КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Принцип доступності й індивідуалізації
Дітям притаманні вікові і статеві відмінності. Більш того, діти одного віку і статі мають різні здібності, які необхідно враховувати у процесі навчання і виховання. Природа індивідуальних особливостей обумовлена: а) біологічними причинами (вік, стать, генетично обумовлені особливості, працездатність тощо); б) соціальними причинами (сім’я, школа, оточення); в) психічними процесами (сприйняття, пам’ять, мислення, воля, характер, схильності); г) фізичним розвитком. Індивідуальний темп навчання – природно задана властивість, обумовлена швидкістю утворення тимчасових зв’язків в ЦНС, яка в різних дітей неоднакова, тому їм необхідно різний час та різна кількість повторень для засвоєння знань, формування рухових умінь і навичок. Індивідуальний темп навчання – відносно стабільний і повинен тривати протягом всього періоду навчання в школі. Отже, однією з центральних проблем фізичного виховання і потужних резервів підвищення його ефективності є проблема індивідуалізації, яка обумовлена об’єктивним, органічно властивим класно-урочній системі, протиріччям між колективною формою навчання і особистісним способом засвоєння навчального матеріалу. Внаслідок різної підготовленості і зацікавленості, різних здібностей, інтелектуальних і фізичних можливостей учнів, темп засвоєння ними навчального матеріалу не можуть бути однаковими. Заняття фізичними вправами будуть ефективними в тому випадку, коли при їх проведенні дотримуються оптимальних для кожного учня темпі в. У цьому зв’язку П. Блонський стверджував, що хороший вчитель відрізняється від поганого тим, що для першого всі діти різні, а для другого – всі однакові. На думку Д.Локка, за одною методикою не можна навчити навіть двох дітей. Шлях реалізації індивідуальних можливостей – диференційоване навчання (пристосуваннянавчального матеріалу до індивідуальних можливостей учнів шляхом диференціації методів, засобів інтенсивності навчальної діяльності стосовно груп, сформованих приблизно однакових за рівнем підготовленості учнів). Навчання і виховання варто будувати так, щоб вони завжди були розвиваючими. Для цього враховують існуючий рівень рухового досвіду, фізичного і психічного розвитку дитини, прагнучи забезпечити доступність фізичного виховання шляхом постановки завдань, що повністю відповідають можливостям учнів. При цьому спираються не на існуючий рівень розвитку, а на найближчі потенційні можливості учнів …(с.125!). Конкретне визначення міри доступного – одна із найскладніших проблем фізичного виховання. Оптимальна міра доступного в навантаженнях, яка визначає його верхню (адаптаційну) межу, визначає повну відповідність між можливостями учня і трудністю поставлених перед ними рухових завдань. Учитель не має права працювати на уроці з окремими учнями – найбільш підготовленими, або відстаючими. Він повинен встановити з усіма стосунки довір’я та повного взаєморозуміння. Для цього слід враховувати багато особливостей учнів та відповідно до них діяти, а саме: 1. Враховувати відмінності у ставленні дітей до навчання і його результатів. 2. Кількість і обсяг необхідних вправ для засвоєння і закріплення навчального матеріалу в кожного учня різні і отже, темп навчання різних учнів неоднакови й. 3.При оволодінні технікою рухових дій слід підбирати підвідні вправи відповідного характеру і обсягу залежно від навчальних успіхів учнів. 4.Істотно відрізняються можливості учнів витримувати фізичні і психічні навантаження (допомогу … забезпечують … таблиці розрахунків кількості повторювання завдань, переведені в проценти від максимального результату учнів. Наприклад, три серії згинань рук … 70% від максимального результату в кожній серії…). 5. Позитивним слід вважати досвід учителів, які оцінюють учнів не за їх абсолютними показниками, а за приростом до початкового результату. 6.Неоднаково учні сприймають інформацію залежно від методу її передачі…. Це служить однією з причин необхідності вивчення особливостей сприйняття учнів і комплексного використання методів навчання. 7. Диференційний підхід вимагає відповідної матеріальної бази. Йдеться не тільки про різну вагу і висоту приладів, але і про створення організаційних передумов індивідуалізації (наприклад, при навчанню стрибкам у висоту, використовують 5-6 секторів з різною висотою). 8. Реалізуючи принцип індивідуалізації, слід враховувати такий важливий соціально-психологічний феномен, яким є ефект суперництва. Психологами встановлено, що знаходження особи в контакті з іншими стимулює її діяльність. Індивідуальна робота з учнями не виключає колективних дій …. Нарешті колективні та індивідуальні дії – це не тільки способи організації діяльності, а й широкі можливості для виховання особи.
Дата добавления: 2014-10-23; Просмотров: 1073; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |