Сумісність груп крові

Помилки при визначенні групової належності крові

Помилки при визначенні групової належності в основному зумовлені трьома причинами:

1. Технічні помилки: а) помилкове розташування стандартних сирова­ток, еритроцитів або цоліклонів; б) невідповідність об'ємних співвідношень сироваток, еритроцитів або цоліклонів і досліджуваної крові; в) передчасний висновок про результат проби (сповільнена аглютинація); г) неправильний запис групи досліджуваної крові; д) неспецифічна реакція - панаглютинація, що виникає зі свіжою кров'ю при температурі 15-17 ° С. Для виявлення панаглютинації планшет або тарілочку поміщають у термостат при темпера­турі 37 ° С на 5 хв, після чого панаглютинація зникає, а справжня аглютинація залишається.

2. Помилки, пов'язані з неповноцінністю стандартних сироваток, еритроцитів, цоліклонів або досліджуваної крові: а) сироватки з титром нижче 1:32 або із закінченим терміном зберігання; б) використання сирова­ток, еритроцитів, цоліклонів, недостатньо законсервованих або заготовлених з порушенням асептики; в) неспецифічна аглютинація еритроцитів дослі­джуваної крові (псевдоаглютинація, феномен Томсена), пов'язана з бакте­ріальним забрудненням крові або тривалим її перебуванням при кімнатній температурі). Для попередження помилок, пов'язаних з псевдоаглютинацією, необхідно користуватися пробою з фізіологічним розчином. Для цього до крапель сироваток, де відбулася аглютинація, але не раніше, ніж через 3 хв, додають краплю фізіологічного розчину, змішують і, похитуючи тарілочкою, спостерігають протягом 5 хв. Додавання фізіологічного розчину посилює справжню аглютинацію та усуває хибну.

3. Помилки, пов'язані з біологічними властивостями крові: а) низький титр аглютиногенів досліджуваної крові при визначенні групи крові за стан­дартними сироватками або аглютинінів за стандартними еритроцитами; б) наявність у групах II (А) і IV (АВ) слабких аглютиногенів А₂, А₂В, з якими виникає слабка і пізня аглютинація. При цьому можуть бути помилки, при яких кров групи IV (А₂В) визначається як кров групи III (В), а кров II (А₂) - як групи I (0).

В усіх випадках нечіткого або сумнівного результату необхідно повто­рити визначення групи крові за допомогою інших двох серій сироваток цолі- клонів або "перехресним способом" за допомогою стандартних еритроцитів.

Сучасні трансфузіологи нараховують декілька тисяч аглютиногенів та декілька сотень сироваткових аглютинінів (система MNSs; P; Kell; Duffy; Kidd і ін.). А тому на сьогодні слід вважати, що ідеальної групової суміс­ності крові не буває.

При переливанні крові треба пам'ятати про правило Отенберга, згідно з яким аглютинуються еритроцити крові, що вливається (донора), а не хво­рого, оскільки аглютиніни крові, що вливається, розводяться в крові хворо­го і не можуть аглютинувати його еритроцити.

Це дозволяє переливати в екстрених випадках не тільки одногрупну кров, але і кров, еритроцити якої не можуть бути аглютиновані сироваткою хворого.

Так, еритроцити першої групи не аглютинуються сироватками всіх груп, а тому кров I (0) може бути перелита будь-якому хворому (універсальний донор). Проте слід пам'ятати, що у звичайних умовах можна переливати лише одногрупну кров.

Дата добавления: 2014-11-18