Правець 4 страница

5. Клінічні форми анаеробної інфекції:

А) За особливостями клінічних проявів:

а) емфізематозна (класична) форма

б) набрякова (токсична) форма

в) змішана форма

г) гнильна форма

д) флегмонозна форма

Б) За локалізацією процесу в тканинах:

а) з переважним ураженням м'язів (клостридіальний міозит)

б) з переважним ураженням клітковини (клостридіальний целюлит)

в) змішана форма (тканини однаково залучені в процес)

В) За швидкістю розвитку клінічних проявів:

а) блискавична форма (інкубаційний період кілька годин)

б) швидко прогресуюча форма

в) повільно прогресуюча форма

6. Клінічна картина анаэробной інфекції:

А) Скарги:

а) місцеві симптоми анаеробної інфекції:

- сильний біль, що розпирає, у рані

- відчуття стискання накладеною пов'язкою внаслідок швидкого наростання набряку

б) загальні симптоми анаеробної інфекції:

- слабкість, спрага, нудота, блювота, загальмованість, лихоманка

Б) Історія захворювання:

- з'ясування факту травми і її характеру

- визначення послідовності розвитку симптомів захворювання

В) Об'єктивні прояви:

а) місцеві симптоми анаеробної інфекції (залежать від форми анаеробної гангрени:

при емфізематозній (класичній) формі:

- поява наростаючого болю в області рани;

- блідість шкірних покривів;

- вид рани: тьмяний колір тканин, блідо-сірі м'язи, виділення із рани пінисте, виходження пухирців газу;

- при витягуванні тампонів з рани виникає звук, що ляскає (симптом „ пробки шампанського”)

- характерний запах виділень («сиру», «кислої капусти»);

- виражений венозний малюнок підшкірних вен;

- крепітація навколо рани;

- симптом «бритви»;

- болючість по ходу судинно-нервового пучка;

- відсутність пульсації на периферичних судинах ураженої кінцівки;

при набряковій (токсичній) формі:

- вид рани: різкий набряк країв, м'які тканини і м'язи випирають з рани у вигляді «капелюшка гриба» - симптом Бердяєва;

- виділення серозно-кров'янисте, рясне, без запаху;

- позитивний симптом «нитки» – симптом Мельникова;

при змішаній формі:

- бурхливий розвиток процесу;

- виділення серозно-кров'янисте, пінисте;

- рана грязно-сірого кольору, покрита сірим нальотом;

- на шкірі навколо рани пухирці із серозно-геморагічним вмістом – «фліктени»;

Рис. 158. Газова гангрена верхньої кінцівки

+ Об'єктивне підтвердження:

- на рентгенограмі ураженої ділянки - характерні просвітління в тканинах (скупчення газу) - симптом Краузе

б) загальні симптоми анаеробної інфекції:

- свідомість ясна, у ранній стадії ейфорія, балакучість, потім – пригніченність, загальмованість;

- сон порушений з перших ознак захворювання (симптом «безсонної ночі»);

- температура тіла 38-39°С і вище;

- блідість і жовтушність шкірних покривів

- загострені риси обличчя, сухий обкладений язик

- пульс – різка тахікардія (130-150 пошт.за хв.);

- частота дихання 30-40 за хв. і більше;

- невідповідність частоти пульсу, частоти дихання і температури тіла – «ножиці»;

- порушення функції серцево-судинної системи (глухі тони, гіпотонія);

- розлад дихання (гіпоксична, анемічна і гістотоксична гіпоксія);

- порушення функції печінки і нирок;

В аналізі крові: прогресуюча анемія, ШОЕ до 70-90 мм/годину, різкий лейкоцитоз (20-30 ´ 10⁹/л) з різким здвигом формули вліво.

В аналізі сечі: альбумінурія, висока відносна щільність, можлива бактеріурія.

6. Лікування анаеробної інфекції:

А) Хірургічне лікування (метод вибору в лікуванні анаеробної інфекції):

а) широкі(лампасні) розрізи, проведені подовжньо через всю уражену ділянку кінцівки

б) широкі некректомії – висічення ураженої ділянки (клітковини, м'язів, фасцій)

в) ампутації й екзартикуляції кінцівки (найбільш радикальний метод лікування анаеробної інфекції з погляду порятунку життя хворого)

Рана після хірургічної обробки і ампутації не зашивається!

Б) Загальне лікування анаеробної інфекції - комплексне::

1. Антибактеріальна терапія

- антибіотики (пеніциліни, цефалоспоріни, тетрацикліни, аміноглікозиди, фторхінолони);

- серотерапія: 150000 МЕ полівалентної противогангренозної сироватки внутрішньовенно повільно в 400 мл підігрітого фізрозчину;

2. Корекція системних і органних порушень:

- нормалізація волемії;

- нормалізація електролітного балансу;

- трансфузія компонентів і препаратів крові;

- корекція серцевої, ниркової, печінкової недостатності;

- дезінтоксикаційна терапія

- висококалорійне харчування

3. Гіпербаричнка оксігенація:

- режим: тиск 2 атм, вміст кисню 80%, тривалість сеансу 2 години;

