Причини і види глюкозурій

У нормальній сечі глюкоза міститься в мінімальних кількостях, які звичайними лабораторними методами не виявляються. Тому кажуть, що глюкози в сечі немає. Виділення глюкози у великих концентраціях, коли якісні проби стають позитивними – називається глюкозурія. Поява глюкози в сечі залежить від трьох факторів:

- концентрації глюкози в крові;

- кількості фільтрату клубочків за 1 хвилину;

- кількості реабсорбованої в канальцях глюкози (в нормі клітини канальців реабсорбують 200-300 мг глюкози за хвилину).

Причинами глюкозурій може бути дефіцит інсуліну, зниження функції нирок, порушення гормональної регуляції вуглеводного обміну, функції печінки, вживання великої кількості вуглеводної їжі.

В нормі глюкоза на першому етапі сечоутворення повністю фільтрується в клубочках, але потім повністю реабсорбуєтся клітинами проксимального канальця з допомогою натрійзалежного мембранно-транспортного механізму, при участі спеціальних транспортних білків. При нормальній функції нирок глюкоза в сечі з’являється тоді, коли рівень її в крові перевищує “цукровий поріг”(9, 99ммоль ∕л). Ця величина залежить від функції нирок.

“Цукровий поріг” – це певна концентрація глюкози в крові, перевищення якої веде до припинення її реабсорбції в ниркових канальцях. Епітелій ниркових канальців має здатність до вибіркового зворотного всмоктування. В залежності від зворотного всмоктування, речовини поділяють на порогові і непорогові. Пороговими називаються такі речовини, які в кінцевій сечі не містяться, а з’являються в ній тільки при перевищенні порогу. До таких речовин належать глюкоза, амінокислоти, калій, фосфати. Звичайно, при нормальній концентрації цих речовин у крові, вони реабсорбуються в канальцях повністю і в кінцевій сечі не містяться.

Глюкозурія може бути патологічною і фізіологічною. Фізіологічну спостерігають після вживання їжі багатої на вуглеводи, деяких ліків (кофеїну, кортикостероїдів), фізичних навантажень, а також при деяких емоційних станах. Патологічна глюкозурія може бути інсулярною та екстраінсулярною.

Інсулярні глюкозурії розвиваються при зменшенні виробки інсуліну підшлунковою залозою. Інсулін – це гормон, який виробляється бета-клітинами острівців Лангенгарса підшлункової залози. Він є важливим регулятором вуглеводного, жирового і білкового обміну в організмі людини. Інсулін сприяє перетворенню глюкози в глікоген з подальшим депонуванням його в печінці, м’язах, та інших тканинах. Інсулін збільшує використання глюкози клітинами організму, так як збільшує проникливість мембран клітин для глюкози. Ці два процеси приводять до зменшення концентрації глюкози в крові. При недостатній продукції інсуліну, рівень глюкози в крові зростає, досягає порогової і глюкоза починає виділятися з сечею.

Екстраінсулярні (непанкреотичні) глюкозурії охоплюють велику групу різних станів, при яких глюкозурія пов’язана не роботою підшлункової залози, а з порушенням роботи інших органів і систем, які беруть участь в регуляції вуглеводного обміну. Виділяють:

- аліментарну глюкозурію, яка виникає при вживанні великої кількості вуглеводної їжі;

- емоційну, яка виникає після емоційних збуджень;

- глюкозурії, які виникають при порушенні роботи центральної нервової системи (при черепно-мозкових травмах, пухлинах мозку, менінгітах та інших), так як кора головного мозку та центральна нервова система беруть участь в регуляції вуглеводного обміну;

- гормональні глюкозурії розвивається при порушенні роботи деяких ендокринних залоз, які беруть участь в регуляції вуглеводного обміну (гіпофіз, щитовидна залоза, надниркові залози);

- глюкозурії при захворюваннях печінки, в результаті порушення глікопексичної функції печінки (пігментний цироз);

- ренальна (ниркова) глюкозурія, яка розвивається в результаті зниження реабсорбції глюкози в ниркових канальцях (частіше спостерігається у дітей). При цьому рівень глюкози в крові залишається нормальним.

Дата добавления: 2014-11-16