Система з фіксованим розміром замовлення

Сама назва говорить про засадничий параметр системи. Це – розмір замовлення. Він строго зафіксований і не змінюється ні за яких умов роботи системи. Тому визначення розміру замовлення є першим завданням, яке вирішується при роботі з цією системою управління запасами.

У вітчизняній практиці дуже часто виникає ситуація, коли розмір замовлення визначається з яких-небудь приватних організаційних міркувань. Наприклад, зручність транспортування або можливість завантаження складських приміщень. Між тим в системі з фіксованим розміром замовлення об'єм закупівлі має бути не лише раціональним, але й оптимальним, тобто найкращим. Оскільки ми розглядаємо проблему управління запасами в логістичній системі окремої організації або економіки в цілому, то критерієм оптимізації має бути мінімум сукупних витрат на зберігання запасів і повторення замовлення. Цей критерій враховує три чинники, діючих на величину названих сукупних витрат:

використовувана площа складських приміщень;

витрати на зберігання запасів;

вартість оформлення замовлення.

Ці чинники тісно взаємозв'язані між собою, при цьому сам напрям їх взаємодії неоднаковий в різних випадках. Бажання максимально заощадити витрати на зберігання запасів викликає зростання витрат на оформлення замовлень. Економія витрат на повторення замовлення призводить до втрат, пов'язаних з утриманням зайвих складських приміщень, і, крім того, знижує рівень обслуговування споживача. При максимальному завантаженні складських приміщень значно збільшуються витрати на збереження запасів, вірогідніший ризик появи неліквідних запасів.

Використання критерію мінімізації сукупних витрат на зберігання запасів і повторне замовлення не мають сенсу, якщо час виконання замовлення занадто тривалий, попит випробовує істотні коливання, а ціни на ті, що замовляються: сировина, матеріали, напівфабрикати і інше, – сильно коливаються. У такому разі недоцільно економити на утриманні запасів. Це, найімовірніше, призведе до неможливості безперервного обслуговування споживача, що не відповідає меті функціонування логістичної системи управління запасами. З усіх інших випадків визначення оптимального розміру замовлення забезпечує зменшення витрат на зберігання запасів без втрати якості обслуговування.

Оптимальний розмір замовлення за критерієм мінімізації сукупних витрат на збереження запасу і повторення замовлення розраховується за формулою (вона називається формулою Вільсона):

де ОРЗ – оптимальний розмір замовлення, шт.;

А – витрати на постачання одиниці продукту, що замовляється, грн.;

S – потреба в продукті, що замовляється, шт.;

i – витрати на зберігання одиниці продукту, що замовляється, грн./шт.

Витрати на постачання одиниці продукту (А), що замовляється, включають наступні елементи:

вартість транспортування замовлення;

витрати на розробку умов постачання;

вартість контролю виконання замовлення;

витрати на випуск каталогів;

вартість форм документів.

Дана формула є першим варіантом формули Вільсона. Вона орієнтована на миттєве поповнення запасу на складі. У випадку якщо поповнення запасу на складі робиться за деякий проміжок часу, то ця формула коригується на коефіцієнт, що враховує швидкість цього поповнення:

де k – коефіцієнт, що враховує швидкість поповнення запасу на складі.

Гарантійний (страховий) запас дозволяє забезпечувати потребу на час передбачуваної затримки постачання. При цьому під можливою затримкою постачання мається на увазі максимально можлива затримка. Заповнення гарантійного запасу робиться під час наступних постачань через використання другого розрахункового параметра цієї системи – порогового рівня запасу.

Пороговий рівень запасу визначає рівень запасу, досягши якого робиться чергове замовлення. Величина порогового рівня розраховується таким чином, що надходження замовлення на склад відбувається у момент зниження поточного запасу до гарантійного рівня. При розрахунку порогового рівня затримка постачання не враховується.

Третій основний параметр системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення – максимальний бажаний запас. На відміну від попередніх двох параметрів він не чинить безпосередньої дії на функціонування системи в цілому. Цей рівень запасу визначається для відстежування доцільного завантаження площ з точки зору критерію мінімізації сукупних витрат.

Порівняння розглянутих систем управління показує, що кожна з них має як певні позитивні сторони, так і вади.

Система з фіксованою величиною запасу вимагає безперервного обліку поточного запасу на складі. І навпаки, система з фіксованим інтервалом поставки потребує лише періодичного контролю кількості запасу. Необхідність постійного обліку запасу в системі з фіксованою величиною запасу можна вважати її основною вадою. Відсутність необхідності такого контролю в системі з фіксованим інтервалом поставок є основною її перевагою порівняно з попередньою системою. Проте, в системі з фіксованою величиною запасу максимальний запас завжди менший, ніж в іншій системі. Це зменшує витрати на утримання запасів на складі за рахунок скорочення площ під запаси, що, у свою чергу, є перевагою системи з фіксованою величиною запасу перед системою з фіксованим інтервалом поставки.

В основу інших систем управління запасами покладені елементи, наведених вище систем з фіксованою величиною запасу та з фіксованим інтервалом між поставками.

Найбільш поширеною у вітчизняній практиці господарювання є система «максимум – мінімум», згідно з якою запаси поповнюються до рівня, не нижчого за їхню мінімальну величину, а після надходження чергової партії не перевищують установлений максимальний обсяг. Для забезпечення цих умов чергова партія матеріалів замовляється за такої величини поточного запасу, якої вистачить для роботи до її надходження.

Одним із нових сучасних підходів до організації виробничого процесу є упровадження системи «точно в строк» («just in time»), згідно з якою обробка та рух матеріалів і виробів здійснюється точно в той момент, коли в них виникає потреба. Основна ідея системи полягає в тому, щоб скоротити виробничий процес та оптимізувати використання ресурсів.

Питання для самоконтролю

1. Типи запасів на підприємстві, їх призначення.

2. Види витрат при формуванні запасів.

3. Різновиди товарної політики фірм.

4. Поняття управління запасами.

5. Критерії оптимізації товарних запасів.

6. Системи управління запасами ЗЕО, їх прорівняння.

7. Алгоритм розрахунку параметрів в системі управління запасами.

Дата добавления: 2014-11-09