Диференціація мовних досліджень 5 страница

Науково-теоретичні, світоглядні передумови розвитку психологіч­ної думки визначаються пануванням механіцизму. У психології він перетворюється в теорію окказіоналізму (від лат. — випадок, привід), в якій випадок визначає зовнішній бік людської поведінки. Прибіч­ники цієї теорії А. Гейлінкс, М. Мальбранш указували на те, що лише ззовні, як видимість, панує над поведінкою привід, а насправді лише вище існування є кінцевою причиною всього того, що трапляється у світі, отож люди, зрештою, бачать усі речі в богові. Але випадок —- не не тільки зовнішнє. Це й довільна форма вира­ження необхідності. Зовнішній подразник виступає випадковістю для приведення в дію рефлекторного механізму, а він вже діє з жорсткою необхідністю. М. Мальбранш йшов шляхом відновлення антрополо­гічної єдності в теологічному дусі. Тілесний привід пов’язував з божественим провидінням. Перехід від зовнішнього до внутрішнього в пізнанні людини викликав необхідність розв’язання найважчої проблеми — відношення тіла і душі (психофізична проблема).

Аналіз співвідношення тіла і душі пов’язувався з проблемою їхнього взаємного “переходу”. У психології XVII ст., побудованій на мотиваційному принципі прийняття рішення, перехід від ідеального до матеріального розглядався як такий, що не збагачує вчинкову акцію новим змістом і не збагачувався від неї сам. Б. Спіноза вказу­вав, шо зв'язок ідей та речей один і той самий за формою і змістом: при переході від рішення до вчинкової дії остання не наповнюється новим змістом, з яким вона має справу в об’єктивному світі.

Світоглядно-методологічні (філософські) засади, що панували у науковому пізнанні того часу, визначали шлях, яким користувалися Б. Паскаль, Г. Лейбніц та інші в аналізі співвідношення тіла і душі, матеріального та ідеального. Координація, зв"язок, переходи, зокрема, між тілом і духом, розглядалися як незбагненні. Цієї думки дотри­мувалися Б. Паскаль, Г. Лейбніц (ідея буттєвої замкненості монад), а також Дж. Локк.

Моралісти XVII ст, прагнули сказати про людину, що вона є насправді, розкрити приховану мотивацію її вчинків: не безкорисна доброчинність, а самолюбство є головною рушійною силою її вчинків. У розгляді мотивації як такої в той період була розкрита наявність свідомого і несвідомого (прихованого) її компонентів. Цим було започатковано вивчення двоїстості людської психіки — її внутрішнього, інтимного світу й зовнішнього вираження, що поста­вило проблему особистості як одну з провідних для психології XVII ст.

. Ще одна проблема психологічного пізнання була пов’язана з розкриттям джерела психічної діяльності людини. Дж. Локк указував на чуттєві корені психічного, Г. Лейбніц — на його монадологічну самодостатність. Монада тлумачилася ним як така, що не має “ні вікон, ні дверей” (на противагу локківському положенню).

Контрольні питання і завдання

1. Назвіть найбільш характерні риси, яких набуває природознав­ство внаслідок утвердження механістичної картини світу.

2. Які нові форми організації наукової діяльності виникають та які соціальні задачі вони вирішують?

3. Схарактеризуйте особистий внесок І. Ньютона в розвиток: а) світоглядних засад природознавства; б) механіки.

4. Розкрийте природничо-науковий зміст монадології Г. Лейбні-

ца.

5. Який новий напрямок математичних досліджень започаткова­ний І. Ньтоном і Г. Лейбніцем і в чому полягає його особливий зміст?

6. Які нові інструментальні засоби сприяли розвиткої природни­чо-наукових досліджень?

7. Схарактеризуйте особливості картезіанства та ньютоніанства як наукових систем.

8. Які досягнення в галузі фізичної механіки пов’язані з іменами Хр. Гюйгенса та Р. Гука?

9. Які конкуруючі концепції природи світла склалися та в чому їх теоретичний зміст?

