Програма курсу

С - 28

Разработала

Дополнительная

Основная

1. Боголюбов С.А. Земельное право. Учебник. – М.: Проспект, 2012. – 400 с.

2. Сухова Е.А.Земельное право: курс лекций. – М.: Велби, 2009. – 251 с.

3. Жариков Ю.Г. Земельное право России: Учебник. – М.: КноРус, 2011. – 480 с.

1. Земельное право. Конспект лекций. – М.: Эксмо, 2012. – 224 с.

2. Земельное право в вопросах и ответах. Учебное пособие / под ред. Боголюбова. - М: Велби, 2011. – 224 с.

3. Боголепов Р.Д., Дедов Н.Н., Петрова Т.В. Право природопользования и охрана окружающей среды в производственно-хозяйственной деятельности исправительно-трудовых колоний. М., 2009.

4.

Нормативные правовые акты:

1.. Конституция Российской Федерации // Российская газета от 25 декабря 1993 года.

2.. Земельный кодекс РФ от 25. 10. 2001 г. // Собрание законодательства РФ. 2001. № 44. Ст.4147.

3. Гражданский кодекс РФ. Часть 1 //Собрание законодательства РФ. 1994. № 32. Ст. 3301. Часть 2 //Собрание законодательства РФ. 1996. № 5. Ст. 410

4. Основы законодательства РФ об охране здоровья от 22. 07. 1993 г. //Ведомости Съезда народных депутатов РФ и ВС РФ. 1993. N 33. Ст. 1318.

5. Водный кодекс РФ от 16. 11. 1995 г. //Собрание законодательства РФ. 1995. N 47. Ст. 4471.

6. Градостроительный кодекс РФ от 07. 05. 1998 г. //Собрание законодательства РФ. 1998. № 19. Ст. 2069.

7. Лесной кодекс Российской Федерации от 29. 01. 1997 г. //Собрание законодательства РФ. 1997. № 5. Ст. 610.

8. Федеральный закон Российской Федерации «Об охране окружающей среды» от 10. 01. 2002 г. // Собрание законодательства РФ. 2002. № 2. Ст. 133

Доцент кафедры Н.Ф.Звенигородская

Сєвєрова О.В. Історія слов’янських народів. Навчальнo- методичний посібник. – Рівне: РДГУ, 2008. – 78 с.

Навчально–методичний посібник призначений для студентів 2 курсу за напрямом 6.020302 „Історія”.

Рецензенти: Озимчук О.Б., кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри всесвітньої історії РІС КСУ;

Савчук П.О., кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії РДГУ.

Схвалено на засіданні кафедри всесвітньої історії РДГУ (протокол № 4 від 04. 11. 2008 р.)

Рекомендовано до друку історика-соціологічною секцією науково-методичної Ради РДГУ (протокол № 17 від 07 листопада 2008 р.)

Друкується за рішенням науково-методичної ради РДГУ (протокол №_____ від „____” ______________2008 р.)

© РДГУ, 2008 р

© О.В. Сєвєрова, 2008 р

ЗМІСТ

Структура програми навчальної дисципліни 4

Структура залікового кредиту курсу................... 7

Програма курсу................................................................... 9

Матеріали до практичних занять......................... 20

Завдання для самостійної роботи....................... 38

Методичні рекомендації й вимоги щодо написання реферату 51

Методичні поради щодо виконаня вправ і завдань 53

Хронологія основних подій російської історіі XVIII-XIX ст. 54

Контрольні питання з курсу.................................... 60

Шкала оцінювання знань.......................................... 64

Структура кредитно-модульного оцінювання 65

Рекомендована література....................................... 67

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ
навчальноЇ ДИСЦИПЛІНИ

„Історія слов’ янських народів ”

Частина II. Історія Росії в новий час

Опис предмета навчальної дисципліни

Курс – II Семестр – 3,4 Підготовка (бакалаврів)	Напрям Освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів: Національних – 3   ECTS – 5   Модулів – 3   Змістових модулів – 6   Загальна кількість годин – 162	0203 „ГУМАНІТАРНІ НАУКИ” БАКАЛАВР Спеціальність 6.020302 “Історія”	Обов’язкова   Рік підготовки: 2   Лекції – 62 год.   Практичні – 30 год.   Самостійна робота – 58 год.   Індивідуальна робота – 12 год.   Форма підсумкового контролю –екзамен

Предметом курсу є|з'являється,являється| вивчення різних явищ, сторін, фактів функціонування Російської держави в умовах абсолютистської влади, особливостей політичного і соціально-економічного розвитку, а також основних проблем зовнішньої політики, науки і культури на різних етапах розвитку російського суспільства|товариства| в хронологічних рамках XVIII – XIX ст.

