Історія виникнення клубного відпочинку та системи таймшера

Система володіння відпочинком сходить до ранніх 60-х, коли Олександр Нетте (німець за національністю), вперше розвинув концепцію на базі готелю в Тіцино, керівником якого він був. Його первинна ідея привела до створення компанії з назвою Hapimag. Заснована в Швейцарії компанія випустила акції, власність на яких давала покупцеві право на проведення відпочинку в туристських комплексах, що належать компанії. Сьогодні Hapimag - успішно працююча компанія з більш ніж 90 000 акціонерів і 45 об'єктами по всій Європі.

Трохи пізніше, в 1967 році на лижному курорті Superdevoly також була проведена творча спроба використати для відпочинку фіксовані тижні в готелі. Комерційне гасло свідчило: «Не орендуйте кімнату - купуйте готель. Це дешевше!».

Хоча система володіння відпочинком спочатку виникла в Європі, ідея була адаптована в США в середині 70-х років під час жорстокої нафтової кризи і пов'язаної з нею кризи на ринку нерухомості. Після закінчення буму у Флориді, пов'язаного з будівництвом будівель для продажу в повну власність, будівельні компанії потребували нових способів, які допомогли б їм продати порожні об'єкти. І тоді система «володіння відпочинком» з'явилась рішенням: виявилося дуже вигідним, розбивши рік на 52 тижні, продати одну і ту ж квартиру 51 раз - на тиждень - кожному охочому відпочити у Флориді. Один-два тижні, що залишилися, призначалися для комунальних робіт і ремонту.

Як тільки була застосована ця комерційна формула, продавці виявили її основний недолік – відсутність гнучкості, що полягає у вимозі до покупця проводити відпочинок в тому ж самому місці, в ту ж саму пору року.

Рішення було знайдене через розвиток спеціальної обмінної системи. Існують дві основні компанії з обміну: RCI і II.

RCI (Resort Condominiums International), заснована в 1974 році, стала першою обмінною компанією, і II (Interval Internаtional), заснована двома роками пізніше, в 1976 році.

Дві компанії діяли як каталізатор для індустрії володіння відпочинком, і згодом розповсюдились від США до Мексики, і в ранніх 80-х – у Європі.

Протягом 1980-х років індустрія швидко розширювалася, що можна побачити з таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Тенденції розвитку усесвітньої індустрії володіння відпочинком в період з 1980 по 1997 роки

Рік (до 31.12)	Кількість проектів	Кількість власників	Продані періоди	Об'єм продажів (млн. $)
		155 000	100 000
		805 000	245 000
		1800 000	405 060
		3144 000	560 000
		3 756 000	645 000

З приведеної таблиці бачимо щорічне збільшення кількості власників відпочинку і збільшення об'єму продажів. Найбільше зростання об'єму продажів припадає на 1980-1985 рр.

Використання Британським ринком послуг випробуваної і перевіреної методики продажів обмінів відпочинком на Канарських островах і узбережжі Коста дель Соль (Іспанія) принесло успіх і в Європі. З тих пір індустрія володіння відпочинком розповсюдилась по всіх регіонах світу.

У Росії та Україні таймшер-ринок почав складатися на початку 90-х років. Витиснені з ринків Європи компанії, що зарекомендували себе не кращим чином в своїй країні, спрямували до Східної Європи.

У зв'язку з відсутністю законодавчої бази, регулюючої даний вид діяльності, український ринок володіння відпочинком придбав стихійний характер. Український покупець абсолютно не захищений від свавілля продавців, які ведуть надмірно агресивний продаж, що викликало і продовжує викликати до теперішнього часу негативне відношення до цього перспективного і економічно вигідного виду діяльності.

Дата добавления: 2014-11-16