Методи досліджень. До методів дослідження мислення відноситься вивчення структури мови, оскільки мова є основним полем прояву мислення

До методів дослідження мислення відноситься вивчення структури мови, оскільки мова є основним полем прояву мислення.

В сучасній психолінгвістиці виділяються:

· дослідження семантики (значення) вислову,

· синтаксичний аналіз (вивчення структури речень),

· морфемний аналіз (вивчення одиниць значення), аналіз монологічного і діалогічного мовлення

· фонемний аналіз, тобто вивчення базисних звуків мови, що відображають її емоційний зміст.

Темп мови відображає швидкість мислення, проте слід пям'ятати, що єдиним інструментом зіставлення швидкості мови, так само як і її зміст, є мислення самого лікаря.

Рівень і перебіг розумових процесів вивчається методиками «закономірностей числового ряду», тестом кількісних відносин, незакінчених речень, розуміння сюжетних картин, виділення істотних ознак, тесом виключень і утворення аналогій

Процеси символізування і виявлення несвідомих конструкцій мислення вивчаються методом піктограм і асоціативним експериментом.

Єдиної класифікації розладів мислення в даний час не існує. Для полегшення засвоєння матеріалу слід розділити розлади мислення на 2 групи:

I. Непродуктивні (або формальні) розлади мислення.

II. Продуктивні розлади мислення.

Це класифікація М.О.Гуревича

Згідно з класифікацією Банщикова і Короленко, виділяються слідуючі групи

I. Непродуктивні розлади мислення:

1) по темпу асоціативного процесу;

2) по стрункості перебігу асоціативного процесу

(розірваність, безладність, паралогічність мислення);

3) по цілеспрямованості асоціативного процесу (обставинність, персеверація, аутистичність, символізм).

II. Продуктивні розлади мислення, тобто патологічна розумова продукція:

1) маячні ідеї;

2) надцінні ідеї;

3) нав'язливі ідеї.

I. Непродуктивні (формальні) розлади.

1) по темпу асоціативного процесу

Виділяються наступні варіанти розладів мислення:

· по темпу,

· змісту,

· структурі.

Розлади мислення по темпу включають:

— прискорення мислення, яке характеризується прискоренням темпу мови, скачкою ідей, які при значній вираженості темпу не встигають бути виказаними (fuga idearum). Часто ідеї носять продуктивний характер і асоційовані з високою творчою активністю. Симптом характерний для маній і гіпоманій.

'Варто подумати про одне, і відразу з'являється бажання розказати про деталі, але потім з'являється нова ідея. Все це не встигаєш записувати, а якщо записувати, то з'являються знову нові думки. Особливо цікаво вночі, коли ніхто не заважає, а спати не хочеться. Здається, що за годину можеш написати цілу книгу''.

— уповільнення мислення — зменшення кількості асоціацій і уповільнення темпу мови, що супроводиться трудністю в підборі слів і формуванням загальних понять і висновків. Характерний для депресій, астенічних симптомів, наголошується також при мінімальних розладах свідомості.

''Ось знову мене щось запитали, а мені потрібно час, щоб зосередитися, так відразу я не можу. Все сказав і думок більше ні, доводиться повторювати знову все спочатку, поки не втомлюся. Коли питають про висновки, взагалі потрібно довго думати і краще, якщо буде домашнє завдання''.

— ментизм — наплив думок, який нерідко носить насильний характер. Звичайно такі думки різнопланові і не можуть бути виказаний.

— шперрунг — «закупорка» думок, сприймається пацієнтом як обрив думок, раптова пустка в голові, замовкання. Шперрунг і ментизм характерні більше для шизофренії і шизотопічних розладів.

Все це виглядає як вихор у момент розмови або коли думаєш, думок багато і вони плутаються, жодної не залишається, але не краще, якщо вони зникають. Тільки вимовив слово, а наступного ні, і думка зникла. Часто від цього втрачаєшся і йдеш, люди ображаються, але що можна поробити, якщо не знаєш, коли це буде.

До розладів мислення за змістом відноситься

· афективне мислення,

· егоцентричне мислення,

· параноїдне,

· обсессивное

· надцінне мислення.

