Приклад

Тема „Розвиток творчих здібностей старшокласників у навчанні із застосуванням комп’ютеру”.

Об’єкт – навчально-виховний процес у старших класах загальноосвітньої школи.

Предмет – форми та методи розвитку творчих здібностей старшокласників у навчанні із застосуванням комп’ютеру.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага автора курсової роботи.

Мета дослідження – це ідеальне, мислене передбачення кінцевого результату науково-дослідної роботи. Мета розкриває те, що автор хоче визначити при проведенні досліджень (остаточну мету): встановити залежності між чинниками; визначити зв’язки між явищами; розробити умови для усунення недоліків; розкрити можливості вдосконалення процесу; охарактеризувати обставини; простежити розвиток тощо. У формулюванні мети дослідженні використовують такі терміни, як „визначити”, „виявити”, „встановити”, „обґрунтувати”, „довести”, „перевірити”, „розробити" тощо.

Гіпотеза (від грец. hypothesis – передбачення) – це теоретично обґрунтоване припущення стосовно результату вирішення означеної проблеми (визначається в прикладних дослідженнях). Загальна формула гіпотези („щось буде досягнуто, якщо …”) передбачає формулювання того, що необхідно зробити для вирішення проблеми дослідження. Наприклад, щось буде досягнуто (забезпечено), якщо: учні будуть включені в якусь відповідну діяльність; в учнів буде сформована мотивація на певну діяльність; учні засвоять певну систему знань; буде створено певне середовище, яке забезпечить, стимулюватиме … тощо; буде розроблено спеціальну програму чогось, що забезпечуватиме досягнення тих чи інших результатів; взаємини учнів будуватиметься на певних принципах і т.д. У курсовій роботі достатньо сформулювати два положення гіпотези.

В окремих роботах гіпотеза може бути відсутня.

Приклад.

Підготовка школярів до обґрунтованого вибору професії буде результативною, якщо: організувати цілеспрямоване професійне просвітництво учнів з використанням методики модульного відображення професіознавчої інформації; включити школярів у творчу діяльність по вирішенню реальних соціально значущих завдань у конкретній виробничій сфері.

Завдання дослідження – це те, що необхідно виконати для того, щоб досягнути мети (завдання конкретизують мету). Завдання курсової роботи відображають основні шляхи й етапи досягнення мети (тобто по суті завдання – це плановані дії). Найчастіше виділяють 3-4 завдання дослідження. Як правило, завдання дослідження чітко узгоджуються із відповідними підрозділами роботи. Завдання зручно формулювати за допомогою дієслів „вивчити”, „описати”, „встановити”, „з’ясувати”, „визначити”, „порівняти”, „схарактеризувати” тощо.

Приклад.

Тема „Формування у майбутніх учителів артистичних умінь як компонента педагогічної майстерності”.

Завдання:

1. На підставі аналізу філософської, мистецтвознавчої, психолого-педагогічної літератури визначити теоретичні засади формування артистичних умінь як провідного компонента педагогічної майстерності майбутнього вчителя.

2. Розкрити сутність, структуру артистичних умінь у майбутніх учителів.

3. Схарактеризувати стан сформованості артистичних умінь у майбутніх учителів.

4. Визначити й теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування артистичних умінь у майбутніх учителів.

5. Розкрити шляхи формування артистичних умінь у майбутніх учителів

Методи наукового дослідження – це способи розв’язання завдань наукового дослідження. У курсовій роботі слід подати перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. При проведенні педагогічних досліджень частіше використовуються наступні методи: теоретичні: індукція та дедукція, аналіз і синтез; порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація; узагальнення, моделювання, контент-аналіз; емпіричні методи: педагогічне спостереження; усне опитування: бесіда, інтерв’ю; письмове опитування: анкетування, тестування, рейтинг; педагогічний експеримент, узагальнення незалежних характеристик, аналіз документів і продуктів діяльності, узагальнення передового педагогічного досвіду. Загальна інформація про методи науково-педагогічного дослідження представлена у Додатку Ж, у навчальних посібниках з методології та методів педагогічного дослідження (Додаток М).

Приклад.

Методи дослідження – аналіз наукової літератури, узагальнення, класифікація, моделювання, аналіз документів і продуктів діяльності, педагогічне спостереження; бесіда, анкетування, тестування.

Структура роботи – це перелік основних структурних елементів роботи із зазначенням загальної кількості сторінок, кількості найменувань у списку використаних джерел та додатків, загальної кількості сторінок у тексті роботи.