Метою|ціллю| курсу є|з'являється,являється| формування у студентів - істориків сучасної концепції історичного розвитку Росії, цілісної уяви про своєрідність її соціального, економічного, політичного і культурного розвитку у XVIII –XIX ст..

Основні завдання| курсу:

- показати прояви нових соціально - економічних процесів у внутрішній та зовнішній політиці Росії у XVIII –XIX ст.;

- дати уявлення про процес становлення нових форм державності;

- проаналізувати політику Росії на міжнародній арені |;

- розглянути|розглядувати| розвиток суспільної думки в країні як наслідок і відображення соціально - економічних і політичних процесів |;

- сформувати у студентів розуміння змісту процесу становлення ринкового капіталістичного виробництва, його закономірностей та особливостей|розгляду|.

Місце курсу. Входить до блоку професійної| та практичної| підготовки|.

Вимоги до рівня засвоєння курсу.

Студент повинен знати:

- основоположні поняття, терміни і категорії історичної науки;

- періодизацію російської історії, основні історичні дати, події і особи історичних діячів;

- основні проблеми і тенденції соціально-економічного, політичного і культурного розвитку Росії;

- конкретно-історичний матеріал, що міститься|утримується| в документальних джерелах і рекомендованій літературі.

Студент повинен уміти:

- висловлювати|виказувати,висловлювати| і обґрунтовувати свою позицію з питань| історичного минулого;

- об’єктивно оцінювати форми організації і еволюцію державного і суспільного|громадського| устрою|устрою| Росії на різних етапах її розвитку;

- виявляти і обґрунтовувати значущість історичних знань для аналізу суспільно-політичних і економічних процесів в Росії;

- визначати зв’язок історичних знань із|із| специфікою і основними сферами діяльності сучасних фахівців|спеціалістів| - істориків;

- орієнтуватися в перспективах розвитку світової спільноти на основі осмислення історичного досвіду|досліду| генезису світових цивілізацій, аналізу і оцінки сучасних подій в країні та світі|світі|.

Студент повинен володіти навичками|навичками|:

- самостійної роботи з|із| джерелами та історичною літературою;

- порівняльного аналізу історичних фактів, подій, явищ суспільного|громадському| життя на основі історичного матеріалу;

- ведення дискусій з проблем курсу, що вивчається.

Структура залікового кредиту курсу

„Історія слов’янських народів ”

