Організація готельного номеру

Якість номерного фонду – один з основних чинників, що впливає на комфорт мешкання в готелі – визначається типами номерів, процентним співвідношенням різних типів номерів, їх архітектурно-планувальним рішенням, площею, параметрами, санітарно-технічним впорядкуванням, устаткуванням, меблюванням.

Найбільшого поширення в світовій практиці набули однокімнатні номери на 1 і 2 чоловік. У планувальній структурі готелів однокімнатні одномісні номери передбачають або за рахунок меншої ширини номера, або за рахунок зменшення глибини номера в порівнянні з двомісними.

Відповідно до ДСТУ 4269:2003 мінімальна житлова площа однокімнатних номерів залежить від кількості місць і категорії готелю (табл. 4.1)

Таблиця 4.1 – Житлова площа однокімнатних номерів (без площі санвузла, коридора та балкона), в м².

Місткість номеру	Категорія готелю
*	**	***	****	*****
Одномісний
Двомісний
Тримісний			-	-	-
Чотиримісний			-	-	-

Для номерів готелів «*» і «**», в яких кількість ліжок більша чотирьох, до площі чотиримісного номера додається на кожного наступного гостя 4,5 м². Допущено відхил не більше ніж на 10% житлової площі номерів, за умови збільшеної площі інших частин номера (лоджія, коридор тощо) і (або) підвищеної функційності меблів для готелів від «*» до «***».

Процентне відношення номерів на 1 і 2 чоловік приймається різним залежно від призначення готелю, рівня його комфорту і інших чинників. У вітчизняних готелях одномісні номери складають приблизно від 30 до 50% номерного фонду. У зарубіжній практиці в ділових готелях відсоток номерів на одну людину доходить до 60-80%.

У туристських і курортних готелях у зв'язку із значним сімейним контингентом двомісні номери часто переважають і у ряді випадків складають до 75-100% від загального числа номерів.

Зонування та меблювання номеру. Останнім часом все більше уваги приділяють планувальній організації номерів, їх меблюванню і устаткуванню, вимоги до якості номерів встановлюють залежно від рівня комфорту готелю і категорії номера.

Сучасні номери, як правило, складаються:

Ø з житлової кімнати (або кімнат),

Ø передньої,

Ø санітарного вузла.

Житлова кімната однокімнатного номера суміщає ряд функцій: її використовують для сну, роботи, для денного відпочинку, зберігання речей, їжі, прийому гостей. У зв'язку з цим архітектурно-планувальна організація номера повинна забезпечити можливість зручного розміщення всіх необхідних для цього меблів.

Прийоми розміщення меблів залежать: від ширини номера, його житлової площі, розмірів простінків, системи опалювання і опалювальних приладів, їх розташування.

Для меблювання готелів потрібні спеціальні готельні меблі, які характеризуються підвищеною міцністю, а також забезпечують зручність користування і прибирання в умовах частої зміни мешканців (рис. 4.1).

У зв'язку з тим, що готель – тимчасове житло, число предметів меблів в номері обмежують. У складі наборів передбачені меблі для сну, роботи, денного відпочинку, зберігання особистих речей. Різні поєднання їх дозволяють задовольнити всі основні функціональні ви-

Рис. 4.1 – Серії для номерів «Відень» і «Ліберія».

моги, що пред'являються до номерів в готелях різного рівня комфорту.

Залежно від характеру меблів і їх розміщення однокімнатний номер можна трактувати як кімнату денного перебування, яку вночі використовують як спальню, або навпаки, як спальню, що трансформується в кімнату денного перебування. Останнім часом все частіше номер розглядають як кімнату денного перебування. Для зручності мешкання в номері меблі і устаткування необхідно розставити раціонально, щоб зонувати простір кімнати.

У сучасному готельному номері зазвичай виділяють 3 основні функціональних зони:

Ø зону для сну,

Ø робочу зону,

Ø зону денного відпочинку.

Залежно від призначення готелю одній з них віддають перевагу, наприклад, в номерах готелів для ділових людей перевагу віддають робочій зоні; у курортних - зоні денного відпочинку, яку поширюють також на літнє приміщення.

При розміщенні в номері меблів доцільно враховувати початкові габарити, які виявлені на основі антропометрії, зручності проходу і прибирання, а також гігієнічних вимог, і визначають мінімально необхідні відстані між предметами меблів і між меблями і стіною (табл.. 4.2).

