Завдання та методичні поради 1 страница. Тема: Підклас Астериди (Asteridae)

Тема: Підклас Астериди (Asteridae). Порядок Айстроцвіті (Asterales). Родина Айстрові (Складноцвіті) – Asteraceae (Compositae).

Лабораторна робота №18

Мета: Показати, що Айстрові – найвищий ступінь еволюції дводольних.

До заняття підготувати наступні питання:

1. Географічне поширення та екологія Айстрових.

2. Життєві форми та особливості будови вегетативних органів.

3. Будова суцвіття, квітки, плоду та насіння.

4. Особливості будови квіток Айстрових, що робить родину найдосконалішою в плані еволюції.

5. Значення представників родини в природі та господарській діяльності людини.

6. Місце теми в шкільному курсі.

Завдання 1. Використовуючи гербарні зразки, таблиці, муляжі, фіксований матеріал і

колекції, вивчити особливості будови вегетативних та репродуктивних

органів типових представників родини за наступним планом:

а) корінь: коренева система, видозміни;

б) стебло: його типи, галуження, листорозміщення;

в) листок: форма листкової пластинки, типи її розчленування, складні листки, жилкування;

г) типи суцвіть;

д) квітка: оцвітина, андроцей, гінецей;

е) типи плодів і насіння.

Завдання 2. Виконати необхідні малюнки в процесі ознайомлення з вегетативними і репродуктивними органами представників родини Айстрових.

Родина Айстрові, або Складноцвіті (Asteraceae, або Compositae)

Здебільшого трави або напівкущі, у тропіках також кущі, ліани і навіть деревця. Листки чергові, рідше супротивні, без прилистків, різноманітні за формою, розмірами тощо. Квітки дрібні, зібрані на спільному дископодібному квітколожі в характерне для родини суцвіття — кошик, який зовні вкритий обгорткою з численних видо­змінених листочків різної форми. Обгортка може бути одно-або багатоярусною: листочки її лінійні або розсічені, притиснуті або відігнуті, часто з різними придатками у вигляді гачків, шипів, лусок тощо. Кошики різних розмірів (від 1 -2 мм до 30-40 см у діаметрі) і форм, поодинокі або зібрані в склад­ні волоте-, щиткоподібні та інші суцвіття. Квітколоже може бути плескатим, опуклим або вгнутим (мал.133), голим, луску­ватим, щетинистим або волосистим.

Мал.133 Поздовжні розрізи кошиків Складноцвітних: 1 - лопух (Arctium lappa).). Всі квітки трубчасті (всередині кошика ще не розкриті), вісь суцвіття плоска, покрита плівчастими лусками (покривними листками квіток, листочки обгортки крючкоподібні на кінцях); 2 - хамоміла обрізана, або ромашка лікарська (Chamomilla recutita). Крайові квітки несправжньоязичкові, відігнуті донизу, серединні трубчасті, вісь суцвіття конусовидно витягнута, порожниста без плівчатих лусок

Квітки п'ятичленні (крім маточки), чотириколові, всі од­накові в кошику або зовнішні відрізняються від внутрішніх; чашечка повністю редукована або перетворена на волоски, щетинки чи плівчасті вирости, які залишаються біля плодів (мал.134); віночок зрослопелюстковий, актиноморфний — трубчастий або лійкоподібний; зигоморфний — двогубий, одногубий, частіше язичковий; тичинок п'ять, вони нитками прикріплені до трубочки віночка, а їхні лінійні пиляки зви­чайно склеєні або неміцно зрослися між собою в трубочку,

крізь яку проходить стовпчик; зав'язь нижня, складена з двох пло­долистків, одногнізда, з одним прямим насінним зачатком; плід — сім'янка, часто з летючкою або плівчастою коронкою.

Мал.134 Плоди видів родини Складноцвітих (Compositae): 1 - соняшника (Helianthus annuus); 2 -череди (Bidens); З - цикорію (Cichorium sp.) 4 - будяка (Carduus sp.); 5 - осоту (Cirsium sp.); 6 - кульбаби (Taraxacum sp.)

