За: Л. П. Сергієнко, 2006)

За: Б. М. Шиян, 2001).

Рис. 2. Система практичних методів фізичного виховання

У запропонованій класифікації Т. Ю. Круцевич методи поділяються на три великі групи:

І. Спрямовані на оволодіння знаннями.

ІІ. Спрямовані на оволодіння руховими уміннями і навиками.

ІІІ. Спрямовані переважно на розвиток рухових якостей та вдосконалення рухових навиків.

Аналіз підручників і навчальних посібників дозволив встановити, що методи у фізичному вихованні виконують такі функції:

— навчання;

— розвитку;

— виховання;

— мотивації;

— контролю і корекції.

Функціональний підхід є основою для створення системи ме­тодів, в якій вони виступають як відносно обособлені способи до­сягнення цілей фізичного виховання.

Ю.Ф. Курамшин, В.В. Петровский, використовуючи функціональний підхід, пропонують класифікувати методи фізичного виховання за спрямованістю на:

— придбання знань;

— оволодіння руховими уміннями і навичками;

— удосконалення рухових навичок і розвиток рухових здібностей (див. рис. 5.3);

— нормування і управління навантаженням (див. рис. 5.4).

Можна стверджувати, що основним методом фізичного виховання є метод фізичної вправи, так як фізична вправа є вирішальним не лише засобом, а й способом досягнення мети фізичного виховання. Формування методу фізичної вправи історично йшло по трьом напрямкам, у результаті склалися три типи методів: суворо-регламентованої вправи, ігровий і змагальний. Відношення до цих методів у різних системах фізичного виховання довгий час мало тенденцію до невиправданого протиставлення (у ряді європейських країн, наприклад, недооцінювався змагальний метод, а в деяких амери-

Рис. Класифікація методів, які використовуються в процесі навчання руховим діям і розвитку фізичних якостей (за Ю. Курамшиним, В. Петровським, 2003)

3. Характеристика методів, що застосовуються у фізичному вихованні (за Т.Ю. Круцевич, М.М. Линець)

Дата добавления: 2014-10-23