Завдання та методичні поради. Тема: Родина Магнолієві (Підклас Magnoliіdae)

Тема: Родина Магнолієві (Підклас Magnoliіdae). Родина Жовтецеві (Підклас Ranunculidae).

Лабораторна робота №8

Мета: Показати місце родини Магнолієві (Magnoliaceaе) і родини Жовтецеві (Ranunculaceae) серед інших родин вищих рослин на основі вивчення їхніх представників.

До заняття підготувати наступні питання:

1. Географічне розповсюдження і екологія Магнолієвих і Жовтецевих.

2. Життєві форми і особливості вегетативних органів.

3. Будова квітки, суцвіття, плодів і насіння в представників родин Магнолієвих і Жовтецевих.

4. Значення представників родин у природі і господарській діяльності людини.

5. Місце теми в шкільному курсі.

Завдання 1. Використовуючи гербарні зразки, таблиці, фіксований матеріал і колекції вивчити особливості будови вегетативних і репродуктивних органів типових представників родин за наступним планом:

а) корінь: коренева система, видозміни;

б) стебло: його типи, галуження, листорозміщення;

в) листок: форма листкової пластинки, типи її розчленування, складні листки, жилкування;

г) будова квітки: адроцей, гінецей, оцвітина, типи суцвіть;

д) типи плодів і насіння.

Завдання 2. Скласти діаграми і формули квіток Магнолії великоквіткової, Жовтецю повзучого, Сокирок польових.

Завдання 3. Ознайомитись за гербарієм з найпоширенішими представниками родини Магнолієві (5 видів) і родини Жовтецеві (10 видів). Запам'ятати їх українські і латинські назви.

Родина Магнолієві (Magnoliaceaе)

Дерева або кущі, листопадні або вічнозелені. Листки чергові, великі, з ефірними залозками у мезофілі. Квітки маточково-тичинкові, правильні, великі, з видовженим квітколожем; оцвітина з 6-12 листочків, розміщених спірально або тричленними колами; тичинки численні, з широкими нитками; маточок багато, зав'язь верхня; плід складається з листянок, зібраних у вигляді шишки (багатолистянка), рідше ягодоподібний.

Магнолієві - одна з давніх родин Дводольних, відома з крейдяного періоду, коли магнолії були поширені навіть у високих широтах. Нині до складу її входить 14 родів і близько 240 видів, поширених переважно в низьких широтах (субтропіки Східної Азії та Північної Америки). Два роди представлені в Україні як інтродуценти.

Рід Магнолія (Magnolia) охоплює близько 70 видів і ряд гібридів з красивими поодинокими білими, кремовими, червоними і рожевими квітками. Листки великі, шкірясті, вічнозелені в північноамериканських видів і листопадні - в східноазіатських. У парках Криму і в Західному Закавказзі досить поширена дуже гарна вічнозелена М. великоквіткова (M.grandiflora) з великими білими запашними квітками, родом з Фллоріди (мал.37).

Деякі листопадні види зустрічаються нерідко в культурі, у нас - переважно в Закарпатті і Прикарпатті та в Києві. Це - М. кобус (M. kobus) з кремово-білими квітками з ніжним і приємним запахом; М.загострена (M.acuminata) з жовто-зеленими дзвоникоподібними квітками; М. оберненояйцевидна (M.obovata) - це одна з найкрасивіших листопадних магнолій з великими чашоподібними кремово-білими квітками, М. зірчаста (M.stellata).

Мал.37. Магнолія великоквіткова (Magnolia grandiflora): 1 – квітучий пагін; 2 – пагін зі збірним плодом, нижче видно спірально розміщені сліди тичинок, а ще нижче – сліди листочків оцвітини; 3 – діаграма квітки.

Рід Ліріодендрон (Liriodendron) має два види, з яких Л. тюльпанний (L.tulipifera) дико росте в Північній Америці. Це красиве дерево до 50 м заввишки, з ліроподібними листками і оранжево-жовтими квітками, схожими на квітки тюльпанів (звідси й назва дерева) (мал 38). Цей вид широко культивується в садах і парках Західного Закавказзя (від Сочі до Батумі), де місцями досягає величезних розмірів. Деревина йде на вироби. Рослина декоративна. В Україна успішно росте в багатьох парках, крвм степових районів. Інший вид – Л. китайський (L.chinense) родом з Китаю, при культивуванні витримує клімат біля Батумі.