Таблиця 4.2 – Норми розривів і проходів в меблюванні номеру

Розподіл зв'язку між предметами меблів	Відстань, см
Розрив	Прохід
Ліжком і стіною
Двома ліжками, що стоять паралельно
Двома ліжками, що стоять один за одним	10-40
Ліжком і шафою
Торцем столу і ліжком		75-90
Торцем ліжка і столом
Столом і ліжком на протилежній стіні		90-100
Двома ліжками, поставленими у протилежних стін		110-120
Кріслом і журнальним столиком
Кріслом і стіною		60-80
Столом і стільцем
Двома кріслами, що стоять поряд
Стіною і письмовим столом		75-90
Стіною і предметами, що стоять біля неї

У номері основним предметом як за своїм призначенням, так і за займаною площею є ліжко (рис. 4.2).

Рис. 4.2 – Готельне ліжко (незаймиста основа і незаймистий матрац).

Розташування ліжка (або ліжок) визначає розміщення решти предметів обстановки, а отже, і характер всього інтер'єру. В світовій практиці виділяють наступні типи ліжок:

Ø односпальне ліжко (singl) – стандартне ліжко для однієї особи з мінімальними розмірами 80 х 190 см;

Ø збільшене односпальне ліжко (queen) – збільшене ліжко на одне обличчя з мінімальними розмірами 90 х 200 см;

Ø двоспальне ліжко (double) – стандартне ліжко для 1 або 2 осіб з мінімальними розмірами 140 х 190 см;

Ø велике двоспальне ліжко (king) – велике ліжко для 1 або 2 осіб з мінімальними розмірами 160 х 200 см;

Ø дитяче ліжко (children's bed) – ліжко для дитини (до 2-х років) з високими бічними стінками;

Ø додаткове ліжко (extra bed) – ліжко, яке, при необхідності, додатково ставиться в номер (рис. 4.3);

Рис. 4.3 – Додаткові ліжка.

Ø двох'ярусне ліжко (two-story bed) – два ліжка, розташовані одне над одним та з’єднані драбинкою з відстанню до стелі від верхнього ліжка не менше ніж 75 см.

У одномісному номері розташування ліжка залежить від ширини кімнати і місця розташування дверного отвору. Мінімальна ширина приміщення - 3,1 м, і знаходження дверей в самому кутку кімнати дозволяє поставити ліжко паралельно вікну; при меншій ширині його можна ставити тільки перпендикулярно до вікна, уздовж стіни.

У типовому двомісному номері може бути чотири основні прийоми розташування ліжок:

Ø паралельно вікну і одне одному, торцями до стіни;

Ø перпендикулярно до вікна, уздовж стіни, одне за одним;

Ø у протилежних стін паралельно одне одному (по діагоналі);

Ø під кутом один до одного.

Спосіб розміщення ліжок паралельно вікну, торцями до стіни, одне проти іншого і розділених невеликим проходом зручний в експлуатації (під час прибирання номера). Такий спосіб доцільний, головним чином, для спалень пансіонатів і курортних готелів, де двомісні номери зайняті переважно подружніми парами, близькими друзями або рідними. У номерах готелів, де поселяються незнайомі люди, ліжко краще ставити під кутом один до одного або у протилежних стін (по діагоналі). Цей спосіб зручний і для розміщення стаціонарних меблів із столом у вигляді підвіконної навісної полиці або меблів, що навішені на панелі.

У цьому прийомі, так само як і при розташуванні ліжок під кутом, можна замінити одне ліжко диваном. Тоді така кімната може стати комфортабельною для однієї людини і запасним місцем для сну другої, що приїхала з нею (при перевантаженні готелю і відсутності вільного двомісного номера).

Оскільки розстановка меблів залежить від ширини кімнати і розташування дверного отвору, можна по самій конфігурації кімнати, її ширині і довжині, розміщенню вікна і дверей визначити найбільш раціональний прийом розстановки меблів.

Установка ліжок паралельно вікну (одне з них біля стіни) можлива при ширині кімнати 3,1 м і розміщенні дверей шириною 85 см. в кутку кімнати не більше 10 см від стіни. Якщо довжина кімнати дозволяє, можна відсунути ліжко від стіни на 90 см, тобто на ширину дверей при закритому отворі (двері відкриваються усередину) і не менш ніж на 60 см при відкритому. Отвір може бути відкритим – при відповідній організації шлюзу і безпосереднім зв'язком його з кімнатою. Поставлене перпендикулярно до вікна ліжко з відкидною або прибудованою поличкою – нічним столиком – займає 130 см. і дверний отвір - 110 см. В цьому випадку номер може мати мінімальну ширину 2,4 м. При цьому довжина 3,2 м. забезпечить розміщення в одномісному номері письмового столу із стільцем і крісла для відпочинку або платтяної шафи там, де немає вбудованої шафи в шлюзі-передній. Звідси необхідна мінімальна площа одномісного номера – 7,68 м².