Приклад.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (42 найменування), 2 додатків на 9 сторінках. Робота містить 2 таблиці, 3 рисунки. Загальний обсяг курсової роботи – 39 сторінок.

Увага. Остаточне редагування вступу має здійснюватись після написання курсової роботи повністю.

ОСНОВНА ЧАСТИНА РОБОТИ складається з розділів, підрозділів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Курсова робота з педагогічних дисциплін складається з двох розділів. При цьому перший розділ присвячений теоретичному висвітленню проблеми, другий має практичний характер. Теоретична та практична частини роботи мають бути приблизно однакові за обсягом.

Основна частина курсової роботи повинна мати не описовий, а творчий, аналітичний характер. Важливо, щоб при написанні курсової роботи була висвітлена позиція автора, його міркування щодо питань, які розглядаються, пропозиції щодо удосконалення навчально-виховного процесу у школі тощо. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладом результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

ПЕРШИЙ РОЗДІЛ присвячується, як правило, теоретичному обґрунтуванню питання. Назва розділу має відображати сутність проблеми. Невід’ємною частиною першого розділу є огляд наукових джерел з досліджуваного питання. В огляді літератури окреслюють основні етапи розвитку наукової думки з даної проблеми стисло, в аналітичному плані, критично висвітлюють роботи попередників, їх різні погляди, називають ті питання, що залишились невирішеними і визначають таким чином місце курсової роботи у розв’язанні проблеми.

Важливу частину теоретичного розділу складає висвітлення понятійно-термінологічного апарату дослідження, розкриття основних наукових підходів до досліджуваного феномену. Буде корисним у першій частині роботи подати порівняння тлумачення того чи іншого терміну у фахових словниках (тлумачний, філософський, психологічний, педагогічний, соціологічний тощо).

Теоретична частина роботи включає теоретико-методологічні положення за проблемою, стан розробленості даної проблеми у сучасній психолого-педагогічній науці, аналіз різних підходів до визначеної проблеми у педагогічній науці, стислу історико-педагогічну довідку за основним питанням роботи, розкриття сутності та структури основного поняття роботи, психологічні основи формування тих чи інших якостей майбутнього вчителя (учня, вихованця), аналіз передового педагогічного досвіду, творчості педагогів-новаторів за проблемою.

У теоретичній частині роботи можна подати матеріал про використання даних інших наукових дисциплін для обґрунтування проблеми (філософія, соціологія, фізіологія, статистика, мистецтвознавство тощо).

Важливою частиною першого розділу може стати аналіз розробки аналогічних проблем у теорії і практиці зарубіжної педагогіки.

Значно підвищує рівень роботи спирання на досвід етнопедагогіки, використання матеріалу народної педагогіки у аналізі сучасних проблем освіти і виховання.

Певну частку курсової роботи складає цитування. У роботі не повинно бути переписаних з наукової літератури положень і формулювань, а допускаються лише посилання на них. Цитати роблять дослідження вагомішим з наукової точки зору, допомагають автору підтвердити свою думку чи спростувати інші твердження. При цитуванні слід дотримуватися як міри, так і певних правил (Додаток Ґ).

У структуруванні тексту роботи варто дотримуватися таких правил:

Ø виклад тексту роботи повинен відповідати плану,

Ø кожному основному аргументові присвячуємо мінімум один абзац,

Ø кожен абзац повинен бути об’єднаний однією думкою і відзначатися змістовною та стилістичною єдністю

Додаткові положення щодо мови та стилю наукової роботи представлено у Додатку К.

ДРУГИЙ РОЗДІЛ курсової роботи орієнтовано на висвітлення практичних засад вирішення наукової проблеми. Доцільним є опис психолого-педагогічних методик, що дозволяють діагностувати досліджуване явище або процес. У практичному розділі курсової роботи має бути схарактеризовані шляхи, форми та методи реалізації тих чи інших теоретичних ідей в практичній площині. Позитивною рисою курсової роботи визнається опора студента на власний досвід, отриманий під час педагогічної практики, у процесі самостійної педагогічної роботи.

Практична частина роботи включає:

Ø спостереження студента під час педагогічної практики, навчання в університеті за проблемою роботи і аналіз реальної практики, стану розвитку тих чи інших сторін навчально-виховного процесу;

Ø пропозиції, програми розвитку і вдосконалення відповідних якостей і здібностей майбутнього вчителя, вчителя-практика або учня (учнівського колективу);

Ø опис конкретних педагогічних методик, форм роботи, творчих завдань, які спрямовані на розвиток і вдосконалення педагогічної культури вчителя, результатів навчально-виховної роботи за тим, чи іншим напрямком роботи;

Ø складання пам'яток, методичних рекомендацій студентам, учням за тією чи іншою проблемою;

Ø опис методики проведення конкретного педагогічного заходу, системи виховної роботи, яка проводилась студентом за проблемою курсової роботи під час педагогічної практики.