- в 1-й день – 4 сеанси; 2 день – 3 сеанси; 3 день – 2 сеанси;

Летальність: без ГБО» 50-56%, із застосуванням ГБО – 27%

6. Профілактика анаэробної інфекції:

А) Рання радикальна хірургічна обробка рани, із широким розкриттям ранового каналу й висіченням нежиттєздатних тканин

Б) Хірургічна обробка забруднених ран не повинна завершуватися накладенням первинного шва

В) Введення антибіотиків у ранній термін після ушкодження

Г) Організація транспортної й лікувальної іммобілізації, суворі показання до накладення кровоспинного джгута

Неклостридіальна анаеробна хірургічна інфекція

1. Визначення: хірургічна інфекція з вираженим токсичним впливом на макроорганізм, внаслідок інфікування тканин збудниками - анаеробними неспоротворчими мікроорганізмами.

2. Актуальність проблеми:

- анаеробна неклостридіальна хирургічна інфекція за останні десятиріччя набула значного поширення

- розвиток мікробіологічних досліджень, зокрема, технології досліджень в анаеробіотичних умовах, дозволило в значно більшій кількості вірно трактувати характер збудника інфекції

- згідно сучасним дослідженням інфекційні ускладнення після оперативних втручань та захворювання органів черевної порожнини у 75-85% розвиваються за участі анаеробної неклостридіальної мікрофлори

3. Збудники анаеробної неклостридіальної інфекції:

А) Бактероїди, пептококи, пептострептококи, фузобактерії, мікрококи

Б) Представники нормальної мікрофлорилюдини, що перебувають на шкірі, у порожнині рота, шлунково-кишкового тракту

3. Особливості перебігу анаэробної неклостридіальної інфекції:

А) Неклостридіальна інфекція протікає у вигляді гнильної флегмони з великим ураженням жирової клітковини, фасцій і м'язів;

Б) Запальний процес носить розлитий, не схильний до обмеження характер

В) Найчастіше ця інфекція ускладнює захворювання органів черевної порожнини, особливо товстої кишки та жіночих статевих органів, або операції на цих органах

4. Клінічна картина анаеробної неклостридіальної інфекції:

А) Виражена слабість, лихоманка, тахікардія, схильність до гіпотонії, диспептичні порушення, прогресуюча анемія

Б) Наростаюча інтоксикація при прогресуванні місцевого процесу

В) Частий розвиток анаеробного септичного шоку з наявністю жовтяниці; сепсис найчастіше виникає при перитоніті з внутрішньочеревними абсцесами та при септичному тромбофлебіті, ускладнюється метастатичними абсцесами (легень, печінки, мозку) і супроводжується великою летальністю (до 50%)

Г) Особливості перебігу місцевого процесу:

- переважно некротичний (гангренозний) характер морфологічних змін у тканинах

- значне поширення процесу по клітковинним просторам з невираженими змінами шкіри в зоні ураження у початковій стадії

- смердючий запах виділень з рани (гнильний або „колі-бацилярний”)

- ексудат бурого, темно-бурого кольору, каламутний, досить часто з краплинами жира, в інших випадках – гнійно-гнильного характеру

- швидке приєднання ускладнень (лімфаденіт, септичний тромбофлебіт)

4. Діагностика анаеробної неклостридіальної інфекції:

А) Мікробіологічна діагностика анаеробної інфекції тяжка, потребує спеціальної методики (в умовах анеробіозу) та тривалого часу

Б) Використовують метод газорідинної хроматографії, що дозволяє виявити летучі жирні кислоти, продукти життєдіяльності анаеробної мікрофлори.

5. Лікування анаеробної неклостридіальної інфекції:

А) Термінове хірургічне втручання:

- полягає в широкому розсіченні всіх уражених тканин

- максимальному висіченні нежиттєздатних тканин

- рани залишають відкритими та забезпечують широку аерацію їх, промивають розчинами перекису водню (1-3%) чи калію перманганату (1:1000)

Б) Комплексна консервативна терапія:

- Антибактеріальна терапія (внутрішньовенне введення метронідазолу, аміноглікозидів, цефалоспоринів, хлорамфеніколу та ін)

- Дезінтоксикаційна терапія із застосуванням (за показанням) екстракорпоральної детоксикації

- Гіпербарична оксигенація

- Імунотерапія

- Корекція порушень водноелектролітного балансу, гіподиспротеінемії, анемії, тощо

- Симптоматичне лікування

6. Профілактика анаеробної неклостридіальної інфекції:

- рання діагностика та своєчасне повноцінне лікування хірургічних захворювань тих органів, які є джерелом цієї інфекції (товста та пряма кишка, жовчні та сечові шляхи та ін.)

- заходи, спрямовані на обмеження контамінації під час втручання на цих органах (вмістом цих органів, ексудатом, гноєм)

- передопераційна підготовка хворих у разі втручання на травному каналі:

* механічне очищення кишок

* профілактичне введення антибіотиків широкого спектра дії за 2 години до операції

- боротьба з госпітальною інфекцією.

СПЕЦИФІЧНА ХІРУРГІЧНА ІНФЕКЦІЯ

Дата добавления: 2014-11-18