Мал.38. Тюльпанове дерево (Liriodendron tulipifera): 1 – гілка з квіткою; 2 – збірний плід.

Родина Жовтецеві (Ranunculaceae)

Багаторічні трави, рідше кущі, ліани або однорічники. Листки чергові, рідше супротивні, здебільшого прості. Квітки актиноморфні або зигоморфні, з ациклічним, циклічним або геміциклічним розміщенням частин квітки на квітколожі: оцвітина з визначеною або невизначеною кількістю членів, проста або подвійна, п'ятичленна, з різними переходами від простої до подвійної; тичинок здебільшого багато, маточок кілька або багато, рідше одна, гінецей найчастіше апокарпний; зав'язь з одним або кількома насінними зачатками; плоди різної будови - збірні листянки або сім'янки, рідше ягоди або коробочки.

Жовтцеві - велика (переважно позатропічна) родина, що охоплює понад 66 родів і близько 2000 видів. Деякі ботаніки вважають, що ця родина перебуває ще й тепер у процесі інтенсивного видоутворення поряд з примітивним типом квітки з незвичайною кількістю всіх її членів та ациклічним розміщенням тут спостерігаються всі переходи до більш досконалого її типу. Квітка еволюціонувала від невизначеної кількості членів простої оцвітини до п'ятичленної подвійної оцвітини, від актиноморфії до зигоморфії, від апокарпії до синкарпії.

У складі родини є чимало отруйних і небезпечних для тварин та людини рослин, які мітять різні алкалоїди, глікозиди тощо. Деякі росини (наприклад, горицвіт, аконіт, чемерник та ін.) відомі як лікарські, а деякі (орлики, чорнушка садова, дельфіній, ломиніс) - як декоративні. У лісах, на узліссях і гірських луках Карпат досить поширені різні види анемон і сону. На суходільних і заплавних луках часом досить поширені різні жовтеці.

За типом пдлодів і будовою квіток жовтецеві поділяються на шість підродин, представники яких є в Україні.

Підродина Коптисові (Coptideae)

Найпримітивніша в родині Жовтецеві, включає сім родів, з яких найбільш примітивними є рід коптис (Coptis), в якого карпели сидять на довгих ніжках і до того ж відкриті (незрослі) вище рівня прикріплення насінних зачатків. Досить примітивні також одночленні карпели в роду воронець (Actea). У світовій флорі відомо лише 9 родів, з яких в Україні росте лише два: воронець та клопогін.

Рід Воронець (Actaea). Багаторічні трави з великим черговим, двічі або тричі трійчасторозсіченими листками. Квітки дрібні, актиноморфні, маточко-тичинкові, зібрані в коротке китицевидне суцвіття. Чашечка із чотирьох пелюстковидних білуватих, швидко опадаючих листків. Пелюстки дрібні, лопатеві, звичайно їх одна-шість, іноді відсутні. Тичинки довші за інші квітки, численні, нерідко з розширеними у верхній частині нитками. Маточка одна, з верхньою яйцеподібною зав'яззю і сидячою широкою приймочкою. Плід - соковита багатонасінна ягода. В Україні росте лише один вид воронця (мал.39) - В.колосистий (A. spicata) в Карпатах, лісових районах і в Лісостепу.

Мал.39. Воронець колосистий (Actea spicata): 1 – загальний вигляд квітучої рослини; 2 – плоди; 3 – квітка.

Підродина Рутвицеві (Thalictroideae)

Дещо більш просунута, ніж попередня підродина. Плодики - як листянки, так і горішки. Серед 12 родів світової флори насамперед слід згадати поширені в Україні роди Орлики (Aguilegia) та Рутвиця (Thalictrum).

Рід Орлики (Aguilegia) налічує близько 100 видів, особливо поширених у горах Кавказу

(наприклад, A.olympica) (мал.40). Багаторічні трави з двічі-тричі трійчасторозсіченими листками. Квітки великі, актиноморфні, маточково-тичинкові, поодинокі в розгалужених китицях. Чашечка з п'яти фіолетових, синіх, червоних, рожевих або жовтих чашолистиків. Віночок з п'яти косолійковидних пелюсток зі шпорками, направленими вниз поміж чашолистками. Пелюстки забарвлені так як, і чашолистки, або відрізняються від них. Тичинок багато. Маточок 3-15. Поміж маточками і тичинкаим розміщуються плівчасті стамінодії. Плід — багатолистянка.

