Церква. Спроби Риму запровадити унію

В 1242 р. Данило Галицький призначив на посаду київського митрополита Кирила, якого висвятив візантійський патріарх. Після його смерті патріарх прислав митрополитом грека Максима, який, дещо вагаючись, не без натиску володимирського князя, в 1299 р. переїхав до Володимира над Клязьмою.

Переселення резиденції київського митрополита в Володимиро-Суздальську землю викликало протест українського населення. Галицькі князі добиваються права мати митрополита для Галицько-Волинської землі. В 1303 р. на митрополита галицького в Царграді було висвячено Ніфонта. До Галицької митрополії було прилучено Володимирську, Перемишльську, Луцьку, Туровську і Холмську єпархії.

Але Галицька митрополія існувала недовго. Наступник Ніфонта Петро Ратенський в 1309 р. став митрополитом “всія Русі” і своєю резиденцією зробив Москву. Його наступник, грек Теогност, взагалі добився ліквідації Галицької митрополії. В 1347 р. патріарх видав грамоту про приєднання Галицької митрополії до митрополії Київської (фактично — Московської).

У цьому проглядається прагнення України до автономії Церкви.

Православні XIII — XIVст. у своїй масі не ставилися вороже до католиків. Постійні зв’язки Галицько-Волинського князівства з країнами Європи сприяли толерантності у релігійних питаннях. Численні шлюби князів з католичками поширювали цю толерантність. Цікаво, що навіть митрополит Кирило, радячи Данилу Галицькому звернутися до короля Угорщини, казав йому: “Він однаково ж християнин”. Таких прикладів було багато. Зрозуміло, що вони викликали гострі протести з боку митрополитів-греків, які приносили в Україну відголоски полеміки Візантії з Римом.

Галицько-волинські князі підтримувати тісні зв’язки з Папою Римським. Маємо деякі вказівки, що ще до Романа приходило посольство від папи Інокентія III. Важливі стосунки з папою Інокентієм IV мав Данило.

З одного боку, цими стосунками римська католицька Церква засвідчувала свою повагу до Галицько-Волинського князівства, як гідного наступника Київської Русі. Але, з Іншого боку, проглядаються наміри папи схилити руських князів до унії з католиками. Так, посол папи Інокентія IV дель Плано-Карпіні ще в 1246 р. схиляв Василька та руських єпископів до унїї Духовенство в Галицько-Волинському князівстві мало привілейоване становище. Воно поділялося на дві групи: біле та чорне духовенство До “білого” відносилося церковне духовенство, адо “чорного” - монастирське Ченці відігравали велику роль у житті суспільства. В монастирях працювали вчені лікарі, маляри. В Галичі було 5 монастирів, у Володимирі - 1

Хоча християнство міцно осіло на Галицько-Волинській землі, сільське населення все ще додержувалося старих поглядів, обрядів, пам’ятало Пе-руна, Хорса, Мокошу. Поволі старі, поганські, вірування з’єднувалися з новими, християнськими, утворюючи “двовір’я”: “кутя” - свят-Вечеря “масляниця” - зустріч бога-сонця, Іван Купало - свято весни. Перун злився з пророком Іллею, Волос - із святим Власом тощо. Стара поганська віра внесла радість життя з природою в аскетизм християнства, і ця ясність та радість відбивалася на всьому житті українців.

Дата добавления: 2014-11-20