Завдання та методичні поради. Тема: Порядок Губоцвіті (Lamiales).Родина Губоцвіті або Глухокропивові (Lamiaceae)

Тема: Порядок Губоцвіті (Lamiales).Родина Губоцвіті або Глухокропивові (Lamiaceae).

Лабораторна робота №17

Мета: встановити місце Губоцвітих в системі ламііїд на основі вивчення примітивних і просунених ознак, характерних для її представників.

Теоретичні питання:

1. Морфологічна будова квітки та характерні ознаки підродин родини Губоцвіті.

2. Географічне розповсюдження, екологія.

3. Життєві форми і особливості будови вегетативних органів.

4. Будова суцвіття, плоду, насіння.

5. Значення в природі і господарській діяльності людини.

6. Місце теми в шкільному курсі.

Завдання 1. Використовуючи гербарні зразки, таблиці, муляжі, фіксований матеріал і

колекції, вивчити особливості будови вегетативних та репродуктивних

органів типових представників родини по наступному плану:

а) корінь: коренева система, видозміни;

б) стебло: його типи, галуження, листорозміщення;

в) листок: форма листкової пластинки, типи її розчленування, складні листки, жилкування;

г) типи суцвіть;

д) квітка: оцвітина, андроцей, гінецей;

е) типи плодів і насіння.

Завдання 2. Виконати необхідні малюнки в процесі ознайомлення з вегетативними і репродуктивними органами представників даної родини.

Родина Глухокропивні, або Губоцвіті (Lamiaceae, або Labiatae)

Переважно трави, рідше напівкущі або кущі, з чотиригранними стеблами і навхрест супротивними шістками. Квітки в несправжніх кільцях, зібраних у волоті, китиці або головки; чашечка зрослолиста, трубчаста або дзвоникоподібна з п^'ятьма зубцями, чи двогуба; віночок і п'яти пелюсток, часто двогубий, нижня губа трилопатева, верхня — дволопатева, іноді віночок здасться одногубим через недорозвинутість верхньої губи або схожим на актиноморфний; тичинок чотири, вони зрослися з трубочкою віночка; іноді внаслідок редукції їх буває тільки дві; маточка складена з двох плодолистків, з верхньою спочатку двогніздою, а по­тім чотиригніздою зав'яззю (мал.123); плід — чотиригорішковий.

Мал.123 Квітки губоцвітних: 1-3 - глухої кропиви (Lamium album); 4 - собачої кропиви (Leonorus lanatus); 5-6 - чебрецю (Thymus); 7 - меліси (Mellica officinalis); 8-горлянки (Aluga reptans)

Губоцвіті — велика родина, до якої входить близько 200 родів і понад 3500 видів, поширених майже по всій земній кулі, особливо багато їх в областях із сухим і жарким кліматом, зокрема в Середземномор'ї. В Україні в дикому стані росте 170 видів губоцвітих. У мезофілі листків або в спеціальних залозистих волосках міститься ефірна олія (лаванда, розмарин, холодна і кучерява м'ята, шавлія, майоран, меліса тощо). Лікарськими рослинами є чебрець, материнка, гісоп, м'ята, васильки, шавлія та ін. Систематика губоцвітих дуже утруднена через близькість багатьох родів між собою. Найчастіше в основу класифікації кладуть будову чашечки і віночка. Розрізняють 11 підродин, найбільша з яких Глухокропивні включає більшість родів, решта — по одному-два або кілька родів. Розглянемо представників шести підродин.

Підродина Горлянкові (Ajugoideae)

Найбільш архаїчна підродина з родини Lатіасеае, яка включає кілька родів здосить оригінальною будовою віночка. В Україні підродина представлена двома родами.

Рід Горлянка (Ajuga). Багаторічні, рідше однорічні трави або напівчагарники з цілісними, трилопатевими або трироздільними листками. Квітки зібрані в несправжні кільця в пазухах приквіткових листків, схожих зі стебловими. Чашечка правильна або майже правильна. Віночок звичайно голубий, синій, пурпуровий або жовтий, після цвітіння залишається біля плодів; верхня губа його недорозвинута, дуже коротка у порівняні з нижньою губою, ледве помітна (через що віночок здається одногубим), на верхівці виїмчаста або дволопатева; нижня губа трилопатева, з великою оберненояйцевидною, виїмчастою на верхівці середньою лопаттю. Плід — зморшкуваті горішки. В Україні росте вісім видів горлянки, зокрема г. женевська (A. genevensis), що росте в лісах, чагарниках, на узліссях, сухих луках, степових схилах майже по всій Україні, па півдні рідко та г. повзуча (А. reptаns), яка має повзучі пагони і приурочена до дещо вологіших місцезростань (мал.124).

