Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема: Родина Вербові (Salicaceae).Родина Гарбузові (Cucurbitaceae). Підклас Діленіїди (Dileniidae)




Лабораторна робота №11

Мета: Показати примітивні і просунені ознаки в морфологічній будові представників родин Вербові і Гарбузові.

Завдання та методичні поради:

Завдання 1. Використовуючи гербарні зразки, таблиці, фіксований матеріал і колекції вивчити особливості будови вегетативних і репродуктивних органів типових представників родин за наступним планом:

а) корінь: коренева система, видозміни;

б) стебло: його типи, галуження, листорозміщення;

в) листок: форма листкової пластинки, типи її розчленування, складні листки, жилкування;

г) будова квітки: адроцей, гінецей, оцвітина, типи суцвіть;

д) типи суцвіть;

е) типи плодів і насіння.

Родина Вербові (Salicaceae)

Дерева або кущі, звичайно дводомні. Листки чергові, прості, з прилистками, що часом рано опадають. Квітки в простих мережчатих суцвіттях, без оцвітини, містяться в пазухах покривних листків. Тичинкова квітка має від двох до 40 тичинок, маточкова – одну маточку з двох плодолистиків; зав'язь верхня, одногнізда; насінних зачатків багато: плід – двостулкова коробочка. Насіння дрiбне, без ендосперму, з пучком волосків біля основи. Цвітуть вербові рано, до розпускання листків або одночасно з ним.

Вербові мають три роди і близько 400 видів, поширених у позатропічних областях північнох півкулі; окремі види заходять далеко на північ (за Полярне коло) і високо в гори. В Україні два роди та 41 вид. Всі вербові швидкорослі, вологолюбні, недовговічні; легко розмножуються вегетативно. Практичне значення різнобічне: деревину використовують часом як місцевий будівельний матеріал і паливо, для виготовлення паперу та різних виробів, кору – для дубленнгя шкір і добування салі цину; з молодих пагонів деяких кущових верб плетуть кошики тощо. Деякі верби і тополі вирощують як декоративні, обсаджують ними дороги, алеї, береги водойм, земляні дамби, яри, балки, використовують для закріплення пісків тощо.

Рід Тополя (Populus) налічує близько 40 видів і багато гібридів. У флорі України є чотири види природної флори, ще 8 вирощують та ще випробувано в культурі близько 25 видів та форм. Дерева з м'якою деревиною; листки здебільшого з широкою пластинкою; сережки повислі; приквіткова луска зубчасто-надрізана; тичинок вісім або багато, як і маточкові квітки, вони оточені диском. Рід Тополя поділяється на окремі підроди, або секції: білі, чи сріблясті тополі; чорні тополі, або осокори; бальзамічні, або пахучі тополі, туранги тощо.

Білі або сріблясті, тополі мають білу чи сіро-зелену кору, яка довго залишається гладенькою. Найпоширеніші в нас у дикому стані т.біла (P.alba), т.сірувата (P.canescens) і т.тремтяча, або осика (P.tremula) (мал.67). Часто, особливо на півдні України розводять т.самаркандську (P.bolleana).

Чорні тополі, або осокори, характеризуються темною, майже чорною корою, яка рано стає глибокою тріщинуватою. До них надежить: т.чорна, або осокір (P. nigra), що росте по заплавах річок, і т. пірамідальна – (P.italica, або P.pyramidalis), яку завезли в Україну наприкінці XVIII ст. і яка стала тепер у багатьох місцях характерним елементом культурного ландшафту. Часто у нас вирощують ще т.канадську (P.canadensis).

Бальзамічні, або пахучі, тополі мають сіру або світло-сіру кору, гладеньку, згодом трохи тріщинувату; бруньки клейкі, дуже пахучі. До них належить: т.бальзамічна (P.balsamifera) родом з Північної Америки і т.китайська (P.simonii).

 

 

Мал. 67. Осика (Populus tremula): 1 – сережка з тичинковими квітками; 2 - сережки з маточковими квітками; 3 – тичинкова квітка; 4, 5 – маточкова квітка збоку і в розрізі; 6 – плід; 7 – розкритий плід; 8 – насінина; 9 – діаграма тичинкової квітки; 10 – діаграма маточкової квітки; 11 – листок.

Тополям-турагантам властива гетерофілія; кора в них сіра, гладенька. Вони поширені в пустельних областях, де ростуть у тугайних лісах і в заплавах річок. Досить своєрідна туранга різнолиста (P.diversifolia) з оригінальними глибоко розсіченими на дрібні лопаті листками; росте в Середній Азії.

Рід Верба (Salix) налічує понад 300 природних видів і ряд видів та форм у культурі. Кущі, рідше дерева; пластинка листка звичайно вузька, ланцетна, рідше овальна: сережки прямостоячі або відхилені; приквіткові луски цілокраї; тичинок дві, рідше три-п'ять або 12; є нектарники.