Частина II. Історія Росії в новий час

МОДУЛЬ І. Утвердження абсолютизму. Російська імперія у XVIII ст.
Змістовий модуль 1. Петровська модернізація першої чверті XVIII ст.
Тема	Лек-ції	Практ.	Сам. роб.	Інд.
Тема 1.Соціально- економічні перетво-рення в Росії в першій чверті XVIII ст.
Тема 2.Адміністративно-державні реформи в першій чверті XVIII ст.
Тема 3.Зовнішня політика Росії в першій чверті XVIII ст.
Тема 4.Петровські перетворення в галузі культури та побуту.
Змістовий модуль 2. Росія в другій чверті та в середині XVIII ст.
Тема 5. Росія в епоху палацових переворотів (1725-1741 рр.)
Тема 6. Росія в середині XVIII ст. Єлизавета Петрівна та Петро III.
Змістовий модуль 3. Росія в другій половині XVIII ст. „Освічений абсолютизм” Катерини II. Правління Павла I.
Тема 7. Соціально-економічний розви-ток Росії в другій половині XVIII ст.
Тема 8. Внутрішньополітичний розвиток Росії в 60-90- ті роки XVIII ст.
Тема 9. Народні рухи XVIII ст.
Тема 10. Зовнішня політика Росії в 60-90-ті роки XVIII ст.
Тема 11. „Неосвічений” абсолютизм Павла I
Тема 12. Культура та побут Росії в другій половині XVIII ст.
Кількість годин за I модулем
МОДУЛЬ II. Росія в першій половині XIX ст.
Змістовий модуль 4. Росія в першій чверті XIX ст.
Тема 13. Росія на початку XIX ст. Спроби ліберальних перетворень Олександра I.
Тема 14. Зовнішня політика Росії на початку XIX ст.(до Вітчизняної війни 1812 року).
Тема 15. Вітчизняна війна 1812 року та закордонний похід російської армії в 1813-1815 рр.
Тема 16. Політичний розвиток Росії після 1815 року. Суперечливість політичного курсу Олександра I.
Змістовий модуль 5. Росія в другій чверті та в середині XIX ст.
Тема 17. Рух декабристів.
Тема 18. Внутрішня політика Росії в другій чверті та в середині XIX ст.
Тема 19. Суспільні рухи 30-50-х років XIX ст.
Тема 20. Зовнішня політика Росії в другій чверті та в середині XIX ст. Східне питання. Кримська війна.
Тема 21. Культура та побут Росії в першій половині XIX ст.
Кількість годин за II модулем
МОДУЛЬ III. Росія в другій половині XIX ст.
Змістовий модуль 6. Росія в пореформену епоху.
Тема 22. Відміна кріпосного права в Росії.
Тема 23. Буржуазні реформи 60-70-х років XIX ст.
Тема 24. Соціально-економічний розвиток Росії в пореформену епоху.
Тема 25. Суспільні рухи в Росії кінця 50-х- початку 60-х років та пореформену епоху.
Тема 26. Внутрішня політика росій-ського уряду в 80-90-ті роки XIX ст.
Тема 27. Зовнішня політика Росії в 60-ті – 90-ті роки. Пошук союзників.
Тема 28. Робітничий рух в Росії в останній чверті XIX ст. та розповсюдження марксизму.
Тема 29. Культура та побут Росії в другій половині XIX ст.
Кількість годин за III модулем
Всього годин
	162 год

Модуль I. Утвердження абсолютизму. Російська імперія у XVIII ст.

Змістовий модуль 1. Петровська модернізація першої чверті XVIII ст.

Тема 1. Соціально-економічні перетворення в Росії в першій чверті XVIII ст.

Реформи першої чверті ХVІІІ ст. Розвиток продуктивних сил країни. Сільське господарство. Ремесло. Піднесення мануфактурного виробництва та його характер. Заснування уральських заводів. Розширення внутрішнього ринку, розвиток зовнішньої торгівлі, митна політика. Митний статут 1724 року. Фінанси. Зміцнення панівного становища дворянства. Указ про єдиноспадкування. Політика стосовно купецтва. Посилення і поширення феодально-кріпосного гніту. Подушний податок.

Тема 2. Адміністративно-державні реформи в першій чверті XVIII ст.

Реформа центрального та місцевого апарату влади й управління. Сенат. Колегії. Губернії, провінції, повіти. Міська реформа і магістрати. Церковна реформа. Створення регулярної армії та флоту. Рекрутська система.

Перетворення Росії в абсолютну монархію. Формування чиновницько-бюрократичного апарату абсолютизму. Табель про ранги. Боротьба з консервативною опозицією. „Справа” царевича Олексія.

Загострення класової боротьби. Астраханське повстання. Повстання на Дону під проводом К.Булавіна. Повстання в Поволжі, Слобідській Україні та Башкирії.

Петро І, його роль у перетвореннях, дипломатії, розвитку військового мистецтва. Класовий характер перетворень у Росії за Петра І.

Тема 3. Зовнішня політика Росії в першій чверті XVIII ст.

Дипломатична і військова підготовка Північної війни. „Північний союз”. Початок боротьби за Балтійське узбережжя та її зв’язок з внутрішніми перетвореннями. Основні етапи війни. Поразка під Нарвою. Заснування Санкт-Петербурга і створення Балтійського флоту. Вторгнення військ Карла ХІІ в Росію. Полтавська битва та її міжнародне значення.

Вступ Туреччини у війну. Прутський похід. Політика Росії та народи Балканського півострова, Валахії, Молдавії. Перенесення центру військових дій на Балтійське море. Гангутська та Гренгамська битви.

Аландський конгрес. Російський флот і армія у Північній війні. Ніштадський мир. Проголошення Росії імперією. Наслідки Північної війни.

Тема 4. Петровські перетворення в галузі культури та побуту.