Мал.124 Горлянка повзуча (Ajuga reptans): 1 - загальний вигляд; 2 - квітка; 3 - маточка

Рід Самосил (Теиeriит). Багаторічні трави, напівчагарники або чагарники (за невеликим винятком — однорічними) з короткочерешковими цілісними або перисто-роздільними листками. Квітки розміщені в пазухах верхніх листків (звичайно по дві-шість квіток) і зібрані в китицевидне, колосовидне або, головчасте суцвіття, найчастіше однобоке. Чашечка трубчаста або дзвоникувата, актиноморфна чи зигоморфна (завдяки тому, що її верхній зубець дуже збільшений). Верхньої губи немає зовсім і тичинки разом зі стовпчиком далеко виступають із зіву віночка. Проте 2 верхні лопаті, які звичайно утворюють верхню губу тут не зникли, а приєднані до нижньої губи віночка, складеної не з 3, а з 5 лопатей. Верхня губа віночка глибоко розщеплена па дві половинки, зсунуті вниз, до нижньої губи, яка через це здається п'ятилопатевою, а віночок у цілому стає одногубим; середня лопать губи часто ввігнута, значно більша від бічних; віночок після цвітіння опадає; трубка його всередині без волосистого кільця. Плід — сітчасті або зморшкуваті горішки. В Україні росте сім видів цього роду. Найвідоміший С. гайовий (T.chamaedris) (мал.125) росте на сухих схилах, скелях і осипах, у степах і серед чагарників по всій Україні, звичайно.

Мал. 125Самосил гайовий (Teucrium chamaedrіs)

Підродина Шоломницеві (Scutellarioideae)

Включає всього два роди, з яких вУкраїні представлений лише один - шоломниця.

Рід Шоломниця (Scutellaria). Великий (близько 300 видів) рід майже космополітичного поширення. Багаторічні трави або напівчагарники, рідше чагарнички або однорічники, переважно з цілісними черешковими листками. Квітки в китицевидних суцвіттях або поодинокі, пазушні. Чашечка дуже оригінальна, дзвоникувата, з двома цілісними закругленими губами; верхня губа на спинці з поперечним щитковидним виростом після дозрівання плоду чашечка розпадається на дві частини, які мають вигляд стулок: нижня з них залишається, а верхня опадає. Віночок з довгою, звичайно колінчасто зігнутою, поступово розширеною грубкою і двогубим відгином; верхня губа його дуже випукла, шоломовидна, з двома боковими лопатями біля основи, нижня — цілісна. Шоломниця має ще ряд інших особливостей, в тому числі відсутність, ефіроолійних залозок. В Україні росте дев'ять видів шоломниці, зокрема звичайна (S. gаlericulata), що рос­те на заплавних луках, по берегах водойм, у вільшняках майже по всій Україні, за винятком Криму, а. також щ. висока (S. altissima) (мал.126).

Мал.126Шоломниця висока (Scutellaria altissima): 1 - частина рослини з суцвіттям; 2 - квітка; 3 - чашечка при плоді

Підродина Глухокропивні (Lamioideae)

До достатньо обширної підродини глухокропивннх належить переважна більшість позатропічних губоцвітих. Найбільше значення має рід м'ята.

Рід М'ята (Mentha). Багаторічні, рідко однорічні трави з ціліс­ними, майже завжди зубчастими або пильчастими листками; з різким характерним запахом. Квітки зібрані в пазушні несправжні кільця або розсунуті чи зібрані на кінцях гілок у колосовидні або головчасті суцвіття. Чашечка більш-менш правильна, з десятьма жилками і п'ятьма майже рівними зубцями; дзвоникоподібна або трубчаста. Віночок майже актиноморфний, лійковидний, з чотирилопатевим відгином, усі чотири тичинки однакові; верхня лопать дещо ширша від решти, з виїмкою на верхівці. Тичинки майже однакової довжини. Поряд з маточково-тичинковими квітками звичайні також маточкові і тичинкові, тичинкові або маточкові. Відомо 60 близьких між собою видів, з них у флорі України — десять.

