Заміна покарання більш м'яким

Заміна невідбутої частини покарання більш м'я­ким передбачає засто­сування судом до засудженого за певних умов більш м'якого покарання, ніж те, яке він відбуває (ст. 82 КК). Види покарань від більш м'якого до більш суворого наведені у ст. 51 КК. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива тоді, коли:

- особа відбуває покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

- особа стала на шлях виправлення;

- особа фактично відбула: 1) не менше третини строку покарання, призна­ченого судом за злочин не­великої або середньої тяжкості, а також за необереж­ний тяжкий злочин; 2) не менше половини строку по­карання, при­значеного судом за умисний тяжкий зло­чин чи необережний особливо тяж­кий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді по­збавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі; 3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

Більш м'яке покарання призначається в межах стро­ків, установлених у Загальній частині КК для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Коли невідбута частина основного покарання замі­нюється більш м'я­ким, засудженого може бути звіль­нено також і від додаткового покарання у виді позбав­лення права займати певні посади чи займатися пев­ною діяльні­стю.

Особи, яким покарання замінене більш м'яким, мо­жуть бути умовно-до­строково звільнені за правилами, передбаченими статтею 81 КК.

Закон передбачає певні особливості заміни покаран­ня більш м'яким: а) вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до трьох років (ч. 4 ст. 83 КК), б) у зв'язку із законом про амністію (ч. З ст. 86 КК), в) на підставі акту про помилування (ст. 87 КК).

Положення ст. 83 КК, викладені при висвітленні питання щодо звіль­нення зазначених осіб від покаран­ня, повною мірою стосуються і заміни по­карання більш м'яким.

Відповідно до ч. З ст. 86 КК законом про амністію мо­же бути передба­чено заміну засудженому покарання або невідбутої його частини більш м'я­ким покаранням. Це положення суперечить змісту ч. 2 ст. 2 Закону України "Про застосування амністії в Україні", згідно з якою за­кон про амністію не може передбачати заміну одного по­карання іншим. Оскільки КК 2001 р. був прийнятий піз­ніше зазначеного Закону і його положення щодо розгля­дува­ного питання пом'якшують становище засудженого, він має зворотну силу, тобто при прийнятті чергового за­кону про амністію в нього можна включати статті про за­міну певній категорії засуджених покарання або невідбу­тої його частини більш м'яким.

Відповідно до ст. 87 КК помилування здійснюється Президентом Укра­їни стосовно індивідуально визначеної особи. Актом помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довіч­ного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років.

Щодо неповнолітніх заміна невідбутої частини по­карання більш м'яким покаранням не застосовується (ч. 4 ст. 107 КК).

Згідно з п. 6 розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК особи, які відбувають покарання за ви­роком суду у виді позбавлення волі на строк до п'яти років у колоніях-поселеннях, вважаються такими, які відбувають по­карання у виді обмеження волі, перед­бачене ст. 61 КК 2001 р., тобто більш м'яке покарання.

Дата добавления: 2014-11-20