Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Синдроми з переважанням емоційних порушень





Афективні (емоційні) синдроми – психопатологічні стани у формі стійких змін настрою.

Депресивний синдром – сполучення пригніченого настрою, зниження психічної та рухової активності із соматичними, в першу чергу, вегетативними розладами. У легких випадках депресії або в початковій стадії її розвитку соматичні розлади постійні: пітливість, тахікардія, коливання рівня АТ, відчуття жару, холоду, зниження апетиту, запори. Нічний сон стає поверхневим, переривчастим, супроводжується тривожними сновидіннями і раннім пробудженням. Може спостерігатись втрата відчуття сну. Майбутній день хвилює. Вранці відчувають в’ялість, розбитість, потрібне зусилля волі, щоб змусити себе встати. Відчувають непевні побоювання або конкретні тяжкі передчуття. Те, що потрібно буде зробити, здається складним, важко виконуваним, таким, що перевищує власні можливості. Важко думати, зосередитись на одному питанні. Відчувають розсіяність та забудькуватість. Впевненість в собі знижується. З незначних приводів з’являються сумніви, рішення приймають після тривалих коливань. При поглибленні зниженого настрою хворі починають скаржитись на тугу. Одночасно у багатьох з’являються тяжкі відчуття в ділянці грудей, верхньої частини живота, рідше – в голові. Їх визначають як відчуття стиснення, здавлювання, тяжкості. При подальшому посиленні депресії з’являються скарги на „щемлячу тугу”, на те, що „душу здавило, ламає, пече, розриває на частини”. Багато хворих починають говорити про те, що відчувають біль, але біль не фізичний, а якийсь інший. При чіткому тужливому афекті з’являється тяжке відчуття байдужості, що набуває у виражених випадках болісного відчуття внутрішньої спустошеності, втрати всіх почуттів – anaesthesia psychica dolorosa. В таких випадках мова йде про анестетичну депресію. Може виникати відчуття зміненості оточуючого – воно втрачає барви, чіткість, стає застиглим, віддаленим, сприймається „ніби через пелену”. Нерідкі скарги на повільний плин часу, на відчуття, що він зупинився або навіть зник зовсім. При подальшому поглибленні депресії виникають різні за змістом ідеї марення, найчастіше марення самоприниження та самозвинувачення. Досить часто при депресіях виникає іпохондричне марення. В одних випадках це марення хвороби. Депресивний хворий абсолютно впевнений в тому, що у нього є конкретне невиліковне захворювання – іпохондрична маячна депресія. В інших з’являється маячна впевненість в деструкції внутрішніх органів – депресія з нігілістичним маренням. Нігілістичне марення може поєднуватись з мегаломанічним маренням заперечення – синдром Котара. Нерідко, особливо у зрілому та похилому віці, виникають депресії, що супроводжуються маренням переслідування, отруєння або збитку – параноїдна депресія. У хворих похилого віку при депресіях іноді замість ідеомоторного гальмування виникає тривало існуюче мовно-рухове збудження. В таких випадках депресивний афект ускладнюється тривогою, і рідше – страхом. Тому подібні депресії називають ажитованими.



При ажитованих депресіях хворих не залишають тяжкі передчуття нещастя, яке швидко насувається, або просто катастрофи, про яку існують лише непевні припущення. Хворі вкрай напружені, не знаходять собі місця. Вони багато ходять, нав’язливо звертаються до персоналу та оточуючих з якимось проханням чи реплікою, іноді годинами стоять біля дверей відділення, переминаючись з ноги на ногу, хватаючись за одяг медперсоналу та відвідувачів.

Мовне збудження при ажитованій депресії нерідко проявляється оханням, стогнанням, тривожною вербигерацією. Ажитація як виражена, так і ледве помітна легко може змінитись меланхолічним раптусом – короткочасним надзвичайно сильним збудженням із прагненням самогубства чи самокаліцтва. Серед хворих з депресіями, що знаходяться на лікуванні у психіатричних лікарнях, хворі з ажитованими депресіями найчастіше здійснюють суїцидальні спроби.

Маніакальний синдром – поєднання підвищеного настрою, прискорення темпу психічної діяльності і підвищення рухової активності. Не завжди буває можливим вірно оцінити хворобливий характер цього стану. Для багатьох оточуючих це лише діяльні, хоча й дещо непослідовні у власних вчинках, проте веселі, товариські, та впевнені у собі люди.

Хворобливий характер всіх цих проявів стає очевидним при зміні гіпоманії на депресію або при поглибленні маніакальних симптомів. При манії всі переживання хворих забарвлені тільки у райдужні тони, вони безтурботні, у них немає проблем.

Забуваються минулі неприємності та нещастя, не сприймаються негативні події теперішнього часу, майбутнє вимальовується у світлих барвах. Однак, веселий і доброзичливий настрій хворих часом, особливо під впливом зовнішніх факторів, змінюється дратівливістю і навіть гнівом. Власне фізичне самопочуття здається хворим оптимальним, їх сповнює надмірна енергія. Перешкод для здійснення своїх бажань такі хворі не бачать. Завжди надзвичайно підвищене почуття власної гідності. Легко виникає переоцінка своїх можливостей – професійних, фізичних та ін. Говорять такі пацієнти багато, голосно, швидко, часто не зупиняючись і тому їх голос швидко стає хриплим. Зміст висловлювань непослідовний, легко змінюються теми розмови. При підсиленні мовного збудження думка, що не встигає закінчитись, змінюється на іншу, внаслідок чого висловлювання стають фрагментарними („скачка ідей”). Мова рясніє жартами, каламбурами, іноземними словами, цитатами, недоречним сміхом, посвистуванням, співом.

Характерним є зовнішній вигляд хворих: очі блищать, обличчя гіперемійоване, при розмові з рота нерідко вилітають бризки слини, міміка жвава, рухи прискорені і поривчасті, жести підкреслено виразні. Вони нерідко взагалі не можуть всидіти на місці. Під час бесід з лікарем часто змінюють позу, схоплюються, іноді починають ходити чи бігати по кабінету. Апетит звичайно значно підвищений. Можуть їсти стоячи, швидко ковтаючи погано пережовану їжу. Статевий потяг, особливо у жінок, зазвичай посилюється. В залежності від переважання в картині манії тих чи інших розладів виділяють окремі її форми: весела (підвищено-оптимістичний настрій з помірним мовним і руховим збудженням); гнівлива (поєднання підвищеного настрою з невдоволеністю, прискіпливістю, дратівливістю); сплутана (виникнення на фоні підвищеного настрою безладного мовного і неупорядкованого рухового збудження); непродуктивна (сполучення підвищеного настрою та рухового збудження з відсутністю прагнення до діяльності, бідністю мислення, одноманітністю і непродуктивністю висловлювань); маячна (поєднання підвищеного настрою з різноманітними формами образної, рідше інтерпретативної маячні); загальмована (сполучення підвищеного настрою, в ряді випадків і мовного збудження, з руховою загальмованістю, яка досягає інтенсивності ступору); манія з пустотливістю (поєднання підвищеного настрою, мовного і рухового збудження з манірністю, дитячістю, блазнюванням, недоречними жартами).





Дата добавления: 2014-11-25; Просмотров: 299; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.002 сек.