М'ята росте переважно на вогких луках, у вологих лісах і ярах, уздовж водойм та канав. У дикому стані в Україні також ростуть м. польова (М. arvensis) (мал.127) і м. водяна (М. aquatiса).

Мал127 М'ята польова (Mentha arvensis): 1 -верхня частина квітуючої рослини; 2 - її нижня частина; 3,4 - горішок (вигляд з різних сторін)

Найважливіше господарське значення мають: м. перцева, або м. холодна (М. рірeritа) і м. кучерява (М. crispa). Перша має довгасті або ланцетні плоскі листки, друга — майже округлі зморшкуваті. Обидва види культивують в Україні та деяких інших країнах заради цінної ефірної олії, що містить ментол, ліналол тощо. М'ятну олію широко використовують у кондитерському виробництві (м'ятні цукерки, пряники), парфумерії (зубна паста, зубний порошок тощо), медицині(як болезаспокійливий і дезинфікуючий засоби). М. довголиста (М. longifoliа) росте по берегах водойм, на вологих місцях переважно в західній та правобережній частинах України, іноді культивують.

Рід Котяча м'ята (Nepеta). Трав'янисті багаторічники, рідше однорічні трави, зрідка напівчагарники, без повзучих пагонів, з цілісними зубчастими листками. Кільця квіток зібрані в китицевидні або волотисті, рідше в щільні, головчасті суцвіття. Приквіткові листки набагато дрібніші за стеблові. Чашечка з п'ятьма нерівними зубчиками і 15 жилками. Віночок двогубий, трубочка його найширша біля зіва. Верхня губа віночка плоска або злегка ввігнута, двонадрізана; нижня губа більша за верхню, її середня лопать переважно ввігнута, по краю городчаста. Чотири тичинки висовуються з трубочки віночка, вони зближені під верхньою губою. Приймочка з двома шиловидними, майже однаковими лопатями. В Україні росте чотири види цього роду. К. м. справжня (N. cataria) росте в чагарниках, на лісових галявинах, схилах, забур'янених місцях, біля доріг по всій Україні.

Рід Материнка (Origanum). Багаторічні трави з довгасто-яйцевиднимй цілокраїми або нечітко зубчастими листками. Дрібні квітки скупчені в невеликі колоски, зібрані у волотевидні або щитковидні загальні суцвіття. Чашечка дзвоникувата, п'ятизубчаста, майже правильна, з 13 жилками, у зіві всіяна щетинистими волосками. Віно­чок рожевий або білий; нечітко двогубий, верхня губа йото пряма, плоска, виїмчаста, нижня з трьома рівними ло­патями. Тичинки чотири, що вгорі розходяться. Відомо близько 25 видів материнки, з них в Україні росте два. Один з них — м. звичайна (О. vulgare), що росте на узліссях, галявинах, на схилах, у чагарниках майже по всій Україні.

Рід Шавлія (Salvia). Багаторічні трави або напівчагарники з запашними квітками, цілісними, рідше перис­то-розсіченими листками і верхівковими колосовидними або волотевидними суцвіттями. Кільця квіток зібрані в густі або перервані китиці. Чашечка двогуба, з тризубчастою верхньою губою і двозубчастою нижньою. Верхня губа віночка шоломовидна, майже завжди стиснута з боків, нижня — трилопатева, з крупнішого середньою лопаттю. Тичинок дві, з ко­роткими нитками, рухомо зчленованими з довгими, дуговидно зігнутими зв'язниками; один кінець зв'язника піднятий до верх­ньої губи і несе половинку пиляка, другий направлений униз та вперед, іноді закінчується другою половинкою пиляка. Іноді квітка має ще два стамінодії. Горішки округло-яйцевидні або еліптичні. Відомо близько 500 видів, які ростуть в обох півкулях, особливо багато їх у Середземномор'ї та в Мексиці. В Україні росте 20 видів шавлії (здебільшого на півдні і сході). Частіше зуст­річаються ш. лікарська (S. officinalis), ш. лучна (S. pratensis) (мал.128) ш. поникла (S. nutans). У культурі ш. мускатна (S. sclarea) та ш. блискуча (S. splendens) — декоративний вид родом з Бразилії.

