Поняття технології вантажних перевезень

Процес перевезення вантажів торкає велика кількість учасників транспортного процесу й повинен розглядатися комплексно на основі технології, погодженої всіма сторонами й базованої на нормативних документах або результатах інженерної підготовки перевезень.

Технологія вантажних перевезень — це сукупність прийомів і способів виконання процесу доставки вантажу споживачеві.

Для уніфікації технологічних засобів, методів і термінології з 1975 р. у нашій країні як державний стандарт діє Єдина система технологічної документації (ЄСТД). Відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 3.1109 — 82 технологічний процес є частиною виробничого процесу, що містить цілеспрямовані дії по зміні предмета праці. При перевезеннях технологічний процес звичайно представляється у вигляді опису процесу перевезення, інструкцій з його виконання, правил і обмежень, особливих вимог, графіків і т.д. Технологічний процес перевезень вантажів звичайно містить елементи, представлені на малюнку 19.1.

Малюнок 19.1 - Основні етапи технологічного процесу перевезень

Послідовність розробки технологічного процесу перевезення вантажів

Розробка технологічного процесу перевезень вантажів здійснюється в наступній послідовності:

• установлення нормованих характеристик перевезення (розрахункова швидкість руху, час виконання вантажно-розвантажувальних робіт, графік або інтенсивність подачі рухомого складу, добовий або погодинний обсяг перевезень і т.п.);

• вибір маршруту й технології виконання перевезень;

• розробка технологічної документації;

• визначення методів контролю якості й безпеки виконання перевезень;

• аналіз характеристик технологічного проекту, що повинен підтвердити виконання нормованих показників, забезпечення безпеки і якості перевезень;

• твердження технологічного проекту керівним складом АТО.

Основою для розробки технологічного процесу перевезення є заявка на перевезення або договір (комерційна пропозиція) з описом вимог до транспортної послуги замовника перевезень. Для кожної характеристики транспортної послуги повинні бути зазначені прийнятні для споживача й виконавця значення. Технологічний проект повинен містити конкретні вимоги по забезпеченню безпеки перевезень.

Удосконалення технологічного процесу є найважливішою умовою підвищення ефективності роботи організації.

Ефективність обраної технології перевезень може оцінюватися за наступними показниками:

• собівартість перевезень;

• питомі витрати;

• продуктивність РС;

• якість перевезень.

Процес доставки вантажу може бути представлений у вигляді окремих взаємозалежних операцій, що виконуються на кожному етапі, які залежно від змісту роботи класифікуються в такий спосіб.

Контрольно-облікова операція передбачає оформлення документів, пошук конкретного вантажного місця, огляд вантажів, опломбування й т.п.

Стропова операція передбачає кріплення й відкріплення штучних вантажів

при їхньому перевантаженні краном.

Вантажна операція пов'язана з підйомом і опусканням вантажу за допомогою

НРМ.

Операція переміщення - переміщення вантажу НРМ.

Допоміжна операція пов'язана з додатковими роботами, які необхідно

виконати перед або після навантаження вантажів (відкриття кришок, закриття брезентом і т.п.).

Транспортна операція містить у собі рух РС із вантажем або без нього.

Складська операція передбачає підготовку вантажу до відправлення, підбор і сортування по партіях і т.п.

При виконанні ВАП виділяють кілька основних видів технологій, які істотно відрізняються друг від друга й у значній мірі залежать від типу вантажоутворюючого об'єкта - відправника вантажу. Особливості конкретного відправника вантажу впливають на кількість використовуваних для доставки вантажів АТС, вид РС, можливість оптимізації маршрутів руху, необхідність узгодження вантажопотоків з іншими видами транспорту, склад транспортно- експедиційних послуг, що перевезенню.

Відмінні риси основних видів технологій ВАП наведені в таблиці 19.1.

