Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Лабораторна робота №10




Рід Лутига (Atriplex). Однорічні трави або напівчагарники, зрідка півкущі з черговими листками, окрім найнижчих, які в багатьох видів бувають супротивними (як виняток супротивними можуть бути всі листки). Листки з добре розвинутими цілісними або розчленованими пластинками. Квітки маточкові і тичинкові, рослини, майже завжди однодомні. Тичинкові квітки з п'ятичленною, рідко три-, чотиричленною І оцвітиною і звичайно з п'ятьма тичинками, маточкові — майже завжди без справжньої оцвітини, яку замінюють два вільних або зрослих приквітки, що охоплюють маточку з двома приймочками. В Україні росте 13 видів лутиги, в тому числі л. блискуча (A. nitens) (мал. 60) та л. садова (A. hortensis).

Рід Коронарія (Coronaria). Багаторічні рослини з прикореневою розеткою листків. Квітки поодинокі або у волотистому суцвітті. Чашечка дзвониковидна з десятьма жилками, п'ятизубчаста. Пелюстки з привіночком. Тичинок десять, стовпчиків п'ять. Плід — одногнізда коробочка, майже сидяча, розкривається п'ятьма зубчиками на верхівці. В Україні росте два види коронарії, частіше зустрічається к. зозуляча, зозулин цвіт (С. flos-cuculi).

Рід Віскарія (Viscaria). Трав'янисті багаторічники, що утворюють дернину. Стебла прямі, голі, вгорі часто клейкі. Листки в прикореневій розетці, обернено-ланцетні, стеблові — вузьколінійні або лінійні. Суцвіття китицевидне з більш-менш великими квітками. Чашечка зрослолиста, злегка здута, з тупуватими зубцями і десятьма жилками. Віночок червоно-малиновий чи білий, з цілісними або виїмчастими пелюстками, які мають по два придатки (привіночок). Тичинок десять, стовпчиків п'ять. Плід — яйцевидна коробочка, біля основи п'ятигнізда, вгорі одногнізда. В Україні росте лише один вид віскарії — в. звичайна (V. vulgaris).

Рід Роговик (Сеrastium). Багаторічні або однорічні трави, здебільшого опушені. Чашечка і віночок п'ятичленні. Пелюстки білі, звичайно до третини або до половини розсічені, рідше виїмчасті або цілісні. Тичинок десяті, рідше п'ять, стовпчиків п'ять або три. Плід — довгасто-циліндрична коробочка, часто під верхівкою зігнута, розкривається десятьма, рідше шістьма зубцями. В Україні росте 21 вид роговика, в тому числі р. польовий (С. arvense) (мал.54) та р. ланцетовидний (С. holosteoides).

Мал.54 Роговик польовий (Сerastium arvense): 1 – загальний вигляд квітучої рослини; 2 – коробочка в чашечці; 3 - насінина (вигляд з різних сторін).

На кам'янистих схилах і скелях в Криму росте р. Біберштейна (С. biebcrsteinii). Це густобілоповстистий багаторічник заввишки 10-25 см, з висхідними квітконосними пагонами та численними розпростертими безплідними пагонами. Листки лінійні або лінійно-ланцетні, плоскі, завдовжки 2-4 см і завширшки 3-6 мм. Квітки на верхівці стебла в пухкому напівзонтику. Чашолистки ланцетні, гострі, 7-10 см завдовжки, пелюстки білі, вдвічі-втричі довші від чашечки, оберненояйцевидні, на верхівці глибокорозсічені. Плід — циліндрична коробочка, трохи зігнута, майже вдвічі довша від чашечки. Цвіте в травні-липні. Декоративна рослина, що культивується з давніх часів. Широко використовується в озелененні майже в усій Україні.

Підродина Гвоздикові або Смілкові (Caryophylloideae, або Silenoideae)

Чашечка зрослолиста, часто циліндричної форми; пелюстки з довгими нігтиками.