Мал.128 Шавлія лучна (Salvia pratensis): 1 - нижня частина пагона; 2 - верхівка квітконосного пагона; 3 -квітка в розрізі; 4 - тичинка з шарнірним пристосуванням; 5 - чашечка; 6 - діаграма квітки

Рід Чебрець (Thymus). Дуже запашні напівчагарннчки з лежачими чи повзучими здерев'янілими стеблами і висхідними або прямостоячими трав'янистими квітконосними пагонами; з дрібними рожевими чи білими квітками в головчастих або колосоподібних суцвіттях. Листки цілісні, переважно цілокраї, війчасті. Квітки дрібні, рожеві, лілові або білі, в несправжніх кільцях, зібраних у головчасті або переривчасто-колосовидні суцвіття. Чашечка дзвоникоподібна, двогуба, з кільцем волосків у зіві; з десятьма, рідко 13 жилками; верхня губа її широка, з трьома короткими зубцями, переважно злегка відхиленими назад, нижня — вузька, глибоко-двороздільна. Верхня губа віночка майже плоска, з маленькою виїмкою на верхівці, нижня трилопатева, відхилена. Віночок нечітко двогубий; тичинок чотири, від основи розходяться і вони виступають з віночка. Відомо кілька сотень видів: у флорі Україні росте 15 видів чебрецю здебільшого на сухих відкритих місцях (соснове рідколісся, піски, схили, кам'янисті і вапнякові відслонення тощо). З них — ч. повзучий (Т. serpilum) (мал.129)., ч. Маршаллів (Т. mavschallianus) та ч. звичайний (Т. vulguris).

Мал.129 Чебрець повзучий (Thymus serpyllum): 1 - загальний вигляд; 2 - віночок; З - чашечка з маточкою

Рід Чистець (Stachis). Багаторічні, рідше однорічні трави, іноді напівчагарники, з цілісними, переважно зубчастими листками. Квітки зібрані в несправжні кільця, які майже завжди утворюють верхівкові колосовидні суцвіття. Чашечка трубчасто-дзвоникувата, правильна або майже пра­вильна, з п'ятьма, рідко десятьма жилками і п'ятьма рівними або нерівними загостреними зубцями, які закінчуються вістрям. Віночок двогубий. Труб­ка віночка всередині з волосистим кільцем, верхня губа найчастіше шоломовидна, цілісна або на верхівці двозубчаста, нижня — з трьома тупими лопатями (причому середня виїмчаста і набагато більша від бокових). В Україні росте 15 видів чистецю, з яких найчастіше зустрічаються ч. лісовий (S. sylvaticu), ч. прямий (S. recta) та ч. болотний (S. palustris).

Рід Глуха кропива (Lamium). Багаторічні або однорічні трави пе­реважно з цілісними двічізубчастими листками і квітками, зібраними в несправжні кільця в пазухах верхніх листків. Чашечка трубчасто-дзвони­кувата, з п'ятьма-десятьма жилками і п'ятьма майже рівними шило­видними зубцями. Віночок з трубочкою; верхня губа — шоломовидна; нижня -- з великою оберненосерцевидною, звуженою біля основи, середньою лопаттю і слаборозвинутими бічними лопатями, які мають вигляд коротких гострих зубчиків. Тичинок чотири, вони паралельно розмішені, дві бічні тичинки довші.

Мал.130 Глуха кропива біла (Lamium album): 1 - репродуктивний пагін; 2 - бутон; З - квітка (загальний вигляд і поздовжній розріз); 4 - чашечка; 5 - тичинка; 6 -діаграма квітки; 7 – насінини

Відомо близько 40 видів рослин, що належать до цього роду. В Україні росте шість видів глухої кропиви. У листяних лісах і чагарниках по всій Україні ростуть такі багаторічні види: г. к. крапчаста (L. maculatum) — з пурпуровими квітками; г. к. біла (L. album) (мал.130) — з білими квітками. На засмічених місцях, у садах і городах часто зустрічається г. к. стеблообгортна (L. аmplexicaule) — однорічний бур'ян, що цвіте навесні рожевими квітками.