Спорадично трапляються в лісах і чагарниках у Карпатах, на Поліссі, в Лісостепу, Криму о. звичайні (A. vulgaris). Зрідка в Карпатах на вапняках ростуть ще о. трансільванські (A. transsilvanica) та о. чорніючі (A. nigricans). У садах і парках, крім о. звичайних, як декоравтивні рослини культивують ще близько 20 видів орликів. Деякі з них легко дичавіють.

Мал.40. Орлики (Aquilegia olym-pica): 1, 2 — квітуюча рослина; 3 — квітка; 4 — чашолисток; 5 — пелюстка; 6 — тичинка і плодолистки; 7 — діаграма квітки

Рід Рутвиця (Thalictrum). Включає до 120 видів. Багаторічні рослини з черговими, стебловими, перисторозсіченими листками і дрібними, численними, актиноморфними квітками, зібраними в китицевидні чи складні волотевидні або щитковидні суцвіття. Листки стеблові, чергові. Оцвітина проста чашечковидна з чотирьох (п'яти) рано опадаючих листочків. Тичинки численні, довші від листочків оцвітини. Маточки з майже сидячими приймочками, численні. Плід — багатогорішок; плодики сидячі або на ніжках. В Україні росте вісім видів рутвиці. Найчастіше зустрічаються р. орликолиста (Th. aquilegifolium) (мал. 41) та р. проста (Th.simplex) остання росте лісовій і лісостеповій зонах, рідше в Степу. В чагарниках, на узліссях, і луках росте також р. проста (Тh. simplex) з дрібними зеленуватими квіткам, зібраними у пірамідальну волоть; тичинки з блідо-рожевими нитками. На степових луках, лучних степах, схилах, узліссях, в чагарниках майже по всій Україні, крім Карпат, росте р. мала (Th. minus), із зеленкуватими квітками, зібраними в розлогу волоть; нитки тичинок жовтуваті. В лісових і лісостепових районах на вогких і болотистих луках росте р. блиcкуча (Th.lucidum) із жовтими квітками в довгастій волоті і жовтими нитками тичинок.

Мал.41. Рутиця орликолиста (Thalictrum aquilegifolium): 1 – репродуктивний пагін; 2 – послідовність розпускання квітки (а,б,в); 3 – тичинка; 4 - плодик

Підродина Анемонові (Anemonoideae)

Охоплює близько 20 родів, які зростають переважно в позатропічних областях; у флорі України представлено п'ять родів з такими спільними ознаками: плід — збірна сім'янка, квітки правильні; оцвітина проста, віночкоподібна, рідше подвійна.

Рід Анемона (Anemone) включає 120 видів. Багаторічні трави з більш-менш м'ясистими кореневищами і часто лише з прикореневими листками, пальчасто-розділеними. Квітконосне стебло звичайно з покривальцем з зелених, зібраних у кільце, листочків. Квітки поодинокі або в напівзонтиках, актиноморфні, досить великі, з простою оцвітиною різного забарвлення з 5-20 листочків. Тичинок багато і маточок багато, останні з коротенькими стовпчиками. Плід — багатогорішок або збірна сім'янка. Рослини отруйні — (містять алкалоїд анемонал). Усі анемони — декоративні рослини, які потребують охорони. Численний рід, який має в Україні п'ять видів.

Звичайною ранньовесняною рослиною листяних лісів по всій Україні є а. жовтецева (A. ranunculoides) (мал..42). На узліссях, в чагарниках, на схилах і степових ділянках в Лісостепу і Степу росте а. лісова (A. sylvestris), В Карпатах, на Поліссі і в Лісостепу (переважно на Правобережжі) в лісах росте а. дібровна (A. nemorosa) з невеликими (до 2-3 см у діаметрі) білими або рожевими квітками; без прикореневих листків або з одним таким листком. Красиві рожево-фіолетові квітки, що нагадують квітку нарциса, має а. нарцисоцвіта (A. narcissiflora), яка росте на гірських, луках (полонинах) Карпат.