Для ретельного пророблення процесу виконання перевезень у конкретних умовах розробляються транспортно-технологічні карти, які узгоджуються з відправником вантажу й вантажоодержувачем. Приклад транспортно-технологічної карти під час перевезення товарів у магазин у тарі-устаткуванні наведений на малюнку 19.2.

Таблиця 19.1 - Відмінні риси основних видів технологій ВАП

Малюнок 19.2 – Транспортно-технологічна карта доставки товарів

На підставі транспортно-технологічної карти розробляється технологічний графік доставки товарів, приклад якого представлений на малюнку 19.3.

Цей графік складається з урахуванням часу виконання робіт і можливості їхнього одночасного проведення різними виконавцями. Після складання графіка визначається фактичний час, необхідний для підготовки вантажу до навантаження на складі відправника t1; час використання РС t2; час, необхідне для розміщення вантажу на складі одержувача t3; час, протягом якого обслуговується РС у відправника t4 і одержувача t5. На підставі цих значень погоджується робота АТЗ і навантажувально-розвантажувальних пунктів за рахунок коректування кількостей РС і ПРМ і, при необхідності, зміни технології виконання робіт.

Малюнок 19.3 - Технологічний графік доставки товарів

Малюнок 19.4 - Технологічний графік роботи автотранспортних засобів

Після узгодження й ув'язування різних технологічних операцій розробляються графіки роботи декількох транспортних засобів. Як приклад на малюнку 19.4 наведений графік роботи чотирьох АТЗ і вантажно-розвантажувальних пунктів відправника вантажу й вантажоодержувача.

Розробка й впровадження транспортно-технологічних схем доставки дозволяють:

спростити оперативне планування й диспетчерське керівництво перевезеннями за рахунок використання модульного принципу;

забезпечити потоковість, безперервність і максимальну паралельність виконання технологічних операцій;

організувати погоджене виконання операцій співробітниками різних організацій;

скоротити загальний час доставки вантажів.

Змістовн ий модуль «Планува н ня за безпечення пер евез ень» (2

го дини).

Лекція № 20 Принципи планування вантажних перевезень (2 години)

Розглянуті питання:

Перспективне (стратегічне) планування перевезень.

Поточне планування перевезень.

Оперативне планування перевезень.

Перспективне (стратегічне) планування перевезень

Планування вантажних перевезень підрозділяється на перспективне, поточне й оперативне планування.

Перспективне (стратегічне) планування містить у собі розробку основних напрямків і показників діяльності на тривалий період від 5 до 15 років. У його рамках всі розрахунки виконуються на підставі прогнозів розвитку економічних і соціальних процесів у регіоні й аналізу ринкової кон'юнктури. При перспективному плануванні велике значення має правильне використання сучасних методів прогнозування.

Прогнозовані обсяги перевезень промислових вантажів визначаються щодо обсягів існуючих перевезень і прогнозів розвитку промисловості по наступній формулі:

(20.1)

де Qn— прогнозований обсяг вантажів, перевезених автотранспортом, тис. т;

Qc — фактичний обсяг вантажів, перевезених автотранспортом в існуючий період, тис. т;

Ки— коефіцієнт зміни обсягу промислових вантажів на прогнозований термін; Кп— коефіцієнт повторності перевезень промислових вантажів, Кп= 1,05...1,2.

(20.2)

де Ксн— коефіцієнт, що враховує зниження матеріалоємності промислового виробництва й зниження обсягів автомобільних перевезень, що доводяться на 1 млн. р. валової продукції промисловості, орієнтовно Ксн= 0,95...0,98;

Vn— валова продукція промисловості на прогнозований термін, млн. р.; Vс— валова продукція промисловості на існуючий період, млн. р.

Прогнозований обсяг перевезень будівельних вантажів визначається виходячи із планованих обсягів будівництва окремо по будівництву промислових і цивільних об'єктів.