Відповідно до характеру будови віночка розрізняють такі основні типи квіток Складноцвітих (мал.135):

Мал.135 Типи квіток Складноцвітних: 1-з трубчастим віночком; 2 - з язичковим; З-з лійчастим; 4 - з двогубим; 5 - з не-справжнєязичковим віночком; 6 - діаграма квітки з трубчастим віночком

1) трубчасті квітки — маточково-тичинкові, правильні, віно­чок трубчастий, п'ятилопатевий:

2) несправжньоязичкові квітки — тільки маточкові; часто є крайовими квітками в кошику: внаслідок редукції верхньої губи етапи одногубими;

3) язичкові квітки — маточково-тичинкові, зигоморфні, в дея­ких родів займають усе квітколоже; язичок віночка закінчується п'ятьма зубцями. Цей тип квіток вважають найбільш досконалим;

4) лійкоподібні квітки — стерильні, крайові, зигоморфні, віночок має п'ять нерівних зубців і здається двогубим;

5) двогубі квітки.

Наявність таких типів квіток свідчить про те, що еволюція їх у межах родини добре виявлена; вона йшла від більш при­мітивного типу актиноморфного трубчастого віночка до най­більш досконалого язичкового типу віночка: чашечка в процесі еволюції зазнала змін і перетворень від п'ятизуб­частого правильного типу до пучка волосків або щетинок, які залишаються біля плодів і краще забезпечують поширення їх.

Складноцвіті — одна з найчисленішнх родин Покритонасінних, вона об'єднує близько 1300 родів і понад 20000 (за іншими даними, близько 25000) видів. Складноцвіті поширені по всій земній кулі, але майже ніде не ут­ворюють суцільного покриву на великих площах. Екологічний діапазон родини досить великий — від вологих і жарких тропіків до сухих пустель Азії і Африки та холодних областей Арктики і Антарктики. Складноцвіті мають неабияке господарське значення. Серед них є цінні олійні рослини (соняшник, сафлор, мадія та ін.), каучуконосні (кок-сагиз, гваюла, хондрила тощо), кормові і овочеві (соняшник бульбистий, латук, скорзонера іспансь­ка, артишок), лікарські (арніка гірська, календула, мати-й-мачуха, оман, хамоміла лікарська: цмин, череда тощо): досить велика група декоративних рослин (айстри, безсмертки, волошки, жоржини, кореопсис, космос, майор­ці, хризантеми, чорнобривці та багато інших). Злісними бур'янами є ам­брозія, будяки, волошка, гірчак, осот, чорнощир, галінсога, злинка, тощо.

Родина Asteraceae традиційно поділяється на дві підродини: Лактукоьі або Цикорієві (Lactucoіdeae, або Gіchorioіdeae), та Айстрові (Asteroideae). Проте в різних системах об'єм і співвідношення цих двох підродин розуміється по-різному. В більшості старих систем до Lactucoideae включається лише одна триба Lactucіаe. але в системах Торне (1976, 1983) і Джефрі (1978) триби розподіляються між цими підродинами порівну. Цікаво відзначити, що поділ на підродини в цих двох системах, а також групування триб в інших сучасних системах приблизно відповідають двом основним типам екзини пилкових зерен — геліантоїдному й антемоїдному.

Система Asteraceae у А.Л. Тахтаджяна (1987) близька до системи Джефрі (1978) і, особливо, Торне (1983). але відрізняється від обох ситем кількістю триб і в деяких випадках їхнім взаємним розміщенням.

З огляду на громіздкість і складністьсистеми родини Asteraceae. крім традиційного її поділу па дві великі підродини, в межах останніх обов'язково доцільно використати поділ на гриби, що дещо впорядковує розгляд досить об'ємного матеріалу цієї родини.

