Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Загальна характеристика судово-психологiчної експертизи




ПСИХОЛОГІЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

 

1. Загальна характеристика судово-психологiчної експертизи

2. Особливостi проведення комплексних судово-психологічних експертиз

3. Організаційно-правові засади проведення судово-психологiчної експертизи

 

Судова експертиза, або експертиза у кримiнальному та цивільному процесi, – це науково-практичне дослiдження, процес пiзнання, що його проводить судовий експерт, обґрунтовуючи висновок вiдповiдно до встановленого законом порядку. У спецiальнiй лiтературi експертом називають особу, яка має спецiальнi знання і залучається до експертної діяльності для пiзнання i дослiдження об’єкта, яким цiкавиться суд або слiдчi органи; для вирiшення i висвiтлення поставлених перед ним запитань; для обгрунтування стосовно цих запитань висновку, котрий має значення доказу у справi. Загальнi положення цих норм стосуються i судово-психологiчної експертизи.

Об’єктом дослідження судово-психологічної експертизи є психологічні виявлення особи, що не виходять за межi норми, не викликають сумнiву у її психiчнiй повноцiнностi (осудностi). Судово-психологiчна експертиза спрямована на вивчення змiсту i структури iндивiдуальної свiдомостi та поведiнки людей у процесi вчинення ними тих чи iнших дiянь або вiдображення явищ навколишнього середовища. За допомогою судово-психологiчної експертизи можна отримати данi, що дозволяють зрозумiти i правильно оцiнити особливостi психiчної дiяльностi i проявiв людини, котрі мають значення для висновкiв правового характеру. Зокрема, висновки експертiв-психологiв сприяють правильному оцiнюванню показань підозрюваних (звинувачуваних), свiдкiв, потерпiлих у випадках, коли вони викликають сумнiв у своїй достовiрностi; неповнолiтнiх – коли ймовірно, що їх показання мають фантастичні нашарування; звинувачуваних – коли дiї неадекватні їхньому стану i властивостям тощо.

Пiдставами для призначення судово-психологiчної експертизи є:

1) відмінність поведiнки підекспертних осiб вiд традицiйної, характерної для вiдповiдної статево-вікової групи людей; незвичайнiсть поведiнки суб’єкта у момент вчинення злочину (химернiсть зовнiшностi, мiмiки, жестикуляцiї, пантомiмiки, рухiв тiла тощо); неадекватна або неналежна оцiнка ним соцiальної, моральної сутностi i значимостi своїх дiй;

2) рiзко вираженi індивідуально-психологічні особливостi суб’єкта (надмірна активнiсть, ейфорія, неврiвноваженiсть, емоцiйнiсть, агресивнiсть, збудливість та ін) чи, навпаки, душевна „глухота”, замкнутість, сором’язливість;

3) ймовірність вiдставання рiвня психiчного розвитку особи вiд вiкової норми;

4) наявнiсть особливостей, що свiдчать про розлади психічних пізнавальних процесах (сприймання, уваги, пам’яті, мислення);

5) невiдповiднiсть поведiнки метi i мотивам вчиненого; незвичайнiсть, невірогідність мотивацiї поведiнки;

6) явно несприятливi умови найближчого соцiального оточення, середовища, у якому тривалий час перебував правопорушник (особливо неповнолiтнiй);

7) наявнiсть у поведiнцi пiдозрюваного ознак, що свiдчать про можливiсть вчинення ним злочину у станi фізіологічного афекту, акумуляції емоцiйного збудження, сильних переживань;

8) перенесення підекспертним у минулому психiчних або тяжких соматичних захворювань, психопатологiчних станiв;

9) сумнiви у вірогідності показань свiдка, потерпiлого, що явно суперечать характеру ситуацiї, iншим даним;

10) сумнiви в авторствi письмового тексту;

11) сумнiви у мотивах самогубства.

Визначено наступний перелік запитань, на якi не може дати відповідь судово-психологічна експертиз, оскільки вони виходять за межі її компетенцiї:

- правова оцінка поведінки (дії чи бездіяльності) – виннiсть або невиннiсть звинувачуваного, форма та вид умислу, достовірність свідчень);

- моральна оцiнка особи та її поведінки;

- запитання, що виходять за межі предметі та об’єкту сучасної психологiчної науки (ясновидiння, парадiагностика тощо).

Межі компетенцiї судово-психологiчної експертизи у кримiнальному процесi окреслюються нижченаведеним перелiком запитань:

1) дiагностика iндивiдуально-психологiчних особливостей (наприклад, пiдвищеної навiюваностi, iмпульсивностi, ригiдностi тощо), здатних суттєво впливати на поведiнку суб’єкта;

2) встановлення основних, закрiплених мотивiв (у психологiчному розумiннi цього поняття) поведiнки людини i мотивацiї конкретних вчинкiв як важливих психологiчних обставин, що характеризують особистiсть;

3) дiагностика наявностi або вiдсутностi у суб’єкта у момент вчинення злочину фізіологічного афекту та iнших непатологiчних емоцiйних станiв, здатних суттєво впливати на свiдомiсть i поведiнку людини;

4) встановлення можливостi виникнення у людини в конкретних умовах психiчних станiв (розгубленостi, втрати орiєнтування тощо) i експертна оцiнка їх впливу на поведінку чи якiсть виконання професiйних функцiй в авiацiї, на залiзницi i в автомобiльному транспортi, у роботi операторiв автоматизованих систем на виробництвi тощо;

5) встановлення здатностi неповнолiтнiх обвинувачених, які мають ознаки не пов’язаного iз психiчним захворюванням вiдставання у психiчному розвитку, цiлковито усвiдомлювати значення своїх дiянь, i визначення, якою мiрою вони здатнi керувати своєю поведінкою;

6) встановлення здатностi підозрюваних, звинувачуваних, свiдкiв, потерпiлих, враховуючи їхнi iндивiдуально-психологiчнi та вiковi особливостi, рiвень розумового розвитку, правильно оцiнювати обставини, що мають значення у справi, i давати правдивi свiдчення;

7) установлення здатностi психiчно здорових потерпiлих у справi про згвалтування (у першу чергу – малолiтнiх) усвiдомлювати характер i значення вчинюваних із ними дiй i чинити опiр.

На сьогоднi традиційними є наступні види судово-психологiчної експертизи:

1) експертиза неповнолiтнiх;

2) експертиза особистих властивостей, основних мотивiв поведiнки, закрiплених у життєдіяльності суб’єкта, та рівня його інтелектуального розвитку;

3) експертиза особливих емоційних станiв, у тому числi фізіологічного афекту.

Інші види експертиз, хоча й мають місце, але проводяться набагато рідше, що не дозволяє на сьогодні проводити узагальнення наявних результатів.

Розглянемо характернi особливостi кожного виду експертизи.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-16; Просмотров: 846; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.05 сек.