Інтеграція в структури НАТО як ключовий чинник посилення безпеки

Дорожня карта” євроатлантичної інтеграції України

Співробітництво Україна-НАТО у військовій сфері у 2010 році

У квітні 2010 р. була проведена українсько-датська операція “Північний сокіл-2010”, в ході якої літак ВПС ЗСУ здійснив перевезення пального з авіабази ВПС США “Туле” на датську полярну станцію “Північ” на о. Гренландія.

В квітні 2010 р. представники Сухопутних військ ЗСУ взяли участь у міжнародному сертифікаційному навчанні Сил реагування НАТО „Золота маска – 2010” на території ФРН.

Продовжується реалізація спільного українсько-російського контракту з НАТО щодо перевезення вантажів 18 країн-членів Альянсу в рамках програми НАТО SALIS (“Проміжне рішення проблеми стратегічних авіаперевезень”).

Виконується програма Трастового фонду НАТО/ПЗМ з утилізації надлишкових запасів боєприпасів, легких озброєнь і стрілецької зброї та переносних зенітно-ракетних комплексів в Україні, а також програми НАТО щодо соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас, у т.ч. внаслідок реформування ЗСУ.

У травні 2010 р. було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил Турецької Республіки та Штабом Верховного головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО в Європі стосовно обміну даними про повітряну обстановку. Співпраця в цій сфері вже здійснюється з Угорською Республікою на підставі аналогічного Меморандуму, підписаного в 2008 р.

(За матеріалами Місії України при НАТО)

Сьогодні переважна більшість країн, навіть потужних в економічному, політичному та військовому сенсі, не вважають за можливе самостійно забезпечувати національну безпеку. Відповідь на запитання – самостійно чи у складі коаліції реагувати на сучасні виклики безпеці – для України, як і для більшості центральноєвропейських країн, на сучасному етапі розвитку не має альтернатив. Ані статус нейтральної країни, ані політика балансу між різними стратегічними партнерами не є продуктивними. Головне питання полягає в тому, з якими структурами і яким чином Україна може ефективно забезпечити свою безпеку і майбутнє як суверенної незалежної держави. Відповідь на це дають сучасні європейські та українські реалії. Найважливішою військово-політичною інституцією Європи останні півстоліття була і залишається Організація Північноатлантичного договору.

Історія взаємин України з НАТО – це десятиліття сталого зустрічного поступу. Особливо активізувався цей процес у 2005 році. У квітні 2005 р. започатковано Інтенсифікований діалог між Україною і НАТО з питань членства та відповідних реформ, для розвитку якого Генеральному Секретарю НАТО передано Початковий дискусійний документ, де передбачається активізація консультацій з Альянсом щодо спрямування діяльності органів державної влади України на підготовку до членства в НАТО. Не менш важливим є документ “Поглиблення співпраці Україна–НАТО: пріоритети на найближчий період”, в якому відображені зобов’язання Альянсу надавати допомогу Україні в таких ключових сферах, як зміцнення демократичних інституцій, співробітництво у реформуванні системи оборони і безпеки, розв’язання проблем, пов’язаних із соціально-економічними наслідками військової реформи.

Черговим етапом на шляху до євроатлантичної інтеграції стало приєднання України до антитерористичної операції НАТО в Середземному морі „Активні зусилля” та візит у жовтні 2005 р. делегації Північноатлантичної ради НАТО на чолі з Генеральним секретарем Альянсу. Таким чином, питання про членство України в НАТО сьогодні набуває практичного змісту. Закономірним кроком на шляху нашого просування до Альянсу стало визнання відповідних зусиль України на грудневому (2005 р.) засіданні Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ у Брюсселі. Зазначено, що “подальший прогрес у досягненні цілей євроатлантичної інтеграції України, включаючи можливу участь у програмі План дій щодо членства, залежатиме, насамперед, від конкретного прогресу у проведенні ключових реформ”.

Які переваги отримує Україна, вступивши в НАТО? Насамперед ми зможемо брати безпосередню участь у процесах прийняття рішень під час обговорення питань розвитку європейської та євроатлантичної безпеки, які впливають на національну безпеку України. Відповідно до Вашингтонського договору держава матиме реальні гарантії державного суверенітету, політичної незалежності, територіальної цілісності та непорушності державних кордонів. Варто очікувати активізації співпраці України з європейськими і світовими фінансовими структурами, а також визначення перспектив вступу до Європейського Союзу. Членство України в НАТО сприятиме покращенню інвестиційної привабливості країни для міжнародного інвестора, дасть змогу впорядкувати та скоротити загальні витрати на оборону, сконцентрувавши їх на найважливіших напрямах діяльності.

Україна намагається будувати свої відносини з НАТО на основі повноцінного партнерства. Нам є що запропонувати Альянсу – миротворчий потенціал, унікальні можливості стратегічної військово-транспортної авіації, транзитні потужності тощо. Водночас слід зазначити, що євроатлантичні прагнення України не спрямовані проти нашого традиційного економічного і стратегічного партнера – Російської Федерації, яка сьогодні підтримує високий рівень відносин з НАТО і активно взаємодіє з Альянсом у військово-технічній сфері. Участь України у НАТО зміцнить мир і безпеку на всьому європейському континенті.

Дата добавления: 2014-11-09