При установці ліжка паралельно вікну і тій же довжині кімнати площа одномісного номера повинна бути 3,2x3,1=9,92 м².

У кімнаті витягнутої конфігурації (шириною 2,7-2,9 м), що часто зустрічається в перебудованих старих будівлях готелів, раціонально ставити ліжка уздовж стіни, одне за іншим. Тоді добре розміститься і решта предметів устаткування: стіл, крісла, журнальний столик. Таким чином, на невеликій площі 12-13 м² зручно організовується відпочинок і сон двох людей. Окрім деякої ізоляції мешканців, цей прийом створює і відносний великий вільний простір в кімнаті. Проте композиційно він невдалий, оскільки поставлені упродовж стіни ліжка підкреслюють недолік форми приміщення. Щоб трохи поліпшити ситуацію, можна замінити розташоване ближче до вікна ліжко диваном. В цьому випадку кімната розділиться приліжковою тумбою на дві частини – спальню і місце для відпочинку. При довжині приміщення більш ніж 4,5 м в торці у дверей добре розміщується ніша з умивальником і стаціонарно встановлена платтяна шафа. Площа такого номера складе 13,9 м².

У номері, площа якого наближається до квадрата, краще всього розташувати ліжка у протилежних стінах, зрушеними одне щодо іншого настільки, наскільки дозволять габарити приміщення.

При ширині кімнати 3,1 м розташування дверей для такої розстановки ліжок особливого значення не має. Отвір може бути по центру кімнати або ближче до кута. Має значення довжина. Так, мінімальний її розмір 3,6 м дозволяє встановити стаціонарний підвіконний столик і крісло в кутку кімнати. Загальна площа номера 11,16 м² достатня для цілком комфортабельного розміщення всього необхідного устаткування за наявності вбудованої шафи в шлюзі.

Конфігурація площі, що наближається до квадрата, вигідна і для змішаного розташування ліжок під кутом один до одного. Їх можна ставити впритул або розділяти журнальним столиком, розміщувати в протилежних кутах кімнати, якщо простінок біля дверей буде не менше 2 м, тобто достатнім для установки ліжка.

Найцікавіший інтер'єр виходить при розташуванні ліжок або замінюючих їх диванів в одному кутку, а групи м'яких меблів і письмового столу – в протилежному. Композиція виглядає функціо-нально виправданою і урівноваженою, створює сприятливе враження. Для такої композиції при мінімальній ширині номера 3,1 м двері повинні бути в самому кутку кімнати. При цьому найзручніше було б поставити платтяну шафу біля дверей в кутку, у перегородки. Але тоді двері повинні бути декілька віддалена від стіни (на глибину шафи), а ширина кімнати не менша за 3,7 м, що викличе збільшення площі з 10,2 м до 13,3 м.

Двох- і трикімнатні номери вищої категорії складаються із спальні на двох осіб і вітальні. Вітальня двокімнатного номера служить кабінетом-приймальнею, їдальнею і кімнатою відпочинку. Третю кімнату номера зазвичай обладнують як кабінет.

У спальні встановлюють туалетний столик з пуфом, іноді платтяну шафу, крісло для відпочинку; у загальній кімнаті-вітальні – невеликий обідній стіл і стільці, диван, підставку для приймача або телевізора, одно- або двотумбовий письмовий стіл, дзеркала, килими, меблі малих форм і декоративні вироби.

У багатокімнатних номерах ставлять іноді музичні інструменти – рояль, піаніно. Наявність у готелі одного або декількох номерів з музичним інструментом бажана, оскільки їх потребують артисти, що приїжджають на гастролі. При плануванні багатокімнатних номерів слід звернути увагу на зручний зв'язок спальні з санвузлом.

Номери вищої категорії обладнують спеціальними гарнітурними меблями: спальними гарнітурами з платтяними шафами, трельяжем і кріслами, гарнітуром загальної кімнати-вітальні з сервантом і групою столових меблів на 2-4 персони, кабінетним гарнітуром для третьої кімнати. У другій і третій кімнатах номеру розташовують м'які меблі, в одній з них – диван, який може служити додатковим спальним місцем.

Кімнати цих номерів розділяють перегородками з дверима, розсувними стінами і заскленими перегородками або з відкритими отворами.

