Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних

Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання і об’єктивних проявів, підтверджених фізикальними методами дослідження.

Для підтвердження діагнозу виконується клінічне дослідження крові і сечі, а при клінічно складних випадках виконують рентгенографічне та сонографічне дослідження, діагностичну лапароскопію (в першому триместрі вагітності).

11. Діагностична програма у хворих з підозрою на гострий апендицит:

А) Лабораторне обстеження:

а) клінічний аналіз крові - наявність запальних змін у крові, що проявляється лейкоцитозом і зрушенням лейкоцитарної формули вліво. Більш виражені зміни при деструктивних формах гострого апендициту;

б) клінічний аналіз сечі - при простій формі гост­рого апендициту змін у сечі немає, при деструк­тивних формах у сечі може бути білок, циліндри, а при ретроцекальному розта­шуванні відростка - свіжі еритроцити, що необхідно враховувати при прове­денні дифе­ренційного діагнозу.

Б) Додаткові методи дослідження (застосовуються при труднощах у діагностиці):

а) оглядова рентгенографія черевної порожнини (для виключення або підтвердження непрохідності кишок, перфоративної виразки);

б) сонографія (для оцінки стану жовчного міхура, органів малого таза у жінок, наявності рідини у черевній порожнині і стану нирок). У хворих на го­стрий апендицит сонографічна картина представ­лена потовщенням червоподібного відростка, наяв­ністю рідини в черевній порожнині (рис. 3.1.6);

в) лапароскопія діагностична (яка може, при під­твердженні діагнозу гострого апендициту, завер­шитись ендоскопічним видаленням червоподібного відростка).

12. Диференційна діагностика:

А) З невідкладними хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини:

- гострий холецистит;

- виразкова хвороба ДПК, ускладнена перфорацією.

Б) З невідкладними гінекологічними захворюван­нями:

- розрив кісти правого яєчника;

- позаматкова вагітність;

- гострий аднексит.

В) З невідкладними урологічними захворюваннями:

- правостороння ниркова коліка.

Г) З терапевтичними захворюваннями:

- правостороння нижньодольова пневмонія;

- міжреберна невралгія праворуч.

13. Ускладнення гострого апендициту (обумовлені пізнім зверненням до лікаря, помилками у встановленні діагнозу та наступній за цим несвоєчасній операції):

А) Апендикулярний інфільтрат -конгломерат із запально змінених петель кишок і прядок чепця, спаяних між собою та парієтальною очеревиною, що відмежовує запалений червоподібний відросток і накопичений ексудат від вільної черевної порожнини.

Б) Періапендикулярний абсцес -відмежоване скупчення гною навколо червоподібного відростка.

В) Перитоніт -запалення очеревини внаслідок деструкції червоподібного відростка або розкриття у вільну черевну порожнину періапендикулярного абсцесу.

Г) Пілефлебіт -поширення мікробної інфекції по венозній системі із червоподібного відростка у портальну систему та печінку з утворенням флебіту і абсцесів печінки.

14. Лікувальна тактика у хворих на гострий апендицит:

А) Діагноз гострого апендициту встановлений -виконується екстрена операція.

Б) Діагноз гострого апендициту сумнівний:

- проводиться динамічне спостереження за хворим протягом 4-6 годин (за цей період хворий неодноразово оглядається лікарем-хірургом, у динаміці виконують аналізи, при необхідності, виконують додаткові інструментальні дослідження і залучають для консультації суміжних фахівців);

- при підтвердженні, в результаті спостереження, діагнозу гострий апендицит - виконується невідкладна операція;

- якщо в процесі динамічного спостереження діагноз гострого апендициту не підтверджений, але й не виключений - вступає в дію правило Коупа - хворий підлягає операції;

- якщо діагноз гострого апендициту виключено, то потрібне уточнення причин больового синдрому.

15. Підготовка до операції:

А) Гоління операційного поля.

Б) Випорожнення сечового міхура.

В) Премедикація.

Г) Промивання шлунка (при плануванні операції під наркозом).

16. Знеболення при виконанні апендектомії (перевагу слід надавати загальному знеболенню):

А) Внутрішньовенне знеболення - використовується найчастіше.

Б) Ендотрахеальне знеболення:

- у хворих з надмірною вагою;

- при перитоніті;

- при підозрі на деструктивний апендицит;

- у дітей;

- у хворих з порушеною психікою;

- у вагітних.

В) Місцеве знеболення - новокаїнова інфільтраційна анестезія (при неможливості застосовувати загальне знеболення).

17. Хірургічні методи лікування гострого апендициту:

А) Апендектомія відкритим методом (доступом у правій здухвинній ділянці або нижньо-серединною лапаротомією).

Б) Апендектомія відеолапароскопічним методом.

18. Клініко-статистична класифікація гострого апендициту:

Дата добавления: 2014-11-16