Пляцко Роман Михайлович

Николин Богдан Іванович

Пелих Володимир Олександрович

(17.11.1949)

Фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук (2006). Народився в м. Радехів Львівської області. Закінчив Львівський Державний університет імені Івана Франка (1971). З 1974 року працює в Інституті прикладних проблем механіки і математики НАН України, з 1997 р. – завідувач відділу теорії диференціальних рівнянь, з 2003 року – заступник директора інституту.

Основні напрямки наукової діяльності: задача Коші та додаткові умови в загальній теорії відносності, обґрунтування теорії систем відліку, проблема додатної визначеності гравітаційної енергії, опис взаємодії гравітаційно-інерційних та спінорних полів. Довів рівносильність спінорного методу Віттина та тензорного методу Нестера, теорему про додатну визначеність гравітаційної енергії, виявивши цим природу спінорного поля Віттина.

(05.05.1931-04.04.1994)

Фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, представник української наукової школи кристалографів. Народився в с. Олексичі (тепер Стрийсього району Львівської області). Закінчив Львівський університет (1956). У 1960-1964рр. навчався в аспірантурі при Інституті металофізики АН України; з 1966р.-старший науковий співпрацівник цього інституту, а з 1985р. – завідувач відділу мартенситних перетворень.

Основні наукові праці стосуються рентгенографії металів, зокрема досліджень мартенситних перетворень в марганцевих сталях та їх термічної обробки. Експериментальне відкрив цілком несподівані (як для металів) кристалоструктурні фази, що визначають фізику мартенситних процесів на атомну рівні - мартенситні політати.

Автор понад 150 наукових робіт, монографій «Фізичні основи термічної обробки сталі» (1975) та «Багатошарові структури і політипізм у металічних сплавах» (1984), а також багатьох винаходів.

(17.04.1952)

Фізик-теоретик, доктор фізико – математичних наук, дійсний член НТШ, заступник голови фізичної комісії Товариства. Народився в с. Кулява Жовківського району Львівської області. Закінчив Львівський університет (1974). У 1974-1977рр. – аспірант інституту фізики АН Білоруської РСР. З 1977р. працює в Інституті прикладних проблем механіки і математики (згодом імені Я.С. Підстригача) НАН України (Львів).

У 1988 році вийшла монографія Р. Пляцка «Прояви гравітаційної ультрарелятивістської спінорбітальної взаємодії», що привернула увагу до специфіки гравітаційної взаємодії за умов, коли відносна швидкість тіл (частинок) наближається до швидкості світла. Здобули визнання й останні праці Р. Пляцка, опубліковані в провідних міжнародних журналах, присвячені можливим астрофізичним наслідкам гравітаційної ультрарелятивістської спінорбітальної взаємодії.

Захистив докторську дисертацію «Теорія Гравітаційної ультрарелятивістської спінорбітальної взаємодії»(2003).

Парасюк Остап Стеранович

(20.12.1921-22.11.2007)

Фізик-теоретик і математик, академік АН УРСР (1964). Народився в с. Білка (тепер Львівської області). Закінчив у 1947 році Львівський університет. У 1949-1966 рр. працював в інституті математики АН УРСР. У 1966- 1988рр. – завідувач відділу математичних методів; з 1988р. – радник при дирекції Інституту теоретичної фізики АН УРСР. Водночас з 1957р. – професор Київського університету. У 1966- 190рр. – академік - секретар відділу АН УРСР.

Дослідження стосуються найактуальніших математичних проблем сучасної квантової теорії поля, а також теорії пружності та пластичності. Розвинув і обґрунтував теорію віднімань нескінченостей у квантовій теорії поля, отримав повне розв’язання проблеми аналітичної регуляризації розбіжних інтегралів квантової теорії поля (метод Боголюбова- Парасюка – Хеппа), вивів теореми Редже про аналітичні й асимптотичні властивості амплітуди розсіяння з класичних теорем теорії степеневих рядів.

Лауреат премії імені М.М. Крилова (1982). Заслужений діяч науки і техніки України (1992).

Цегельський Роман Михайлович

(13.07.1882-03.10.1956)

Фізик, професор, доктор філософії, дійсний член НТШ з 1914 року. Народився у м. Кам’янка – Бузька (тепер Львівської області). Роман Цегельський – син Михайла Цегельськогоцерковного і громадського діяча Галичини,одного із засновників товариства «Просвіта». Навчався у Львівському, Празькому та Чернівецькому університетах. У 1904 – 1911рр. вчителював в українській гімназії Тернополя, а в 1905-1914рр. – у Чернівцях. У 1911р. здобув ступінь доктора філософії у Чернівецькому університеті, переїхав до Львова і працював професором гімназії. Один з організаторів українського таємного університету у Львові, який працював протягом 1919-1925рр. Цегельський читав у цьому університеті дослідну фізику. У 1930 році був обраний секретарем НТШ (Львів). З 1944р. – завідувач кафедри фізики, доцент Львівського педінституту і одночасно професор фізики Львівського університету.

Наукові праці стосуються магнетизму, релятивістської динаміки Ейншейна, атомної фізики. У 1937р. виступив на VI з’їзді українських природодослідників та лікарів у Львові з доповіддю «Фізичні проблеми найновіших часів».

Автор ряду популярних книжок з фізики, хімії,математики.

Дата добавления: 2014-10-31