Рід Розхідник (Glechoma). Трав'янисті багаторічники з повзучими стеблами, що вкорінюються і висхідними квітконосними пагонами. Квітки синювато-лілові, розміщені кільцями (по дві- три квітки) в пазухах округ­ло серцевидних великозарубчастих листків. Чашечка трубчасто-дзвонику­вата, невиразнодвогуба, з 15 жилками і косим п'ятизубчастим відгином. Віночок синьо-фіолєтовий. в два-три рази довший від чашечки, з плоскою або злегка ввігнутою верхньою, губою; нижня губа набагато більша верхньої, з виїмчастою бородатоопушеною біля основи середньою лопаттю. В Україні росте два види розхідника — р. звичайний (G. hеderacеае) та р. шорсткий (G. hirsuta).

Рід Залізняк (Phlomis). Багаторічні трави або напівчагарники з цілісними листками. Суцвіття із щільних несправжніх кілець, віддалених одне від одного. Чашечка трубчаста або трубчасто-дзвоникувата, майже правильна, з десятьма жилками і п'ятьма усіченими, здебільшого виїмчастими на верхівці зубцями, що мають шиловидні вістря, які виходять із виїмок. Віночок ліловий, рожевий або жовтий, трубка його всередині з волосистим кільцем, верхня губа склопоподібна, нижня трилопатева. Нитки верхніх тичинок біля основи майже завжди зі шпорцевими придатками. В Україні росте шість видів залізняка, один з яких —з. бульбистий (Р. (tuberosa) (мал.131) росте на лісових галявинах, узліссях, степових схилах майже по всій Україні, крім гірських районів та північної частини Полісся.

Мал.131 Залізняк бульбистий (Phlomis tuberosa): 1 - загальний вигляд; 2 – чашечка

Рід Суховершки (Prunella). Багаторічні трави з повзучими кореневищами і пря­мостоячими або висхідними стеблами. Суцвіття верхівкові, густі, колосовидні, скла­дені переважно з шестиквіткових несправжніх кілець, які сидять у пазухах округлих, переважно стрімко загострених приквіткових листків. Чашечка зі спинки стиснута, з десятьма жилками, двогуба: верхня губа широка, плоска, з трьома короткими зубцями, нижня — з двома довгими ланцетними зубцями. Віночок двогубий, трубка його всередині має волосисте кільце. Верхня губа віночка шоломидна, цілісна; нижня — з двома відігнутими донизу боковими лопатгями і більшою, зарубчастою по краю середньою лопаттю. В Україні росте три види суховершок, один з яких —с. звичайні (P. vulgans) ростуть в лісах, на луках, іноді як бур'ян по всій Україні.

Рід Меліса (Melissa). Багаторічні, трав'янисті рослини з черешковими, яйцевид­ними, зарубчасто-пилчастими листками; дуже ароматичні. Чашечка трубчасто-дзвоннковидна, з 13 жилками; двогуба; верхня губа її з трьома зубчиками, Нижня двороздільна. Трубочка віночка зігнута вгору і трохи виступає з чашечки; верхня гу­ба на верхівці виїмчаста, нижня — трилопатева. М. лікарська (М. officinalis)- бага­торічна рослина, що росте в Гірському Криму. Вирощують також на присадибних ділянках.

Рід Собача кропива (Leonurus). Багаторічні, рідше дворічні трави, майже завжди з пальчасто-розсічениими листками. Квітки сидять кільцями і пазухах верхніх: листків, утворюючи більш-менш довгі волотевидні суцвіття; приквітки шиловидні. Чашечка трубчасто—дзвоникувата, нечітко двогуба з п'ятьма-десятьма жилками і п'ятьма трикутними, загостреними, відігнутими назовні зубцями, з яких два нижні довші за верхні і відігнуті донизу, а інші три— відстовбурчені і більш-менш прямі. Віночок переважно маленький, 8-12 мм завдовжки, рожевий або рожево-фіолетовий, зовін волохатий, двогубий; верхня губа цілісна, плоска або ввігнута, опушена; нижня — трилопатева, з пурпурними цяточками, трубочка його з кільцем волосків. В Україні росте три види цього роду. Один з них — с. к. звичайна (L. cardica) росте в Лісостепу і Степу, розсіяно, а на бур'янових місцях по всій Україні зустрічається, с. к. п'ятилопатева (L. quiquelobatus) (мал.123).