Мал.42. Анемона жовтецева (Anemone ranunculoides)

Рід Ломиніс (Clematis). Багаторічні трави або чагарники з лазячими або прямостоячими стеблами і цілісними або складними супротивними листками. Квітки актиноморфні, поодинокі або зібрані у волотисті суцвіття. Чашолистків чотири-вісім, пелюстковидних, опадаючих. Пелюстки нерозвинені, тобто можна говорити про просту віночковидну оцвітину з різноманітно забарвленими листочками. Тичинки численні, часто з забарвленими і розширеними нитками. Маточок багато. Плід — багато-горішок або численні сім'янки з довгими перистоопушеними стовпчиками. В Україні росте шість видів ломиносу.

Ряд видів і садових сортів роду Clematis — л. Жакмана (С. jakmannii), л. виноградолистий (С. vitalba) та ін. З виткими стеблами і рясними привабливими квітками; вирощують у садах і парках, на балконах тощо.

Відомо понад 2000 різновидів і сортів ломоносів, прекрасна колекція яких зібрана у нас у Нікітському ботанічному саду. Ця культура привертає до себе увагу тривалістю вегетації та рясним цвітінням. У крупноквіткових сортів квітки досягають 22 см в діаметрі і вражають різноманітністю кольорів.

На узліссях, лісових галявинах і серед чагарників у зоні Полісся і Лісостепу зустрічається дуже красивий ломиніс, або клематіс цілолистий (С. integrifolia). В лісах, на узліссях і серед чагарників у лісових районах та в Лісостепу зустрічається л. прямим (С. recta) (рис. 43).

Мал.43. Ломиніс прямий (Clematis recta): 1 – верхня частина рослини; 2 – маточки та окрема маточка; 3 – тичинка; 4 – збірний плід

Рід Печіночниця (Hepatica). Приземисті багаторічні кореневищні трави з три-, п'ятилопатевими прикореневими листками, які розвиваються після цвітіння і пізніше зимують. Квітки поодинокі на пазушних квітконосах. Покривальне з трьох-чотирьох маленьких цілісних листочків, близько присунутих до квітки, які мають вигляд чашолистків. Оцвітина проста, з шести-дeсяти білих, рожевих або синювато-фіолетових листочків. Тичинок і маточок багато. Плоди — горішки або сім'янки з опушенням. В Україні росте один вид печіночниці.

Рано навесні (до розпускання трилопатевих шкірястих листочків) цвіте гарними блакитними квітками п. звичайнa (H. nobilis) (Рис.44) яка трапляється в лісах у Правобережній Україні і в Карпатах.

Мал.44 Печіночниця звичайна (Hepatica nobillis): 1 – загальний вигляд рослини; 2 – квітка позбавлена віночка; 3 – тичинка; 4 - сім'янка.

Рід Сон (Pulsatilla) включає біля 30 видів. Багаторічні трави з довгими вертикальними або косими кореневищами і розеткою прикореневих пальчасто- або перисторозсічених листків. Квітконосні стебла з покривалом або з трьох листків, схожих на прикореневі; або дзвониковидне (із зменшених листків), зрослих основами і розсічених на вузькі сегменти. Квітки поодинокі, великі, актиноморфні з простою оцвітиною з п'яти-шести фіолетових, рожевих або жовтих листочків. Тичинок і маточок багато, останні з довгими стовпчиками. Плоди — багатогорішки, або численні сім'янки, які несуть на верхівці довгі перисті стовпчики. В Україні росте шість видів сону, в тому числі с. широколистий (P. latifolіa), який росте в соснових і мішаних лісах Полісся і Лісостепу. На степових схилах іноді росте досить декоративний с. чорніючий (P. nigricans) з пониклими дзвоникоподібними темно-фіолетовими квітками і тричіпірчасторозсіченими листками, який вже потрапив до Червоної книги України.

