Судово-медична експертиза живих осіб

РОЗДІЛ 7.

Знати:

1. Питання щодо експертизи потерпілих.

2. Визначення тілесних ушкоджень.

3. Ступені тяжкості тілесних ушкоджень та правила їх встановлення.

4. Приводи та підстави для експертизи статевих станів.

5. Приводи та питання щодо експертизи підозрюваних.

Вміти:

1. Винести постанову про призначення експертизи тілесних ушкоджень.

2. Оцінити висновок експерта про тілесні ушкодження.

3. Визначити підстави для призначення експертизи потерпілих при статевих злочинах.

4. Визначити підстави та винести постанову про призначення судово-медичної експертизи підозрюваного у статевих злочинах.

5. Оцінити висновок експерта щодо тілесних ушкоджень.

Судово-медична експертиза живих осіб ‒ це особливе науково-практичне дослідження, що регламентоване законом, виконане судово-медичним експертом, спрямоване на виявлення пошкоджень та змін у живих осіб для вирішення питань медичного характеру, що виникають під час розслідування та розгляду кримінальних і цивільних справ.

Приводами до проведення судово-медичної експертизи живих людей є:
- злочини, пов’язані із заподіянням шкоди здоров’ю особистості (заподіяння шкоди здоров’ю, хуліганство, автотранспортна пригода, насильство щодо службової особи, опір працівникам міліції тощо);
- злочини проти статевої недоторканності і статевої свободи особистості (статеві зносини з особою, яка не досягла 16-річного віку, розпусні дії, насильницькі дії сексуального характеру, зґвалтування);
- злочини проти військової служби;
- інші приводи (ухилення від відбування терміну позбавлення волі; вчинення злочинних дій у стані алкогольного сп’яніння; ухилення від сплати аліментів; умисна втрата документів, що засвідчують вік, у зв’язку з оформленням пенсії; втрата документів, що засвідчують особу, в зв’язку з приховуванням участі у вчиненні злочину; подання підроблених документів про стан здоров’я тощо).

Наведена різноманітність приводів визначає перелік видів судово-медичної експертизи живих осіб з метою встановлення:
- тяжкості шкоди здоров’ю;
- характеру самоушкоджень;
- стану здоров’я;
- факту порушення статевої недоторканності, статевих зносин, вагітності, пологів, аборту, зараження ВІЛ-інфекцією або венеричною хворобою;
- віку;
- тотожності особистості;
- факту і ступеня алкогольного сп’яніння;
- працездатності.

Експертизу проводять у відділах судово-медичої експертизи потерпілих, підозрюваних та інших осіб бюро судово-медичних експертиз.

Відповідно до об’єкту перед експертизою ставляться питання для визначення:

А. У потерпілих:

- наявності, характеру, давості, механізму утворення та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень;

- статевих станів та ознак статевих злочинів;

- стану здоров’я та обсягу втрати працездатності;

- для встановлення симуляції хворобливих станів чи штучних хвороб;

- для встановлення факту зараження венеричною хворобою.

Б. У підозрюваних:

- можливості за станом здоров’я брати участь у процесуальних діях та утримуватись під вартою;

- стану здоров’я та фізичної здатності до вчинення того чи іншого діяння;

- віку настання кримінальної відповідальності;

- виявлення ознак причетності до даного діяння (пошкоджень, слідів боротьби тощо).

В. У свідків:

- стану фізичного здоров’я, що може вплинути на здатність сприймати та відтвоювати інформацію про події та брати участь у процесуальних діях.

Г. В інших осіб:

- питання медико-біологічного характеру, які можуть набувати статусу юридичних фактів (ідентифікація особи, встановлення батьківства, визначення втрати працездатності тощо).

Глава 7.1.

Дата добавления: 2014-11-20