Формування і розвиток світської культури, перетворення її на основний напрямок російської культури.

Зв’язок із західноєвропейською культурою. Суспільно-політична думка. І.Посошков, Ф.Прокопович, А.Кантемір, В.Татіщев. Історична думка в першій чверті ХVІІІ ст.

Виникнення світської школи та її значення для подальшого розвитку російської культури. Військові навчальні заклади. Створення підручників і видання світської та наукової літератури. Впровадження цивільного шрифту та арабських цифр. Перша російська друкована газета. Реформа календаря. Заснування Академії наук. Наукові експедиції. Розвиток техніки.

Будівництво, архітектура, живопис, гравюра. Зміни і перетворення в побуті.

Змістовий модуль 2. Росія в другій чверті та в середині XVIII ст.

Тема 5. Росія в епоху палацових переворотів (1725-1741 рр.)

Доля перетворень Петра І. Боротьба дворянських угрупувань за владу при спадкоємцях Петра І. Катерина І та Петро ІІ. Верховна Таємна Рада. Змова Верховників. Правління Анни Іоанівни, „Біронівщина”, справа А.Волинського.

Тема 6. Росія в середині XVIII ст. Єлизавета Петрівна та Петро III

Палацовий переворот 1741 року та його особливості. Початок царювання Єлизавети Петрівни. Основні напрямки її зовнішньої та внутрішньої політики. Розширення прав та привілеїв дворянства.

Розвиток кріпосного права.

Міжнародне становище Росії. Відносини з Річчю Посполитою. Війна з Туреччиною. Участь Росії в Семилітній війні.

Правління Петра III. Палацовий переворот 1762 року і воцаріння Катерини II. Підсумки епохи палацових переворотів.

Змістовий модуль 3. Росія в другій половині XVIII ст. „Освічений абсолютизм” Катерини II. Правління Павла I

Тема 7. Соціально-економічний розвиток Росії в другій половині XVIII ст.

Територія і населення. Землеробське і промислове освоєння нових районів. Стан сільського господарства. Тенденції розвитку кріпосного господарства. Зростання кріпосницької експлуатації та її форми. Розширення дворянських привілеїв. Кріпосницьке законодавство і свавілля поміщиків.

Розклад феодально-кріпосницьких відносин і формування капіталістичного укладу. Зростання товарного господарства. Розвиток промисловості. Мануфактури. Кадри мануфактурних робітників. Початок розшарування селянства. Внутрішня і зовнішня торгівля. Економічне і станове становище купецтва. Розвиток міст.

Тема 8. Внутрішньополітичний розвиток Росії в 60-90- ті роки XVIII ст.

Характер політики „освіченого абсолютизму” в Росії та його соціальна суть. Кріпосницьке законодавство Катерини ІІ. Секуляризація церковного землеволодіння, її мета і наслідки. Уложена комісія, мета її скликання, вимоги дворянства, купецтва, козацтва і державних селян.

Посилення реакційного курсу. Ліквідація Запорізької Січі. Поширення кріпацтва на Лівобережній і Слобідській Україні. Зміцнення бюрократичного державного апарату. Оформлення станового ладу. Станові дворянські організації і посилення влади дворянства на місцях. Жалувана грамота дворянству. Політика уряду стосовно купецтва, міст, торгівлі і промисловості. Жалувана грамота містам. Фінансова політика. Державний бюджет Росії в кінці ХVІІІ ст.

Тема 9. Народні рухи XVIII ст.

Боротьба селянських мас і робітних людей проти посилення кріпосницького гноблення. Передумови і рушійні сили селянської війни під проводом О. Пугачова, її хід. Маніфести і укази О.Пугачова. Причини поразки війни. Її історичне значення і вплив на формування антикріпосницької суспільної думки.

Тема 10. Зовнішня політика Росії в 60-90-ті роки XVIII ст.

Основні напрямки зовнішньої політики у другій половині ХVІІІ ст. Російсько-турецька війна 1768-1774 рр. Кючук-Кайнарджійський мир. Утвердження Росії в Північному Причорномор’ї. Будівництво міст, портів і військово-морського флоту. Зростання міжнародного значення Росії.

Боротьба українського і білоруського народів проти гноблення польських феодалів. „Коліївщина”. Перший поділ Польщі.