Рід Калюжниця (Caltha). Трав'янистий багаторічник заввишки 20-50 см. Стебло розгалужене висхідне, як і вся рослина, голе; листки цілісні, зарубчасті по краю, блискучі, нижні — серцевидні, верхні — нирковидні. Оцвітина проста, віночковидна, з п'ятьох-багатьох золотисто-жовтих листочків. Листянок 5-12. В Україні росте три види калюжниці. По болотах, на вологих місцях по всій Україні росте К. болотна (С. palustris) (мал..45). Зрілі листянки відігнуті назовні, розставлені, поступово звужуються в прямий носик 1-1,5 см завдовжки. Рослина отруйна, лікарська, декоративна. Цвіте в квітні-травні.

Мал.45. Калюжниця болотна (Caltha palustris): 1 – загальний вигляд квітучої рослини; 2 – плід збірна листянка; 3,4 – насінина (вигляд з різних сторін).

Підродина Жовтецеві (Ranuncиloideae)

Одна з найбільших підродин, до якої належить близько 20 родів переважно наземних або прибережноводних чи болотних рослин; у флорі України є представники п'яти-шести родів цієї підродини.

Рід Горицвіт, або адоніс (Adonis) налічує близько 20 видів, з них в Україні — п'ять. Одно- або багаторічні рослини з перисто- або пальчасторозсіченими на вузькі часточки листками і поодинокими квітками на верхівці стебла та його гілок. Оцвітина подвійна, чашечка п'яти-восьмилиста, віночок з 5—24 пелюсток без медової ямки, маточки численні. Плоди — сім'янки. Найбільш поширений г. весняний (A. vernalіs) — багаторічник, що росте в степах і по степових схилах. Квітки великі, золотисто-жовті, з'являються рано навесні. Цінна лікарська і разом з тим отруйна рослина, яка нині потребує охорони. Трава містить глікозиди серцевої групи (адонідин, адонідозид та ін.). Темно-червоні дрібні квітки має г. однорічний (А. annua), що трапляється зрідка як однорічний бур'ян у посівах і на засмічених місцях. Однорічним бур'яном є також г. літній (A. aestivalis) з дрібними яскраво-червоними квітками.

Рід Жовтець (Ranunculus) — великий і досить поширений у природі рід, який налічує до 600 видів, з них близько 40 є в Україні (зростають по вогких луках, болотах, трав'яних схилах, у лісах по берегах водойм тощо).

Це водяні й наземні багаторічні, рідше однорічні трав'янисті рослини, звичайно з пальчасто-розсіченими, рідше з перистороздільними або цілісними листками і поодинокими або зібраними в суцвіття квітками, актиноморфними, з подвійною оцвітиною. Чашолистків п'ять, пелюсток п'ять з медовою або янтарною ямкою біля основи, здебільшого прикритою лусочкою. Тичинок і маточок звичайно багато. Плід — багатогорішок або сім'янки, що утворюють щільну головку.

Майже всі види жовтецю містять гостру їдку летючу камфору анемонал, а тому свіжозірвані рослини отруйні. Тому майже всі жовтеці небезпечні для тварин рослини, що засмічують луки і пасовища. На луках, схилах, узліссях ростуть такі види жовтеців: ж. їдкий (R. acer), ж. повзучий (R. repens) (мал.46), ж. золотистий (R. auricomus), ж. вогнистий (R. flammula). Дуже токсичним вважається ж. отруйний (R. sceleratus), що росте по берегах водойм і в надмірно вологих місцях. Квітки в нього невиразні, дуже дрібні.

Мал. 46 Жовтець повзучий (Ranunculus repens): 1 – квітуча рослина; 2 – квітка в поздовжньому розрізі; 3 – діаграма квітки;

4 – пелюстка з нектарниклом.

Рід Купальниця (Trollius). Багаторічні голі трави з простими, рідше розгалуженими стеблами і черговими пальчасто-розсіченими листками. Квіти великі, актиноморфні маточково-тичинкові, з подвійною оцвітиною. Чашечка з п'яти і більше (до 20) великих пелюстковидних жовтих або оранжевих чашолистків, віночок з дрібніших численних (5-20) вузьких оранжевих пелюсток з медовою ямкою біля основи. Численні тичинки і маточки сидять по спіралі на випуклому квітколожі. Плід — багатолистянка з блискучим чорним насінням.