Мал.132 Собача кропива п'ятилопатева (Leonurus quiquelobatus): 1 - репродуктивний пагін; 2 - квітка; 3 - зав'язь (поперечний розріз); 4 - чашечка

Рід Змієголовник (Dracocephalum). Багаторічні, рідше однорічні трави, переважно з цілісними листками. Квітки з приквітками, в несправжніх кільцях, зібраних на кінцях стебел у щільні головчасті або більш-менш пухкі колосовидні суцвіття. Чашечка з 15 жилками, п'ятизубчаста (причому верхній зубець ширший за інші) або двогуба. Віночок з довгою, розширеною біля зіва трубкою; верхня губа пряма або частіше більш-менш увігнута, склепоподібна, на верхівці виїмчаста; нижня губа трилопатева, з більшою середньою лопаттю. В Україні росте чотири види змієголовника, один з яких — з. Рюйша (D. ruischiana). Приурочений до лучних місцезростань.

Рід Буквиця (Bеtonicа). Багаторічні трави з яйцевидними або ланцетними зарубчастими листками. Несправжні кільця зібрані в більш-менш щільні колосовидні або головчасті верхівкові суцвіття. Чашечка трубчаста, правильна. Трубка віночка висунута з чашечки, всередині без волосистого кільця. Верхня губа віночка ввігнута. В Україні відомий один вид буквиці — б. лікарська (В. officinalis) — трав'янистий багаторічник, що росте в лісах, чагарниках, на луках майже по всій Україні.

Рід М'яточник (Ballotа). У нас відомий один вид — м. бур'яновий (В. rudеralis) — трав'янистий коротковолосистий багаторічник, що росте на засмічених місцях майже по всій Україні.

Рід Зеленчук (Galeobdolon). Трав'янистий багаторічник заввишки 15-50 см з розгалуженими підземними пагонами і рідким опушенням. Листки черешкові, яйцевидні, подвійно-зарубчасті. Кільця здебільшого шестиквіткові, приквітки лінійно-ланцетні, війчасті. Чашечка дзвониковидна, 10-12 мм завдовжки, з ланцетно-шиловидними зубцями. Віночок двогубий, жовтий, 17-25 мм завдовжки, верхня губа його по краю довговійчаста. Цвіте в травні-червні. В Україні відомий лише один вид зеленчука — з. жовтий (G. lutеum) — трав'янистий багаторічник, що росте в лісах, по чагарниках майже по всій Україні, крім Степу і Криму.

Рід Жабрій (Galeopsis). Однорічники з розгалуженими стеблами, здебільшого вкриті щетинистими, рідше м'якими волосками, з цілісними, переважно зубчастими, опушеними листками. Квітки зібрані (по шість-десять) у несправжні кільця в пазухах верхніх листків. Квітки сидячі, з ланцетними приквітками, які закінчуються остюками. Чашечка трубчасто-дзвоникувата з десятьма жилками і п'ятьма майже рівними шиловидними зубцями. Віночок з довгою трубкою без волосистого кільця всередині, двогубий; верхня губа шоломовидна, нижня – трилопатева, з двома порожнистими виростами («ріжками») біля основи середньої лопаті. У нас п’ять видів цього роду, зокрема ж. гарний (G. speciosa) росте на узліссях і галявинах, як бур'ян у посівах і на засмічених майже по всій Україні.

Підродина Васиилькові (Ocimoideae)

У підродині Василькових тичинки і стовпчик розміщуються на нижній губі, так що метелики, які в основному відвідують квітку, вносять пилок на нижній стороні брошка. Включає 5-6 родів, з яких в Україні представлений лише один, який ми розглянемо.

Рід Васильки (Ocimum). В природі напівчагарники, що культивуються як однорічні рослини. Суцвіття китицевиидні або волотисті. Чашечка дзвоникувата, з кільцем густих волосків у зіві, п'ятизубчаста; верхній зубець її округлий, більший. Верхня губа віночка чотирилопатева, нижня – цілісна, плоскувата, відігнута донизу. Тичинки виступають з віночка.