Дуже важко сказати, яка з триб родини Asteraceae найбільш близька до вихідного типу. Свого часу такою відносно найбільш архаїчною групою за Бентамом (1873) вважалась триба Helianthea, що було прийнято рядом авторів. Найбільш переконливим прибічником ідеї Бентама в другій половині двадцятого сторіччя є Кронквіст. Але в якості найбільш примітивних груп розглядались і інші триби, особливо Vernoniceaе, Lactuceae і Mutisiea. З останньої триби починає свою систему Asteraceae Торне. За її архаїчність висловлювались в останній чверті двадцятого сторіччя багато систематиків. Тахтаджян вважає теж правильним розміщувати Mutisieа на початку системи родини, тим більше, що це повністю узгоджується з ідеєю Джефрі (1977) про примітивність двогубого віночка складноцвітих.

Ми дотримуємося розміщення триб за А.Л. Тахтаджяном (1987).

Підродина Латукові (Lactucoideae)

Найпримітивніша в цій підродині триба Mutisiea представлена в Україні культивованими в умовах закритого грунту сортами, які належать роду Гербера (Herbera). Зауважимо побічно, що в багатьох сортах зарубіжної селекції цей рід представлений як високодекоратнвна вигонкова культура.

Підродина включає дев'ять триб, з яких детальніше розглянемо представників лише трьох.

Триба Латукові, або Цикорієві (Lactuceae, або Cichoriea)

Серед Латукових досить багато трав'янистих рослин, в тому числі однорічних, хоча зрідка зустрічаються і деревовидні форми.

Рід Нечуйвітер (Ніеrасіит). Дуже великий рід (до 1000 видів), який лише в Україні нараховує 158 видів і є найбільшим родом нашої флори. Трав'янисті багаторічники з надземними повзучими облистненими пагонами або підземними горизонтальними пагонами; рідше на рослині є пагони обох типів або їх немає взагалі. Стебла прості чи розгалужені, нерідко безлисті. Листки від овальних до лінійно-ланцетних, цілокраї або зубчасті. Вся рослина, включаючи й листочки обгортки, опушена волосками трьох типів — простими, залозистими і зірчастими; співідношення їх у різних видів неоднакове. Зонтиковидне або волотевидне суцвіття складається; одного, двох або багатьох кошиків. Обгортка кошика черепичаста. Ложе кошика голе, плоске, чарунчасте. Квітки всі язичкові, переважно жовті, рідко оранжеві (до пурпурових). Сім'янки циліндричні (не звужені, як у скерди), з десятьма поздовжніми реберцями, без носика. Чубок з одного або двох рядів звичайно жовтувато-білих, ламких, жорстких, простих волосків. Всі волоски однакової довжини. Найвідоміші н. волохатенький (H. pilosella) та н. зонтичний (Н. umbellatum).

Рід Любочки (Leontodon). Однорічники або багаторічники з безлистими простими або злегка вилчасто розгалуженими стеблами. Прикореневі листки в розетці, зубчасті або перисто-роздільні. Кошики поодинокі на кінцях стебла і бічних пагонів. Листочки обгортки розміщені в 2-3 ряди. Ложе кошика голе, чарунчасте. Всі квітки язичкові, жовті або оранжеві. Сім'янки циліндричні, переважно без носика, з чубком із вільних перистих волосків. В Україні росте 11 видів любочок, зокрема л.осінні (L. autumnalis).

Рід Козельці (Tragopogon). Дворічні або багаторічні голі чи павутинисто-опушені трав'янисті рослини з молочним соком. Корінь стрижневий, у деяких видів потовщений. Листки лінійні або ланцетні, цілокраї, часто хвилясті, тонко загострені, біля основи розширені, сидячі або напівстеблообгортні. Кошики поодинокі. В деяких видів квітконоси під кошиками потовщені. Обгортка однорядна (на відміну від багаторядної черепичастої обгортки в роду Скорзонера). Ложе кошика голе. Всі квітки язичкові, жовті або фіолетові, коротші чи довші за листочки обгортки. Сім'янки з більш-менш довгим носиком і зонтиковидним чубком із перистих волосків, зрослих біля основи в кільце. Відомо близько 50 видів цього роду. А на думку деяких авторів їх кількість досягає 100-150. В Україні росте 11 видів козельців, зокрема к. великі (Т. majus), к. українські (Т. ucrainicus), к. дніпровські (Т. borysthenicus) та ін.

