Уява, ( характер,

ПЛАН

1. Загальне поняття про психологію та психіку.

2. Етапи становлення психології як науки.

3. Значення та завдання психології.

4. Методи психології.

5. Галузі психології

ЛІТЕРАТУРА:

1. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія. – Вінниця: «Нова книга», 2004. – Ст.14 - 32.

2. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. - Київ: «Вища школа», 2000. Ст. 278 – 296.

3. Нємов Р.С. Психологія. – Рівне: «Вертекс», 2002. Ст. 180-139.

4. Павелків Р.В. Загальна психологія. – К., 2002. Ст.195-223.

5. Скрипченко О.В. Загальна психологія. – К.: «Либідь», 2005. Ст. 175-204.

6. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки. –К.: Академвидав, 2003. Ст. 136-147.

1. Загальне поняття про психологію та психіку.

Всі науки можна поділити на дві групи:

· Точні (математика. Фізика, хімія);

· Гуманітарні (історія, анатомія, мова і психологія) бо усі ці науки вивчають людину, але з різних сторін (слово «гуманітарний» походить від лат «Homo Sapiens», що означає «людина розумна»).

Виникнення психології як науки пов’язане із грецькою легендою про дівчину Психею.

Поняття «психологія» походить від двох грецьких слів «псюхе», що означає «душа» і «логос» - «наука» - дослівно – «наука про душу».

У сучасному розумінні психологія - це наука про психіку та закономірності психічного життя людини.

Саме у психології поняття «душа» вживається як синонім слова «психіка» (душа = психіка).

Психіка – це сукупність психічних процесів, станів і властивостей людини.

П С И Х І Ч Н І

Психічні Психічні Психічні

процеси стани властивості

Психічні процеси -це стійкі, довготривалі психічні явища. Виділяють такі психічні явища. Виділяють такі психічні процеси:

1) пізнавальні психічні процеси – процеси, за допомогою яких ми пізнаємо оточуючий світ і самих себе (відчуття, мислення, пам'ять).

2) емоційні процеси супроводжують пізнавальні процеси, прикрашають життя людини і виражають внутрішній стан. (сльози, плач, посмішка, гнів).

3) вольові процеси допомагають людині керувати своєю поведінкою та вчинками. (воля, безвілля, апатія, лінь).

Психічні стани – нестійкі, короткотривалі психічні явища, які виникають у певних ситуаціях. (гнів, плач, сміх)

Психічні властивості – індивідуально психологічні особливості, які відрізняють одну людину від іншої. До них відносять: темперамент, характер, здібності.

2. Етапи становлення психології як науки.

Психологія, як наука і дуже стара і дуже молода. З однієї сторони вік її приблизно 2,5 тис. років, адже перші вчення належать древнім грекам (Аристотель, Платон, Сократ), а з іншої сторони перші експериментальні наукові дослідження психічних явищ почалися тільки у ХІХ ст., а істинно наукова психологія виникла на рубежі ХІХ-ХХ ст.

Етапи становлення психології:

1. Розуміння психології як науки про душу (Древня Греція). За допомогою поняття «душа», древні греки намагалися пояснити поведінку та вчинки людини.

2. У зв’язку із розвитком природничих дисциплін у кінці VІІІ ст.. психологію розглядають як науку про свідомість. За допомогою поняття «свідомість» вчені пояснюють здатність людини мислити, сприймати, розуміти.

3. У ХІХ ст. розвивається такий напрям, як «біхевіоризм» - від слова «біхеверіо», що означає «поведінка». Вчені, вказують на те, що поведінку людини зумовлюють внутрішні і зовнішні стимули, а свідомість відсутня, або

S R - стимул – реакція

не відіграє ніякої ролі.

4. Сучасний період становлення психології як науки про психіку.

3. Значення та завдання психології.

Ще у Древній Греції Сократ сказав: «Пізнай себе», а у ХVІІІ с. Вільгельм Гумбольдт сказав: «Для людини немає нічого цікавішого, ніж сама людина», тому основним завданням психології як науки є вивчення законів психічного життя людини для того, щоб правильно побудувати взаємини між людьми, створити оптимальні умови для процесу формування особистості, організовувати будь-яку діяльність (гру, навчання, працю і т.д.).

Психологія допомагає розібратись людині у самій собі, визначити свої слабкі і сильні сторони, розвивати свою пам'ять, мислення і т.д.

Кожен педагог повинен знати, що таке характер, воля, здібності, пам'ять, мислення, а вже отім виховувати їх у дітей.

К.Д.Ушинський: «Якщо педагогіка хоче виховувати дитину у всіх відношеннях, вона повинна попереду познати також її у всіх відношеннях.

4. Методи психології.

Метод – це спосіб або прийом, за допомогою якого пізнаються психічні явища. Особливість дослідження у психології полягає у тому, що об’єкт і суб’єкт дослідження збігаються, адже і об’єктом і суб’єктом є людина, тобто людина пізнає людину.

Виділяють дві групи методів:

1) основні (спостереження та експеримент);

2) допоміжні (бесіда, нтерн’ю, анкетування, тести, метод експертних оцінок).

Спостереження – це цілеспрямоване пізнання психічних особливостей людини.

Переваги: спостереження проводиться у звичних для дітей умовах (урок, сцена, гуртожиток) і вони не здогадуються, що їх хтось вивчає, через те ведуть себе невимушено.

Недоліки: займає багато часу.

Експеримент – шлях дослідження, при якому дослідник сам викликає явище, яке буде вивчатися. Розрізняють:

· лабораторний експеримент (дослідження проводиться у лабораторії за допомогою спеціальних приладів);

· природній експеримент (проводиться у звичних природних для дітей умовах);

Бесіда - це безпосереднє спілкування дослідника з досліджуваним у формі питань і відповідей (заговори, щоб я тебе побачив)ї

нтерн’ю - усне опитування, за допомогою підготовлених питань.

Тести – метод дослідження у вигляді запитань і декількох варіантів відповідей.

Анкетування - письмовий метод опитування.

5. Галузі психології.

Виділяють галузі загальної і спеціальної психології:

Загальна психологія

психологія психологія

психічних особистості

процесів

(відчуття, темперамент,

пам'ять, воля,

мислення, емоції)

Дата добавления: 2014-11-09