Рід Смілка (Silenе). Багаторічні, дворічні або однорічні трави. Квітки маточково-тичинкові, рідше маточкові і тичинкові; іноді рослини дводомні. Чашечка п'ятизубчаста, з десятьма-тридцятьма жилками. Пелюсток п'ять, білі, рожеві, пурпурові або жовто-зелені, з двороздільним, рідко багатороздільним або цілісним, іноді виїмчастим відгином, часто з плівчастим привіночком. Тичинок десять, вони сидять разом з зав'яззю на ніжці (карпофорі). Зав'язь біля основи тригнізда, вгорі одногнізда; стовпчиків три. Плід — коробочка, що відкривається шістьма зубчиками. Рід налічує близько 300 видів. В Україні росте 23 види смілки, поширених на луках, у степах, на узліссях, різних відслоненнях тощо, з них часто зустрічається лише кілька видів. На узліссях і серед чагарників по всій Україні росте с. звичайна (S. vulgaris) — багаторічник заввишки 25-80 см з майже кулястими біля плодів чашечками і білими або рідше рожевими, розділеними навпіл майже до основи, пелюстками, та с. поникла (S. nutans).

Рід Кукіль (Agrostemma). Однорічні трави з великими поодинокими квітками на кінцях стебла та його розгалужень. Чашечка зрослолиста, циліндрична, глибокорозсічена на п'ять лінійних часток. Віночок темно-рожевий, коротший від чашечки. Тичинок десять; стовпчиків п'ять. Плід — одногнізда коробочка, відкривається п'ятьма зубчиками. В Україні росте один вид куколю.

К. звичайний (A. githago). (Мал.55).Однорічний заввишки 30-80 см. з довго- і м'яковолосистими, прямостоячими стеблами. Листки лінійні або лінійно-ланцетні, 3-13 см завдовжки, 2-10 см завширшки. Квітки великі, рожево-пурпурові. Трубка чашечки 1,5-2 см завдовжки; частки чашечки лінійні, 2-3 см завдовжки. Пелюстки цілісні, з виїмкою на верхівці, поступово звужені в нігтик. Стовпчики нитковидні. Цвіте в червні-вересні. Злісний бур'ян озимих та ярих культур у посівах практично в усій Україні, спорадично, в Степу — рідко. Отруйна рослина. Насіння чорне, дуже отруйне, містить глікозид агростемін. Борошно із зерна, засміченого насінням куколю, отруйне.

Мал.55 Кукіль (A. Githago): 1 – квітуюча рослина; 2 – квітка; 3 – пелюстка і дві тичинки; 4 – маточка; 5 – розкрита коробочка; 6 – насіння; 7 – діаграма квітки.

Рід Гвоздика (Dianthus). Досить великий і поліморфний рід, який налічує понад 300 видів, у флорі України є близько 40. Багаторічні або однорічні трави, рідко напівчагарники, з лінійними або лінійно-ланцетними листками. Квітки в щільних головках або пучках на верхівці стебла і його розгалужень, в напівзонтиках по дві-три разом або поодинокі. Чашечка зрослолиста, трубчаста, циліндрична або довгаста, з п'ятьма зубчиками, біля основи з однією-чотирма парами остистозагострених лусок. Пелюстки з довгими нігтиками і горизонтально розпростертою пластинкою рожевого, пурпурного, білого або жовтувато-зеленого кольору, по верхньому краю торочкувато-надрізаною, зубчастою, рідко цілокраєю. Тичинок десять, стовпчиків два. Плід — довгаста коробочка, відкривається чотирма зубчиками. Насінини звичайно щитовидні, чорні.

На луках, галявинах, узліссях в більшій частині України, крім південних степових районів і Криму, поширена г. дельтовидна (D. deltoides) (мал.56) — багаторічник з дещо дерев'янистими знизу надземними пагонами, що стеляться та вкорінюються.

