Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема № 1. Злочини проти довкілля




МОДУЛЬ № 3

 

 

План:

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти довкілля.

2. Злочини, що посягають на основи цілісності природи.

3. Злочини, що посягають на основи належної схоронності надр.

4. Злочини, що посягають на основи цілісності тваринного і рослинного світу.

 

Література. Основна література 1-31; додаткова література 53, 100-102, 114, 159, 220, 276, 277, 324, 380, 413, 478, 481, 485; нормативно-правові акти 12, 25, 33, 34, 37, 54, 66, 77, 78, 96, 107, 128, 158, 171, 174, 184, 187, 188, 251, 254, 255, 266.

 

Загальні рекомендації з вивчення теми:

Починаючи вивчення даної теми, слід звернутися до ст. 13 Конституції України, яка визначає, що „земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виняткової (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу”, проголошує право кожного громадянина на користування природними об’єктами права власності народу відповідно до закону, гарантуючи при цьому державний захист природних ресурсів, в т. ч. шляхом встановлення кримінальної відповідальності за найбільш небезпечні посягання проти довкілля.

Необхідно з’ясувати, що об’єднуючи в самостійний розділ VIIІ Особливої частини КК злочини, які вчиняються проти довкілля, законодавець виходить із спільності їх родового об’єкта, яким є суспільні відносини з раціонального використання природних ресурсів, збереження сприятливого для людини й інших живих істот навколишнього середовища і забезпечення екологічного правопорядку і безпеки населення. Безпосередніми об’єктами цих злочинів виступають конкретні суспільні відносини з охорони навколишнього середовища, раціонального використання тих чи інших видів природних багатств і забезпечення екологічної безпеки.

Предметами злочинів проти навколишнього середовища є природні ресурси: повітря, вода, земля, ліси, тварини, що знаходяться в стані природної волі (саме тому вони не можуть бути визнані майном і не можуть бути предметом злочинів проти власності).

Більшість диспозицій статей, що встановлюють відповідальність за злочини проти довкілля, є бланкетними, тому встановлення ознак об’єктивної сторони цих злочинів потребує звернення до низки нормативно-правових актів інших галузей права.

Суб’єктивна сторона може характеризуватися різними формами вини.

Суб’єкт цих злочинів може бути як загальним, так і спеціальним. Треба пам’ятати, що відповідальність за вчинення будь-якого злочину проти довкілля настає з 16 років.

Розглядаючи класифікацію злочинів проти довкілля, слід пам’ятати, що найбільш істотною, специфічною для злочинів проти довкілля класифікаційною ознакою є безпосередній об’єкт злочину. Основним безпосереднім об’єктом цих злочинів виступають конкретні відносини з охорони навколишнього середовища, раціонального використання тих чи інших видів природних багатств, забезпечення екологічної безпеки. В залежності від безпосереднього об’єкта посягання злочини проти довкілля можуть бути класифіковані на певні види: злочини, що посягають на основи цілісності природи; злочини, що посягають на основи належної схоронності надр; злочини, що посягають на основи цілісності тваринного і рослинного світу.

Під час вивчення окремих складів злочинів проти довкілля необхідно дати їх кримінально-правову характеристику, з’ясувати кваліфікуючі ознаки, особливості кваліфікації, провести відмежування від суміжних злочинів. При цьому слід використовувати відповідну постанову Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля” від 10 грудня 2004 року № 17.

 

При опрацюванні другого питання в якості прикладів злочинів, що посягають на основи цілісності природи, рекомендується проаналізувати склади злочинів, передбачені ст. 236 КК „Порушення правил екологічної безпеки” та ст. 239 КК „Забруднення чи псування земель”.

Аналізуючи злочин, передбачений ст. 236 КК „Порушення правил екологічної безпеки”, потрібно зазначити, що його предметом є підприємства, спорудження, пересувні засоби та інші об’єкти.

Слід визначити, чим характеризується об'єктивна сторона злочину, а саме: діянням у вигляді порушення порядку проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації і ліквідації підприємств, споруджень, пересувних засобів та інших об’єктів; наслідками у вигляді загибелі людей, екологічного забруднення значних територій (наприклад, забруднення різними небезпечними речовинами, матеріалами, відходами – лісових масивів, водойм, атмосферного повітря), іншими тяжкими наслідками (наприклад, тяжкі тілесні ушкодження, масові захворювання людей, припинення роботи на тривалий термін підприємств, масова загибель тварин, знищення лісових масивів) та причинним зв’язком між зазначеним діянням і суспільно небезпечними наслідками.

Звернути увагу, що суб’єкт злочину – спеціальний: особа, на яку покладено обов’язок виконання відповідних правил законодавства про порядок проведення державної екологічної експертизи.

 

Розглядаючи злочин, передбачений ст. 239 КК „Забруднення чи псування земель”, потрібно з’ясувати, що його предметом є земля будь-якого призначення (сільськогосподарська, населених пунктів, лісового фонду тощо).

З об’єктивної сторони злочин характеризується діянням у виді забруднення чи псування землі внаслідок порушення спеціальних правил; наслідками у виді створення небезпеки для життя чи здоров’я людей або навколишнього середовища та причинним зв’язком між діянням і наслідками. При цьому створення небезпеки для життя чи здоров’я людей має місце у випадку можливості заподіяння одній чи декільком особам легких, середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень, а створення небезпеки для довкілля має місце у випадку виникнення загрози знищення родючого шару ґрунту на значній території, загибелі великої кількості тварин і птахів тощо.

