Вплив на плід чинників навколишнього середовища

Питання тератології і медичної генетики

Природжені вади розвитку можуть бути індуковані генетичними чинника­ми, несприятливим впливом навколиш­нього середовища та їх поєднанням. Зростаючі несприятливі екологічні тен­денції створюють умови для потужного мутаційного впливу, наслідком якого є збільшення генетичної обтяженості по­пуляції, зростання спадкової і приро­дженої захворюваності.

Під природженою вадою розвитку розуміють стійкі морфологічні зміни органа або організму, що виникають внутрішньоутробно і перебувають за межами варіативності їх будови внаслі­док порушення розвитку ембріона і плода. Вади розвитку можуть бути пов`язані з впливом екзогенних чинни­ків (тератогенів), а також з хромосом­ними, моногенними і мультифактор-ними захворюваннями новонародже­них.

У зв`язку з успіхами генетики і пре­натальної діагностики частка генетич­них чинників у структурі причин пери-натальної смертності зростає. Ано­мальний каріотип у сучасній популяції мають близько 5—6 % плодів.

Останнім часом антропогенний вплив на навколишнє середовище на­буває характеру екологічної катастро­фи. Людство сьогодні страждає від на­слідків глобального поширення мутаге­нів — пестицидів, нітратів, іонізуючо­го випромінювання, побутової та про­мислової хімії, лікарських засобів.

Шкідливі чинники, що впливають на плід, можуть бути внутрішнього (мате­ринського) і зовнішнього походження.

До внутрішніх чинників належать вік вагітної (35—40 років і більше), екс-трагенітальні захворювання (напри­клад, цукровий діабет). Зовнішні чин­ники (іонізуюче випромінювання, ін­фекція, пестициди тощо) надходять з навколишнього середовища й чинять вплив також через організм матері. Наслідки цього впливу (прискорення або уповільнення розвитку плода, уш­кодження статевих клітин, тератоген-ні впливи, ушкодження генетичного апарату) залежать від дози і тривало­сті впливу шкідливого чинника. Сучас­на класифікація тератогенів виглядає так:

1. Інфекція: цитомегаловірус, вірус простого герпесу типу 2, вірус красну­хи, токсоплазма, збудник сифілісу, ві­рус вітряної віспи.

2. Лікарські засоби, хімічні речови­ни: алкоголь, антагоністи фолієвої кис­лоти (аміноптерин), андрогени, алкілу-ючі речовини (бусульфан), кумарино­ві антикоагулянти, діетилстильбестрол, ретинол (надлишок), свинець, органіч­ні сполуки ртуті, фенітоїн, поліхлоро-вані і полібромовані біфеніли, тетрацик­лін, талідомід, триметадіон.

3. Фізичні чинники: гіпертермія, іонізуюче випромінювання.

Для багатьох тератогенів існує по­ріг концентрації, нижче за який статис­тична ймовірність тератогенного впли­ву є вкрай малою. Важливу роль у те-ратогенності впливу відіграє генетична конституція матері.

Дата добавления: 2014-11-09