Рід Латук (Lactuca). Однорічні, дворічні або багаторічні трави з вер­тикальним кореневищем або довгими горизонтальними коренями, які да­ють паростки. Стебла прямостоячі, рівномірно облистнені. Листки ланцет­ні, цілісні або струговидно-перисто-роздільні. Кошики численні, дрібні, небагатоквіткові; зібрані у волотевидні суцвіття. Обгортка багаторядна, циліндрична або видовжена, із зелених листочків. Ложе кошика голе. Всі квітки язичкові, жовті, рідше сині або рожеві, по 10-25 в одному кошику. Сім'янки з подовженими реберцями, голі або опушені, зносиком, розши­реним зверху в невеликий диск, і гладенькими волосками чубка, які легко опадають. У світі відомо 100-150 видів цього роду, а в Україні росте вісім видів латука. Один з яких — л. дикий або компасний (L. serriola) (мал.136).

Мал.136 Латук дикий (Lactuca serriola). Верхня (1) та середня (2) частини рослини

Рід Цикорій (Cichorium). Трав'янисті багаторічники, дворічники або однорічники. Прикореневі листки перисто-роздільні, струговидні або зубчасті, стеблові — ланцетні, сидячі. Кошики сидять у пазухах верхніх і середніх листків, досить численні. Обгортка циліндрична, 8-14 см завдовжки, дворядна; в зовнішньому і внутрішньому рядах від чотирьох до семи листочків. Ложе кошика з короткими розщепленими плівками. Всі квітки язичкові, голубі або сині, довші від обгортки. Сім'янки голі, з чубком з коротких (0,3-0,8 мм) плівок. В роді цикорій всього близько 10 видів. В Україні росте два види цикорію, один з яких ц. городній (С. endivia) — однорічник заввишки 30--60 см. Цвіте в липні-вересні. Другий — ц. звичайний, Петрові батоги (С. intybus) — трав'янистий багаторічник заввишки 30-150 см, що росте уздовж шляхів, на перелогах і засмічених місцях по всій Україні. Його потовщені корені містять до 25% інуліну і гіркі речовини. Це відома лікарська рослина, чудовий медонос. Декілька сортів цього виду розводять заради потовщених коренів. З них одержують продукт "цикорій", який додають в каву або вживають як її сурогат. Відвар кореня — лікарський засіб.

Рід Кульбаба (Taraxacum) об'єднує приблизно 70 крупних видів, або багато дрібних видів. Багаторічники з товстим, вертикальним коренем і перисто-розсіченими або зубчасто-лопатевими, часто струговидними, зібраними в прикореневу розетку листками. Квіт­коносні стебла безлисті, дудчасті, з єдиним кінцевим кошиком. Обгортка дзвоникувата, черепичаста, з кількох рядів листочків, з яких зовнішні відхилені вбік або відігнуті донизу. Спільне квітко­ложе кошика плоске, голе. Всі квітки язичкові, жовті, дуже рідко червоні. Сім'янки циліндричні або веретеновидні, борознисті, по всій довжині або лише вгорі з гострими горбочками, з довгою верхівкою (пірамідкою) і тонким довгим носиком. Волоски дисковидного чубка прості, зазублені. В Україні росте 13 видів кульбаби, один з яких — к. лікарська (Т. officinale) (мал.137), яка росте на луках, забур'янених місцях, у садах, поблизу житла по всій Україні.

Мал. 137 Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale): 1 - загальний вигляд; 2 - кошик (поздовжній розріз); 3 - язичкова квітка; 4 - плід - сім'янка

Досить мінливий і поліморфний вид. Цінна лікарська рослина. Цінними каучуконосами є деякі гірські види кульбаби (зокрема тянь-шанський кок-сагиз (Т.. kok-saghys) і кримська кульбаба осіння, або крим-сагиз (Т. krym-saghys), а також середньоазіатська скорзонера тау-сагиз (Scorzonera tau-saghys), у коренях яких міститься каучук високої якості.

