Визначення понять

Загальна характеристика принципів фізичного виховання.

Визначення понять

План

Принципи побудови процесу фізичного виховання

Класифікація фізичних вправ

Характеристика рухів

Фактори, які визначають вплив фізичних вправ на організм учнів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЗИЧНИХ ВПРАВ

ЗАСОБИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

№	Просторові	Часові	Просторово-часові	Динамічні	Ритмічні
1.	Положення тіла	Момент руху	Швидкість руху	Внутрішні сили	Ритм
	Стартове положення	Тривалість руху	Рівномірний рух	Активні сили
	Поза тіла	Темп руху	Нерівномірний рух	Пасивні сили
	Траєкторія руху		Прискорений рух	Зовнішні сили
	Амплітуда		Плавний рух	Гравітаційні сили
			Різкий рух	Сила реакції опору
				Зовнішні обтяження
				Сила зовнішнього середовища

Лекція № 3:

Принципи фізичного виховання – це ті позиції, що визначають найбільш загальні, відправні положення керівництва процесом фізичного виховання.

Інтерес – до занять фізичними вправами і спортом – це підвищений прояв уваги до оволодіння спеціальними знаннями, вміннями і навичками з фізичної культури і спорту, що задовольняють потреби, відповідають мотивам і супроводжуються позитивними емоціями.

Мотив — це спонукальна сила діяльності, те, задля чого вона здійснюється. Мотиви змінюються залежно від соціальних установок особистості, умов її формування і розвитку в процесі навчання.

Мотивування — це сукупність факторів, аргументів і доказів, які використовує вчитель для переконання учнів у значенні кожної вправи, розділу програми і предмета в цілому.

Стимулювання — це спеціальна діяльність учителя, спрямована на підвищення навчальної активності учнів за допомогою зовнішніх збудників-стимулів.

Активізація у процесі фізичного виховання учнів — це мобілізація фізичних, психічних та інтелектуальних можливостей учнів, спрямована на осмислення і вирішення навчальних завдань.

Диференційоване навчання — це пристосування навчального матеріалу до індивідуальних можливостей учнів шляхом диференціації методів, засобів інтенсивної навчальної діяльності стосовно груп, сформованих із приблизно однакових за рівнем підготовленості учнів.

Пряма наочність — це демонстрація вправ учителем, образний опис вправи, яка демонструється.

Опосередкована наочність — це створення уявлення про вправу, яке передається за допомогою інших форм зображення (кінограм, малюнків, таблиць, діаграм та ін.) або добираються певні засоби, що підказують темп і ритм виконання рухових дій, амплітуду рухів тощо.

Міра доступного – ц е оптимальна міра доступного в навчанні, яка визначає повну відповідність між можливостями учня і трудністю поставлених перед ними завдань.

Дидактичні правила навчання: від відомого до невідомого; від простого до складного; від легкого до важкого; від засвоєного до незасвоєного; від близького до далекого.

Дата добавления: 2014-10-23