Строки погашення судимості

Ст. 89 КК передбачає три види строків погашення судимості:

1) судимість погашається закінченням встановлено­го вироком суду іспи­тового строку особі при дотри­манні нею передбачених законом вимог;

2) судимість погашається самим фактом відбуття покарання;

3) судимість погашається через певні, чітко визна­чені законом строки після відбуття покарання.

Аналіз ст. 5 та ч. З ст. 88 КК дозволяє виділити чет­вертий вид, згідно з яким судимість погашається у зв'язку з декриміналізацією діянь, за які особа засу­джена, чи у зв'язку з пом'якшенням кримінальної від­повідальності за їх вчинення.

П'ятий вид випливає зі змісту ч. 4 ст. 88 КК, згідно з яким особа вважа­ється не судимою внаслідок її реабі­літації.

Шостий вид випливає з Прикінцевих та перехідних положень КК, згі­дно з якими особа вважається не су­димою внаслідок непередбачення в но­вому КК виду покарання, до якого особу засуджено за КК 1960 р.

До першого виду строків погашення судимості від­носяться випадки, передбачені п. п. 1-2 ст. 89 КК, а саме: такими, що не мають судимості, ви­знаються, по-перше, особи, засуджені відповідно до ст. 75 КК, якщо протя­гом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом за­значеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробу­ванням не буде скасоване з інших підстав, передбаче­них ст.ст. 76 та 78 КК (наприклад, у зв'язку з невико­нанням покладених на них обов'язків, систематичним вчиненням правопорушень, що потягли за собою ад­міністра­тивні стягнення). Якщо строк додаткового по­карання перевищує тривалість іспитового строку, осо­ба визнається такою, що не має судимості, після від­буття цього додаткового покарання. По-друге, жінки, засуджені відповідно до ст. 79 КК, якщо протягом іс­питового строку вони не вчинять нового зло­чину і як­що після закінчення цього строку не буде прийняте рішення про на­правлення для відбування покарання, призначеного вироком суду. Якщо за­суджена не була звільнена від додаткового покарання і його строк пе­ревищує тривалість іспитового строку, то жінка визнається такою, що не має судимо­сті, після відбуття цього додаткового покарання.

Другий вид строків погашення судимості включає випадки, передба­чені п. п. З та 4 ст. 89 КК. Відпові­дно до п. З цієї статті, судимість погаша­ється за умови, коли особи, які були засуджені до позбав­лення права обі­ймати певні посади чи займатися пе­вною діяльністю, відбули це покарання. Згідно з п. 4 ст. 89 КК судимість погашається, коли особи:

а) відбули покарання у виді службового обмеження для військовослужбо­вців; б) відбули покарання у виді тримання військовослуж­бовців у дисциплінар­ному батальйоні; в) з моменту дострокового звіль­нення військовослужбовців від службового обме­ження чи тримання в дисциплінар­ному батальйоні, а також г) з моменту відбуття військовослужбовцем пока­рання на гауптвахті замість арешту.

Засуджені неповнолітні визнаються такими, що не мають судимості, після виконання покарання, не по­в'язаного з позбавленням волі (ч. 1 ст. 108 КК).

Третій вид строків погашення судимості включає випадки, передбачені в п. п. 5-9 ст. 89 КК. Згідно з по­ложеннями, викладеними в згаданих пунктах, суди­мість погашається щодо осіб, засуджених: а) до штра­фу, громадських робіт, виправних робіт або арешту, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину (п. 5); б) до обмеження волі, а також засуджені за зло­чин невеликої тяжкості до позбав­лення волі, якщо во­ни протягом двох років з дня відбуття покарання (ос­нов­ного та додаткового) не вчинять нового злочину (п. 6); в) до позбавлення волі за злочин середньої тяжкос­ті, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття по­карання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину (п. 7); г)до позбавлення волі за тяжкий зло­чин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять но­вого злочину (п. 8); г) до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину (п. 9).

Такими, що не мають судимості, визнаються непов­нолітні, засуджені до позбавлення волі: а) за злочин невеликої або середньої тяжкості, якщо вони протягом одного року з дня відбуття покарання не вчинять ново­го зло­чину; б) за тяжкий злочин, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання не вчинять но­вого злочину; в) за особливо тяжкий злочин, якщо во­ни протягом п'яти років з дня відбуття покарання не вчинять нового зло­чину (п. п. 2-4 ч. 2 ст. 108 КК).

Четвертий вид строків погашення судимості включає випадки, згідно з якими судимість погаша­ється: а) фактом декриміналізації діяння, за яке осо­бу було засуджено (ст. 5, ч. З ст. 88 КК) та б) фактом відбуття покарання чи спливом визначеного у законі строку після відбуття покарання - за умови прийн­яття нового закону про кримінальну відповідаль­ність, який її пом'як­шує. Скажімо, санкція нового закону передбачає покарання у виді службо­вого об­меження волі для військовослужбовців, в той час як раніше діючий закон передбачав покарання у виді штрафу. Судимість погашається з моме­нту набрання новим законом чинності. Другий приклад. Пом'якшення відпо­відальності привело до того, що діяння, за вчинення якого особа відбула по­карання, тепер є злочином не тяжким, а середньої тяжкості. У цьому разі особа вважається такою, що не має суди­мості, якщо на день набрання чинно­сті новим зако­ном пройшло три або більше трьох років після від­буття нею покарання (п. 8 ст. 89 КК).

П'ятий вид строків погашення судимості полягає в тому, що особа, яку було необґрунтоване засуджено, вважається не судимою внаслідок її реабілі­тації (ч. 4 ст. 88 КК).

Шостий вид строків погашення судимості включає один випадок: згі­дно з п. 7 розділу П Прикінцевих та перехідних положень КК особи, засу­джені до пока­рання у виді громадської догани (ст. 33 КК 1960 р.), якщо у них до набрання чинності новим КК не була погашена судимість, вважаються та­кими, що не мають судимості.

Дата добавления: 2014-11-20