У літніх і курортних готелях влаштовують так звані номера підвищеної комфортності, з окремою невеликою спальнею, що має зазвичай тільки два ліжка і столик. Ця частина номера відокремлена отвором, задрапірованим тканиною або легкою розсувною перегородкою, у тому числі і вертикально встановленим жалюзі, або іншим подібним способом.

Передні номерів в основному мають невеликі розміри, проте повинні дозволити монтаж вбудованої шафи.

Передню від житлової кімнати відокремлюють дверима, що зазвичай зустрічається в номерах з двох і більше кімнат. У однокімнатних вони відділяються тільки просторово. У одно кімнат-них номерах в передній іноді розміщують також кухню-шафу або кухню-нішу. Пристрій кухні-ніші (або кухні-шафи) дозволяє мешканцю готелю самому готувати їжу, якщо він не хоче користуватися підприємствами ресторанного господарства. Зазвичай кухні-шафи, або кухні-ніші передбачають в номерах готелів, розрахованих на тривале перебування (в апарт-готелях), та готелях що не надають своїм гостям широкого переліку послуг з харчування (сімейні готелі; мотелі).

До номерів з підвищеним рівнем комфорту відносять номера-люкс і апартаменти.

У вітчизняних готелях номера-люкс складаються з двох або трьох кімнат. За своїм планувальним рішенням такі номери наближаються до квартир без кухонь. Найбільшого поширення у вітчизняній практиці набули номера-люкс з двох кімнат (спальні, вітальні), а також передньої, одного, рідко – двох санітарних вузлів, обладнаних ванною, умивальником, унітазом, рушникосушителем, а в готелях вищого рівня комфорту – біде.

Трикімнатні номери-люкс складаються із спальні, вітальні, кабінету, передньої, одного або двох санітарних вузлів (один завжди обладнаний ванною, умивальником, унітазом, рушникосушителем, біде), в деяких готелях при спальні є вбиральня, а при передній – валізова. Підставки під валізи різного дизайну представлені на рис. 4.4. Іноді номери люкс розміщують в двох рівнях.

Рис. 4.4 – Підставки під валізи.

Номери-апартаменти найбільш комфортабельні. У зарубіжних готелях їх число (включаючи номери з 2-3 кімнат) зазвичай не перевищує 10% номерного фонду. Апартаменти мають до 8 кімнат: вітальня, одна або декілька спалень, кабінет, одна або декілька передніх, 2 і більш санітарних вузла (один - обов'язково обладнаний біде), вбиральня і вбудовані шафи, у ряді випадків - кухні або кухні-ніші. Площа апартаментів різна і в основному залежить від числа кімнат і рівня комфорту готелю. По суті, такими номерами є багатокімнатні квартири.

Для можливості гнучкішого використання номерного фонду люкси і апартаменти компонують з двох і більше номерів, сполучаючи їх між собою дверима і отримуючи так звані номери-комплекси. Це дозволяє залежно від попиту здавати номер по частинах, наприклад, як однокімнатні або як люкси з різним числом кімнат, або разом як багатокімнатний апартамент, що має 2-3 ізольованих входи із загального коридору, це зручно при використанні номера для ділових зустрічей, переговорів.

У готелях для відпочинку, головним чином розташованих в теплих і жарких районах країни, обов'язкова приналежність номера - балкон, веранда або лоджія. Зазвичай їх використовують для денного відпочинку, розміщуючи крісла, шезлонги, журнальні столики. При будівництві готелю поблизу водоймищ в літньому приміщенні іноді роблять спеціальні пристосування (поручні) для сушки купального приладдя.

При орієнтації фасаду будівлі на південь літні приміщення виконують роль стаціонарних сонцезахисників номерів, оберігаючи їх від надмірної інсоляції.

Санітарні вузли номерів по планувальному рішенню і устаткуванню різноманітні. Найчастіше застосовують суміщені, обладнані ванною або душем, умивальником, унітазом, а також рушникосушителем. При умивальнику повинні бути дзеркало, поличка для туалетного приладдя, рушникотримач, штепсельна розетка для електробритв. Номери з ванною вважають комфортабельнішими і оцінюють дорожче, ніж з душем.

У санітарних вузлах номерів з двох і більше кімнат, а також однокімнатних одномісних і частини двомісних номерів розташову-ють також біде.

У номерах готелів високого рівня комфорту іноді встановлюють умивальники із збільшеним розміром підстілля, яке виконується з кераміки, штучного мармуру або інших матеріалів.

