Специфіка та основні види масовидних форм активності громадян

Масовидні форми вияву активності – це поведінка великих груп людей, що виникає внаслідок безпосередньої або опосередкованої психічної взаємодії між ними на основі загальних або схожих інтересів, має аналогічні зовнішні прояви і регулюється соціальними нормами лише частково або не регулюється зовсім.

До них відносяться: масовидні явища та організована чи неорганізована масовидна поведінка.

Суб’єктом масовидних явищ є сукупність осіб, які не мають безпосередніх контактів між собою, але об’єднані певним загальним інтересом (мода, масові міграції, релігійні уподобання та ін.). Організована масовидна поведінка представлена публікою, санкціонованими мітингами та демонстраціями, коли присутні дотримуються заздалегідь визначених норм і правил і керуються раціональними приписами. Неорганізована масовидна поведінка – це натовп, учасники якого знаходяться в стані емоційного збудження і характеризуються готовністю до негайної дії.

За визначенням Б.Ф. Поршнєва, натовп – це велика група людей, нi зовнішньо, ні внутрішньо не органiзованих, об’єднаних лише прагненням до негайної дiї. Учасники натовпу стають спільністю лише тією мірою, якою вони охоплені однаковою негативною, руйнівною емоцією щодо якихось осiб, настанов, подiй. Натовп робить спільністю те, що він „проти”, що він „проти них”.

Із цього визначення можна зробити висновок, що натовп – не будь-яке масове скупчення людей, а лише сукупність емоційно збуджених, найчастіше – агресивно налаштованих громадян; це неорганізована спiльнiсть, що, однак, не виключає можливостi наявності в ній організованої групи (ядра), яке провокує й спрямовує індивідуальну агресивність присутнiх.

Натовп є соціально небезпечною формою масовидної поведінки, оскільки його учасники порушують громадський порядок, створюють загрозу для громадської безпеки, можуть проявляти непокору або протидіяти законним вимогам представників влади, що набуває в окремих випадках характеру адміністративних правопорушень та кримінальних злочинів (групові порушення громадського порядку, масові безпорядки).

Натовп виникає за наявності масових скупчень громадян, серед яких можна виділити такі найбільш розповсюджені різновиди:

„випадкове” – люди збираються внаслiдок залучення уваги до певної екстраординарної події (пожежі, дорожньо-транспортної пригоди, бійки на вулиці тощо), контакти між ними спонтанні та невпорядковані. Вони виявляють iнтерес до того, що вiдбувається, i можуть активно дiяти (наприклад, надавати допомогу потерпілим);

„споглядальне” (публіка, вболівальники) – люди збираються для перегляду чи „співучасті” в цікавій для них подiї; їхня поведiнка може бути незвичною за формою, надто емоційною, навiть визивною, але за своєю суттю вона не агресивна i не має на меті порушення громадського порядку;

„рятівне” – виникає як реакція на небезпечну чи незрозумілу ситуацію; завжди супроводжується підвищеною активністю, спрямованою на уникнення небезпеки;

„ протестне ” („мітингове”) – люди випадково чи зумисне збираються для демонстрації своєї незгоди зі словами чи вчинками певних офіційних (посадових) осiб.

Всі зазначені та інші різновиди масових скупчень громадян за певних обставин можуть перерости, трансформуватися в діючий натовп. Такі трансформації відбуваються внаслідок сукупного впливу чинникiв (наприклад, обмеженість простору, відсутність достовірної інформації, вікові та соціально-психологічні особливостi учасникiв, розповсюдження чуток зацікавленими особами, тощо).

Діючий натовп може проявлятися у наступних його різновидах:

1) екстатичний – велика група людей, які перебувають у стані несамовитості внаслідок взаємного емоційного зараження, що поступово та ритмічно зростає (рок-концерти, масові релігійні ритуали тощо). Підвищений емоційний фон, надзвичайно високий показник інтеграції учасників зумовлюють тут високий рівень потенційної готовності до негайних активних дій за наявності навіть незначного поштовху;

2) панічний – більшість учасників несподівано або поступово впадають у стан жаху та розпачу, починають поводитися ідентично і рухатися в тому напрямі, що видається їм шляхом до уникнення небезпеки, причому її реальність чи уявність не має при цьому значення;

3) грабіжницький – його представники об’єднані прагненням до досягнення корисливої мети, негайного задоволення певних потреб за рахунок перерозподілу матеріальних благ у суспільстві („бунт бідних проти багатих”). Вони знаходяться в критичному стані емоційної збудженості та напруженості, переживаючи почуття власної могутності і безкарності;

4) агресивний – велика група людей, які намагаються вирішити ті чи інші проблеми за допомогою насильства, що може мати випадковий та невпорядкований характер (наприклад, пошкодження транспорту), але частіше спрямоване на досягнення певної мети (насильницькі дії стосовно конкретної особи чи групи осіб).

Дата добавления: 2014-11-16