На вологих лісових луках і галявинах на Поліссі, в Лісостепу і Карпатах росте купальниця європейська (Т. europaeus) з великими (3-5 см у діаметрі) лимонно-жовтими квітками (мал.47). Стебло прямостояче заввишки 20-60 см. Листки пальчасто—розсічені. Квітка одна, верхівкова, рідше — декілька. Чашолистків 12—15, лимонно—жовтих, складених кулею. Листянок 15-20. Цвіте в травні-червні. Декоративна рослина. Інші види купальниць поширені в північних районах Євразії.

Мал.47 Купальниця європейська (Trollius europaea): 1 – загальний вигляд рослини; 2 – збірний плід; 3 – розкрита листянка.

Рід Пшінка (Ficaria). Невисокі (до 30 см заввишки), багаторічні трави. Зі слабким голим стеблом, яке стелиться по землі. Листки чергові, дещо м'ясисті, цілісні, в обрисі округлі або трикутні. Квітки поодинокі, актиноморфні, з трилистою зеленою чашечкою, яка при цвітінні опадає, і 6-14 жовтими довгастими пелюстками, біля основи яких є нектарна ямка, прикрита лусочкою. Тичинок і маточок багато. Плоди — багатогорішки; плоди з дуже коротким носиком. Цвітуть у березні-травні. Бульбокорені пшінки утворюються внаслідок потовщення бічних коренів і розміщуються пучком біля основи стебла (під землею). Представлена в Україні трьома видами весняних багаторічних рослин з потовщеними бульбоподібними коренями, з майже округлими або яйцеподібно-серцеподібними листками, в пазухах яких містяться виводкові бруньки; квітки білі або жовтуваті. В лісах і чагарникових заростях майже повсюди поширена п. весняна (F. verna), 10-20 см заввишки, з жовтими блискучими квітками діаметром 2-3 см (мал.48).

Мал.48 Пшінка весняна (Ficaria verna): 1 – загальний вигляд квітучої рослини з кореневими бульбами; 2 – частина пагону, що відцвів з пазушними цибулинками.

Пелюстки видовжено-еліптичні, золотисто-жовті, 4-6 мм завширшки. Плоди опушені, з м'ясистим придатком. Цвіте в березні-травні. Невдовзі після дозрівання плодів надземна частина рослини відмирає.

Підродина Дельфінієві (Delphinioideae)

Охоплює шість-сім родів, з них в Україні зростають представники чотирьох родів, переважно наземних рослин, поширених у степовій і лісостеповій зонах, у гірських лісах Криму і на полонинах Карпат.

Рід Дельфіній (Delphinium) — великий рід, який налічує близько 200 видів, з них у флорі України — шість. Багаторічні рослини з розсіченими листками і зигоморфними квітками. Чашолистків п'ять, забарвлені (сині, рожеві, рідше білі), з них один верхній — зі шпоркою; пелюсток від двох до чотирьох, які або зрослися між собою, або дві верхні зі шпорками, вкладеними у шпорку чашолистка. Ростуть дельфінії переважно на узліссях і серед чагарників на кам'янистих і вапнякових схилах, гірських луках тощо, окремі види засмічують посіви. Культивують як декоративні. На узліссях і в чагарниках в Лісостепу і в північній частині Степу росте д. клиновидний (D. cuneаtum).

Рід Сокирки (Consolida). Однорічні трави з глибокорозсіченими листками. Квітки зигоморфні. Чашолистків п'ять, пелюстковидних, верхній чашолисток біля основи витягнутий в шпорку; пелюстка-нектарник — одна, при основі зі шпоркою, яка вкладена у шпорку верхнього чашолистка. Маточка одна. Плід — листянка. Сокирки представлені в Україні п'ятьма видами однорічних бур'янів, які засмічують посіви переважно озимих культур, ростуть уздовж доріг, у садах тощо, серед них найпоширеніші С. польові (С. regalis або С. arvensіs) (мал.49).

Мал.49 Сокирки польові (Consolida regalis): 1 – репродуктивний пагін; 2 – квітка; 3 – плоди; 4 – діаграма квітки.