Обсяг перевезень для вантажів промислового будівництва розраховується по формулі:

(20.3)

де Кн— коефіцієнт нерівномірності будівництва по роках, Кн= 1,3...1,4;

КП— коефіцієнт повторності перевезень вантажів промислового будівництва, Кп

= 1,1...1,4;

Сп— вартість промислового будівництва, виконуваного в розрахунковий період, млн. р.;

НПС— середні норми витрати будівельних матеріалів, деталей і конструкцій, тис. т на 100 тис. р. кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт залежно від галузі промисловості;

Нрс— середня норма витрати будівельних матеріалів і конструкцій на 100 тис. р. вартості ремонту, Нрс= 4,0...6,0 тис. т;

Нм— середня норма утворення будівельного сміття на 100 тис. р. вартості промислового будівництва й ремонту, Нм= 1,5...2,0 тис. т;

Y — кількість років у розглянутому періоді.

Обсяг перевезень для вантажів цивільного будівництва визначається по наступній формулі:

(20.4)

де Сж— обсяг будівництва нового житлового фонду, прогнозований на розглянутий період, тис. м2загальної площі;

Нж— середні норми витрати будівельних матеріалів і конструкцій на одну тисячу кв. метрів загальної площі, тис. т;

Ск-Б — вартість будівництва нових установ культурно-побутового обслуговування, млн р.;

Нк_б— середня норма витрати будівельних матеріалів на 100 тис. р. кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт з установ культурно-побутового призначення, Нк-Б = 4,3...4,8 тис. т;

Сн — вартість нового комунального будівництва й інженерного

встаткування, млн р.;

Нн— середня норма витрати будівельних матеріалів на 100 тис. р. кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт комунального будівництва й інженерного устаткування, Нн= = 4,0...6,0 тис. т;

R — вартість ремонту об'єктів житлового, культурно-побутового й комунального будівництва (приймається в розмірі 10...20% загальної вартості нового будівництва);

НР— середня норма витрати будівельних матеріалів на 100 тис. р. кошторисної вартості ремонтних будівельно-монтажних робіт, Нр = 2,0...3,0 тис. т;

Нм— норма будівельного сміття від всіх видів цивільного будівництва на 100 тис. р., Нм= 2,0...3,0 тис. т.

дерев'яні будинки............................	2,0
кам'яні будинки 2-поверхові..........	5,6
кам'яні будинки 3-поверхові..........	5,9
кам'яні будинки 4-поверхові..........	5,6
кам'яні будинки 5-поверхові..........	5,3
великопанельні будинки 3 — 5 поверхів		4,3...4,4
великопанельні будинки 12— 16 поверхів	4,2

Для розрахункових цілей можна прийняти наступні середні показники маси будівельних матеріалів залежно від типу житлового будівництва в тис. т на 1 тис. м2:

Прогнозування обсягів перевезення споживчих вантажів виконується по нормах або рівню споживання на одну людину з урахуванням маси перевезеної тари й повторності перевезень:

(20.5)

де Кпр— коефіцієнт, що враховує частку промтоварних вантажів стосовно продовольчих вантажів, прийнятим за одиницю, Кпр= 0,25...0,35;

Нпот— норма споживання продовольчих товарів на одну людину в рік, Нпот= 1,0...1,3 т;

N — чисельність населення;

Кдн— коефіцієнт, що враховує денне населення регіону як частка від розподілу сумарного населення при маятниковій міграції на чисельність постійного населення;

1,3...1,5;

КТ— коефіцієнт, що враховує масу тари, КТ= 1,1...1,2;

КП — коефіцієнт повторності перевезень споживчих вантажів, Кп =

Q0Ч — маса вантажів очищення, що включає перевезення твердих

побутових відходів (0,2 т на один жителя в рік), вуличного сміття (0,05 т на жителя) і снігу (0,25 т на жителя);

QT — маса паливних вантажів, що включає перевезення рідкого палива (0,05...0,01 т на один жителя в рік) і твердого палива для заміських будинків (0,5 т на жителя).

