Діагностика особливостей уваги

Діагностика уваги

Інформація для учнів: увага. Увага – це спрямованість і зосеред­женість свідомості людини на визначених об'єктах при одночасному відво­ліканні від інших. Увага забезпечує вибірковість і глибину психічного відоб­раження дійсності, є необхідною умовою оволодіння знаннями, уміння­ми, навичками.

Залежно від об'єктів, на які спрямована психіка людини, – зовнішні.чи внутрішні (психічні) – розрізняють дві форми уваги: зовнішню і внут­рішню. Зовнішня увага (сенсорно-перцептивна) – це спрямованість лю­дини на навколишні предмети, об'єкти; внутрішня (інтелектуальна)—спря­мованість на власні думки, переживання щодо свого внутрішнього світу.

Залежно від механізмів, які керують спрямованістю людської психіки свідомості, розрізняють три види уваги: мимовільна; довільна; післядо-вільна.

При мимовільній увазі спрямованість психіки визначається властивос­тями самих предметів: раптовістю їхньої появи, їхньою силою, незвичай­ністю, яскравістю і т.п.

При довільній увазі спрямованість психіки регулюється самою люди­ною, визначається її зацікавленістю в результаті діяльності, свідомо по­ставленою метою, підтримується її вольовим зусиллям.

Примушуючи себе спрямовувати увагу нате, що необхідно задля до­сягнення поставленої мети, людина досить часто зацікавлюється проце­сом діяльності і тоді вольового зусилля для підтримки уваги вже не по­трібно (або майже не потрібно), у цьому полягає дія післядовільної уваги.

Основні властивості (якості) уваги:

– концентрація – ступінь зосередженості на об'єкті;

– розподіл – здатність людини утримувати в сфері уваги одночасно кілька об'єктів;

– переключення – навмисний, усвідомлений перенос уваги з одно­го об'єкта на інший;

– відволікання – нерегульований перенос уваги з одного об'єкта уваги на інший;

– стійкість – здатність до тривалого зосередження на одному об'єкті.
Для діагностики особливостей уваги існують такі методики:

1.Тахістоскопічні методики (Платонов К.К. Психологічний практи­кум. – М., 1980 – С. 57-62).

2.Рахунок за Крепеліном (там же, С. 71-72).

3.Методика «Відшукування чисел» (там же, С. 65-67).

4.Методика одночасного рахунку двох і більше об'єктів (Гамезо М.В., Домащенко І.А. Атлас з психології.–М., 1986 – С. 118).

5.Переплутані лінії (там же, С. 83-86).

6.Коректурна проба (Федоришин Б.А. Профконсультаційна робота зі старшокласниками. – К., 1980. – С. 135-142).

7.Додавання чисел із переключенням (там же, С. 142—155).

8.Методика «Червоно-чорні числа» (там же, С. 117—135).

У роботі з учнями доцільно використовувати коректурну пробу – дода­вання чисел з переключенням – «Червоно-чорні числа». Цю методику краще проводити індивідуально. З учнем проводиться вступна бесіда. Наприклад: «Водій має керувати автомобілем, і одночасно одержувати від машини інформацію про роботу двигуна, показники тиску олії, води, бензину. Отримувати інформацію про дорогу, зупинки перед світлофо­ром, переключення швидкостей, об'їзди транспорту, що стоїть попереду, і т.д. Для цієї професії необхідно стійко розподіляти увагу в рамках широ­кого робочого поля».

Щоб діагностувати стійкість розподілу уваги, доцільно скористатися таблицею Шульте (модифікація таблиць, запропонована Ф.Горбовим).

В таблиці у випадковому порядку розташовані чорні (від 1 до 25) і червоні (від 1 до 24) числа. Досліджуваний повинен спочатку відшукати чорні числа в зростаючому порядку, потім в спадаючому порядку пока­зати червоні. Третє завдання полягає в почерговому пошуку чорних чи­сел у зростаючому порядку і червоних чисел у спадаючому порядку. Робота проводиться індивідуально. Експериментатор має звернути увагу на діяльність і поведінку досліджуваного – хтось може працювати впев­нено, не кваплячись, інший – метушливо, перескакуючи з однієї цифри на іншу, забуваючи, яку цифру потрібно шукати.