З дикорослих верб в Україні найбільше поширені в заплавах річок, плавнях і по берегах водойм такі види: в.біла (S.alba) – дерево до 25 м заввишки, з довгими звислими гілками; в.ламка (S.fragilis) – дерево до 10-15 м заввишки, з короткими, крихкими гілками і трохи шкірястими блискучими листками; на пісках у заплавах ця верба утворює місцями суцільні зарості; в.гостролиста, або шелюга (S.acutifolia) – кущ до 2 – 8 м заввишки, з тонкими гілками і сизуватими з нижнього боку листками; в.тритичинкова (S.triandra) та інші. Вербу білу часто розводять у садибах, на левадах і на знижених місцях уздовж доріг. Ця декоративна рослина оспівана в народних піснях.

На торфовищах, болотах і заболочених луках поширені в. чорнична (S.mytilloides) – кущик 0,5-0,75 м заввишки; в. лапландська (S. lapponum) – кущ до 2 м заввишки; в.п'ятитичинкова, або верболіз (S. pentandra) – кущ до 2-6 м заввишки тощо.

У соснових і мішаних лісах, на пісках, у рідколіссях трапляються в.козяча (S. caprea) (мал.68) – дерево до 8-15 м заввишки; в.вушката (S. aurita) – кущ до 1,5 м заввишки; в.розмаринолиста, або шелюжок (S. rosmariniofolia) – кущ до 1 м заввишки та ін.

У Карпатах за верхньою межею лісу ростуть в. трав'яна (S.herbacea) – кущик до 30 см заввишки; в.сітчаста (S. reticulata) – сланкий кущик до 50 см заввишки тощо.

Культивують як декоративну рослину, особливо на півдні України в. вавилонську (S. babylonіca) родом з Китаю, яка має плакучі гілки і поступово тонко загострені листки.

На Далекому Сході росте близький до верби монотипний рід чозенія (Chosenia), до якого належить лише один вид – ч. крупнолускувата (Ch.macrolepis). Високе, до 35-40 м, струнке дерево, витривале, але ще мало поширене в культурі.

 

Мал.68 Верба козяча (Salix caprea): 1 – вегетативний пагін; 2- пагін з тичинковими суцвіттями; 3 – пагін з маточковими суцвіттями; 4 – тичинкова квітка; 5 – маточкова квітка; 6 – діаграма тичинкової квітки; 7 – діаграма маточкової квітки; 8 – маточкова квітка в поздовжньому розрізі; 9 – розкритий плід; 10 – насінина.

Родина Гарбузові (Cucurbitaceae)

У нас найчастіше однорічні рослини виткі або плеткі трави з вусиками стеблового походження, в світі частіше багаторічні трави, рідше кущі або навіть деревця. Квітки здебільшого маточкові і тичинкові, правильні, з подві йною п'ятичленною оцвітиною; віночок колесо- або дзвоникоподібний, найчастіше зрослопелюстковий, тичинок п'ять, вони або всі вільні, або чотири зрослися попарно,а одна вільна: маточка складається з трьох (двох-п'яти) плодолистиків, з нижньою тригніздою зав'язю і м'ясистими приймочками: плоди великі, ягодоподібні, з твердим зовнішнім шаром оплодня і м'ясистим соковитим внутрішнім шаром, рідше плід – коробочка.

Гарбузові охоплюють 90 родів і 700 видів, поширених переважно в тропіках і обох півкуль. Господарськи цінними рослинами є такі відомі баштанні культури, як кавун, диня, огірок,гарбуз; лікарськими і отруйними – колоцинт і переступень, або бріонія; як декоративні розводять часто тладіанту, для технічних цілей – люфу. Найбільше економічне значення мають баштанні рослини,які є давніми культурами в Африці і Аравії, а також у Південній і Середній Азії.

Рід Гарбуз (Cucurbita) налічує близько 90 видів у Південній і Центральній Америці. Стебла та листки жорстко волосисті, великі вусики розгалужені, три-, п'ятироздільні; пиляки всі зрослися в головку; віночок дзвоникоподібний, п'ятилопатевий. У культурі найбільш відомі два види: г.великий та г.звичайний. До г.великого (C.maxima) належить численні столові, кормові та декоративні сорти; столові сорти містять від 4 до 10 % цукрі. Їх їдять печеними або вареними; насіння містить до 35-50% жирної олії: воно є глистогінним засобом. Г. звичайний (C.pepo) (мал.69) також має столові та декоративні сорти. Досить відомі такі кабачки з циліндричними плодами, які в нестиглому стані використовують у кулінарії та консервному виробництві.

 

 

Мал.69 Гарбуз звичайний (Cucurbita pepo): 1 – тичинкова квітка; 2 – зрослі тичинки; 3, 4 – маточкова квітка з оцвітиною і без оцвітини; 5 - зав'язь у поперечному розрізі.