Приєднання Криму і Прикубання. Російсько-турецька війна 1787-1791 рр. Ясський мир. Значення російсько-турецьких воєн ХVІІІ ст. для економічного розвитку Росії і становища пригноблених Османською імперією народів Балкан. Війна зі Швецією. Розвиток російського військового мистецтва. О.Суворов, Ф.Ушаков.

Консолідація сил європейської реакції для боротьби з Великою французькою буржуазною революцією. Розправа уряду Катерини ІІ із суспільним рухом в країні, посилення політичного гноблення.

Внутрішнє становище Речі Посполитої. Другий поділ Речі Посполитої. Повстання під проводом Т.Костюшко. Третій поділ Речі Посполитої. Реакційний характер поділів Польщі. Приєднання Правобережної України і Білорусії, Литви і Курляндії до Росії. Політика царизму на приєднаних землях.

Тема 11. „Неосвічений” абсолютизм Павла I

Зміна політичного курсу після смерті Катерини II. Внутрішня політика Росії в період правління Павла I. Закон про престолонаслідування.

Зовнішня політика Павла I: традиції та новації. Участь в антифранцузьких коаліціях. Італійський та швейцарський походи О.Суворова. Курс на зближення із Францією.

Тема 12. Культура та побут Росії в середині XVIII століття.

Умови і особливості розвитку російської культури і науки в середині ХVІІІ ст. Школа. Станові принципи освіти. Діяльність Академії наук. К.Дашкова. Академічні експедиції Берінга, Чирікова.

Геніальний російський вчений та громадський діяч М.Ломоносов. Заснування Московського університету. Початок формування російської демократичної інтелігенції.

Розвиток соціально-політичної думки. Російське просвітництво. Журнали і газети. Публіцистика. М.Новіков, І. Крилов, їх діяльність. Праці С.Десницького. Перший російський революціонер-республіканець О. Радіщев та його „Подорож із Петербурга до Москви”. Послідовники Радіщева.

Розвиток природничих і технічних наук. І.Ползунов, Н.Фролов, І.Кулібін. Географічні експедиції. І.Лепехін, П.Паласс. Економічна думка. А.Болотов, М.Чулков. „Вільне економічне товариство”, його діяльність.

Історична думка. М.Ломоносов, Г.Міллер, М.Щербатов, І.Болтін. Початок видання історичних джерел.

Розвиток російської літератури, її стилі і жанри. А.Кантемір, В.Тредіаковський, М.Ломоносов, Д.Фонвізін, Г.Державін, М.Карамзін, М.Новіков, О.Радіщев. Народна література.

Виникнення російського професійного театру. Ф.Волков. Кріпосний театр.

Мистецтво, його особливості, стилі і жанри. Живопис. Скульптура. Народний лубок. Архітектурні стилі. Заснування Академії мистецтв. Народне дерев’яне будівництво. Прикладне мистецтво і народні промисли.

Формування світської професійної музики.

Підсумки розвитку російської культури ХVІІІ ст.

Модуль II. Росія в першій половині XIX ст.

Змістовий модуль 4. Росія в першій чверті XIX ст.

Тема 13. Росія на початку XIX ст. Спроби ліберальних перетворень Олександра I.

Палацовий переворот 1801 р. Абсолютизм Олександра І. Негласний комітет. Політика уряду в селянському питанні. Указ про „вільних хліборобів”. Адміністративні перетворення: утворення міністерств і реформа Сенату. Заходи уряду в галузі освіти. Державна діяльність М.Сперанського, його план державних перетворень. Утворення Державної Ради.

Тема 14. Зовнішня політика Росії на початку XIX ст.(до Вітчизняної війни 1812 року).

Міжнародне становище Росії на початку ХІХ ст. Основні напрямки зовнішньої політики. Участь Росії в антифранцузьких коаліціях. Тільзітський мир і його наслідки.

Входження Грузії до складу Росії. Приєднання Азербайджану і Бессарабії до Росії.

Російсько-шведська війна. Утворення Великого князівства Фінляндського.

Тема 15. Вітчизняна війна 1812 року та закордонний похід російської армії в 1813-1815 рр.

