Виробнича потужність підприємства

ТЕМА 5. ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

5.1 Виробнича потужність підприємства

5.2 Показники ефективності використання виробничої потужності

5.3 Шляхи покращення використання виробничих потужностей

.

Виробнича потужність підприємства — це максимально можливий випуск продукції відповідної номенклатури та асортименту, або переробки сировини за певний термін часу (рік, місяць, добу, зміну), визначений в натуральних або умовно-натуральних показниках за умовою повного використання виробничого обладнання, площ, прогресивних технологій, забезпечення санітарних норм та вимог.

По суті, виробнича потужність — це максимальна виробнича програма. Розрахунок виробничої потужності підприємства необхідний для:

— обґрунтування планового випуску продукції;

— виявлення внутрішніх резервів зростання виробництва;

— складання балансу потужностей;

— визначення відповідності робочих місць і трудових ресурсів;

— оцінки потреби в кадрах;

— економічного обґрунтування рівня спеціалізації і кооперування, а також визначення обсягу необхідних капітальних вкладень.

Виробнича потужність визначається в натуральних одиницях при обмеженій номенклатурі виробів і у вартісному виразі при широкому асортименті.

Основою для розрахунків виробничої потужності є кількість, тип, норма продуктивності ведучого обладнання, яке є на балансі підприємства і призначене для виконання основної операції виробничого процесу, яка викликає суттєві перетворення сировини на готову продукцію.

Для хлібозаводів — печі, для кондитерських фабриках — печі, лінії, відливні автомати, формуючі автомати. На борошномельних підприємствах ведучим обладнанням є вальцеві млини і россіви, на комбікормовому – дробарки, дозатори і змішувачі, на круп’яному – лущильні і просіювальні машини.

Розрахунок ефективного фонду часу роботи обладнання має специфіку для підприємств з переривчастим, безперервним або сезонним процесом виробництва.

Для безперервного виробництва — це різниця між календарним фондом часу (365 днів) і кількістю діб, відведених на капітальний та плановий ремонти і планові зупинки (для хлібозаводів — 330 днів, для зернопереробних підприємств – 303 дні).

Для переривчастого процесу — цей фонд (Ф_еф) зменшується ще на кількість вихідних та святкових днів. Зараз цей фонд для кондитерської фабрики 250 днів.

Для сезонного процесу — це кількість змін, максимально можливих для переробки сезонної продукції.

Річна виробнича потужність для підприємства розраховується як добуток добової потужності на ефективний фонд часу:

,

де М_р — річна потужність;

М_с — добова потужність;

Ф_еф — ефективний фонд часу.

В свою чергу

,

де — це норма продуктивності одиниці ведучого обладнання, од./год;

t — кількість годин роботи ведучого обладнання за добу;

n — кількість одиниць ведучого обладнання.

Крім поняття виробничої потужності використовують також обсяги виробництва продукції, планові чи фактичні.

,

де П_рс^пл(ф) — обсяг виробництва плановий чи фактичний за добу;

Ф^пл(ф) — кількість днів роботи підприємства за планом чи фактом.

Для різних видів підприємств іноді необхідно визначити середню потужність лінії, на якій виробляється різний асортимент.

,

де — середня потужність лінії;

р₁,…,р_і — технічна продуктивність лінії по кожному виду виробів, в кг;

У_{1, …,} У_і — частка кожного виду виробів у загальному обсязі виробів на лінії, %;

Може визначатись величина потужності на кінець року (або баланс потужностей).

,

де М_кр — потужність на кінець року;

М_пр — потужність на початок року;

М_вві — введені потужності на протязі року;

М_вибj — потужності, що вибувають на протязі року.

При формуванні виробничої програми і визначенні відповідності її показників існуючій або очікуваній потужності розраховується середньорічна () виробнича потужність.

,

де n_i, m_j — відповідно кількість повних місяців з моменту установлення або ліквідації потужності до кінця року.

Рівень використання виробничої потужності визначається співвідношенням між запланованими або фактичними обсягами виробництва і виробничою потужністю.

Дата добавления: 2014-10-23