Рід Огірок (Cucumis). Однорічна рослина з нерозгалуженими вусами. Зав'язь циліндрична, шипувата. Об'єднує 30 видів, поширених в Африці та Азії. Формули квіток такі: ♀*Са(5)Со(5)А0G(3);♂*Са(-5)Со(5)А(2)+(2)+1G0. Як овочеву рослину вирощують о. посівний (C. sativus), який має циліндричні або довгасті плоди, які споживають зеленими в свіжому, консервованому або засоленому вигляді. Огірок – це давня культура народів в Індії та Китаї. Культивується повсюди, навіть за Полярним колом. Цінність огірків зумовлюється їхніми смаковими якостями і позитивним впливом на травлення. Найбільш відомими і популярними в Україні є сорти Конкурент, Криниця, Кущисті, Зозуля тощо.

Рід Кавун (Citrullus) налічує чотири – п’ять видів, поширених у пустелях Африки, особливо в Калахарі, де й тепер на величезних площах зустрічаються природні зарості кавунів. Дикі форми – одно- і багаторічні; в культурі є тільки однорічники. К. звичайний, або їстівний (C. lanatus, або C. vulgaris) – окультурена форма; має кулястий або циліндричний плід з соковитим червоним або білим м’якушем. Кращим і найбільш урожайним в Україні є сорти Херсонський, Мелітопольський, Кримський, Мурашка тощо. Сорти к. кормового (C. colocynthoides) також досить урожайні; вони мають соковитий, але не солодкий м’якуш; їх згодовують тваринам у свіжому та силосованому вигляді. К. колоцинт (C. colocythis) має гіркуватий губчастий м’якуш і використовується в медицині як проносне.

Рід Диня (Melo) налічує близько 40 видів, поширених у пустелях і напівпустелях Африки. Стиглі плоди сферичні або еліптичні, запашні, солодкі, соковиті. Культурні сорти динь об’єднуються в збірний вид – д. посівна (M. Sativus). Дині з давніх- давен культивуються у країнах Близького і Середнього Сходу, Африки так Аравії; в багатьох мусульманських країнах їх вирощування і споживання пов’язане з культовими і ритуальними обрядами. Для бедуїнів і проводирів караванів дині здавна були традиційною частиною раціону. В промислових масштабах дині вирощують у Середній Азії, на Кавказі, в Росії (на Нижньому Поволжі) і в Україні.

Рід Переступень (Bryonia). Багаторічні однодомні або дводомні, шорстко волосисті трав'яні рослини з ріповиднопотовщеними коренями і лазячими за допомогою нерозгалужених вусиків стеблами. Листки чергові, п’яти -, семилопатеві, здебільшого з серцевидною основою, рідше - цілісні. Квітки маточкові і тичинкові; маточкові зібрані щитком, тичинкові – китицями. Чашечка – дзвониковидна, п'ятилопатева. Віночок дзвониковидний, п'ятилопатевий, жовтувато-білий; п’ять тичинок, чотири з яких зрослися попарно, а п’ята – вільна. Маточка з кулястою зав'язю і трилопатевим на верхівці стовпчиком. Плід – ягодоподібний, кулястий, тригніздий; насінини трохи сплюснуті. З двох відомих на Україні видів майже всюди, але частіше в лісових і лісостепових районах зустрічається н. білий (B. Alba) з чорними плодами (мал.70).

Мал. 70 Переступень білий (Bryonia alba): 1 – пагін з квітками; 2 – квітка; 3 – віночок з тичинками; 4 – тичинка; 5 – пагін з плодами; 6 – плід в розрізі; 7 – насінина; 8 – корінь.

З роду Люфа (Luffa) в Україні вирощують два види, частіше л. циліндричну (L. cylindrica) ­, плоди яких використовуються в основному при виготовленні губок для миття.

На засмічених місцях в приморській смузі на півдні степової зони України та Криму росте огірок-пирскач пружний або скажений огірок (Ecbalium eletrium) – однорічник завдовжки 25 – 70 см зі сланким шорстко волосистим стеблом. Плід – ягодоподібний, довгастий 5-10 см завдовжки, зеленуватий, шорстко-щетинистий; по достиганні плід відокремлюється від ніжки і через отвір, що утворюється, з силою випорскується насіння (мал.71).

Мал.71 Огірок-пирскач пружний, скажений огірок (Ecbalium eleterium): 1- пагін з квітками, 2-пагін з плодами,3- квітка в поздовжньому розрізі.

Завдання 2. Замалювати будову квіток осики, верби козячої, гарбуза звичайного.

Завдання 3. Скласти формули квіток тополі білої, верби козячої, гарбуза звичайного.

Завдання 4. Ознайомитись за гербарієм з господарсько важливими представниками і видами – типовими для флори Полісся. Запам'ятати їх українські і латинські назви.

Лабораторне знаряддя: гербарні зразки вербових і гарбузових, муляжі квіток, таблиці.

Література:

1. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. К., Фітосоціоцентр, 2000 р.

2. Чопик В.І., Липа О.Л. Лабораторний практикум. 1989 р. с.103-122.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-25; Просмотров: 5898; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.