Як одна із спеціалізованих установ 00Н

Міжнародні стандарти праці

Тема 15. Міжнародно-правове регулювання праці

У Загальній декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. (ст. 23) зазначено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі й сприятливі умови праці і захист від безробіття, на гідну оплату праці, на справедливу винагороду, яка б задовольняла і забезпечувала належне життя людині та її сім'ї.

У Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права, прийнятому Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 року, ратифікованим Верховною Радою УРСР, підкреслюється, що держави визнають право на працю, яке включає право кожної людини на отримання можливості заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вона вільно погоджується.

На європейському рівні право на працю встановлено Європейською соціальною хартією (Рада Європи, 1961 р., переглянута у 1996 р.), підписаною Україною. Європейська соціальна хартія проголошує, що "кожен повинен мати можливість заробляти собі на життя шляхом вільного вибору професії та занять".

15.2. Міжнародна організація праці (МОП)

Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

До договорів в галузі праці в першу чергу відносяться належним чином ратифіковані або схвалені конвенції та рекомендації МОП офіційно опубліковані в Україні.

МОП — одна із спеціалізованих установ 00Н, створена ще в 1919 році як комісія з питань міжнародного трудового законодавства, метою діяльності якої було визначено сприяння встановленню всезагального і міцного миру на підставі зміцнення і розвитку соціальної справедливості. Відповідно до цієї ідеї і визначені були основні завдання МОП, розроблена програма її дій.

Мета і завдання МОП викладені в преамбулі до Статуту організації та в Декларації, що прийнята на 26-й сесії Генеральної конференції МОП в Філадельфії 10 травня 1944 р. В Декларації проголошені основні принципи, на яких повинна базуватись діяльність МОП.

МОП складається з трьох основних органів. Вищим органом організації є Генеральна конференція, або Міжнародна конференція праці. Головним змістом роботи конференції є розробка і прийняття конвенцій і рекомендацій по праці. Виконавчим органом МОП є Адміністративна Рада.

Постійним секретаріатом МОП є Міжнародне бюро праці на чолі з Генеральним директором, який призначається Адміністративною Радою.

Крім основних органів до складу МОП входять ряд постій них і тимчасових комітетів та комісій. До них відносяться, на приклад, промислові комітети, що створені для вивчення умов праці в різних галузях промисловості, комітет по свободі об'єднань, комітет експертів по застосуванню конвенцій і рекомендацій, кореспондентські комітети та ін.

Діяльність МОП різноманітна, але традиційно вона займається нормотворчістю і співробітництвом з державами - членами МОП, а також з організаціями підприємців та трудящих. Результатом такої діяльності є розробка і прийняття конвенцій та рекомендацій. Змістом цих нормативних актів міжнародного рівня є ті ж питання, які є змістом трудового права. Це, наприклад, питання, що стосуються тривалості робочого часу і часу відпочинку, охорони праці взагалі і підлітків та неповнолітніх зокрема, охорони праці жінок і рівності в оплаті їх праці порівняно з чоловіками, це велика кількість рекомендацій вузькоспеціальних: щодо торговельних рибальських суден, умов праці медичних працівників, про підземні роботи і та ін.

Рекомендації МОП носять лише рекомендаційний характер і не вимагають від держав — членів МОП беззаперечного прийняття чи виконання пропозицій, висловлених в них. Але ці рекомендації слугують орієнтиром в розробці національних норм з трудового права.

Дата добавления: 2014-11-20