Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Побудова та аналіз однофакторної економетричної моделі




Приклад 1.1. На основі даних про роздрібний товарообіг і доходи населення у деякому населеному пункті за 10 років побудувати економетричну модель роздрібного товарообігу. Дати загальну характеристику достовірності моделі та зробити висновки.

Вихідні дані та елементарні перетворення цих даних для побудови моделі наведені в табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Вихідні дані

№ п/п
          16,68 0,102  
          18,32 0,1  
          19,14 0,018  
          19,95 0,002  
          21,59 0,349  
          22,41 0,349  
          24,05 0,002  
          24,86 0,018  
          25,68 0,1  
          27,32 0,102  
Сума           1,145  

Розв’язання:

1. Ідентифікуємо змінні: – роздрібний товарообіг (залежна змінна); – доходи населення (незалежна змінна).

2. Нехай специфікація моделі визначається лінійною функцією; вона має такий вигляд:

,

де –– параметри моделі; –– стохастична складова, залишки.

3. Оцінимо параметри моделі за методом 1МНК. Для цього запишемо систему нормальних рівнянь:

–– кількість спостережень.

Підставимо в цю систему величини , які розраховані на основі вихідних даних табл. 1.1; тоді система набуде такого вигляду:

Розв’яжемо цю систему відносно невідомих параметрів :

.

Таким чином, економетрична модель запишеться так:

.

4. Розрахуємо дисперсії залежної змінної та залишків:

5. Визначимо коефіцієнти детермінації та кореляції:

Оскільки коефіцієнт детермінації , це свідчить, що варіація обсягу роздрібного товарообігу на 98,96% визначається варіацією доходів населення. Коефіцієнт кореляції характеризує тісний зв’язок між цими соціально-економічними показниками. Величини R 2 і r для однофакторної економетричної моделі свідчать про її достовірність, якщо вони наближаються до одиниці.

6. Знайдемо матрицю помилок C (матрицю, обернену до матриці системи нормальних рівнянь):

7. Визначимо стандартні помилки оцінок параметрів моделі, враховуючи дисперсію залишків:

Порівняємо стандартні помилки оцінок параметрів моделі з величиною цих оцінок.

У теорії економетричних досліджень прийнято вважати, що оцінка параметру моделі є незміщеною, якщо відношення стандартної помилки оцінки до її абсолютної величини не перевищує 30 відсотків. В результаті визначимо, що стандартна помилка оцінки параметру становить 3,24% абсолютного значення цієї оцінки (0,818), що свідчить про незміщеність даної оцінки параметру моделі. Стандартна помилка оцінки параметру становить 33,83% абсолютного значення цієї оцінки (1,948), а це означає, що даний параметр може мати зміщення, яке зумовлюється невеликою сукупністю спостережень (n = 10).

Висновки. Економетрична модель кількісно описує зв’язок роздрібного товарообігу і доходів населення.

Параметр характеризує граничну величину витрат на купівлю товарів у роздрібній торгівлі, коли дохід збільшується на одиницю, тобто при збільшенні доходів на одиницю обсяг роздрібного товарообігу зростає на 0,818 одиниці .

Визначимо коефіцієнт еластичності роздрібного товарообігу залежно від доходів населення:

.

На основі коефіцієнта еластичності можна стверджувати, що при збільшенні доходів населення на один процент роздрібний товарообіг зросте на 0,9115%.

Приклад 1.2. На основі даних про відвідування занять школярами та їх успішність у школах м. Чернігова побудувати економетричні моделі витрат на харчування: лінійну, параболічну, показникову. За принципом мінімальності незміщеного стандартного відхилення вибрати найбільш адекватну економетричну модель.

Таблиця 1.3

Дані до задачі

№ п/п Відсоток відвіданих школярем уроків, % Середній рівень знань школяра, балів
  65,0 4,50
  67,5 4,70
  70,0 4,85
  72,5 5,25
  75,0 5,75
  77,5 6,25
  80,0 6,45
  82,5 6,85
  85,0 7,30
  87,5 8,10
  90,0 8,75
  92,5 9,45
  95,0 10,20
  97,5 10,85
  100,0 11,25

Розв’язання:

Ідентифікуємо змінні: – середній рівень знань (залежна змінна); – відсоток відвіданих уроків (незалежна змінна).

Побудуємо емпіричний точковий графік.

Рисунок 1.1 – Емпіричний точковий графік (діаграма розсіяння)

Аналізуючи рисунок 1.1, зробимо висновок, що в якості аналітичної залежності можна обрати одну з наступних функцій:

– лінійну: ;

– параболу другого порядку ;

– показову: .

Застосуємо метод МНК для визначення параметрів рівняння регресії.

Для лінійної моделі система нормальних рівнянь має вигляд ( –– кількість спостережень):

(1.1)

Для параболи другого порядку: система нормальних рівнянь має вигляд:

(1.2)

Для знаходження параметрів показової моделі застосуємо прийом, який в економетрії носить назву лінеаризація.