Рід Чорнушка (Nigella) — однорічні трави з черговими, звичайно перисто-розсіченими рідше пальчасто-розсіченими листками, з правильними поодинокими блакитними квітками. Квітки актиноморфні, маточково-тичинкові, великі, поодинокі. Чашечка з п'яти пелюстковидних жовтих, синіх або білуватих листочків. Віночок з п'яти-восьми двогубих, звичайно дрібніших, ніж чашолистки, пелюсток-нектарників, нижня губа яких довша за верхню і розділена на дві частки. Тичинок багато. Маточок три-десять, більш-менш зрослих між собою. Плід — багатолистянка або коробочка. На Україні росте п'ять видів чорнушки. Деякі види, наприклад ч. польова (N. arvensis) (мал.50) і ч. нив'яна (N. segetalis), трапляються у нас як бур'яни на засмічених місцях або в посівах. Ч. дамаську (N. Danmscena) вирощують як декоративну рослину.

Мал.50 Чорнушка польова (Nigella arvensis): 1 – верхня частина рослини; 2 – тичинка; 3 – поздовжній розріз через збірний плід; 4 – окрема листянка.

Рід Аконіт, або борець (Aconitum) налічує майже 300 видів, з них в Україні — близько 20. Багаторічники, часто з потовщеними, здутими коренями і пальчасто-роздільними листками. Квітки зібрані в китиці, зигоморфні; чашолистків п'ять, забарвлені (фіолетові, лілові, жовті), з них верхній має вигляд шолома або ковпачка; пелюсток дві, які зрослися між собою. Більшість видів аконітів поширені на Поділлі, у Прикарпатті і в Карпатах.

У рівнинній частині України для Лівобережжя більш характерний а. дібровний (A. nemorosum) (мал.51).

Мал. 51 Аконіт дібровний (Aconitum nemorosum): 1 – квітки; 2 – середня і нижня частини рослини; 3 – чашолистки; 4 – пелюстки;

5 – тичинки; 6 – плід – збірна листянка.

На Правобережжі зустрічається а. Бессера (A. besseranum) з брудно-білими квітками. В Карпатах у лісах, серед скель і на полонинах росте дев'ять-десять видів (A. bucovinense, A. gnicile, A. paniculatum, А. nanum та ін.). Усі види аконітів отруйні, окремі з них використовуються в медицині. З незапам'ятних часів знали про отруйні властивості аконіту. В Стародавній Греції і в Китаї з нього отримували отруту для стріл.

Підродина Чемерникові (Helleboroideae)

Включає лише один рід чемерник (Helleborus), який дуже відокремлений і не має близьких родичів. В складі роду 15 видів, з них в Україні — чотири. Багаторічники, з пальчасто-розсіченими листками, які часто залишаються на зиму. Квітки правильні, чашолистків п'ять, забарвлені, вони залишаються біля плодів; невеликих трубчастих пелюсток або пелюсткоподібних нектарників, що утворилися з тичинок, від п'яти до восьми. Грубосітчаста поверхня пилкових зерен чемерника відрізняється від усіх інших представників родини жовтецевих. Численні тичинки сидять по спіралі на випуклому квітколожі. Маточок три-десять, вільних або зрослих біля основи. Плід — шкіряста багатолистянка. Рослини дуже отруйні, містять у кореневищах і листках глікозиди та алкалоїди гелеборин, гелебореїн і гельборсид, що діють на серце. У широколистяних лісах Західного Поділля трапляється ч. чорний (Н. niger).

Як декоративні рослини вирощують ч. зелений (Н. viridis) і ч. чагарниковий (H.dumetorum); обидва види легко дичавіють.

Контрольні питання та логічні мислення:

1.Складіть формулу квітки Ліріодендрону тюльпанного, калюжниці болотної, Аконіту молдавського.

2.Які ознаки Магнолієвих і Жовтецевих, поширених у вашому регіоні.

3. Назвіть основні види Магнолієвих і Жовтецевих, поширених у вашому регіоні.

4. Охарактеризуйте лікарські, декоративні, отруйні та бур'янові рослини родин.

5. Назвіть види Магнолієвих і Жовтецевих, занесені до Червової книги України.

Лабораторне знаряддя: гербарні зразки представників Магнолієвих і Жовтецевих, лупи, бінокуляри, мікроскопи.

Література:

1.Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. К., Фітосоціоцентр. 2000 р. ст.210, ст.217-221.

2.Сергиевская Е.В. Систематика высших растений. Практический курс. 1988 р. ст.189-206.

Дата добавления: 2014-11-25