Мал.56 Гвоздика дельтовидна (Dianthus deltoides)

Чашечки 12-15 мм завдовжки, червонуваті. Пластинки пелюсток з темними плямами біля основи, червоні. На пісках, по берегах і сухих відмінах заплав в Поліссі і Лісостепу спорадично зустрічається г. Борбаша (D. borbasii). На високогірних луках і вапнякових скелях у Карпатах зрідка росте г. гарна (D. speciosus).

Гвоздики — улюблені н популярні декоративні рослини. В культурі розрізняють три основні групи сортів гвоздик: г. садова, г. турецька та г. китайська.

Г. садова, або голландська (D. caryophyllus) — багаторічник до 50-60 см заввишки; є багато цінних садових сортів і форм її з великими, запашними, найчастіше махровими квітками різного кольору. Популярна вигоночна культура для зрізу.

Г. бородата, або турецька (D. barbatus) — дворічник; квітки різного кольору, прості й махрові, у щиткоподібних головках, пелюстки по краях дрібнозубчасті; різні сорти цієї гвоздики часто йдуть на зріз.

Г. китайська (D. chinensis) — однорічник або дворічник, найчастіше з рожевими, рідше з білими квітками, зібраними в невеликі пучки; є досить перспективні сорти з великими і яскравими квітками.

Рід Куколиця (Melandrium). Однорічні або багаторічні трави із залозистим або простим опушенням. Квітки маточково-тичинкові або маточкові і тичинкові, іноді рослини однодомні. Чашечка з десятьма або двадцятьма жилками, дзвонико- або яйцевидна, часто здута. Пелюстки з дволопатевою пластинкою. Тичинок десять, стовпчиків п'ять або три. Плід — одногнізда коробочка, відкривається зубчиками. В Україні росте три види куколиці, в тому числі к. біла (М. album) (мал.57).

 

Мал.57 Куколиця біла (Melandrium album): 1 – загальний вигляд рослини з квітками і плодом в чашечці; а - верхня частина рослини; б – нижня частина рослини; 2 – насінина (вигляд з боків).

Рід Мильнянка (Saponaria). Багаторічні або одно-, дворічні рослини, опушені або голі. Листки від широколінійнпх до овальних або лопатевих.

Квітки маточкові і тичинкові, в щитовидно волотевидних суцвіттях. Чашечка зрослолиста, трубчаста або циліндрично-дзвониковидна, з п'ятьма гостроконечними зубчиками. Пелюстки з цілісним або дволопатевим відгином, привіночком і довгими лінійними нігтиками. Тичинок десять, стовпчиків два. Плід — циліндрична або оберненояйцевидна коробочка, яка відкривається чотирма зубчиками. В Україні росте два види мильнянки, а частіше — м. лікарська (S. Officinalis) — багаторічна рослина, до 50-80 см заввишки. Має красиві, біло-рожеві квітки, зібрані в щиткоподібні суцвіття. Росте на узліссях, луках, по берегах річок. Інколи її розводять на городах, де вона дичавіє. її корені містять багато сапоніну; рослина отруйна.

Рід Лещиця (Gypsophila). Багаторічні або однорічні трави, рідше напівчагарники. Листки сидячі. Квітки в пухких (рихлих) або компактних суцвіттях. Чашечка зрослолиста, дзвониковидна, трубчасто-конічна або циліндрична, з п'ятьма зубчиками або глибокоп'ятирозсічена, з п'ятьма жилками, між жилками перетинчаста. Пелюсток п'ять, білі, рожеві або пурпурові; цілісні або глибокорозсічені. Тичинок десять. Стовпчиків два. Плід — одногнізда коробочка, куляста, яйцевидна або довгаста, відкривається чотирма стулками. В Україні росте одинадцять видів лещиці, в тому числі л. волотиста (G. paniculata).