На городах і в садах як ефіроолійну рослину культивують в. справжні (O. basilicum), з стеблом в нижній частині майже голим або розсіяно волосистим, з яйцевидно-ромбічним, черешковими, майже голими листками та жовтуватим або червонуватим віночком, 8 мм завдовжки, що майже вдвічі довший за чашечку. Рослина походить з Південної Азії. На Південному березі Криму як ефіроолійну рослину культивують в. сірі (O. canum), з стеблами довголистими в нижній частині і білувато-шорсткими в суцвітті, білуватим віночком 5-6 мм завдовжки та білуватоволосистою чашечкою 2-3 мм завдовжки.

В Грузії та на півдні Краснодарського краю вирощують введені в культуру в Нікітському ботанічному саду в тридцяті роки XX ст. в.евгепольні (O.gratissimum), родом з Південної Африки.

Підродина Лавандові (Lavanduloideae)

Рід Лаванда (Lavanda). Єдиний рід підродини, який нараховують 28 видів, поширених головним чином у Середномор'ї і Макронезії, хоч його ареал сягає Сомалі в Африці та Індії. Ряд видів з древніх часів використовують для одержання цінних ефірних олій. Сірувато-зірчастоопушені півкущики. Листки сидячі, лінійні або ланцетні, 2-4 см завдовжки, із загорнутими краями. Кільця шести-, десяти квіткові, створюють верхівкові переривчасті колосовидні суцвіття. Приквітки коротші за чашечку. Чашечка з 13-15 жилками, двогуба, з суцільною верхньою губою, чотири зубчастою нижньою. Віночок блакитний або фіолетовий, рідше білий або рожевий, трубочка його значно довша за чашечку. Л. вузьколиста (L. angustifolia) – багаторічник олій і також дуже популярна декоративна рослина. Сухі квітки і листки лаванди довго зберігають пряний запах і використовують для відлякування молі. Цвіте в липні-серпні. В Україні вирощують в ботанічних садах, а в промислових масштабах культивується в Криму.

Підродина Розмаринові (Rosmarinoideae)

Рід Розмарин (Rosmarinus) виділяють в окрему монотипну підродину. Він має різко виявлений двогубий віночок, 2 тичинки і насіння без ендосперму. Вічнозелені кущики заввишки 50-120 см. Стебла галузисті, з прямими, замолоду опушеними гілками. Листки шкірясті, короткочерешкові, лінійні, 15-35 см завдовжки, цілокраї, загонутими на спідній бік краями, зісподу білуватоопушені, зверху темно-зелені, майже голі. Суцвіття китицевидні, п’яти-, десятиквіткові, на вкорочених гілочках. Чашечка двогуба; верхня губа на верхівці коротка тризубчаста, нижня – двічі розсічена. Віночок двогубий, з висунотою з чашечки трубочкою, синьофіолетовий, іноді білий. Плодючих з тичинок дві, вони висуваються з-під верхньої губи.

Р. справжній (R.officinalis). Напівчагарник 50-100 см заввишки, з лінійними вічнозеленими листками; квітки синьо-фіолетові, сидять купками на кінцях коротких пагонів. Листки містять ефірну олію, камфору, борнеол, різні органічні кислоти. Культивується як цінна ефіроолійна й ароматична рослина. Цвіте в квітні-травні.

Завдання 3. Скласти формули квіток глухої кропиви білої та шавлії лучної.

Завдання 4. Ознайомитись по гербарію з господарсько важливими представниками і видами – типовими для флори Полісся. Запам'ятати їх латинські і українські назви.

Контрольні запитання на логічне мислення:

1. Складіть формулу і діаграму квіток горлянки повзучої та м’яти польової.

2. Що таке цимоїдне суцвіття?

3. Поясніть поняття «двогубий віночок».

4. Назвіть основні ефіроолійні і лікарські рослини з родини Губоцвіті. Охарактеризуйте їх.

5. Що таке схизокарпна коробочка і для яких рослин вона характерна?

Лабораторне знаряддя: живі та гербарні зразки представників родини, лупи, голки, леза бритв.

Література:

1. Морозюк С.С. Лабораторні заняття. 1998., с.161-165.

2. Чопик В.І., Липа О.Л. Лабораторний практикум. 1989 р., с.161-165

3. Нечитайло В.А., Липа О.Л., С-ка вищих рослин. 1993 р., с.232-236

4. Сергиевськая Е.В. С-ка высших растений. Пр.курс. 1998 р., с.332-335.

Дата добавления: 2014-11-25