Рід Празелень (Lapsana). Однорічні та багаторічні трави, вкриті простими і залозистими волосками. Нижні листки ліровидно перисторозсічені, верхні цілісні. Кошики у волотевидному суцвітті, з 8.-15 язичковими жовтими квітками, дрібні, численні, зібрані в пухке щитковидне суцвіття. Обгортка дзвоникувата, дворядна; зовнішні листочки обгортки дрібні. Сім'янки до 4-5 мм завдовжки, без носика і чубка, з численними тонкими реберцями. В Україні росте два види празелені, один з яких — п. звичайна (L. communis).

Рід Скерда (Crepis). Однорічні, дворічні або багаторічні трави, звичайно опушені. Стебла прямостоячі, облиснені або всі листки в прикореневій розетці. Кошики з жовтими квітками, поодинокі або у волотистому cуцвітті. Обгортка дзвоникувата, переважно багаторядна. Листочки обгортки від яйцевидних до лінійних; внутрішні листочки обгортки довші за зовнішні і розміщені в один ряд, біля плодів потовщуються цілком або по середній жилці. Спільне квітколоже голе або коротковійчасте. Квітки язичкові, жовті. Сім'янки циліндричні, майже всі без носика. Крайові сім'янки за формою відрізняються від внутрішніх або однакові з ними. Чубок з гладеньких, простих або дрібнозазубрених щетинок. В Україні росте 13 видів скерди, зокрема с. покрівельна (С.tectorum ).

Рід Хондрила (Choadrilla). Трав'янисті багаторічники або дворічники з високими (до 1 м), від основи розгалуженими, опушеними стеблами. Рос­лини містять молочний сік. Нижні листки струговидно- перисто-роздільні, середні і верхні — цілісні, цілокраї. Кошики численні, дрібні, від одного до трьох на верхівках пагонів. Обгортка циліндрична, дворядна, завдовжки 10-15 мм, зовнішні листочки (їх 5-9) дрібні, зелені або павутинисто-опушені. Спільне квітколоже кошика голе, плоске. Всі квітки язичкові, жовті. Сім'янки циліндричні, з п'ятьма ребрами, у верхній частині з бугорками або лусками, раптово звужені в тонкий носик, біля верхівки з плівчастими зубчиками, які утворюють навколо носика коронку. Волоски чубка білі, тонкі, прості, або дуже дрібно зазубрені. В Україні росте чотири види хондрили, один з яких — х. ситникова (С. juncea).

Рід Жовтий осот (Sonchus) об'єднує близько 50 видів. Однорічні або багаторічні рослини, які містять молочний сік, з кореневищем або довгими горизонтальними коренями, котрі дають паростки. Стебла прямостоячі. Листки цілісні, виїмчасто-лопатеві, перисто-надрізані, перисто-роздільні (ліровидні або струговидні), колючозубчасті. Кошики багатоквіткові, з дзвониковидною або яйцевидною обгорткою з черепичасто розміщених листочків. Суцвіття - ниткоподібна волоть, гілки якої іноді розміщені зонтиком. Спільне квітколоже голе. Квітки язичкові, жовті. Сім'янки в кошику однакові, сплюснуті, без носика, видовжені; чубок з перистих волосків, без зовнішнього кільця. В Україні росте чотири види жовтого осоту. Один з яких — ж. о. польовий (S. anvensis) (мал.138), а другий — ж. о. городнійй (S. oleraceus).