Афектне мислення характеризується переважанням в мисленні емоційно забарвлених уявлень, високою залежністю мислення від оточуючих, швидкою реакцією розумового і невіддільного від нього емоційно процесу на будь-кому, часто незначущий стимул (афективнана нестійкість). Афективне мислення характерне для пацієнтів, страждаючих розладами настрою (депресивне або маніакальне мислення).

Система думок і уявлень при афективному мисленні повністю визначається провідним настроєм.

''Здається, що ти все вже для себе вирішила. Але вранці встаєш — і все пропало, настрій нікуди, і всі рішення доводиться відміняти. Або буває, що хтось розладнає, і тоді на всіх злишся. Але буває і навпаки, дрібні гроші, тобі скажуть, що добре виглядаєш, і весь світ іншої і хочеться радіти''.

Егоцентричне мислення — при цьому типі мислення всі думки і уявлення фіксовані на нарцистичному ідеалі, а також на тому, то корисно або шкідливо особистості.

Інші, у тому числі соціальні уявлення, відмітаються. Такий тип мислення часто формується у залежних осіб, а також при алкоголізмі і наркоманіях. В той же час егоцентричні риси можуть бути нормативними для дитячого віку.

''Не ясно, що вони все від мене вимагають, батьки вважають, що я повинен вчитися, Н., з якою я дружу, що мені потрібно краще виглядати. Здається, що ніхто мене по справжньому не розуміє. Якщо я не вчуся і не працюю і не хочу заробляти грошей, то виходить я і не людина, але ж я нікому не заважаю, роблю тільки те, що мені подобається. Всім не догодиш, а собаку хай самі вигулюють, вона їх більше любить."'

Параноїдне мислення — в основі мислення лежать маячні ідеї, що поєднуються з підозрілістю, недовірливість, ригідністю. Маячення — помилковий висновок, що виникає на хворобливій основі, наприклад, він може бути вторинним від зміненого настрою, підвищеного або зниженого, галюцинацій, або первинним, в результаті формування персоною, зрозумілою лише самому пацієнту логіки.

''Дуже багато що навколо зв'язується в один ланцюг. Коли йшов на роботу мене штовхнув чоловік, одягнений у все чорне, потім на роботі було два підозрілі дзвінки, піднімаю трубку і чую злобне мовчання і чиєсь дихання. Потім в під'їзді з'явився новий напис «Знову ти тут», потім в будинку відключили воду. Виходжу на балкон і бачу того ж чоловіка, але переодягнутого в синю сорочку. Що вони всі від мене хочуть? Потрібно додати на двері додатковий замок''.

Продуктивні розлади мислення або патологія суджень.

1) Маячні ідеї це невірні висновки, що виникли на хворобливій основі і котрі не піддаються корекції шляхом переконання. З точки зору механізму виникнення маячення відмічають:

А) Первинне маячення, його називають систематизованим, інтерпретативним. Виникає як первинний розлад мислення.

Має такі етапи в своєму формуванні:

1. Етап маячного настрою з формуванням ідей особливоє значимості.

2. Етап маячного осяяння - кристалізація маячіння з формуванням маранояльного маячення. На цьому етапі немає галюцінацій.

3. Параноїдний етап - виникнення галюцінацій призводить до втрати систематизації, мячні ідеї відображають зміст галюцінацій.

4. Парафренний етап - до наявних психічних розладів приєднуються ідеї величі.

5. Розвал маячної концепції з формуванням специфічного недоумства.

По принципу первинного утворення маячення формуються і протікають деякі форми шизофренії, а також інволюційні психози.

Б) Вторинне маячення, або виникнення маячення з інших психічних розладів. Ці маячні ідеї нестійкі, їх називають обривчастим маяченням.

Види:

1. Резідуальне, або залишкове маячення. Формується з галюцинацій при ясній або зміненій свідомості.

2. Афективне маячення, що формується з патологічно зміненого настрою. Розрізняють депресивну і маніакальну групу маячення.

Дата добавления: 2014-11-25