Віруси як збудники хвороб

Практичне значення бактеріофагів

Бактеріофаги використовуються в медицині та ветеринарії як засіб боротьби з бактеріальними інфекціями. Наявність фагів у стічних водах розглядається як чинник самоочищення і одночасно може служити показником забруднення їх відповідним фагові мікроорганізмом.

Бактеріофаги можуть завдати великого економічного збитку біотехнологічним виробництвам, що ґрунтуються на використанні бактерій (ацетонобутилове, молочнокисле, виробництво антибіотиків тощо).

Віруси здатні вражати і еукаріотичні клітини. При цьому кожен вірус має свого специфічного хазяїна (рис. 37).

Життєвий цикл вірусу імунодефіциту людини такий (рис. 38):

1) вірус наближається до Т4-лімфоцита;

2) вірусний глікопротеїн прикріплюється до рецепторного білка на плазматичній мембрані;

3) вірус потрапляє у клітину шляхом ендоцитозу;

Будова вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), який належить до ретровірусів. Під дією ферменту зворотної транскриптази інформація, закодована у одноланцювих РНК, транскрібується у відповідні ДНК-нитки.

4) вірусна РНК вивільняється у цитоплазму разом з ферментом зворотною транскриптазою;

5) у результаті транскрипції одноланцюгової вірусної РНК за участю зворотної транскриптази утворюється дволанцюгова ДНК;

ДНК, що утворилась, потрапляє у клітинне ядро та вбудовується у ДНК клітини-хазяїна. З кожним клітинним поділом одночасно копіюється

вбудована вірусна ДНК. У результаті кількість інфікованих клітин збільшується;

6) після завершення латентного (неактивного) періоду (близько 5 років) вірус знову активується. Фактори активації не встановлено;

7) утворюється нова вірусна РНК і синтезуються нові білки;

8) складання вірусних частинок;

9) вірусні білки відокремлюються від клітини шляхом екзоцитозу;

10) інфікування клітини вірусом призводить до її загибелі.

Життєвий цикл ВІЛ.

Дата добавления: 2014-11-20