Міжнародні відносини напередодні війни 1812 р. Загарбницькі цілі французької буржуазії. Початок війни. Співвідношення сил воюючих сторін. Відступ російської армії. Битва за Смоленськ. Великий полководець М.Кутузов. Бородинська битва та її значення. Залишення російською армією Москви. Фланговий маневр російської армії. Народна війна. Перехід російської армії в контрнаступ. Розгром наполеонівської армії. Героїзм, мужність і стійкість народів Росії у боротьбі з армією Наполеона.

Воєнні події 1813-1814 рр. Роль російських військ у боротьбі за звільнення західноєвропейських народів від гніту Наполеона. „Битва народів” під Лейпцигом. Вступ російської армії в Париж і його капітуляція. Віденський конгрес. Історичне значення перемоги Росії у Вітчизняній війні.

Тема 16. Політичний розвиток Росії після 1815 року. Суперечливість політичного курсу Олександра I

Реакційна внутрішня політика самодержавства в 1815 – 1825 рр. Аракчеєвщина. Військові поселення. Становище народних мас і класова боротьба після 1812 р. Повстання селян на Дону. Хвилювання солдатів Семенівського полку.

Утворення „Священного союзу”. Посилення реакції в Європі. Російська дипломатія на європейських конгресах.

Змістовий модуль 5. Росія в другій чверті та в середині XIX ст.

Тема 17. Рух декабристів.

Періодизація визвольного руху в Росії. Дворянський етап визвольного руху. Формування ідеології перших російських революціонерів. Перші таємні організації декабристів, їх організаційно – тактичні принципи й діяльність. Північне і Південне товариства. „Руська правда” П.Пестеля – програмний документ Південного товариства. „Конституція” Микити Муравйова. „Товариство об’єднаних слов’ян”, його програмні документи. Розробка декабристами плану збройного повстання.

Повстання 14 грудня 1825 р. в Петербурзі. Повстання Чернігівського полку в Україні. Слідство і суд над декабристами. Історичне значення руху декабристів.

Тема 18. Внутрішня політика Росії в другій чверті та в середині XIX ст.

Самодержавство Миколи І. Посилення репресивних заходів. Цензура. Секретний комітет 6 грудня 1826 р. Бюрократизація управління. Утворення ІІІ відділення Власної Його Імператорської Величності канцеллярії. Корпус жандармів. Кодифікація законів. Заходи щодо зміцнення станово - класових позицій дворянства. Політика уряду в селянському питанні. Селянський рух. Хвилювання у військових поселеннях і в армії. Реформа управління державними селянами. Міста і міські стани в урядовій політиці. Економічна політика і фінансові перетворення.

Політика царизму щодо національних регіонів Росії. Повстання в Польщі 1830 – 1831 рр.

Царизм і європейський революційний рух.

Тема 19. Суспільні рухи 30-50-х років XIX ст.

Відгуки на повстання декабристів. Революційні гуртки кінця 20-х – початку 30-х рр. П.Чаадаєв і його „Філософічні листи”.

Формування основних ідейних напрямків у 30 - 40-х рр. „Теорія офіційної народності”. Питання про шляхи розвитку Росії в суспільній думці 30 – 40-х рр. ХІХ ст. Західники і слов’янофіли. Зародження буржуазного лібералізму. Селянське питання в ідейній боротьбі 30 - 40-х рр.

Формування революційно-демократичної ідеології.
В. Белінський, О.Герцен, Т.Шевченко. Ідеї утопічного соціалізму в Росії. Гуртки петрашевців. Кирило-Мефодіївське товариство. Суспільний рух у Росії та революція 1848 р. в Європі.

Тема 20. Зовнішня політика Росії в другій чверті та в середині XIX ст. Східне питання. Кримська війна

Основні напрямки зовнішньої політики. Східне питання. Російсько-іранська війна 1826 1828 рр. Приєднання Східної Вірменії до Росії. Російсько - турецька війна 1828 – 1829 рр. Роль Росії у звільненні Греції від турецького гноблення. Лондонські конференції.

Контрреволюційна політика царизму в Європі. Інтервенція в Угорщину.

Міжнародні відносини напередодні Кримської війни. Причини і характер війни. Військові дії на Балканах і в Закавказзі. Перемога російського флоту при Сінопі. П.Нахімов. Вступ у війну Англії і Франції. Позиції Австрії і Пруссії. Героїчна оборона Севастополя. Військові дії в Закавказзі.

Поразка царизму в Кримській війні. Паризький мир. Міжнародні і внутрішні наслідки війни.

Тема 21. Культура та побут Росії в першій половині XIX ст.

Реакційна політика самодержавства в галузі культури. Становий характер освіти. Досягнення російської науки. Географічні відкриття. Відкриття Антарктиди.

Реалізм і визвольні ідеї передової літератури. Розвиток живопису. Культура народів Росії. Взаємозв’язок культур народів Росії, їх внесок у світову культуру.

Модуль III. Росія в другій половині XIX ст.

Змістовий модуль 6. Росія в пореформену епоху.

Тема 22. Відміна кріпосного права в Росії.

Поглиблення кризи кріпосного ладу напередодні реформи 1861 р. Назрівання революційної ситуації в кінці 50-х рр. Селянський рух. Початок революційно-демократичного етапу в революційному русі. О.Герцен, М.Чернишевський, М.Добролюбов та їх роль у боротьбі за ліквідацію кріпосницького права. Вільна російська преса. „Колокол”, „Современник”. Ліберально - буржуазні течії в суспільному русі передреформеної Росії. Криза верхів.

Підготовка скасування кріпосного права. Загострення класової боротьби в зв’язку з реформою. Положення 19 лютого 1861р. Основні положення реформи. Особисте звільнення селян. Наділи і повинності селян. Тимчасово зобов’язаний стан. Викуп. Буржуазний характер реформи та її значення. Кріпосницькі пережитки. Оцінка реформи революційною демократією.

Реалізація реформи 1861р. Складання уставних грамот. Укладання викупних угод.

Тема 23. Буржуазні реформи 60-70-х років XIX ст.

Причини реформ 60 -70-х рр. Положення про земські установи. Нові судові статути. Реформи в галузі освіти. Цензурні правила. Міська реформа 1870 р. Військова реформа. Підсумки урядової політики 60 -70-х рр. Посилення реакційної політики самодержавства. Обмежений характер реформ.

Тема 24. Соціально-економічний розвиток Росії в пореформену епоху.

Територія і населення Росії в другій половині ХІХ ст. Соціальна структура.

Розвиток капіталізму в сільському господарстві. Буржуазна еволюція поміщицького і селянського господарства. Соціальний розклад селянства. Два шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.

Утворення внутрішнього ринку та великої промисловості. Основні етапи розвитку капіталізму в промисловості. Завершення промислового перевороту в Росії. Розвиток фабрично - заводської промисловості. Залізничне будівництво. Створення нових промислових центрів. Формування промислового пролетаріату. Буржуазія. Економічна політика самодержавства. Темпи, характер та особливості розвитку капіталізму в Росії.

Тема 25. Суспільні рухи в Росії кінця 50-х- початку 60-х років та пореформену епоху.

Селянський і революційно - демократичний рух у 1861–1863 рр. Селянський протест проти реформ. Утворення товариства „Земля і воля” на початку 60-х рр. Повстання в Польщі, Литві та Білорусії. Їх характер та значення.

Визвольний рух у середині та другій половині 60-х рр. „Русское слово” і Д.Пісарєв. Гурток ішутінців.

Пожвавлення демократичного руху в кінці 60-х рр. Утворення російської секції І Інтернаціоналу.

Революційний рух 70-х рр. та його теоретичні засади. Основні напрямки революційного народництва. П.Лавров, М.Бакунін, П.Ткачов, М. Михайловський. Революційні гуртки та групи на початку 70-х рр. „Ходіння в народ”. „Земля і воля” 70-х рр. „Народна воля”, „Чорний переділ”.

Земський ліберальний рух.

Загострення соціальних і політичних суперечностей на кінець 70-х рр. Діяльність „Народної волі”. Суспільний рух кінця 70-х початку 80-х рр. Криза урядової політики. Революційна ситуація 1879 - 1881 рр. М.Лорис - Меліков і його програма. Вбивство Олександра ІІ. Крах „Народної волі”.

Тема 26. Внутрішня політика російського уряду в 80-90-ті роки XIX ст.

Олександр ІІІ і маніфест про „непорушність” самодержавства. Міністерство М.Ігнатьєва. Перемога реакції. Діяльність М.Каткова. Курс уряду на контрреформи. Політика уряду в селянському питанні. Реакційна політика в галузі освіти і преси. Положення про земських начальників. Земська контрреформа. Нове міське положення.