У висновках викладають найбільш важливі результати, одержані в роботі, і (можливо) рекомендації з реалізації на практиці отриманих результатів. Найзручніше формулювати висновки у відповідності з поставленими завданнями. Кожен висновок рекомендується оформити окремим абзацом. У першому пункті висновків доцільно дати оцінку стану вивчення проблеми дослідження, далі – викласти результати дослідження, основані на висновках до кожного розділу курсової роботи.

Список використаних джерел є обов’язковою складовою частиною курсової роботи. Список показує не тільки ступінь вивчення досліджуваної теми, але й глибину авторської роботи над темою. Список використаних джерел у курсовій роботі є переліком усіх документів, монографій, книг, статей та інших публікацій, використаних при розробці теми. Загальна кількість опрацьованих джерел має бути не меншою 30. Вимоги до оформлення списку використаних джерел представлено у Додатку Д.

До додатків доцільно включити допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи: методики, які були апробовані в процесі виконання курсової роботи; анкети і опитувальники; фрагменти уроків; фрагменти методичних розробок виховних заходів; приклади творчих завдань; приклади творчих робіт школярів тощо. Оформлення додатків здійснюється згідно з Вимогами до оформлення курсової роботи.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1. Курсова робота виконується українською мовою.

2. Обсяг курсової роботи – 30 – 35 сторінок. Робота повинна бути надрукована на одній стороні аркуша стандартного формату (А-4). Для оформлення роботи використовується звичайний „скорозши-вач”. За умови дистанційної форми навчання курсова робота подається в електронному вигляді.

3. Рекомендований шрифт – Times New Roman, кегль – 14 текстового редактора Word з міжрядковим інтервалом 1,5. Абзацний відступ – 1,25.

4. Текст роботи розміщується на аркуші з урахуванням стандартних відступів: зверху – 2 см; знизу – 2 см; ліворуч – 3 см; праворуч – 1,5 см.

5. Кількість рядків на аркуші відповідає кількості рядків на друкованій сторінці через два інтервали (29 – 30 рядків).

6. Нумерація сторінок подається арабськими цифрами в правому верхньому куті (без крапки). Титульна сторінка курсової роботи не нумерується.

7. Титульна сторінка курсової роботи оформлюється за зразком (Додаток Б).

8. На другій сторінці подається зміст роботи. Наприклад:

Вступ............................................................................... 3

Розділ І. (Назва розділу)............................................... 8

1.1. (Назва підрозділу)............................................... 8

1.2. (Назва підрозділу).............................................. 12

Розділ ІІ. (Назва розділу)............................................ 17

2.1. (Назва підрозділу)................................................. 17

2.2. (Назва підрозділу).................................................. 22

Висновки..................................................................... 29

Список використаних джерел................................... 32

Додатки........................................................................ 35

9. Кожний розділ курсової роботи починається з нової сторінки. Заголовок розділу або підрозділу обов’язковий.

10. Заголовки структурних частин роботи ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, ДОДАТКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ друкують великими літерами посередині сторінки. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Не допускається розміщення назви розділу чи підрозділу в нижній частині сторінки, якщо далі подається лише рядок тексту.

11. Посилання на літературні джерела в тексті наводяться в квадратних дужках [ ]. Це може бути посилання на джерело в цілому або на джерело із зазначенням конкретної сторінки. Наприклад, [9, с. 36].

12. Бібліографічні посилання подаються за існуючими нормативами (Додаток Д)

ОФОРМЛЕННЯ ІЛЮСТРАЦІЙ І ТАБЛИЦЬ.

Ілюстрації (графіки, діаграми, схеми) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають „Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис „Таблиця” із зазначеннями номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). Якщо в розділі курсової роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово „Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова „Продовж. табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: „Продовж. табл.1.2”. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово „дивись”, наприклад: „див. табл. 1.3”.

Оформлення додатків

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках.

Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі симетрично відносно тексту сторінки. У верхньому правому куті над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово „Додаток” і велика літера, що позначає додаток, наприклад, Додаток А, Додаток Б.. Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ Додатка А.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

При оцінюванні курсової роботи враховуються такі параметри:

Ø обґрунтування актуальності обраної теми;

Ø адекватність визначення наукового апарату (об’єкт, предмет, мета, завдання дослідження тощо),

Ø наявність критичного огляду літературних джерел та глибина аналізу використаної літератури;

Ø якість та ґрунтовність наукового, теоретичного та практичного аналізу визначеної проблеми;

Ø логічність та аргументованість висновків дослідження;

Ø ступінь самостійності і творчого підходу студента до написання курсової роботи;

Ø ставлення студента до роботи;

Ø мовно-стилістична грамотність, рівень мовної культури;

Ø правильність оформлення курсової роботи (титульної сторінки, плану, посилань, списку використаної літератури).

Модульно-рейтингова система передбачає оцінювання курсових робіт за 100-бальною шкалою. Вони розподіляються за наступною схемою:

50 балів – зміст курсової роботи (відповідність змісту темі роботи, повнота розкриття теми)

15 балів – творчий підхід і самостійність при написанні роботи, її практична значимість (наявність елементів творчого пошуку, виклад і обґрунтування власної думки, формулювання пропозицій щодо практичного використання матеріалів проведеного дослідження)

15 балів – опрацювання джерел (відповідність підібраних джерел темі роботи, їхня кількість (достатня/недостатня), вміння робити посилання, правильність і повнота бібліографічного опису

10 балів – оформлення роботи (стиль написання, якість і акуратність оформлення, відповідність вимогам)

5 балів – дотримання термінів подання курсової роботи науковому керівнику на перевірку.

З урахуванням шкали ЕСТS кредитно-модульної системи навчання курсова робота з педагогіки оцінюється таким чином:

Оцінку „відмінно” ( А, 90 – 100 балів) отримує студент, робота якого виконана самостійно, оформлена відповідно до вимог; зміст курсової роботи в повному обсязі відповідає темі та визначеній меті; у роботі містяться елементи наукового пошуку в теоретичному аспекті на основі опрацювання достатньої кількості наукової літератури; практичний результат обраної теми свідчить про вміння студента систематизувати зібраний матеріал, робити висновки про позитивні і негативні моменти; викладено власні міркування щодо теми дослідження; студент вільно володіє спеціальними термінами; викладу тексту курсової роботи відповідає вимогам наукового стилю.

Оцінку „добре” (В, 83 – 89 балів) отримує студент робота якого оформлена відповідно до вимог; зміст курсової роботи в повному обсязі відповідає темі та науковому апарату, але є незначні недоліки методичного або стилістичного характеру; недостатньо представлено наукові підходи до вирішення проблеми дослідження; список використаних джерел не містить новітніх досліджень щодо проблеми курсової роботи.

Оцінку „добре” (С, 75 –82 балів) виставляється, якщо курсова робота в цілому відповідає встановленим вимогам, зміст роботи відповідає темі, науковому апарату, але недостатньо представлено аналіз понятійно-термінологічної бази, фрагментарно подано теоретичні засади дослідження; практична частина роботи обмежена констатацією тих чи інших форм та методів діяльності учнів, педагогів; висновки відповідають змісту структурних частин роботи; текст курсової роботи оформлено згідно з вимогами.

Оцінку „ задовільно” (D, 63 – 74 балів) отримує студент, курсова робота якого розкриває теоретичні питання недостатньо повно, містить мало посилань на наукові дослідження, аналіз зроблено поверхово; практична частина роботи не містить конкретних пропозицій щодо удосконалення навчально-виховного процесу в освітніх закладах; висновки аргументовано недостатньо переконливо; висновки не повною мірою відповідають змісту роботи; текст роботи оформлено з порушенням встановлених вимог.

Оцінка „ задовільно” (E, 50 – 62 балів) виставляється, якщо тема курсової роботи розкрита частково, елементи наукового апарату та зміст роботи не узгоджені між собою; є порушення логічної послідовності; робота містить значні запозичення текстуального характеру без відповідних посилань; кількість опрацьованих джерел є недостатньою, не використовувалися новітні наукові джерела; курсова робота оформлена з порушеннями вимог; робота подана невчасно.

Оцінка „ незадовільно” (FX, F) виставляють студенту, якщо не розкрита тема курсової роботи; робота виконана не самостійно, має описовий характер, оформлена без врахування встановлених вимог; матеріал викладено без логічної послідовності, фрагментарно; зміст не відповідає темі курсової роботи, не визначено основні параметри наукового апарату; посилання на літературні джерела оформлені з грубими порушеннями.

Курсова робота, що виконана на високому теоретичному та практичному рівні, може бути рекомендована до участі у педагогічних читаннях студентів, до виступу на студентських науково-дослідних конференціях.

Дата добавления: 2014-11-25