Внутрішня будова ціанобактерій

Будова ціанобактерій

Ціанобактерії здатні фіксувати СО2 і N2. Бактерії можуть спричиняти аеробне окиснення молекул. Ендосимбіотична теорія походження хлоропластів і мітохондрій. Утворення багатоклітинних організмів. Утворення колоній. Спеціалізація клітин вищих організмів. Розвиток метаболічних реакцій.

Ціанобактерії, або синьо-зелені водорості (лат. Cyanobacteria) - обширна група грамнегативних бактерій великих розмірів, відмітною особливістю яких є здатність до фотосинтезу. Ціанобактерії - це найбільш складно влаштовані і диференційовані прокаріоти. Так як ці організми по своїй фізіології мають багато спільних рис з еукаріотичними водоростями, то згідно з деякими класифікаціями, ціанобактерії розглядаються у складі рослин як синьо-зелені водорості. В даний час в альгології відомо більше 150 родів і близько 1000 видів ціанобактерій, бактеріологи налічують близько 400 штамів.

Ціанобактерії поширені в морях і прісних водоймах, грунтовому покриві, можуть брати участь в симбіозі (лишайники). Вагому частину фітопланктону водойм складають водорості даної групи. Вони здатні утворювати товсті багатошарові покриви на субстраті. Рідкісні види токсичні та умовно-патогенні для людини. Синьо-зелені водорості - основні елементи, що викликають «цвітіння» води, яке призводить до масової загибелі риб, отруєнь тварин та людей. Для деяких видів характерна рідкісна комбінація властивостей: здатність до фотосинтезу і одночасно фіксації азоту з атмосферного повітря.

Ці організми відрізняються різноманітною морфологією. Загальне в

структурі будь-якого виду синьо-зелених водоростей - це слизова оболонка (глікокалікс із пептидогліканів) і відсутність джгутиків. Слизову оболонку покриває зовнішня мембрана. Розміри клітин ціанобактерій можуть бути від 1 мкм до 100 мкм. Колір різних видів міняється від салатового до темно-синього у зв'язку зі здатністю змінювати співвідношення фотосинтетичних пігментів в клітці відповідно спектральному складу світла.

Ціанобактерії - одноклітинні організми, можуть формувати колонії, відомі нитчасті форми. Розмноження здійснюється за допомогою бінарного поділу, можливий множинний розподіл. Тривалість життєвого циклу при сприятливих умовах становить 6-12 годин.

У клітці кожного організму є повноцінний апарат для

здійснення фотосинтезу із виділенням кисню. Енергія, отримана за допомогою фотосинтезу, використовується для продукування органічних речовин з СО2. Переважна більшість синьо-зелених водоростей являються облігатними фототрофами. Але вони можуть протягом короткого періоду часу існувати за рахунок витрачання накопиченого на світлі глікогену.

Дата добавления: 2014-11-20