Мал.138 Жовтий осот польовий (Sonchus arvensis): 1 верхня, середня та нижня частини; 2 - сім'янка з чубком; 3 - сім'янки, позбавлені чубка (вигляд з різних сторін)

Триба Відкасникові (Carlineae)

Рід Безсмертки (Xeranthemum). Білоповстисті одиорічннки з черговими, цілісними, вузькими листками і поодинокими кошиками (від яйцевидних до циліндричних) на довгих безлистих кінцях пагонів. Кошики з черепичастою обгорткою зі світлих, плівчастих листочків; внутрішні листочки обгортки довші за зовнішні, фіолетові або рожеві. Спільне квітколоже вкрите лінійними приквітками, які охоплюють квітки. Крайові квітки маточкові, короткодвогубі, але не плідні, серединні— маточково-тичинкові, плідні, трубчасті. Сім'янки клиновидні, притиснуто—волосисті. Чубок одного ряду ланцетно-шиловидних, загострених плівок. В Україні росте два види безсмерток, один з яких — б. однорічні (X. anиит).

Рід Відкасннк (Carlina). Багаторічники і дворічники з добре розвинутим або дуже вкороченим стеблом, з колючозубчастими листками, переважно перистолопатевими або перисторозсіченими. Кошики напівкулясті, розміщені на кінцях гілок або сидять на верхівці стебла в центрі розетки листків. Обгортка багаторядна. її зовнішні листочки зелені, листовидні мало відрізня­ються від верхівкових стеблових, середні — темно-бурі, з розгалуженими колючками по боках, внутрішні — плівчасті, білуваті або жовтуваті. Спільне квітколоже кошика плоске, густо вкрите багатороздільними жорсткими щетинками — плівками. Всі квітки трубчасті, маточково-тичинкові. Сім'янки видовжені, без ребер, густоопушені, з чубком з одного ряду розгалужених. перистих плівок- щетинок. В Україні росте шість видів відкатника, один з яких — в. Біберштейна (С. bibersteinii) (мал.139).

Мал.139 Відкасник Бібірштейна (Carlina biebersteinii): 1 - загальний вигляд рослини; 2 - сім'янка.

Триба Будякові (Carduecie)

Підтриба Будякові (Carduinae)

Рід Лопух (Arctium) нараховує 8 видів. Високі дворічники і багаторічники з прямостоячими, борознистими, дуже розгалуженими стеблами. Листки черешкові, виїмчасто-зубчасті, зверху зелені, знизу більш-менш сіроповстисті. Кошики зібрані в щитковидному або китицевидному суцвітті, кулеподібні, 10-35 мм у діаметрі. Листочки обгортки численні, лінійно-ланцетні, голі або павутинисті, середні — з відхиленим крючкоподібним загостренням. Спільне квітколоже кошиків зі щетинками. Всі квітки маточково-тичинкові, трубчасті, пурпурові.

Сім'янки видовжені, сплюснуті, ребристі, з чубком з неоднакових багаторядних шорстких щетинок. В Україні росте чотири види лопуха, з яких найвідоміші л. справжній (A. lappa) та л. павутинистий (A. tomentosum). Це звичайні смітні і бур'янові рослини. Разом з тим лопухи — медоноси, а їх корені — старовинний лікарський засіб. Особливо відомий настій коренів лопуха на мигдальній або оливковій олії — лопухова олія.

Рід Татарник (Onopordum). Колючі дворіч­ники або багаторічники. Кошики великі, 4-7 см у діаметрі, численні. Листочки обгортки колючі. Ложе кошика з глибокими ямками, облямовани­ми зубчастим окрайком. Всі квітки трубчасті, яс­краво-пурпурові або жовтуваті. Нитки тичинок голі або слабозалозисті. Сім'янки видовжені, не­чітко тригранні, 4-6 см завдовжки, з рудуватим чубком із слабовійчастих волосків, зрослих біля основи, котрі в 1,5-2 рази довші за сім'янку. В Україні росте два види татарника, один з яких — т. звичайний (О. acanthium) (мал.140).

Мал.140 Татарник звичайний (Onopordum acanthium): 1 - частина квітуючої рослини; 2 -листок

Рід Будяк (Carduus). Переважно багаторіч­ники і дворічники з черговими, частіше перисто-роздільними або виїмчасто-лопатевими листками, колючими по краю. Кошики 1-4 см у діаметрі, нечисленні або поодинокі на кінцях пагонів, багатоквіткові, з майже кулястою, чашоподібною, циліндричною, яйцеподібною або дзвоникоподібною багаторядною обгорткою.