Вхід в санітарний вузол номера в основному роблять з передньої. У номерах вищої категорії іноді є другий вхід в санвузол із спальні, з тамбура-шлюзу або вбиральні, розташованої при спальні.

У номерах готелів високого рівня комфорту (зокрема однокімнатних) у ряді випадків передбачають роздільний санвузол, туалет або туалет з умивальником і ванну кімнату (ванна, умивальник, іноді також біде).

При роздільному санвузлі вхід в туалет роблять з передньої, у ванну – з передньої, спальні або вбиральні, розташованої при спальні. Для підвищення зручності мешкання в двокімнатних номерах на 3 чоловік і більше нерідко роблять роздільний санітарний вузол або два санвузли, обидва з входами з передньої.

У номерах другої і третьої категорії санвузли обладнують тільки умивальником і унітазом.

У разі відсутності у всіх номерах повного санітарного устаткування на житлових поверхах розташовують загальні санітарні вузли і кабіни особистої гігієни жінок, а також ванні кімнати або душові загального користування.

У готелях малої місткості ванні кімнати і душові загального користування іноді розміщують в одному місці, частіше в цокольному або підвальному поверсі будівлі.

Проте якість номера і зручність мешкання в нім залежать не тільки від числа кімнат, їх площі і ширини, від облаштування санітарного вузла, але і від природного і штучного освітлення, комфортного режиму мікроклімату, оснащення сучасним санітарно-технічним і інженерним устаткуванням (радіо, телефон, телебачення, електро- і слабкострумові пристрої, сигналізація, кондиціювання), забезпечення належної звукоізоляції житлових приміщень, їх орієнтації по сторонах світла, вигляду, що відкривається з вікна.

Природне освітлення номерів і інших приміщень готелю створюється за рахунок прямого бічного світла, що проникає крізь віконні отвори, і світла, відбитого від стін, стелі, меблів і інших предметів. За наявності світлих тонів в обробці і меблюванні номера освітленість його збільшується. Кількість світла, проникаючого в приміщення, залежить в основному від розмірів, форм і розташування віконних отворів, їх орієнтації по сторонах світла, найближчого оточення будівлі, конструкцій прольотів, типу освітлення.

Система штучного електричного освітлення номера повинна забезпечувати максимум зручності для постояльців готелю. Це багато в чому залежить від того, які типи світильників застосовуються. Їх розташування бажано пов'язувати з прийомами меблювання номерів і загальним вирішенням інтер'єру приміщення. Зазвичай в номері (у тому числі і однокімнатному) є декілька джерел штучного освітлення: біля ліжка (приліжкові бра), на столі (настільна лампа), біля крісла для відпочинку (торшер) і стельове освітлення. Останнім часом від стельових світильників часто відмовляються, замінюючи їх підлоговими або настінними світильниками (торшери, бра і т. д.), що мають включення світла біля входу в кімнату і біля спального місця і що суміщають функції загального і місцевого освітлення.

Ізоляція житлових кімнат номерного фонду від внутрішніх шумів досягається зниженням галасливості (унітарно-технічного і інженерного устаткування, конструктивними заходами, що забезпечують нормальну звукоізолюючу здатність захисних конструкцій і планувальними заходами. Для захисту від вуличних шумів у ряді готелів, розташованих в крупних містах, застосовують потрійне віконне скління, а туристські і курортні готелі, мотелі і кемпінги будують на відстані не ближче 50 метрів від проїжджої частини швидкісних доріг і висаджують уздовж цих доріг і вулиць дерева по 3-4 ряди.

Зв'язок і сигналізація. Основним засобом зв'язку в готелі є телефон (міський і внутрішній). Телефон може бути встановленим постійно або переносним і його можна встановити у ванній кімнаті на час гоління або купання. Ванні кімнати номерного фонду вищої категорії обладнані стаціонарним телефонним зв'язком.

Внутрішня сигналізація в номерах готелів обмежується установкою пластинки з кнопками. Застосовуються пластинки з піктографічними символами відповідних послуг. Найчастіше вони розміщуються поблизу ліжка. У ванних кімнатах встановлюють сигнальні дзвінки на випадок поганого самопочуття під час купання. Досить часто вони обладнуються у вигляді шнура, який при необхідності потрібного натягнути (щоб уникнути поразки струмом при несправних» кнопках). За бажанням клієнтів до номеру за додаткову плату можуть бути встановлені персональний комп'ютер або факс, другий телефон.

Дата добавления: 2014-11-16