Урахування психологічних чинників відтворення обстановки та обставин події

Вiдтворення обстановки та обставин подiї належить до самостiйних слiдчих дiй i полягає у проведеннi спеціальних дослiджень із метою одержання та перевiрки доказiв, оцiнювання слiдчих версiй про можливi факти, що мають значення для розслiдування злочину Звичайно ж, тотожного стану об’єктiв, явищ, дiй, тим бiльше – психологiчного стану, при вiдтвореннi досягти нiколи не вдається, йдеться лише про бiльш-менш наближене їх уподібнення.

Рiзновиди вiдтворення залежать вiд його мети i можуть представлені наступним чином:

- встановлення можливостi сприймання якого-небудь факту, явища;

- встановлення можливостi iснування якого-небудь факту або явища;

- встановлення можливостi виконання певної дiї;

- встановлення механiзму подiї або її елементiв;

- встановлення часу, необхiдного для виконання тих чи iнших дiй.

Отже, більшість рiзновидiв цієї слiдчої дiї є дослiдженням та оцiнкою тих чи iнших можливостей особи: сприйняти факт, явище в певних умовах (побачити, почути, вiдчути запах, визначити температуру тощо) в повному чи частковому обсязi; виконати певнi дiї (пiдняти та перенести вантаж, проникнути кудись, подолати перешкоди, вiдстанi тощо). Крiм того, перевiряються навички та вмiння (вiдiмкнути замок, змайструвати клiше, виготовити печатку чи грошi тощо). Вiдтворення обстановки та обставин події є також є дієвим засобом психологiчного впливу на його учасникiв, оскiльки одержанi результати досить часто наочно та грунтовно свiдчать про можливiсть або неможливiсть певного явища, подiї, а спростувати їх пiдозрюваному, звинуваченому буває вкрай важко.

Необхідність проведення вiдтворення може зумовлюватися одержанням інформації щодо особливостей: а) матерiальної обстановки, в якiй вiдбувалася подiя; б) сутності (послідовності, елементів, специфіки тощо) певних дiй; в) суб’єктивних, психологiчних чинників, що мали місце при вчиненні злочину.

Перше завдання цiлком можна вирішити, пiдiбравши чи змоделювавши подiбнi обставини (пору року, час доби, освiтленiсть, погодно-клiматичнi умови, звуковий акомпанемент тощо). Це ж стосується i моделювання дослiджуваних злочинних дiй, за умови виключення можливості настання при їх проведенні будь-яких шкідливих наслідків (наприклад, для відтворення вбивства через задушення застосовується муляж, постріл здійснюється в спеціально обладнаному приміщенні, тощо). Але повної тотожності досягнути не вдається: в екстремальній ситуацiї вчинення злочину, під впливом стресогенних чинників особа могла діяти інакше, ніж у контрольованих умовах слiдчої дiї.

Набагато складнiша справа з дослідженням суб’єктивних чинників. Вiдтворення психологiчних станiв особи, психофiзiологiчного механiзму її дiй неможливе в принципi. При проведенні слiдчої дiї психічні процеси проходять iнакше, iншi й психiчнi стани: це результат створеної психологiчної напруженостi, тобто напруженостi iншого типу, анiж та, що була на момент вчинення злочину. Змiнюється спрямованiсть усiєї психiчної активностi. У ситуацiї злочину поведінка детермiнується динамiкою та умовами самої подiї, пiд час слiдчої дiї – умовами експерименту, i тiльки пiсля цього – змодельованими обставинами.

Можливiсть реалiзацiї практично всіх рiзновидiв вiдтворення обстановки та обставин події залежить вiд бажання та зацiкавленостi його учасникiв. При небажаннi підозрюваного (звинуваченого) виконати його безпосередньо неможливо, залишається лише варіант опосередкованої перевірки – за допомогою участі інших осіб, подібних за анатомо-фiзiологiчними (зрiст, вага, вiк, пропорцiї тiла, зовнiшня подоба), сенсорно-психологiчними (зiр, слух), соцiальними (зачiска, прикраси, одяг) ознаками, але в таких випадках одержані результати значною мірою втрачають своє доказове значення. Тому намагаючись пiдкрiпити позитивнi мотиви у поведiнцi підозрюваного (звинуваченого) перед проведенням відтворенням, слiдчий не повинен втрачати почуття мiри, оскільки той може здогадатися, що при його вiдмовi мінімізується можливiсть зiбрати достатню кiлькiсть доказiв іншим шляхом.

Слід також враховувати, що злочинці можуть дати згоду на відтворення обстановки та обставин події, але зі специфічною мотивацією маскуючої спрямованостi – вони згоднi брати участь у ньому лише задля того, щоб довести неможливiсть виконання певних дiй, із метою перекручування результатiв, демонстрацiї вiдсутностi навичок та вмiнь, та ін. Разом із тим, характер дiй учасникiв вiдтворення, якi намагаються ввести слiдчого в оману, також може бути iнформативним (наприклад, звинувачений професiйно виконує попереднi дiї, але демонструє нездатнiсть виконати останню, що є важливим індикатором наявності намiру замаскувати свої знання та вмiння).

Вимагає психологiчного пiдходу вирiшення питання про запрошення до участi у відтворенні обстановки та обставин події осiб певних категорiй (спеціалістів, свідків, потерпілих та ін.). У найбільш загальному вигляді присутність сторонніх є небажаною, але слід враховувати, що: а) в окремих випадках вiдтворення без участi фахівців неможливе (експеримент із виготовлення клiше, копiй ключiв для проникнення в примiщення); б) iнодi участь свідків чи потерпiлих (за умови, що це не стане для них додатковою психологічною травмою) пiдвищує психологічну вiрогiднiсть вiдтворюваної обстановки, одержаних результатiв; в) учасники слiдчої дiї (пiдозрюванi, звинуваченi) вiдчувають сильний психологiчний вплив завдяки зовнішній точності вiдтворюваних обставин, наочності, стверджувальності результатiв. Такий самий вплив відчувають і інші процесуальні особи (свiдки, потерпiлi) у випадках обмови, лжесвiдчення чи неумисних викривлень в описах події злочину, а це, в свою чергу, може призвести до зміни чи уточнення їх свідчень та позицій.

З iншого боку, iнодi участь деяких осiб у слiдчiй дiї небажана. Наприклад, якщо підозрюваний під час проведення вiдтворення переконається в неможливостi спростувати свої неправдивi свiдчення, це призведе до закрiплення його негативної позицiї. Окрім того, він може керуватися метою перевiрки успiшностi приховування слiдiв злочину, обставин, що його викривають.

В процесі відтворення обстановки та обставин події доцiльно проводити ретельне та детальне спостереження за поведiнкою особи, яка перевiряється. Таке спостереження повинно включати оцiнку дiй (напрямок руху, темп пересування, вмотивованi та невмотивованi зупинки, активнiсть пошукових дiй, впевненiсть або невизначенiсть поведiнки). Крiм того, досить iнформативнi спостереження за мiмiкою особи, її рухами, характером висловлювань, психофiзiологiчними реакцiями. Вони можуть сприяти фiксацiї можливих змiн у поведiнцi, отже – вибору тактики i змiсту подальших слiдчих дiй.

Досить ефективним є також використання рiзних технiчних засобiв фiксацiї відтворення обстановки та обставин події. В подальшому демонстрацiя вiдеозапису про поведiнку підозрюваного (звинуваченого) на мiсцi події може психологiчно глибоко вплинути на співучасників та учасників процесу розслідування і судового розгляду кримінальної справи.

Дата добавления: 2014-11-16