Мал.141 Будяк пониклий (Carduus nutans)

Листочки обгортки черепичасто розміщені, притиснуті або відігнуті, нижні яйцеподібдні, верхні лінійні. Спільне ложе кошика плоске, зі щетинками. Всі квітки трубчасті, маточково-тичинкові, пурпурові, рідко білі. Нитки тичинок волохаті. Сім'янка сплюснута, довгаста, 3-6 мм завдовжки, на верхівці з облямівкою у вигляді комірця. Чубок з багаторядних простих, виразно зазубрених щетинок, з'єднаних унизу, довший за сім'янку. Відомо 100-120 видів цього роду в Євразії і Африці, які занесені також в Америку і Австралію. В Україні росте 14 видів будяка, зокрема б. пониклий (С. nutans) (мал.141).

На Лівобережжі і в Криму звичайно як рудеральний бур'ян росте інший близький вид б. Термера (С. thoermeri) з листками цілком голими з обох боків, з кошиками 3-6 см у діаметрі і сім'янками до 4,5 мм завдовжки.

Рід Осот (Cirsium). Колючі дворічники або багаторічники з видовженими або рідко вкороченими стеблами. Кошики поодинокі або більш-менш численні, 1-8 см у діаметрі, пониклі або прямостоячі. Листочки обгортки численні, черепичасті, зовнішні яйцеподібні, внутрішні лінійні. Спільне квітколоже щетинисте. Квітки численні, трубчасті (трубка пряма або зігнута), різного кольору. Сім'янки голі, трохи стиснуті у верхній частині, з облямівкою у вигляді комірця. Чубок багаторядний, з перистих щетинок, спарених біля основи. Відомо 250-300 видів осоту в Євразії, Північній Африці, а також в Північній і Центральній Америці. В Україні росте 20 видів осоту, зокрема о. польовий (С. arvense) та о. городній (С. оlerасеит).

Підтриба Волошкові (Сепtaureineae)

Рід Волошка (Centaurea) — великий рід, що об'єднує понад 500 або близько 550 видів. Багаторічні і дворічні, рідше однорічні рослини з прямостоячими, висхідними або лежачими стеблами. Листки від Цілісних до перисто-розсічених. Кошики поодинокі на кінцях пагонів або скупчені по два-три, малоквіткові чи багатоквіткові. Обгортки від кулястих до короткоциліндричних, голі або опушені, черепичасті. Листочки обгортки шкірясті або перетинчасті з цілокраїми, зубчастими або частіше правильно торочкуватими придатками, іноді з колючкою. Спільне квітколоже кошика щетинисте. Квітки різного кольору (сині, жовті, пурпурові або білі); серединні — трубчасті або трубчасто-лійковидні, маточково-тичинкові, крайові — лійковидні, неплідні, часто більші за серединні. Сім'янки вгорі з косим рубчиком; чубок дворядний: зовнішній ряд — із зубчастих щетинок, внутрішній — з коротких плівок або щетинок, складених конусом; іноді чубок дуже короткий або відсутній. В Україні росте 65 видів волошки.

Досить звичайний бур'ян озимих культур, особливо жита, в. синя (С. cyanus) (мал.142). На луках росте в. лучна (С. jаcea), на борових пісках — в. сумська (С. sumensis), на річкових пісках — в. дніпровська (С. borysthenica).

