Повноваження органів державного регулювання цін

Форми і методи цінового регулювання

ФОРМИ	Ринкова саморегуляція	Суб’єктивне регулювання
Державне регулювання ціноутворюючих факторів	Захист інтересів окремих соціальних груп
Опосередковане	Адміністра-тивне
Усунення диспаритету	Попиту і пропозиції
Цільові установки	Забезпечення вільної конкуренції	Підтримка паритетності розвитку економічних суб’єктів, що створює передумови конкуренції	Реалізація пріоритетів держави	Реалізація пріоритетів окремих груп
МЕТОДИ	Вільне формування доходів	Методи бюджетного регулювання	Стимулювання зростання доходів	Нормування заробітної плати	Реалізація пріоритетів окремих груп
Конкурентне товарне виробництво	Обмеження монопольної поведінки	Методи кредитно-грошового регулювання	Директивне встановлення ціни	Штучне обмеження доходів
Ліберизація внутрішньої торгівлі	Держзамовлення, дотації для окремих галузей	Стимулювання інвестицій	Нормування матеріальних витрат	Підтримка природних монополій
Ліберизація зовнішньо-економічних відносин	Митне регулювання	Розширення ринків збуту	Нормування прибутку і рентабельності	Протекціонізм
Паритетність розвитку всіх секторів економіки	Пільги, що елімінують диспаритет	Стимулювання розширення споживчого попиту	Нормування амортизації	Обмеження зовнішньої торгівлі
Фіскальне оподаткування	Регулююче оподаткування	Стимулююче оподаткування	Регулююче оподаткування	Лобіювання інтересів економічних суб’єктів

Перший напрямок державного регулювання цін пов’язаний з розмежуванням повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері ціноутворення.

Державні фіксовані і регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами влади України і органами місцевого самовря­дування. Так, Кабінет Міністрів України зі згоди Верховної Ради України затверджує роздрібні ціни на хліб, борошно, м’ясо, цукор, молоко, масло, олію, дитяче харчування,лікеро-горілчані вироби і на товари в межах держзамовлення, відповідно до умов еквівалент­ності товарообміну — закупівельні ціни на основні види сільськогос­подарської продукції.

Органи державної виконавчої влади встановлюють ціни і тари­фи на окремі види продукції, товарів і послуг у відповідності з по­вноваженнями, визначеними Кабінетом Міністрів України. Так, згідно з додатком до Постанови Кабінету Міністрів України 1548 від 25 грудня 1996 року «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» визначено, що:

1)Міністерство економіки встановлює оптові ціни на газ при­родний для виробників і постачальників та тарифи на його транс­портування територією України і роздрібні ціни — для населення;

2)Міністерство транспорту за погодженням з Міністерством еко­номіки встановлює:

—тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ним послуги;

—тарифи на перевезення пасажирів, багажу залізничним транс­портом у міжнародному і внутрішньому сполученні (крім приміських перевезень);

—тарифи на перевезення пасажирів і багажу автобусами міжміських, міжобласних маршрутів;

3)Міністерство зв’язку за погодженням з Міністерством еконо­міки встановлює тарифи на основні послуги зв’язку в межах України і на міжнародні послуги зв’язку;

4)Міністерство фінансів за погодженням з Міністерством еко­номіки та Національним банком затверджує ціни на дорогоцінні ме­тали у виробах і брухті та на дорогоцінне каміння, що скуповується у населення;

5)Міністерство освіти, Міністерство охорони здоров’я, інші міністерства та центральні органи виконавчої влади, до сфери управ­ління яких належать навчально-виховні заклади, за погодженням з Міністерством фінансів встановлюють граничний розмір плати за проживання в студентських гуртожитках;

6)Національна комісія з питань регулювання електроенергети­ки встановлює тарифи на електроенергію, що відпускається населен­ню для побутових потреб, й ін.;

7)Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київсь­ка та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють:

— ціни на паливно-енергетичні ресурси (вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний, дрова, торф’яні брикети, газ скраплений), що відпускаються населенню для побутових потреб;

—тарифи на послуги теплопостачання для всіх груп споживачів, що відпускаються енергопостачальницькими організаціями і підприємствами незалежно від форми власності;

—тарифи на послуги водопостачання і водовідведення, що на­даються всім споживачам і населенню незалежно від форм власності;

—граничні розміри плати за проживання в гуртожитках робіт­ників і службовців;

—граничні рівні рентабельності та торговельні надбавки на ди­тяче харчування;

—тарифи на платні послуги, що надаються лікувально-профілак­тичними та санаторно-профілактичними державними і комунальни­ми закладами охорони здоров’я;

—граничні розміри торговельних поставок суб’єктам підприєм­ницької діяльності на вітчизняні та імпортні лікарські засоби і виро­би медичного призначення (за переліком, що визначається Міністер­ством охорони здоров’я за погодженням із Міністерством економі­ки);

8) Рада Міністрів АР Крим, обласних, Київської і Севастопольсь­кої міських держадміністрацій, виконавчих органів Львівської і Кри­ворізької міських рад займаються регулюванням тарифів на переве­зення пасажирів, і вартість проїзних квитків у міському пасажирсь­кому транспорті (метрополітен, автобус, тролейбус, трамвай) віднесено до компетенції місцевої влади.

За погодженням із Радою Міністрів АР Крим, обласними, Київ­ською і Севастопольською міськдержадміністраціями затверджують­ся тарифи:

—на перевезення пасажирів і багажу залізничним транспортом у приміському сполученні — управліннями залізниць;

—на перевезення пасажирів і багажу автомобільним транспор­том у міжміському, внутрішньообласному і приміському сполученні — територіально-виробничими об’єднаннями автомобільного транс­порту.

При цьому необхідно зазначити, що формування, встановлення та застосування суб’єктами підприємництва вільних, регульованих та фіксованих цін на території України здійснюється виключно у на­ціональній грошовій одиниці, хоча під час формування цін обґрун­тованим є врахування витрат у доларовому еквіваленті в частині імпортної складової структури ціни.

Дата добавления: 2014-11-18