Родина Лободові (Chenopodiaceae)

Трави, напівкущі, рідше кущі або дерева, часто з борошнистою поволокою. Листки прості, чергові, рідше супротивні, часом редуковані або зрослися з міжвузлями стебла. Квітки дрібні, непоказні, анемофільні, маточково-тичинкові, рідше маточкові і тичинкові, частіше в клубочках, зібраних у складні волоте- або колосоподібні суцвіття. Будова квіток досить різноманітна; здебільшого вони з простою п'ятичленною оцвітиною і п'ятьма тичинками, що протистоять листочкам оцвітини; маточка складається з двох- п'яти плодолистків, з верхньою одногніздою зав'яззю; плід сухий, горішкоподібний, рідше ягодоподібний або у вигляді супліддя; зародок зігнутий або спіральний.

Лободові об'єднують близько 100 родів і понад 1600 видів, поширених у природі переважно в степах, пустелях, напівпустелях і на прибережних солонцях та солончаках, де вони нерідко є панівними ландшафтними рослинами, часом займаючи значні площі. Деякі види лободових — злісні бур'яни. Культурних рослин порівняно мало, але економічне значення окремих видів (наприклад, буряка) досить велике.

Рід Буряк (Beta). Дворічні або багаторічні трав'янисті рослини. Квітки маточково-тичинкові, п'ятичленні, в клубочках, що зростаються між собою. Оцвітина трав'яниста, чашечковидна, іноді віночковидна, біля плодів в основі твердішає. Зав'язь напівнижня, з двома-п'ятьма короткими приймочками. Плоди відкриваються кришечкою. В Україні три види цього роду, з яких один культивується, а два інші вказуються для морських побереж, зокрема б. триприймочковий (В. trigina), що росте на солонцях і рудеральних місцях на півдні Степу і в Криму.

Буряк звичайний, або культурний (Beta vulgaris) — дворічна рослина (мал.58), що походить, як вважають, від б. багаторічного (В. perеnnis), який дико росте на узбережжі Середземного моря.

Мал.58 Буряк звичайний (Beta vulgaris): 1 – «коренеплід» особина першого року розвитку; 2 – верхівка репродуктивного пагону дворічної рослини; 3 – частина суцвіття; 4 – квітка (вигляд зверху і поздовжній розріз); 5 – діаграма квітки: 6 – супліддя «клубочок» (загальний вигляд і розріз); 7 – насінина (поздовжній розріз) а – залишки оцвітини; б – оплодень; в – спермодерма; г – зародок; д – перисперм.

Дворічник. В перший рік розвиває велику розетку черешкових листків і потовщений м'ясистий корінь різної форми (плоский, округлий, овально-видовжений, циліндричний, конічний) і забарвлення, який називають "коренеплодом". На другому році життя розвиваються потужні, прямі, розгалужені, облишені квітконосні пагони. Квітки п'ятичленні. зелені або білуваті, зібрані по дві-п'ять, рідше поодинокі, на двох облишених гілочках суцвіття. При дозріванні плоди зростаються (по двоє-шестеро); утворюючи супліддя (клубочки). Сорти буряка поділяються на три групи (цукрові, столові і кормові), які різняться морфологічними та біологічними ознаками і господарським використанням.

Цукровий буряк — основна сировина для виробництва цукру в нашій країні (коренеплоди містять 15-20% сахарози). З нього одержують приблизно 50% світової продукції цукру. Кормовий буряк вирощується як кормова культура (за збором кормових одиниць з гектара він перевищує майже всі кормові культури). Це — відмінний молокогонний корм для великої рогатої худоби та свиней. Його коренеплоди містять 6-12% цукрів, мають достатньо хорошу лежкість, що дозволяє згодовувати їх худобі пізно восени та взимку. Коренеплоди столового (овочевого) буряка містять 8-12% цукрів, 1,5% білка, мікроелементи, вітаміни С, В1, В2, Р, РР, використовуються для приготування різних страв. У Західній Європі використовують підвид б. звичайного — мангольд - це овочева і декоративна рослина з їстівними листками і черешками. Нашими селекціонерами виведений однонасінний (одноростковий) цукровий буряк.

