Психологічна характеристика екстремальних ситуацій у правоохоронній діяльності

1. Характер i види екстремальних ситуацій. Психологічний вплив екстремальних ситуацій на особистiсть працівника правоохоронних органів.

2. Напрями та форми забезпечення особистої безпеки працівників правоохоронних органів

3. Психологічна підготовка працівників правоохоронних органів до дiй в екстремальних умовах

Екстремальними в побутовому спілкуванні найчастіше називають ситуацiї, що загрожують здоров’ю i самому життю людини. Більш точно екстремальні ситуації можна визначати як несприятливий, складний стан умов людської життєдіяльності, що набув для окремої особи або групи осіб особливої значимості; це об’єктивно складні умови діяльності, що сприймаються й оцінюються як напружені чи небезпечні. Це – зовнішня, об’єктивна сторона проблеми. Суб’єктивно екстремальні ситуації набувають форми екстремальності – особливого стану людської психiки (екстремум-стану), спричиненого незвичними чи екстраординарними умовами, що породжують підвищену тривожність та особливу емоційну напруженість. Ситуація стає для особи надзвичайно значимою, причому безвідносно до того, містить вона реальну небезпеку чи така небезпека лише уявна: екстремальність є суб’єктивним переживанням реальної дійсності. Тому не виключено, що одна й та ж ситуація різними людьми буде усвідомлюватися як екстремальна і ординарна; об’єктивно екстремальна ситуація сприйматиметься конкретною особою як штатна і, навпаки, об’єктивно безпечна – як екстремальна.

Екстремальні ситуацiї можуть бути регламентованими i нерегламентованими, плановими i ситуаційними, „штатними” i „позаштатними”. У найбільш загальному вигляді вони поділяються на чотири групи: 1) спричинені надзвичайними умовами (стихійне лихо, природна чи техногенна катастрофа, війна, масові терористичні акції тощо); 2) життєві, повсякденні (пожежа, напад злочинця, гострий брак часу, необхідність одночасного вирішення декількох однаково важливих завдань), тобто такi, що виникають у житті кожної людини; 3) пов’язані з захопленням потенційно небезпечними видами хобі (альпінізм, підводне плавання, швидкісна їзда та ін.); 4) службові, професійні – зумовлені виконанням фахових обов’язків. З небезпекою для життя i здоров’я пов’язане виконання багатьох видів робіт, що містять елементи виробничого i професійного ризику (шахтарі, льотчики, моряки та iн.), а також службова діяльність військовиків, працівників правоохоронних органів та службовців МНС України.

У дiяльностi працівників правоохоронних органів можлива кожна з зазначених ситуацій, але ми приділятимемо увагу тiльки екстремальним ситуаціям службового характеру. Це може бути: процес безпосереднього попередження чи припинення правопорушень, втручання в вирішення сімейно-побутових та інших конфліктів між громадянами, психологічне протиборство при проведенні оперативно-розшукових і слідчих заходів, протиправне використання громадянами джерел підвищеної небезпеки, припинення групових порушень громадського порядку i масових заворушень, дiї в умовах введення надзвичайного стану тощо. Окрім того, екстремальність може виникати внаслідок інтенсивного та тривалого навантаження при повсякденному виконанні службових обов’язків.

Дата добавления: 2014-11-16