Логарифмуємо обидві частини рівності . Отримаємо:

.

Остання формула задає лінійну залежність від змінної .

Отже, система нормальних рівнянь для показової функції має вигляд:

(1.3)

Складемо розрахункову таблицю для обчислення коефіцієнтів систем нормальних рівнянь (1.1) – (1.3) (таблиця 1.4).


Таблиця 1.4

Розрахункова таблиця для обчислення коефіцієнтів систем нормальних рівнянь

№ п/п
    4,5       292,5 19012,5 1,5040774 97,76503079
  67,5 4,7 4556,25 307546,88 20759414,1 317,25 21414,375 1,54756251 104,4604693
    4,85       339,5   1,5789787 110,5285093
  72,5 5,25 5256,25 381078,13 27628164,1 380,625 27595,3125 1,65822808 120,2215356
    5,75       431,25 32343,75 1,74919985 131,1899891
  77,5 6,25 6006,25 465484,38 36075039,1 484,375 37539,0625 1,83258146 142,0250634
    6,45           1,86408013 149,1264105
  82,5 6,85 6806,25 561515,63 46325039,1 565,125 46622,8125 1,92424865 158,7505138
    7,3       620,5 52742,5 1,98787435 168,9693196
  87,5 8,1 7656,25 669921,88 58618164,1 708,75 62015,625 2,09186406 183,0381054
    8,75       787,5   2,1690537 195,214833
  92,5 9,45 8556,25 791453,13 73209414,1 874,125 80856,5625 2,24601474 207,7563636
    10,2           2,32238772 220,6268334
  97,5 10,85 9506,25 926859,38 90368789,1 1057,875 103142,8125 2,38416508 232,4560953
    11,25           2,42036813 242,0368129
Сума 1237,5 110,5 103843,75 8855859,375 766706523,4 9469,375 823760,3125 29,2806846 2464,165885

Підставляємо розраховані коефіцієнти у системи нормальних рівнянь:

- для лінійної моделі:

- для параболічної моделі:

- для показової моделі:

Розв’язуючи ці системи рівнянь, знаходимо параметри рівнянь регресії (таблиця 1.5).

Таблиця 1.5

Параметри рівнянь регресії

Лінійна функція Парабола 2-го порядку Показова функція
a0= -9,28065 a0= 11,990231 а0= 0,7154622
a1= 0,2017857 a1= -0,322865 а1= 1,0281074
    a2= 0,0031797    

Маємо моделі:

- лінійна модель: ;

- парабола 2-го порядку: .

- показова модель: .

Розрахуємо теоретичні рівні по кожній моделі, а також квадрати залишків та їх суми (табл.. 1.6).

Таблиця 1.6

Розрахунок стандартних помилок апроксимації

№ п/п Лінійна модель Параболічна модель Показова модель
  4,5 3,835417 0,441671 4,4382353 0,003815 4,335997 0,0269
  4,7 4,339881 0,1296857 4,6843487 0,000245 4,647134 0,00279
  4,85 4,844345 3,198E-05 4,9702085 0,01445 4,980598 0,01706
  5,25 5,34881 0,0097633 5,2958145 0,002099 5,337989 0,00774
  5,75 5,853274 0,0106655 5,6611668 0,007891 5,721026 0,00084
  6,25 6,357738 0,0116075 6,0662654 0,033758 6,131549 0,01403
  6,45 6,862202 0,1699108 6,5111102 0,003734 6,571529 0,01477
  6,85 7,366667 0,2669444 6,9957014 0,021229 7,04308 0,03728
  7,3 7,871131 0,3261906 7,5200388 0,048417 7,548469 0,06174
  8,1 8,375595 0,0759527 8,0841225 0,000252 8,090123 9,8E-05
  8,75 8,88006 0,0169155 8,6879525 0,00385 8,670644 0,0063
  9,45 9,384524 0,0042871 9,3315288 0,014035 9,292822 0,0247
  10,2 9,888988 0,0967284 10,014851 0,03428 9,959645 0,05777
  10,85 10,39345 0,2084357 10,73792 0,012562 10,67432 0,03086
  11,25 10,89792 0,1239627 11,500735 0,062868 11,44027 0,0362
Сума 110,5 110,5 1,892753 110,5 0,263487 110,5 0,33908
  0,355223   0,132536   0,150352

У останньому рядку таблиці для кожного з трьох рівнянь розрахована стандартна похибка апроксимації:

Отримані значення стандартної похибки апроксимації є досить низькими, що свідчить про правильність обраного типу залежності та високу достовірність розрахованих коефіцієнтів.

Найменшою є похибка, розрахована для параболічної моделі, тому ця модель є більш достовірною.

Будуємо лінію регресії (графік параболічної моделі) на кореляційному полі.

Рисунок 1.2. – Лінія регресії на кореляційному полі

Висновок:

Таким чином, за результатами проведених розрахунків, адекватною моделлю визнана параболічна функція, яка дає найменші похибки.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-23; Просмотров: 1452; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.035 сек.