Життєвий цикл бактеріофага

Бактеріофаги

Життєвий цикл вірусу

Життєвий цикл вірусу складається з таких стадій:

стадія віроспори – нема жодних проявів життєдіяльності;

адсорбція – прикріплення вірусу до клітини;

ін’єкція – проникнення у клітину;

латентна;

утворення нового покоління вірусів;

вихід віроспор.

У латентній стадії вірус наче зникає, його не можна побачити або виділити з клітини, але в цей період клітина синтезує необхідні вірусові білки та нуклеїнові кислоти для утворення нового покоління віроспор.

Віруси, які атакують бактерії, утворюють групу, що називається бактеріофагами чи просто фагами. У деяких бактеріофагів існують чітко виражені ікосаедрична голівка і хвіст, що мають спіральну симетрію

Життєвий цикл типового бактеріофага показаний на прикладі фага Т-2, що атакує кишкову паличку. E.coli є типовою клітиною-хазяїном щонайменше для сімох штамів Т-фагів (від Т1 до Т7). Т-парний фаг (наприклад, Т2-фаг) показаний на рис. 35.

Життєвий цикл бактеріофага складається з таких стадій (рис. 36):

1) фаг наближається до бактерії і нитки його хвостового відростка зв’язуються з рецепторними ділянками на поверхні бактеріальної клітини (рис. 36, а);

2) нитки хвостового відростка загинаються і прикріплюють шипи і базальну пластинку до поверхні клітинної стінки (“заякорюють”). Чохол хвостового відростка скорочується, проштовхуючи порожній стрижень до клітини. Цей процес іде за участю ферменту лізоциму, що міститься у базальній пластинці (рис. 36, б);

3) ДНК фага вводиться до клітини. У фаговій ДНК закодовані ферменти, для синтезу яких використовується білоксинтезуючий апарат клітини-хазяїна (рис. 36, в);

Рис.Життєвий цикл бактеріофага:

а – адсорбція; б - ін’єкція; в, г – латентна фаза; д, е - утворення нового покоління вірусів; є - вихід віроспор.

4) фаг інактивує ДНК клітини-хазяїна, а фагові фрагменти її руйнують. Фагова ДНК підпорядковує собі клітинний апарат (рис. 36, г);

5) фагова ДНК реплікується, утворюючи безліч своїх копій (рис. 36, д);

6) нові фагові частинки утворюються в результаті спонтанного самоскладання білкової оболонки навколо фагової ДНК; фагова ДНК детермінує синтез лізоциму (рис. 36, е);

7) лізис клітини. Клітинні мембрани розриваються під дією лізоциму. Вивільняється близько 200 – 1000 нових фагових частинок.

Стадії перша – сьома тривають близько 30 хв.; цей період називаєься латентним періодом.

Життєві цикли більшості фагів в основному схожі. Однак в одних з них життєвий цикл проходить без перерв; у такому разі йдеться про літичний цикл розвитку. Якщо ж фагова ДНК вбудовується у ДНК клітини-хазяїна, жодним чином себе не проявляє і копіюється разом з клітинною ДНК (фаг l), то такий цикл розвитку фага – лізогенний, фаг – профаг, клітина – лізогенна.

Дата добавления: 2014-11-20