Відношенні

В акушерському

Жіночий таз

З акушерського погляду дуже важ­ливим є поділ таза на дві частини: ве­ликий і малий таз. Межею між ними є проміжна лінія, мис — ззаду, гребені лобкових кісток і лобко­вий симфіз —спереду. Уявна площина, проведена через ці орієнтири, називає­ться площиною входу в малий таз.

Великий таз є тільки напівкільцем і не може завдати будь-яких перешкод під час пологів. Проте за його розмі­рами можна деякою мірою робити вис­новок про розміри малого таза, який є мало доступним для вимірювання.

Визначають такі параметри велико­го таза:

1/ міжостьова дистанція (сііаїапгіа іпсегзріпоза) — відстань між передніми верхніми клубовими остями, яка стано­вить 25—26 см;

2) міжгребенева дистанція (сІізїапНа іпгегсгізіаііз) — відстань між найвідда-ленішими точками клубових гребенів, становить 28— 29см;

3) міжвертлюгова дистанція — відстань між найвіддаленішими точками кульшових ямок, що становить 31—32 см;

4) зовнішня кон`югата (сопага ехіегпа), зовнішня акушерська кон`юга­та (кон`югата Боделока) — це зовніш­ній прямий передньо-задній розмір та, від ямки, утвореної остистими від­ростками останнього поперекового хреб­ця і пертпоги крижового, до точки сим­фізу, що найбільше випинається, ста­новить 20—21 см.

Малий таз є кістковою частиною по­логового каналу. Задню стінку малого та­за утворюють крижова кістка і куприкова, бічні — сідничі кістки, передню — лоб­кові кістки з лобковим симфізом.

Розрізняють верхній отвір таза, об­межений спереду верхнім краєм лобко­вого симфізу, лобковими гребенями, зза­ду — мисом крижової кістки, з боків — проміжними лініями.

Клінічно розрізняють 4 класичні пло­щини порожнини малого таза

Площина входу до малого таза об­межена спереду верхньовнутрішнім краєм лобкового симфізу і верхньовнут­рішнім краєм лобкових кісток, ззаду і з боків — так само, як площина зов­нішнього отвору.

Ця площина має форму поперечно звуженого овалу. В ній визначають З діаметри: прямий, поперечний і косий (правий і лівий)

Справжня кон`югата (акушерська) є прямим діаметром площини входу до малого таза. Це відстань від верхньовнутрішнього краю лобкового симфізу до мису крижової кістки, становить 11 см. Відстань між верхнім краєм симфізу і мисом кри­жової кістки називається анатомічною кон`югатою, ста­новить 11,5 см.

Поперечний діаметр — це відстань між найвіддаленішими точками про­міжної лінії (13—13,5 см).

Косий діаметр — це відстань між крижово-клубовим суглобом з одного бо­ку і клубово-лобковим підвищенням — з протилежного (12—12,5 см). Правий косий діаметр вимірюється від правого крижово-клубового суглоба, лівий — від лівого.

Площина широкої частини порож­нини малого таза спереду обмежена се­рединою внутрішньої поверхні лобко­вого симфізу, з боків — серединою

кульшових западин, ззаду — сполу­ченням II і III крижових хребців. У широкій частині малого таза визнача­ють прямий діаметр (пряму кон`югату) (12,5 см) і поперечний (12,5 см).

Площина вузької частини порожни­ни малого таза обмежена спереду ниж­нім краєм лобкового симфізу, з боків — остями сідничних кісток, ззаду — кри­жово-куприковим суглобом. У цій пло­щині також розрізняють прямий діаметр (11,5 см) і поперечний (між остями сідничних кісток — 10,5 см).

Площина нижнього отвору таза (ви­ходу я малого таза) спереду обмежена нижнім краєм лобкової дуги, з боків — сідничими горбами, ззаду — верхівкою куприкової кістки. Прямий діаметр цієї площини становить 9,5 см, але під час просування плода пологовим каналом за рахунок відхилення куприка він мо­же збільшуватись на 1,5—2 см і досяга­ти 11 — 11,5 см. Поперечний діаметр — відстань між внутрішніми поверхнями сідничних горбів становить 11 см.

Таким чином, у площині входу в ма­лий таз найбільшим є поперечний діа­метр, у широкій частині — прямий і поперечний діаметри є однаковими, а у вузькій частині порожнини малого таза і в площині виходу найбільшими є пря­мі діаметри (кон`югати).

Тазова вісь, або провідна лінія та­за — це лінія, яка поєднує середини пря­мих діаметрів усіх площин малого таза (мал. 23). Вона ввігнута у бік крижо­вої і куприкової кісток.

Кут, утворений площиною входу в малий таз з горизонтальною лінією у вертикальному положенні вагітної жін­ки називається кутом нахилу таза і ста­новить 45—60° (у невагітної він не пе­ревищує 45—46°). Малий кут нахилу таза не перешкоджає фіксації голови плода; великий кут нахилу таза може спричинювати аномалії вставлення го­лови. Змінюючи нахил таза шляхом змі­ни положення тіла роділлі під час по­логів, можна деякою мірою керувати пе­ребігом пологів. Нахил таза можна змен­шити шляхом підняття верхньої части­ни тулуба роділлі, згинання її ніг у ко­лінних і кульшових суглобах і приве­дення їх до живота, а також підкладавання валика (польстера) під крижі.

Дата добавления: 2014-11-09