Розлади письмового мовлення

При порушенні продуктивного вигляду написаного тексту варто говорити про розлади письма, при порушенні рецептивної письмової діяльності - розлади читання.

Дисграфія - часткове специфічне порушення процесу письма. Букви в словах перемішані або пропущені, структура звукоскладу спотворена.

Діслексія - часткове специфічне порушення процесу читання. Виявляється проблемами пізнання і пізнавання букв; в ускладненнях, пов’язаних зі злиттям букв і складів в слова, що призводить до неправильного відтворення звукової форми слова.

Порушення письма і читання у дітей викликані складнощами в оволодінні уміннями і навиками, необхідними для повноцінного здійснення цих процесів. За даними дослідників, ці складношщі обумовлюються дефектами усного мовлення (за винятком оптичних форм), несформованістю операцій звукового аналізу, нестійкою довільної уваги.

Окремий клас становлять ще три типи порушень у сприйнятті мовлення.

Словесна глухота – майже повна втрата слухового сприйняття з нездатністю до повторення або написання слів під диктовку з відносним збереженням мовлення та спонтанного письма. Сприйняття (розуміння) візуального або написаного мовного матеріалу переважає над слуховим сприйняттям інформації. Ураження зазвичай локалізуються безпосередньо в первинній слуховій зоні кори. Причиною може бути інфаркт мозку, крововилив або пухлина.

Словесна сліпота (алексія) – відсутність здатності читати і, часто, розрізняти кольори при збереженні побіжності мовлення, розуміння мовлення, повторення, письма під диктовку (алексія без аграфії). Ураження зазвичай зачіпає ліву кори головного мозку і зорові асоціативні зони, а також волокна мозолистого тіла, що сполучають праву і ліву асоціативні зорові зони. У більшості хворих спостерігаються побіжні симптоми, наприклад, порушення пам'яті через судинні зміни. В окремих випадках причиною може бути пухлина або крововилив.

Ехолалія – обмін репліками, що не проникає в семантику (несвідоме повторення слів співрозмовника).

Лікуванням мовленнєвих розладів займається лікар-логопед.

Цікавим є той факт, що людина, що живе у білінгвістичному суспільстві, менш схильна до хвороб мозку, не пов’язаних із зовнішніми факторами ушкодження. У двомовних людей, які щодня говорять на двох мовах велику частину свого життя, настання, наприклад, старечого недоумства затримується на декілька років в порівнянні з людьми, що знають тільки одну мову. До такого висновку прийшли канадські дослідники з Йоркського університету в Торонто. д лДослідники припускають, що використання двох мов покращує кровопостачання мозку і стимулює нервові зв'язки між мозковими клітками. Людина, що послугується двома мовами, краще засвоює нову інформацію, їй легше сконцентруватися, вона легко переходить від однієї мови до іншої, легко пристосовуючись до іншої лексичного набору, граматичної системи, фонетичного оформлення, так само легко вона пристосовується до нових обставин і орієнтується у несподіваній ситуації. Дослідники пов'язують здатність білінгвів швидко перемикатися й утримувати увагу зі звичкою відсікати другорядну на момент інформацію. Таким чином, припускають вони, у двомовних людей можливостей зберегти гостроту реакцій мозку і в літньому віці більше, ніж у монововних побратимів.

Дата добавления: 2014-11-25