Слід зауважити, що суб’єкт злочину є спеціальним: особа, на яку покладено обов’язок виконання спеціальних правил для недопущення забруднення чи псування земель.

У ч. 2 ст. 239 КК передбачено відповідальність за забруднення чи псування земель, якщо це спричинило загибель людей, масові захворювання, інші тяжкі наслідки.

 

Під час вивчення третього питання в якості прикладу злочину, що посягає на основи належної схоронності надр, рекомендується розглянути склад злочину, передбаченого ст. 240 КК „Порушення правил охорони надр”.

Слід зазначити, що предметом злочину є надра; корисні копалини загальнодержавного значення в природному стані (крім загальнопоширених – галька, гравій, пісок).

Потрібно з’ясувати, що об’єктивна сторона може бути виражена в двох формах: порушення правил охорони надр, корисних копалин, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи навколишнього середовища, та незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а також визначити зміст цих форм.

У ч. 2 ст. 240 КК передбачено відповідальність за вказані діяння, вчинені на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або повторно, або якщо вони спричинили загибель людей, масові захворювання чи інші тяжкі наслідки.

 

Розглядаючи четверте питання „Злочини, що посягають на основи цілісності тваринного і рослинного світу”, рекомендується проаналізувати склади злочинів, передбачені ст. 246 КК „Незаконна порубка лісу” та ст. 248 КК „Незаконне полювання”.

Аналізуючи склад злочину, передбаченого ст. 246 КК „Незаконна порубка лісу”, потрібно звернути увагу на те, що відповідно до екологічного і господарського значення ліси України підрозділяються на дві групи. До першої групи відносяться ліси, що виконують природоохоронні функції: водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні й оздоровчі, а також ліси на територіях природно-заповідного фонду. До другої групи відносяться ліси, що, крім екологічного, мають ще й експлуатаційне значення. Предметом злочину є тільки дерева і чагарники на корені, тобто ті, що знаходяться в природному стані.

Необхідно з’ясувати, що об’єктивна сторона виражається в активних діях, а саме: у лісах першої групи – здійснення порубки дерев і чагарників; у лісах другої групи, якщо такими діями заподіяно істотну шкоду (це поняття є оціночним). Слід пам’ятати, що порубка дерев і чагарників вважається незаконної, якщо вона здійснюється без належного дозволу; за наявності дозволу, але не на відведеній ділянці, не в тій кількості і не тих порід, що зазначені в дозволі.

 

Здійснюючи кримінально-правову характеристику злочину, передбаченого ст. 248 КК „Незаконне полювання”, слід звернути увагу, що його предметом є дикі звірі і птахи, що живуть в мисливських угіддях, а також випущені з метою розведення в мисливські угіддя України, незалежно від того, у чиєму веденні знаходиться територія, на якій вони живуть.

Об’єктивна сторона злочину виражається в активних діях – незаконному полюванні, якщо це заподіяло істотної шкоди (це поняття є оціночним), а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України. Потрібно визначити зміст поняття „незаконне полювання”: таким визнається полювання у заборонний час, у недозволених місцях, забороненими знаряддями, забороненими способами.

Варто мати на увазі, що перебування в мисливських угіддях з вогнепальною зброєю, собаками, ловчими птахами, капканами й іншими знаряддями полювання або з добутою продукцією полювання чи з мисливською зброєю в зібраному виді прирівнюється до полювання.

Слід вказати, що суб’єкт злочину за ч. 1 ст. 248 КК – загальний, а за ч. 2 ст. 248 КК – службова особа.

Особливості суб’єктивної сторони – вина у формі прямого умислу.

Ч. 2 ст. 248 КК передбачає відповідальність за незаконне полювання, якщо воно вчинено службовою особою з використанням свого службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за цей злочин. При цьому потрібно зазначити, що способом масового знищення визнається полювання на хутрових звірів і птахів „казаном”, „підковою”, „засідками”, стріляниною з-під фар, з під’їзду, розкопуванням і заливанням нір, стріляниною в темряві, переслідуванням тварини по льодовому насті тощо, а незаконне полювання із застосуванням транспортних засобів – це полювання із застосуванням автомашини, мотоцикла, інших транспортних засобів, катерів, моторних човнів, вертольотів, моторолерів, мопедів, тракторів, інших самохідних машин для вистежування чи видобутку звірів і птахів.

 

Контрольні питання:

1. Поняття та загальна характеристика злочинів проти довкілля.

2. Види злочинів проти довкілля.

3. Порушення правил екологічної безпеки.

4. Наслідки порушення правил екологічної безпеки та їх значення для кваліфікації злочину.

5. Кримінально-правовий аналіз забруднення або псування земель.

6. Особливості об’єктивної сторони злочинного забруднення та псування земель.

7. Кримінально-правова характеристика порушення правил охорони надр.

8. Кримінально-правова характеристика незаконної порубки лісу.

9. Незаконне полювання: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак.

10. Предмет злочину „Незаконне полювання”.

11. Момент закінчення злочину, передбаченого ст. 248 КК.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-31; Просмотров: 465; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.