При плануванні провізних можливостей парку АТЗ використовується формула:

(20.6)

де індекс i позначає перебір облікового складу парку вантажних АТЗ по моделях, що виконують певне добове завдання.

На коефіцієнт випуску αупри стабільній організації роботи основний вплив створює час простою РС при виконанні технічного обслуговування й ремонту. Необхідно враховувати, що після 4...5 років експлуатації РС ці простої різко збільшуються, що тягне відповідне зниження αв.

Обсяг вантажу, що перевозиться за зміну, Up.буд., крім інших факторів, залежить від дорожніх умов, технічної швидкості РС на лінії, надійності АТЗ. Технічна швидкість РС із більшими термінами служби знижується як за рахунок погіршення тяглово-динамічних якостей, так і у зв'язку зі збільшенням простоїв на лінії для усунення дрібних несправностей.

Поточне планування перевезень

Поточне планування проводиться на рік. У цьому випадку можливий обсяг

роботи й необхідні для його виконання ресурси розраховуються на підставі наявних і підготовлених до висновку договорів.

При розрахунку ресурсів, необхідних для освоєння обсягів робіт по договорах, використовують коефіцієнт запасу, що повинен ураховувати виробіток ресурсу РС і можливість виконання разових замовлень.

При складанні річного плану роботи АТО по перевезеннях вантажів розраховуються наступні показники по типах РС: коефіцієнт випуску й використання парку АТС; автомобіле-дні в роботі; можливі обсяги перевезень; річний пробіг, у тому числі з вантажем; необхідні ресурси для підтримки АТЗ у працездатному стані, витрата палива й ПММ; собівартість перевезень.

Оперативне планування перевезень

Оперативне планування — це конкретизація планових завдань за часом виконання, у просторі (по місцях виконання виробничих завдань), по специфіці технології й організації виробництва керованого об'єкта (структура РС, НРМ, вибір технології й т.д.). Оперативне планування містить у собі розробку планів роботи в цілому АТО й конкретних АТС і водіїв на місяць, тиждень і зміну. У процесі оперативного планування вирішуються наступні завдання:

• розрахунок провізних можливостей АТО;

• розрахунок оптимальних маршрутів руху РС;

• складання погодинних графіків роботи РС;

• складання плану робіт із клієнтурою;

• розрахунок передбачуваних витрат і необхідних ресурсів для виконання перевезень;

• складання змінно-добового плану роботи АТО, графіка випуску РС на лінію й оформлення подорожньої документації.

Основним документом оперативного планування є змінно-добовий план.

Змінно-добовий план при відрядному використанні РС містить у собі наступні показники:

• номер заявки або договору на перевезення;

• найменування замовника;

• найменування вантажу, відстань і обсяг перевезення;

• пункт навантаження й пункт вивантаження вантажу, спосіб виконання НРР;

• час подачі РС під перше навантаження;

• кількість виділених АТС по марках за планом і фактично (фактичні показники заповнюються після обробки подорожньої документації);

• обсяг виконаної роботи (кількість їздок, перевезених тонн вантажу, загальний пробіг з вантажем).

При погодинному використанні РС у змінно-добовому плані відбивається час надання й тривалість роботи АТС у замовника по марках РС.

З одного боку, змінно-добовий план складається на підставі даних про потреби в перевезеннях, які складаються з ув'язнених АТО договорів і разових заявок, що надійшли, на перевезення. З іншого боку, оцінюються провізні можливості АТО на підставі даних про справний РС і готових до роботи водіїв.

Змістовн ий модуль «Облі к р о боти а вто мо більн о го тр а нспо р ту»

(2 години).

Лекція № 21 Облік і аналіз результатів виконання перевезень (2 години)

Розглянуті питання:

Первинна обробка подорожньої документації.

Логічний контроль вірогідності оброблюваних даних.

Дата добавления: 2014-11-09