Рід Шпинат (Spinacia). Ш. посівний (S. sativa) — важлива високовітамінна овочева рослина, яку широко використовують у кулінарії (для приготування борщу, супу, соусів тощо).

Рід Лобода (Chеnopodium). Переважно однорічні або дворічні, рідко багаторічні трави, звичайно голі або вкриті борошнистою поволокою. Листки чергові, плоскі, частіше розсічено-зубчасті. Квітки в клубочках, звичайно маточково-тичинкові, без приквіток, з п'ятичленною, рідше три-, чотиричленною зеленою оцвітиною, трав'янистою, зрідка соковитою, яка біля плодів не змінюється. Тичинок звичайно п'ять. Тичинкові нитки майже завжди вільні, лише зрідка зростаються основами в м'ясистий підматочковий диск. Приймочок дві, рідко три-п'ять. Плоди з плівчастим оплоднем, який легко руйнується. В Україні росте 23 види лободи; в основному це бур'янові рослини.

На забур'янених та засмічених місцях, біля житла, на городах, у посівах, уздовж доріг по всій Україні росте л. біла (Ch. album) (мал.59).

Мал.59. Лобода біла (Chepodium album): 1 – загальний вигляд рослини (верхня та нижня частини); 2 – листок середньої формації; 4 – маточко-тичинкова квітка; 5 – діаграма маточко-тичинкової квітки.

На заплавних луках, біля озер та ставків, на солончаках і на засмічених місцях та посівах часто зустрічається л. сиза (Ch. glaucum), з довгастими листками, виразно двоколірними (знизу вони борошнисто-білуваті, зверху — зелені, часто блискучі). На пісках, переважно вологих, у долинах річок та на засмічених місцях розсіяно майже по всій Україні росте л. червона (Ch. rubrum), з оцвітиною біля плодів м'ясистою, червоною, ягодоподібною, рослина гола, рано червоніє. Один з культурних видів лободи — лобода кіноа (Ch. quinoa) ще з первісних часів вирощується туземннм населенням Перу, Чілі, Болівії і Колумбії в якості хлібної рослини місцевого походження. Цю надзвичайно високоврожайну і невибагливу культуру вирощують в горах до 4000 м над рівнем моря, де вже ніякі інші харчові рослини не визрівають. Насіння кіноа містить до 19% протеїну, понад 47% крохмалю, до 5% жиру і вітамін В. В Європі кіноа як хлібна рослина не поширилась, оскільки насіння цього виду, як майже у всіх лободових, містить гіркий сапонін і його перед вживанням в їжу треба добре вимочувати. Але в ряді країн кіноа вирощують як кормову рослину. В Гімалаях місцеве населення вирощує в якості хлібної рослини лободу білу та л. стінну (Ch.murale), а також використовують їх дикі зарості.

Мал.60. Лутига блискуча (Atriplex nitens): 1 – листок з середньої формації; 2 – репродуктивний пагін; 3 – маточкова квітка гола без приквіток; 4 – маточкова квітка з оцвітиною; 5 – плід з приквітничками.

Рід Курай (Salsola). Однорічники, напівчагарники або чагарники, звичайно з черговими, вузькими, цілісними листками. Квітки маточково-тичинкові, п'ятичленні, з двома добре розвинутими трав'янистими приквітками, розміщені поодинці в пазухах верхніх листків, рідше утворюють колосовидні суцвіття. Оцвітина біля плодів утворює криловидні, частіше горизонтально розпростерті придатки. Маточка з двома приймочками. В Україні росте шість видів кураю.

На солончаках, солонцюватих луках, берегах морів і солоних озер на півдні Степу і в Криму досить відомий к. содовий (S. sola), однорічник заввишки 10-15 см. Злісним бур'яном півдня України є зокрема, к. іберійський (S. iberica) (мал.61).

Мал.61 Курай іберійський (Salsola iberica): 1 – загальний вигляд; 2 – суцвіття; 3 – плід.

