Тема № 5. Суб’єктивна сторона злочину

План:

1. Поняття, ознаки та значення суб’єктивної сторони складу злочину.

2. Вина як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони складу злочину. Її форми та види.

3. Мотив та мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Їх значення.

4. Помилка в кримінальному праві: поняття, види та значення.

Література. Основна література 1-9, 11-26; додаткова література 30, 41, 42, 47-49, 51, 69, 73, 92-94, 97, 104, 105, 113, 159, 161, 165, 201, 216, 228, 235, 240-242, 245-247, 251, 270, 271, 294, 297, 304, 307, 312, 329, 330.

Загальні рекомендації з вивчення теми:

Починаючи вивчення теми, слід засвоїти, що суб’єктивна сторона є обов’язковою ознакою складу злочину поряд з об’єктом, об’єктивною стороною та суб’єктом. Її характеризують наступні ознаки: вина як обов’язкова та мотив і мета як факультативні. Особливе місце серед проблем, які слід розглянути, займає проблема суб’єктивного ставлення в вину, яку слід проаналізувати.

Потрібно встановити, що значення суб’єктивної сторони полягає в наступному: вона впливає на кваліфікацію, дає можливість відмежувати один злочин від іншого, а також злочинне діяння від незлочинного, впливає на призначення покарання та вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності і покарання.

Розглядаючи друге питання, слід приділити основну увагу вивченню форм та видів вини. Поняття умислу та необережності (їхніх видів) закріплені в законі, що виключає різні підходи до вирішення даного питання. Кожна форма вини містить у собі ознаки, що характеризують свідомість (інтелект) особи і його волю. Тому перші з цих ознак називаються інтелектуальними ознаками (моментами, елементами), а другі – вольовими ознаками. Різне співвідношення інтелектуальної і вольової ознак психічної діяльності особи і дає можливість конструювати різні форми вини і їхні види.

Поняття вини дається в ст. 23 КК, ст. 24 КК закріплює поняття прямого та непрямого умислів, а ст. 25 КК – злочинної недбалості та самовпевненості. Розглядаючи поняття вини, треба виділити в ньому чотири важливих елементи. Потрібно розрізняти зміст вини, сутність вини, форми вини, ступінь вини, визначити зміст цих елементів.

Потрібно проаналізувати інтелектуальні та вольові ознаки прямого і непрямого умислу, злочинної самовпевненості і злочинної недбалості. Крім цього обов’язково необхідно засвоїти різницю між прямим та непрямим умислом, між непрямим умислом та злочинною самовпевненістю, між злочинною недбалістю та випадком (казусом). Головними критеріями відмежування при цьому слід брати інтелектуальний та вольовий моменти вини. Не слід забувати про виділення в теорії кримінального права спеціальних видів умислу та їх значення для кримінальної відповідальності.

Слід звернути увагу на поняття казусу в кримінальному праві та його значення.

При вивченні третього питання слід виходити з того, що мотив та мета злочину не тотожні поняття, але вони тісно пов’язані між собою. Необхідно розібратися з видами мотивів та цілей. Особливу увагу потрібно приділити значенню цих ознак: в яких випадках вони не беруться до уваги, коли вони впливають на кваліфікацію чи враховуються при призначенні покарання. Доцільно навести конкретні приклади, де мотив або мета є обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони складу злочину.

Наприкінці слід зазначити, що у КК немає спеціальних норм, які регламентують питання кримінальної відповідальності за наявності помилки. Тому поняття помилки, її види та вплив на кримінальну відповідальність даються в теорії кримінального права, ґрунтуючись на судовій практиці щодо окремих категорій кримінальних справ.

Розглядаючи це питання, варто мати на увазі насамперед те, що мова йде не про судові помилки, не про помилку слідчого, прокурора, судді, допущену при кваліфікації діяння, винесенні вироку, а про те помилкове уявлення про обставини вчиненого, яке мається у особи в момент вчинення нею злочину. Необхідно засвоїти види помилки: юридичну та фактичну та їх різновиди. А також з’ясувати їх вплив на кримінальну відповідальність.

Контрольні питання:

1. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.

2. Поділ ознак суб’єктивної сторони на обов’язкові та факультативні.

3. Значення суб’єктивної сторони злочину.

4. Поняття вини. Зміст, сутність та ступінь вини.

5. Поняття прямого умислу, його інтелектуальна та вольова ознака.

6. Поняття непрямого умислу, його інтелектуальна та вольова ознака.

7. Відмінність непрямого умислу від прямого.

8. Спеціальні види умислу, їх характеристика і значення.

9. Злочинна самовпевненість, її інтелектуальна та вольова ознаки.

10. Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.

11. Злочинна недбалість, її інтелектуальна та вольова ознаки.

12. Випадок (казус) як невинне заподіяння суспільне небезпечних наслідків; його відмінність від злочинної недбалості.

13. Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.

14. Юридична помилка, її види і вплив на кримінальну відповідальність.

15. Фактична помилка, її види і вплив на кримінальну відповідальність.

Дата добавления: 2014-10-31