10. Які напрямки наукових досліджень теплових явищ склалися в той час?

11. Які пізнавальні наслідки мало для біології впровадження мікроскопічних досліджень?

12. Схарактеризуйте сутність вчень епігенезу та преформізму.

13. Схарактеризуйте сутність учень розглядуваного періоду, які істотно вплинули на розвиток хімічних знань?

14. У чому полягає флогістонна теорія горіння?

15. Схарактеризуйте теоретичні узагальнення в географії, зроблені Б. Варенієм.

16. Які інструментальні засоби впроваджуються в географічних дослідженнях?

17. Схарактеризуйте принципові засади делювіанізму.

18. Який новий метод дослідження геологічних явищ створив Н. Стенон; в чому його сутність?

19. Схарактеризуйте історичні концепції цього періоду.

20. Назвіть нові напрямки історіографічного дослідження.

, 21. Які головні завдання стояли перед творцями раціональних граматик?

22. Схарактеризуйте концепцію класифікації мов Г. Лейбніца.

Розділ 9

НАУКА НАПЕРЕДОДНІ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (40-і — 90-і рр. XVIII ст.)

§ 9.1

Машинна техніка як підвалина суспільного виробництва. Співвідношення технічного та наукового прогресу.

Нерівномірність розвитку науки в різних країнах.

Освітянські реформи.

Вихід Росії на світову наукову арену.

Наукова діяльність М Ломоносова.

Концептуальні дослідження будови наукових знань.

§ 9.2 ⁴

Професіоналізація математичних досліджень.

Розвиток фізичних знань в піеляньютоновий період.

Нові напрямки розвитку механіки (механічної фізики).

Подальший розвиток фотометрії та інші оптичні дослідження. Електрика як галузь наукових досліджень.

Оформлення вчення про теплоту.

Раціоналізація хімічного знання.

§ 9*3

Започаткування історичного підходу в космогонії І. Канта.

Перехід астрономії до еволюційної концепції.

Проблеми систематизації та їх розв'язання в працях біологів. Продовження досліджень в галузі фізіології.

Нові досягнення у вивченні Землі як природного тіла.

Збагачення змісту і напрямків географічних досліджень.

§ 9.4

Всесвітня історія та прогрес людства як предмет теоретичних роздумів.

Започаткування етнографічних досліджень.

Походження мови як проблема наукового пошуку.

Формування асоціативної концепції в психології

§ 9.1. Машинна техніка як підвалина суспільного виробництва

Провідною тенденцією розвитку суспільного виробництва у XVIII ст. була заміна ручної праці роботою машин. Технічні винаходи сприяли створенню багатьох спеціалізованих машин. Масове вико­ристання робочих маніин розпочалося насамперед в текстильній промисловості Англії в другій половині XVIII ст. В 30-і рр. Кей створив літучий човник; в 60-і Харгірівс та Хайс — механічну прядку; в той самий час російський механік Р. Глінков побудував гребенече­сальну та багатоверетенну прядильну машину. В металообробній промисловості почали застосовувати верстати для розточки циліндрів. Важливим відкриттям був суппорт токарного верстата, що замінив руку робітника.

Розповсюдження механізації супроводжувалось розвитком фабрично-заводської системи. В 60-х рр. на англійських рудниках було збудовано механізоване підприємство з центральним двигуном. У 70-х рр. в Англії виникла механічна прядильня з великою кількістю веретен, що приводилися в рух одним водяним двигуном. Швидкими темпами розвивалася металургійна промисловість завдяки удоскона­ленню технологічного процесу (винаходи способу виплавки чавуну на кам’яному вугіллі, нового способу перетворення чавуну в залізо та сталь тощо).