Однорічна шершава або гола рослина, заввишки 10—100 см, з черговими, м'ясистими, нитковидно-валикоподібними колючими листками. Приквіткові листки і приквітки відстовбурчені. Придатки оцвітини біля плодів широкооберненояйцевидні, плівчасті, безколірні або рожеві. Цвіте в липні-вересні. Зріла рослина відривається під час вітру від кореня і котиться по полю (тому курай і деякі інші степові рослини називають "перекотиполе").

Рід Солонець (Sаlicornia). Однорічники або чагарнички з соковитими членистими стеблами і недорозвинутими листками у вигляді коротких піхв. Квітки переважно маточково-тичинкові, зібрані групами по три і занурені в м'ясисту тканину стебла так, що на кінцях гілок утворюються циліндричні колосовидні суцвіття. Оцвітина цілісна. не розчленована на частки. Тичинок одна-дві, маточка з двома стовпчиками. В Україні росте один вид солонцю.

С. європейський, с. трав'янистий (S.europaea) поширений на солонцях і солончаках у Приазов'ї та Причорномор'ї.. Однорічник заввишки 15—45 см. із членистим соковитим стеблом майже завжди прямостоячим, із супротивними голими гілками, нерідко червоніючий. Оцвітина у вигляді червоніючого щитка з отвором, з якого висовуються тичинки та приймочки. Плоди покриті гачкувато-зігнутими на верхівці волосками. Цвіте в липні-вересні. Росте на мокрих солончаках, морських узбережжях на південному сході Лісостепу, в Степу і Криму. Лікарська, харчова та інсектицидна рослина.

Рід Віниччя (Kochia). Однорічники або півкущі з черговими вузенькими листками. Квітки без приквітків, здебільшого маточково-тичинкові, п'ятичленні. Листочки оцвітини загорнуті всередину, біля плодів розвиваються на спинці криловидні придатки. Маточка з двома-трьома приймочками. Насінина з кільцевим зародком. В Україні росте три види віниччя.

В. сланке (К. prostrata). Багаторічник заввишки 10-15 см, з висхідними повстистоопушеними гілками. Листки плоскі, вузьколінійні, пухнасті. Оцвітина волосиста, біля плодів з напівколовими тупими, частіше червонуватими придатками. Цвіте в липні-вересні. Росте на степових кам'янистих схилах, крейдах, солонцях, в солонцюватих степах, на засолених пісках, переважно в степовій зоні і в Криму, частково в південних районах Лісостепу. Кормова рослина; використовується також на паливо.

В пустелях лободові часто повністю панують, утворюючи чисті угруповання, або домінують в змішаних. Згадаємо, наприклад, знамениті саксаулові ліси в піщаних пустелях Середньої Азії і Казахстану, Передньої та Центральної Азії. Особливо велику роль відіграють такі види як саксаул чорний (Haloxylon aphyllum) та с. білий (H. регsicum) — звичайні в Середній Азії. Це рослини з корявим стовбуром, до 4-5 м заввишки, утворюють розріджені ліси. Саксаули мають ламку, але дуже важку деревину, яка тоне у воді. Деревина саксаулу за теплотворною здатністю перевищує всі інші види деревини і лише незначно поступається добрим сортам кам'яного вугілля.

Контрольні питання на логічне мислення:

1. Складіть діаграму і формулу квіток гвоздики голландської, кукілю звичайного, лободи білої.

2. Дайте загальну характеристику родини Гвоздикові і родини Лободові.

3. Які рослини з родини Гвоздичні і родини Лободові представлені у вашому регіоні.

4. Яка рослина з родини Лободових має найбільш народногосподарське значення.

Лабораторне знаряддя: гербарні зразки Гвоздичних і Лободових, плоди, фіксовані квітки, слайдовий матеріал по темі.

Література:

Нечитайло В.Ф, Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини, К.,Фітосоціоцентр, 2000 р. ст. 226-231.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-25; Просмотров: 3867; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.035 сек.