Тема 27. Зовнішня політика Росії в 60-ті – 90-ті роки. Пошук союзників.

Міжнародне становище Росії після Кримської війни. Боротьба російської дипломатії за перегляд Паризького миру. Військова тривога в Європі в 1875 р., позиція Росії. Союз трьох імператорів. Далекосхідна політика Росії. Відносини з Китаєм та Японією.

Боротьба слов’янських народів проти турецького іга. Слов’янське питання та ставлення до нього різних верств населення Росії.

Російсько - турецька війна 1877 - 1878 рр. Сан-Стефанський мир. Протидія західноєвропейських держав на чолі з Англією умовам Сан-Стефанського миру. Берлінський конгрес. Роль Росії у визволенні балканських народів.

Міжнародне становище і зовнішня політика 80-х - початку 90-х рр. Англо - російські суперечності на Середньому Сході. Нове розташування сил на міжнародній арені. Створення Троїстого союзу. Оформлення франко-російського союзу.

Тема 28. Робітничий рух в Росії в останній чверті XIX ст. та розповсюдження марксизму.

Робітничий рух у 70-х рр. „Південноросійський союз робітників”. П.Алєксєєв, В.Обнорський, С.Халтурін.

Робітничий рух 80-х рр. Морозівський страйк 1885 р. Робітниче законодавство.

Поширення ідей марксизму в Росії. Г.Плеханов. Група „Визволення праці” та її історичне значення. Критика Плехановим народництва. Марксистські гуртки 80-х початку 90-х рр.

Тема 29. Культура та побут Росії в другій половині XIX ст.

Розвиток освіти. Досягнення російських вчених, їх внесок в

світову науку і техніку. Праці І. Сеченова і становлення фізіології. Відкриття І. Мечникова, К. Тимирязева в галузі біології.

Д. Менделєєв. Періодичний закон хімічних елементів (1869). А. Бутлеров – засновник нової школи органічної хімії. Відкриття в галузі електротехніки О. Лодигина – винахід вугільної лампи розжарювання, П.Яблочков – створення дугової лампи без регулятора, фотоелектричні дослідження О. Столетова. Винахід радіо О. Поповым (1895). Досліди О. Можайського в галузі повітроплавання, створення ним першого в світі літака (1881).

К. Циолковський. Створення основ теорії ракетного руху (1893).

Поява нарізної зброї (60–70 рр. XIX в.), пароплавів з броньовим захистом.

Основні напрями в літературі і мистецтві. Театр, музеї, храми.

Матеріали до практичних занять|

Практичні заняття з курсу „Історія слов’янських народів” є важливою й невід’ємною частиною роботи студента. Вони, як і лекції, носять елективний (вибірковий) характер. Практичні заняття проводяться з окремих питань навчальної програми курсу, вони доповнюють і корегують проблематику лекцій. Метою практичних занять, насамперед, є поглиблене вивчення найбільш складних питань курсу, розширення знань студентів в процесі колективного обговорення питань.

Важливою частиною практичного заняття є етап попередньої підготовки студентів до нього, який включає вивчення джерел, навчальної та монографічної літератури, а також матеріалів періодичних видань. Підготовка до практичного заняття та участь в ньому розвиває в студентів навички самостійного пошуку та аналізу навчальної інформації, формує наукове мислення, уміння брати участь у творчий дискусії, робити правильні висновки, аргументовано висловлювати та відстоювати свою думку.

Поширеною формою роботи на практичному занятті є доповідь з певних питань, що винесені на обговорення. Завданням доповіді є самостійна і поглиблена розробка запропонованого питання із залученням додаткової літератури. Доповідь – це лаконічне і компактне висвітлення питання в одному виступі. При цьому аудиторія повинна також підготувати це питання, інакше сприйняття й обговорення доповіді буде утруднено.

Обов’язковою складовою практичного заняття є організація обговорення поставлених питань із залученням до нього усієї аудиторії. Дискусія повинна проводитися самими студентами під контролем та регулюванням з боку викладача.

Послідовність вивчення матеріалу, форми і методи проведення занять визначає викладач, який веде практичні заняття.

Практичні заняття служать однією із основних форм підведення підсумків самостійної роботи студентів.

Плани практичних| занять|позичати,посідати|

Практичне заняття| №1

Тема: | Державна діяльність Петра I

|

Дата добавления: 2014-11-18