Найважливішим досягненням техніки XVIII ст. був паровий двигун. Ще наприкінці XVII ст. були зроблені спроби використати силу пари для відкачування води з шахт. Першу вдалу машину такого призначення збудовано англійцем Севертом. У 1705/р. англійський купець Ньюкомен створив більш досконалу машину. Першу парову машину неперервної дії збудував росіянин Іван Ползунов (1728-— 1766), яка була випробувана в 1766 р. вже після смерті винахідника. В історії винаходу парової машини вирішальний крок зробив англієць Джеме Уатт (1736—1819), який удосконалив машину Ньюкомена. Патент на створення парової машини неперервної дії він взяв у 1784 р.

Винахід та практичне застосування сили пару були найзначнішим відкриттям XVIII ст., бо воші вплинули на подальшу зміну суспільних відносин. 1770—1800 рр. знаменують першу практичну реалізацію нових можливостей машин в рамках нової, капіталістичної промис­ловості.

Великі міста, що виростали в промислових центрах, породжували попит на робочу силу та продовольство. Цей попит стимулював розвиток нового товарного сільського господарства, що поступово витісняло селян з їх натуральним господарством. Потреба нових джерел отримання значно більших за обсягом і кількістю сировини, палива, а також ринків збуту, спричинила нові пошуки нових земель. Значними соціальними подіями стають подорожі та відкриття Дж. Кука (1728—1779), Л Бугенвіля (1729 —1811), Ж. Лаперуза (1741—1788) та інших.

Співвідношення технічного та наукового прогресу

Невідповідність між технічним прогресом та розвитком науки зберігається. Поступ техніки здійснювався поза залежністю від допо­моги з боку природознавців. Так було в металургії і машинобудуванні, зміни в яких спиралися на технологічні та конструктивно-технічні знання. Так само, як у свій час без участі вчених-оптиків були винай­дені та увійшли в користування окуляри, в XVIII ст. “огнева” машина (прообраз парової) виникла та зайняла своє місце без теплофізиків. Розвиток металургії та машинобудування в цілому випередив також уявлення хіміків про процеси відновлення металів, а тим більше знання фізиків про природу пружності, міцності та пластичності твердих тіл.

До кінця XVIII ст. наука більше вчилася у промисловості, ніж була спроможна повернути їй. Навіть в галузі механіки та в артиле­рійській справі, перевага все ще була на боці практиків. Єдиною галуззю, де саме наукові знання сприяли великим успіхам, було мореплавання. Наука довела цим свою цінність, проявила себе части­ною нової пануючої капіталістичної цивілізації. Проблема вибору правильних шляхів розвитку науки та тієї ролі, яку вона мала віді­гравати в суспільному прогресі, оцінка самих основ наукового знання гаряче обговорювалися наприкінці XVIII ст.

Хоча техніки-практики XVIII ст. ще не відчували своїх зв’язків з наукою, остання накопичувала потенціал, який став визначальним фактором у розвитку техніки та технології наступного історичного періоду. Цей потенціал створювався в межах природничо-наукової експериментальної діяльності. Так, знання про метал (основи майбутньої технічної науки) нагромаджувались в одному з підрозділів фізики, присвяченому вченню про тверде тіло. Таку саму роль віді­гравали окремі розділи хімічних знань тощо. Природознавство, що вже мало певні традиції пізнання, організації знань, безсумнівно, впливало на процес формування технічних наук. Аналіз загальних особливостей зародження наукового технологічного знання, його перетворення в технічні науки свідчить про двохетапність цього процесу. На першому етапі (XVII ст. —початок XVIII ст.) відбувається становлення експериментального методу в прикладній сфері технічного пізнання. Але технічні знання ще не набули статусу нау­кової теорії. Це стало можливим на другому етапі, який розпочався з середини XVIII ст. Співвідношення науки та промисловості набуло специфічного характеру наприкінці XVIII ст. в Англії. Воно визна­чалося динамічною рівновагою техніки та науки, яка дозволяє припустити, що то був перехідний етап між періодами, коли наука була змушена більше вчитися у промисловості, ніж їй давати, та періодом, коли промисловість майже повністю стала спиратися на науку.

Дата добавления: 2014-11-18