності можна стверджувати, що при збільшенні доходів населення на один процент роздрібний товарообіг зросте на 0,9115%. Приклад 1.2. На основі даних про відвідування занять школярами та їх успішність у школах м. Чернігова побудувати економетричні моделі витрат на харчування: лінійну, параболічну, показникову. За принципом мінімальності незміщеного стандартного відхилення вибрати найбільш адекватну економетричну модель. Таблиця 1.3 Дані до задачі
Розв’язання: Ідентифікуємо змінні: – середній рівень знань (залежна змінна); – відсоток відвіданих уроків (незалежна змінна). Побудуємо емпіричний точковий графік. Рисунок 1.1 – Емпіричний точковий графік (діаграма розсіяння) Аналізуючи рисунок 1.1, зробимо висновок, що в якості аналітичної залежності можна обрати одну з наступних функцій: – лінійну: ; – параболу другого порядку ; – показову: . Застосуємо метод МНК для визначення параметрів рівняння регресії. Для лінійної моделі система нормальних рівнянь має вигляд ( –– кількість спостережень): (1.1) Для параболи другого порядку: система нормальних рівнянь має вигляд: (1.2) Для знаходження параметрів показової моделі застосуємо прийом, який в економетрії носить назву лінеаризація. Логарифмуємо обидві частини рівності . Отримаємо: . Остання формула задає лінійну залежність від змінної . Отже, система нормальних рівнянь для показової функції має вигляд: (1.3) Складемо розрахункову таблицю для обчислення коефіцієнтів систем нормальних рівнянь (1.1) – (1.3) (таблиця 1.4). Таблиця 1.4 Розрахункова таблиця для обчислення коефіцієнтів систем нормальних рівнянь
Підставляємо розраховані коефіцієнти у системи нормальних рівнянь: - для лінійної моделі: - для параболічної моделі: - для показової моделі: Розв’язуючи ці системи рівнянь, знаходимо параметри рівнянь регресії (таблиця 1.5). Таблиця 1.5 Параметри рівнянь регресії
Маємо моделі: - лінійна модель: ; - парабола 2-го порядку: . - показова модель: . Розрахуємо теоретичні рівні по кожній моделі, а також квадрати залишків та їх суми (табл.. 1.6). Таблиця 1.6 Розрахунок стандартних помилок апроксимації
У останньому рядку таблиці для кожного з трьох рівнянь розрахована стандартна похибка апроксимації: Отримані значення стандартної похибки апроксимації є досить низькими, що свідчить про правильність обраного типу залежності та високу достовірність розрахованих коефіцієнтів. Найменшою є похибка, розрахована для параболічної моделі, тому ця модель є більш достовірною. Будуємо лінію регресії (графік параболічної моделі) на кореляційному полі. Рисунок 1.2. – Лінія регресії на кореляційному полі Висновок: Таким чином, за результатами проведених розрахунків, адекватною моделлю визнана параболічна функція, яка дає найменші похибки.
Дата добавления: 2014-10-23; Просмотров: 1534; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |