Тема № 2. Повторність, сукупність і рецидив злочинів

План:

1. Поняття та види одиничних злочинів як складового елементу множинності злочинів.

2. Поняття повторності злочинів, її ознаки та види. Відмежування повторності злочинів від суміжних понять.

3. Поняття сукупності злочинів, її ознаки та види. Відмежування сукупності злочинів від суміжних понять.

4. Поняття рецидиву злочинів, його ознаки та види.

5. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів.

Література. Основна література 1-9, 11-26; додаткова література 8, 19, 63, 74, 96, 98, 136-138, 141, 169-171, 203, 257, 265, 325; нормативно-правові акти 34, 103, 207.

Загальні рекомендації з вивчення теми:

На практиці часто трапляється, що однією особою (чи групою осіб) вчиняється не один, а декілька злочинів. В цих випадках існують певні особливості кваліфікації таких злочинів та призначення за їх вчинення покарання, які пов’язані з тим, що має місце множинність злочинів. В цих випадках підвищується суспільна небезпека як самих злочинів, так і осіб, які їх вчиняють. При вивченні множинності слід розібратись в її складових елементах – одиничних злочинах. Кримінальний Кодекс не дає визначення поняття одиничного злочину. Його дає теорія кримінального права. Встановивши всі ознаки одиничного злочину, треба вивчити види одиничних злочинів та з’ясувати різницю між одиничними злочинами та деякими видами множинності злочинів.

Розглядаючи друге питання, потрібно звернути увагу на визначення поняття повторності злочинів відповідно до ч. 1 ст. 32 КК. Слід встановити ознаки повторності злочинів та її види. Особливу увагу звернути на те, що для повторності злочинів не має значення, з яких одиничних злочинів вона складається, чи є ці злочини закінченими чи ні, не мають значення форми співучасті. Слід встановити особливості наявності повторності злочинів та її відсутності, які вказані в ч. ч. 2, 3 ст. 32 КК. В цьому питанні розглядається лише один із видів повторності – фактична повторність. Тому слід розглянути саме види фактичної повторності. В залежності від виду фактичної повторності має свої особливості і кваліфікація.

Вивчаючи питання відмежування фактичної повторності злочинів від суміжних понять, слід звернути особливу увагу, на те, що такий вид повторності як повторність тотожних злочинів має багато спільного з продовжуваним злочином як видом одиничного злочину. Але закон встановлює різницю між цими явищами (ч. 2 ст. 32 КК). Слід з’ясувати, які саме ознаки розрізняють повторність тотожних злочинів та одиничний продовжуваний злочин.

При вивченні третього питання необхідно ознайомитись із законодавчим поняттям сукупності злочинів (ч. 1 ст. 33 КК), її основними ознаками та з’ясувати зміст цих ознак. Далі слід розглянути види сукупності злочинів: реальну та ідеальну, визначити їх особливості та відмінні риси. Потрібно визначити особливості кваліфікації при сукупності злочинів (ч. 2 ст. 33 КК).

Слід звернути увагу на питання відмежування різних видів сукупності злочинів від суміжних понять. Необхідно встановити ознаки, що дозволяють відмежувати сукупність злочинів і такий вид одиничних злочинів як складені злочини, зазначити, що це відмежування впливає на кваліфікацію. Слід також визначити критерії відмежування ідеальної сукупності злочинів від конкуренції кримінально-правових норм. Особливу увагу звернути на відмежування реальної сукупності від повторності злочинів. Слід також пам’ятати про те, що існують певні ситуації, коли повторність тотожних злочинів виступає як вид реальної сукупності злочинів і тому кваліфікацію таких діянь слід проводити за правилами сукупності злочинів. У таких випадках відбувається з’єднання повторності та сукупності злочинів, яке в теорії кримінального права називається „повторність-сукупність”.

Характеризуючи такий вид множинності як рецидив злочину, слід пам’ятати про те, що він є окремим видом повторності разом з фактичною повторністю. Тому при визначенні ознак рецидиву злочинів слід вивчити загальне законодавче поняття повторності злочинів та поняття рецидиву злочинів (ст. 34 КК) та встановити відмінну ознаку між ними.

Слід розглянути класифікації рецидиву злочинів, їх критерії та вказати теоретичне та практичне значення кожної з них.

Останнє питання присвячене правовим наслідкам повторності, сукупності та рецидиву злочинів, особливості яких вказані в ст. 35 КК. Доцільно навести конкретні приклади. Також слід ознайомитись з окремими постановами Пленуму Верховного Суду України, щоб уяснити як множинність злочинів враховується судовою практикою.

Контрольні питання:

1. Поняття одиничного злочину як структурного елемента множинності злочинів.

2. Види одиничних злочинів.

3. Повторність злочинів та її ознаки. Види повторності: повторність злочинів, не пов’язана із засудженням (фактична повторність), та повторність злочинів, пов’язана із засудженням (рецидив).

4. Види фактичної повторності.

5. Особливості кваліфікації повторності тотожних та однорідних злочинів.

6. Відмежування повторності тотожних злочинів від продовжуваного злочину.

7. Умови відсутності повторності злочинів.

8. Поняття сукупності злочинів та її ознаки.

9. Види сукупності злочинів: ідеальна та реальна. Відмежування ідеальної сукупності від одиничного злочину.

10. Відмежування сукупності злочинів від конкуренції норм.

11. Особливості кваліфікації злочинів при ідеальній та реальній сукупності.

12. Поняття рецидиву злочинів та його ознаки. Види рецидиву.

13. Відмінність рецидиву злочину від фактичної повторності.

14. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів.

Дата добавления: 2014-10-31