І – рахунок чорних чисел у зростаючому порядку.

II – рахунок червоних чисел у спадаючому порядку.

III – рахунок із переключенням.

IV – різниця часу, витраченого на рахунок двох перших завдань і 3-го завдання в секундах.

Методика «коректурна проба»

Щоб оцінити концентрацію уваги учнів, доцільно скористатися психо-діагностичною методикою «Коректурна проба» (С.Алфімов). Для прове­дення методики необхідний стандартний бланк, на обох сторонах розмі­щено по 40 рядків хаотичного набору з восьми букв українського алфа­віту: А, У, Е, Й, Д, Н, З, X. У кожному рядку 40 знаків.

Інструкція. «У кожного є таблиця з набором букв у рядках. Я назву три букви, їх необхідно добре запам'ятати. Після цього дам команду: «По­чали». Відразу ж після команди ви будете уважно переглядати кожен ря­док у таблиці й викреслювати задані букви діагональною рискою. На всю роботу відведено 10 хвилин. За цей час вам необхідно переглянути якомо­га більше рядків, не допускаючи пропусків у викреслюванні заданих букв і не викреслювати інші.

Щохвилини буде даватися команда «Риска». За цією командою необ­хідно поставити «вертикальну риску в рядку, де застала команда, і по ко­манді: «Закінчили» – ставити таку ж риску. Якщо у процесі роботи вико­ристаєте всі рядки на сторінці, перегорніть бланк і продовжуйте роботу».

Необхідно переконатися, як діти зрозуміли інструкцію, потім показати букви Д, З, А, запропонувати взяти ручки, приготувати секундомір і дати команду: «Увага, почали!».

Досліджувані працюють не відриваючись.

Додаток Ж

Вправи на виявлення соціально-психологічннх ефектів, що виникають під впливом групи

Виявлення лідера

Групу поділяють на дві частини. Дають завдання: кожна група має на половині дошки, працюючи одночасно, за 3 с. щось намалювати (будинок, дерево, людину тощо). Змагання іде на швидкість і якість роботи. Одночасно один або два студенти спостерігають, як відбу­вається виявлення лідера, хто виконує роль координатора спільної діяльності. Фіксують і появу негативних лідерів, які стверджують, що завдання викопати неможливо.

Вибір спільного відпочинку

Членам групи повідомляють, що вони мають провести разом ви­хідний день. У кожного з них с свої погляди на оптимальний варіант відпочинку. Дають колективне завдання: у процесі обговорення при­йти до рішення, яке б максимально влаштовувало всіх членів групи. Під час роботи здійснюють спостереження за виявленням лідера, сти­лем його діяльності, загальним настроєм групи. Потім усі діляться спільними враженнями про стан кожного в процесі обговорення: задоволення від спільної праці й досягнутого результату чи сприй­няття себе незрозумілим, неприйнятті і самотнім!

Додаток З

Досвід роботи Миколаївського обласного центру зайнятості

Миколаївський обласний центр зайнятості, як і більшість подібних організацій України, не має власної учбово-матеріальної бази. Тому всі види професійного навчання, перенавчання й підвищення квалі­фікації безробітних й осіб, що потребують працевлаштування, здій­снювані під егідою центра, проводяться на основі договорів, що укладаються із навчальними закладами або підприємствами, де є від­повідна учбово-матеріальна база й фахівці, здатні здійснювати про­фесійну підготовку необхідних кадрів. Так, тільки в 2005 році цен­тром зайнятості Миколаївської області було укладено 445 договорів на професійне навчання безробітних з 221 навчальними закладами, учбово-курсовими комбінатами, підприємствами, організаціями й різними установами.

Про питоме значення місць проходження професійного навчан­ня в загальній чисельності договорів, що укладаються обласним центром зайнятості для надання населенню цих видів послуг, мож­на судити за даними, наведеним у табл. 9.

З даних, наведених у таблиці, видно, що в цей час центри за­йнятості для проведення професійного навчання використовують різ­ну учбово-матеріальну базу, що відповідає діючим нормативам, має відповідну акредитацію й сертифікацію Міністерства освіти й на­уки України. А це дозволяє здійснювати професійне навчання кадрів при мінімальних витратах.

Таблиця

Дата добавления: 2014-10-23