Методичні вказівки до теми. Тема 8. Значення кубізму для розвитку мистецтва XX ст

П Л А Н

Тема 8. Значення кубізму для розвитку мистецтва XX ст.

Опорні поняття

абстракціонізм, колір, форма, "чиста" форма, супрематизм, творчість, геометричний абстракціонізм, композиція, абстракція

1. Три періоди розвитку кубізму.

2. Значення кубізму для розвитку мистецтва XX ст.

Готуючи це питання, студенти повинні усвідомити, що жодна з художніх течій XX ст. не зачіпила принципової сторони класичного мистецтва, не похитнула якоюсь такою мірою основи західного живопису, як це зробив кубізм. Кубізм – це не мистецтво наслідування, а мистецтво концептуальне, підняте до висот творіння. Завдання мистецтва, стверджують теоретики кубізму, полягає в тому, щоб осягнути сутність речей світу. Дійсність же осягається нашим розумом, а не очима, бо те, що ми бачимо, є вихід від чистої форми, щось стерте, гнучке, оптичне, ілюзорне, зіпсоване життям. Людина із психічними розладами теж бачить світ, але не може збагнути його сутності. Тому в живописі "концепція" має панувати над зором, математична інтуїція – над зовнішньою очевидністю. Кубісти замість розброду чуттєвих переживань обіцяли людству щось міцне, що спирається не на ілюзію, видимість, а на знання, розум. Кубісти розглядали художника як справжнього диктатора, що дає світові визначену організацію творця систем, що впорядковують хаос відчуттів.

Виникнення кубізму як течії відносять до 1907 – 1908 рр. Назву цій течії начебто дав А.Матісс після перегляду картини Ж.Брака "Будинок у Естату" (1908р.), яку написано за допомогою геометричних форм. У нього виникла асоціація з невеликими кубами, що з них була складена форма. Першим застосував цей термін у друкованому вигляді Луї Воксель у невеликій статті після вистави Ж.Брака у 1908 році. Творцем кубізму як напряму є П.Пікассо. Важко уявити, чи здійснив би живопис так швидко вирішальний крок, якби тоді не виявився геній П.Пікассо.

Перший період кубізму (1907 - 1909 рр.) одержав назву сезаннівський, оскільки був заснований на його ідеях: переважають геометричні форми, колорит у зелених тонах.

Другий період (1909 - 1912 рр.) – це аналітичний кубізм. Дещо змінюється мета кубізму. Художники прагнуть зобразити предмет вже не тільки з різних боків, але й зсередини, виявити сутність різного порядку на полотні. У цей період кубісти пишуть так, що один план предмета просвічує крізь поверхню іншого.

Третій період кубізму (1913 -1914 рр.) одержав назву синтетичного. У цей період кубісти прагнуть створювати в картині нові предмети, які не можуть бути порівнюють з дійсністю. Тепер навіть дуже багата уява не в змозі відновити за формальними сполученнями форм обличчя або предмета. У процесі творчості вони вже не відштовхуються від реального образу, а йдуть від образу вигаданого, що виникає в їхній свідомості поза конкретним зв'язком з навколишнім (наприклад, "Скрипка, склянка, люлька і чорнильниця" та "Скрипка і гітара" П.Пікассо).

Переходячи до другого питання, слід підкреслити, що значення кубізму для розвитку сучасного мистецтва було вагомим. Кубізм дошукувався першооснов предмета, його першоелементів, розламував форми, щоб відкрити, як і з чого побудована річ. Кубізм створив нове розуміння краси людської творчості, нові моделі свідомості і світосприйняття.

Дата добавления: 2014-10-31