Мал.142 Волошка синя (Centaurea cyanus): 1 - верхня квітконосна частина; 2 - нижня частина; 3 - листок, 4 - поздовжній розріз кошика; 5 - косолійковидна крайова квітка; 6 -трубчата квітка; 7 – плоди

Рід Сафлор (Carthamus). Однорічні, дворічні або багаторічні трави. Стебло пряме, вгорі з розставленими гілками, павутинисто-опушене або залозисте. Нижні листки черешкові, середні сидячі, напівстеблообгортні, всі перисто-роздільні, з колючими зубцями, жорсткуваті. Кошики овальні, 15-25 мм у діаметрі, укутані колюче-зубчастими або жорстко-щетинистими листками, поодинокі або зібрані в щільне щитковидне суцвіття. Зовнішні листочки обгортки зелені, з колючими зубцями, внутрішні плівчасті, жовтувато-зелені. Спільне квітколоже кошика плоске, вкрите плівками або щетинками. Всі квітки трубчасті, жовті або червоні. Сім'янки овальні, чотиригранні. Чубок з нерівних, зазубрених, ламких волосків. В Україні росте три види сафлору, з них один здичавілий культивований вид.

С. красильний (C. tinctorius). Однорічник заввишки 40-120 cm. Стебло пряме, гіллясте, тверде, голе, з білуватим глянцем. Листки переважно довгасто -ланцетні', сидячі, зубчасті по краю, часто закінчуються шипами. Кошики 1-4 см у діаметрі. Квітки яскраво-жовті або оранжеві. На рослині 5-60 кошиків, у кожному з них 20-100 сім'янок. Сім'янки 6-8 мм завдовжки, ребристі, білі, блискучі, містять 25 -37% олії, яку використовують в їжу (за

якістю вона не поступається соняшниковій), а також для технічних цілей (для вироблення фарб, емалей, оліфи, мила, лінолеуму). Зелена маса йде на силос. З пелюсток добувають червоний і жовтий барвники, котрі вико­ристовують у кулінарії і для фарбування тканин.

Останнім часом помітне місце серед лікарських рослин посідає левзея сафлоровії дна, або маралячий корінь (Leuzeа cаrthаnoides). яка зустрічається в природі переважно в Сибіру, особливо на Алтаї, в Саянах та Кузнецькому Алатау, зростаючи на субальпійських луках.

Підродина Айстрові (Asteroidae)

До підродини належить вісім триб, з яких розглянемо представників семи триб.

Триба Жовтозіллєві (Senecioneae)

До триби жовтозіллєвих належнії» близько 115 родів і 3200 видів. розповсюджених по всій земній кулі.

Рід Підбіл, Мати-й-мачуха (Tussilago) (мал.143). Багаторічник з довгими повзучими кореневищами. Прикореневі листки довгочерешкові. Вуглуваті, серцеподібні, шкірясті, знизу білоповстисті; листки квітконосних пагонів лусковидні. Кошики поодинокі. Листочки обгортки однорядні. Крайові квітки несправжньоязичкові, маточкові, плідні; серединні - трубчасті, маточково-тичинкові, безплідні.

Мал.143Мати-й-мачуха звичайна (Tussilago farfara): 1 - квітуюча навесні рослина; 2 -квітконос з дозрілими сім'янками; 3 - вигляд рослини влітку з розеткою листків та кореневою системою; 4 - сім'янка з чубком; 5,6 - сім'янки позбавлені чубку (вигляд з різних сторін)

Сім'янки з чубком із довгих простих волосків. До роду належить лише один вид, який росте також в Україні — п. звичайний, мати-й-мачуха (Т. fаrfаra).

Рід Кремена (Petаsites) близький до попереднього роду: Відомо 18 його видів, що ростуть в холодних і помірних областях північної півкулі. Трав'янисті багаторічники з повзучим кореневищем і великими прикореневими листками. Стеблові листки лусковидні. Кошики з дзвоникуватою обгорткою, різнорідно—дводомні, в одних рослин з небагатьма крановими тонкотрубчастими, маточковими квітками і численними маточково-тичинковими неплідними: в інших зчисленними крайовими нитковидними або косо зрізаними квітками і майже язичковими серединними маточково-тичинковими неплідними. Сім'янки лінійні, з реберцями і чубком. В Україні росте чотири види кремени, зокрема к. гібридна (P. hybridus) (мал.144 ) та к. біла (P. albus).

Дата добавления: 2014-11-25