Оцінка потенціалу підприємства: основні цілі та сфери застосування

ТЕМА 6. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Питання для поглибленого вивчення теми

1. Сучасний моніторинг рівня конкурентоспроможності потен­ціалу вітчизняних підприємств.

2. Математичні та логістичні методи оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства.

3. Різноманіття матричних методів оцінки конкурентоспромож­ності потенціалу підприємства.

Ø Питання для дискусій

1. У чому має прояв методологічна складність визначення конкурентоспроможності потенціалу підприємства?

2. Чи можна ототожнювати поняття «конкурентоспроможність потенціалу підприємства» та «конкурентні позиції підприємства»?

Література [4, 11, 18, 19, 38, 43, 47, 55].

Мета – набуття студентами теоретичних знань щодо модифікацій вартості в процесі оцінки потенціалу, особливостей, сфер застосування та принципів оцінки потенціалу підприємства.

План

6.1. Оцінка потенціалу підприємства: основні цілі та сфери застосування

6.2. Поняття вартості та її модифікації

6.3. Принципи та основні етапи оцінки потенціалу підприємства

Підприємство виступає товаром із усіма характерними для нього властивостями:

· користністю для покупця, що виявляється в користуванні та відповідає задоволенню потреби в одержанні доходів. Якщо потенціал підприємства не становить цінності і, отже, підприємство не приносить доход власнику, воно втрачає для нього свою корисність і підлягає продажу. В той же час, якщо хтось інший бачить нові способи його використання і реалізації сформованого потенціалу, то підприємство стає товаром;

· витратами на створення (формування). Дана властивість означає, що одержання доходу, відтворення елементів потенціалу або формування альтернативного бізнесу, нового підприємства супроводжується певними витратами.

Разом з тим, підприємство як об’єкт ринкових угод, характеризується і низькою специфічних особливостей, серед яких можна виділити такі:

· по-перше, це товар інвестиційний, тобто товар, вкладення в який здійснюється з метою віддачі в майбутньому.

· по-друге, підприємство є системою, але продаватися може як система в цілому, так і окремі її підсистеми й елементи.

по-третє, потреба і цьому товарі залежить від процесів, що відбуваються як усередині нього самого, так і в зовнішньому середовищі.

Механізм процесу оцінки, відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12 липня 2001 року, регламентується Національним Стандартом №1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав” і включає наступні процедури:

1. Підготовчий етап (ознайомлення з об’єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої здійснюється оцінка, визначення бази оцінки, надання замовнику пропозицій із приводу істотних умов договору на проведення оцінки).

2. Укладення договору на проведення оцінки.

3. Ознайомлення з об’єктом оцінки, збирання та опрацювання вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки.

4. Ідентифікація об’єкта оцінки та пов’язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів.

5. Вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування.

6. Узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів.

7. Складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об’єкта оцінки на дату оцінки.

8. Доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об’єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Незважаючи на те, що механізм процесу оцінки має універсальний характер, цілі, для яких здійснюється така оцінка можуть істотно варіювати. Так, вищезгаданим Законом “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, регламентуються обов’язкові випадки проведення вартісної оцінки:

· створення підприємства на базі державного майна або майна, що є в комунальній власності;

· реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств з державною часткою майна (часткою комунального майна);

· виділення або визначення частки майна в спільному майні, у якому є державна частка (частка крмунального майна);

· визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника зі складу такого товариства;

· приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного иайна, майна, що є в комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;

· переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;

· оподаткування майна та визначення розміру державного мита згідно з законом;

· передачі майна під заставу;

· визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;

· в інших випадках за рішенням суду або в зв’язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.

Крім цих обов’язкових випадків, оцінка може здійснюватися також з метою:

· формування статутного фонду господарчого товариства (без пайової участі держави);

· розробки плану розвитку підприємства;

· оцінки ефективності управління;

· вибору варіанта розпорядження власністю;

· обґрунтування ціни куплі-продажу або підприємства йтго частки;

· перевірки фінансової дієздатності позичальника;

· установлення розміру страхового внеску і страхових виплат;

· перевірки обґрунтованості котирувань цінних паперів;

· перевірки доцільності інвестиційних вкладень і ін.

Для оцінки потенціалу підприємства потрібна всеосяжна система показників, причому в основу конструювання такої системи має бути покладена структурна модель, що враховує не тільки фактичну динаміку, а й теоретичні передумови. Структурна модель системи показників концептуально має враховувати такі вимоги до її формування:

· загальнотеоретична інтерпретація, взаємозв’язок і цілеспрямування як окремих показників, їхніх груп, так і всієї системи в цілому;

· забезпечення порівнянності, єдиної спрямованості показників груп, усієї системи;

· наявність у системі показників, що виступають як основні регулювальні параметри, опорні категорії;

· можливість регулювання значень величин показників залежно від рівня використання ресурсів, що витрачаються, і ефективності результату;

· можливість одержання прогнозу про спрямованість динаміки показників.

Сукупність оцінних принципів, показників, критеріїв і методів становить методологію оцінки. У загальному вигляді методологія оцінки - це послідовність таких дій: формування категорій, розробка показників, установлення критерію порівняння; вибір способу оцінки, одержання результату оцінки.

Базуючись на визначенні поняття потенціалу підприємства, оцінку його величини можна визначити як суму фактичних значень вартості елементів складових потенціалу. Але визначити вартість основних виробничих фондів і оборотних фондів досить легко, але дати вартісну оцінку трудових ресурсів можна лише непрямим способом і великою мірою умовності, оскільки для живої праці визначальне значення мають її якісні характеристики. Якість праці або рівень її складності визначаються знаннями, практичними навичками й іншими людськими особливостями, такими як спритність, спроможність виконувати складні операції, що прямо не піддаються вимірюванню.

Отже, потенціал підприємства доцільно характеризувати не одним, а сукупністю показників, які залежать від природи самого показника, та застосовувати чи то вартісну оцінку, чи то натуральну, чи то зовсім іншу — евристичну. Основою їх визначення є співвідношення результату з масою ресурсу, використаного для його досягнення. При цьому показники рівня використання елементів потенціалу мають уможливлювати порівняльну оцінку як ефективності використання різноманітних елементів потенціалу одного підприємства, так і різних виробничих систем.

Оцінка вартості потенціалу підприємства — це упорядкований, цілеспрямований процес визначення в грошовому виразі вартості об’єкта з урахуванням потенційного і реального доходу, який має місце в певний проміжок часу за умов конкретного ринку.

Структурно-логічну схему формування вартості потенціалу підприємства та його складових показано на рис. 6.1.

Рисунок 6.1. Структурно-логічна схема формування вартості потенціалу підприємства та його складових

Дата добавления: 2014-10-31