Й етап. Погодження умов трудового договору

Й етап. Ознайомлення з документами. Проведення співбесіди

Співбесіду зазвичай проводить кадрова служба. Можлива також співбесіда з керівником відповідного структурного підрозділу або керівником підприємства.

На цьому етапі, зокрема, з’ясовують, чи не має особа, яка працевлаштовується, обмежень на виконання майбутньої роботи, обов’язків за певною посадою (додаток 1).

У разі позитивного висновку за результатами ознайомлення з документами і співбесіди особі, яка працевлаштовується, може бути запропоновано пройти тестування. Зазвичай воно проводиться для певних категорій працівників, якщо це передбачено правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Як правило, тестування проводить керівник структурного підрозділу, до якого планується прийняти на роботу особу. Тести мають бути заздалегідь розроблені й затверджені. Вони можуть містити як теоретичні, так і практичні запитання, зокрема й запитання, передбачені розділами посадової (робочої) інструкції.

Умови трудового договору визначаються сторонами майбутніх трудових відносин: особою, яка працевлаштовується, – з одного боку, і роботодавцем (зазвичай керівником підприємства) – з другого.

На практиці, з урахуванням вимог законодавства, умови трудового договору поділяються на обов’язкові і додаткові. До обов’язкових умов трудового договору (передбачені нормами законодавства, без них трудовий договір не може вважатися укладеним) належать:

• місце роботи (наприклад, управління, відділ, сектор, цех, дільниця, філія, представництво – останні два вважаються відокремленими підрозділами без статусу юридичної особи, ст. 64 Господарського кодексу України);
• трудова функція (посада, професія, в окремих випадках – спеціалізація, кваліфікація відповідно до встановленої кваліфікації та кваліфікаційних характеристик. При цьому назва посади/професії має відповідати штатному розписові, а в ньому – Національному класифікаторові України ДК 003:2010 «Класифікатор професій»);
• оплата праці (посадовий оклад, оклад, тарифна ставка, інші складові заробітної плати, які підприємства, як правило, визначають положеннями про оплату праці, преміювання, виплату винагороди за результатами роботи за рік. Ці положення є додатками до колективного договору);
• строк дії трудового договору (контракту), який може укладатися на:
– невизначений строк;
– визначений строк (строковий трудовий договір укладається лише у випадках, передбачених статтею 23 КЗпП, наприклад, при прийнятті на роботу: на період відпустки жінки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; на місце (посаду) працівника, звільненого у зв’язку з обранням до складу виборного профспілкового органу, народним депутатом України, у зв’язку з призовом на строкову військову службу, направленням для проходження альтернативної (невійськової) служби; з урахуванням інтересів працівника. Бажано, щоб у заяві про прийняття на роботу за строковим трудовим договором було детально описано обставини, що спонукають працівника просити прийняти його на роботу саме на певний строк);
– на час виконання певної роботи (наприклад, в опалювальний або театральний сезон, а також таких робіт, які не належать до сфери основної діяльності підприємства);

До додаткових умов трудового договору (можуть бути ініційовані як роботодавцем, так і особою, яка працевлаштовується), зокрема, належать:

• випробування (як правило, ініціюється роботодавцем і не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації, – шести місяців. При прийнятті на роботу робітників строк випробування не може перевищувати одного місяця).

Увага! Згідно зі статтею 26 КЗпП випробування не встановлюється:

• особам, які не досягли 18-річного віку;
• молодим робітникам після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
• молодим спеціалістам, які навчалися за державним замовленням і працевлаштовуються за направленням, після закінчення державних вищих навчальних закладів;
• особам, звільненим у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
• тимчасовим і сезонним працівникам;
• при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством;
- укладення договору про повну матеріальну відповідальність (укладаються лише з повнолітніми громадянами – згідно з Переліком посад і робіт, які заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24. Зазначеною постановою також затверджено типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність);
- установлення індивідуального режиму робочого часу (на прохання особи, яка працевлаштовується, за згодою роботодавця їй може встановлюватися неповний робочий час – день або тиждень. Ця умова обов’язково має зазначатися в наказі про прийняття на роботу, бажано, з посиланням на причини встановлення такого режиму роботи).

Дата добавления: 2014-10-23