Розповісти роботу насоса. Емкість баків:ГАЗ-24 - 55л ГАЗ-53 - 90л ЗІЛ-130 - 170 л Паливні фільтри

Емкість баків:ГАЗ-24 - 55л ГАЗ-53 - 90л ЗІЛ-130 - 170 л Паливні фільтри.

Для відокремлення від палива води і крупних механічних домішок викор. відстійники, а для очистки палива від дрібних механічних домішок - паливні фільтри тонкої очистки.

Фільтр-відстійник складається:

1. Корпус.

2. Відстійник.

3. Фільтруючий елемент.

4. Ущільнююча прокладка.

Фільтруючий елемент зібраний з пластин товщиною 0,14 мм. На них є отвори для проходу палива, два отвори для установки пластин на стінках і виступи висотою 0,05 мм. Пакет пластин одягнутий на стержень. Пластини щільно притискуються одна до другої і до корпуса пружиною.

Фільтр тонкої очистки:

1. Корпус.

2. Стакан-відстійник.

3. Фільтр, елемент.

4. Гумова прокладка.

Фільтр, елемент сітчастий (стакан з алюм. сплава з отворами і ребрами, на який намотана латунна сітка) і керамічний.

Паливний насос. Найбільш поширені насоси мембраного типу що привод, в дію від розпод. вала.

Моделі бензонасосів:

ЗІЛ-130 - Б10

ЗМЗМ-53 - Б9Д

ЗМ324 - Б9В

Будова насоса:

1. Кришка.

2. Головка.

3. Корпус.

4. Механізм подачі палива.

5. Мембрана зібрана на штоку з двума тарілками і закріплена між корпусом і головкою.

6. Три впускних і три випускних клапани розміщ. в головці.

7. Відвідний штуцер в кришці головки.

2. Кожний ДВЗ має два трубопроводи: впускний і випускний, які зазвичай відливають окремо.

Впускний трубопровід відлив, з алюмінієвого сплаву і для подачі і розподілу горючої суміші від карбюратора до циліндрів двигуна.

Для кращого розподілу і наповнення циліндрів гор. сумішшю опір впускного трубопроводу повинен бути найменшим. З цією метою впускний трубопровід виконують по можливості більшого перерізу і з більш короткими патрубками.

Випускний трубоповід відлив, з сірого чавуну і признач, для відводу відпрацьованих газів з циліндрів двигуна.

На фланці впускного трубоповоду встановл. карбюратор. Кожна камера по трубопроводу подає в лівий і правий ряд циліндрів bV-под. двиг.

Впускний трубопровід в V-под. двиг. розміщ. між головками блока, а по два випускних трубопроводи розміщ. з зовн. сторін головок блока.

В рядних двиг. впускний і випускний трубопровід кріплять разом з однієї сторони двигуна за допомогою шпильок.

Пристрій для підігріву горючої суміші.

Не все паливо поступає в циліндри в дрібнорозпиленому вигляді, частина його осідає на стінках впускного трубопроводу і в вигляді плівки рухається по напрямку до циліндрів. Паливна плівка поступає в циліндри нерівномірно і змінює склад горючої суміші.

Це негативне явище усувають декількома способами.

Найбільш ефективним способом, що дозволяє знищити паливну плівку явл. підігрів середньої частини впускного трубопроводу відпрацьов. газами або гарячою водою.

В першому випадку для цього служить газова камера підігріву (ГАЗ-24, ГАЗ-3102), а в другому - водяна, яка з^єдн. з сорочкою охол.

Інтенсивність підігріву впускного трубопров. в першому випадку регулюють, для того щоб при надлишковому підігріві впускного трубопроводу, при високій температурі оточ. середовища не погіршув. наповн. циліндрів горючою сумішшю і не знижув. потужність двигуна.

Регулюють заслінкою, змінюючи к-сть відпрац. газів що проходять ч-з камеру підігріву впускного трубопроводу.

При пуску двигуна в холодну пору року заслінку ставлять в положен, макс, підігріву. На секторі регулюваня підігріву є мітки "Літо" і "Зима". Повертаючи сектор і закріплюючи його у встановл. полож. регул, ступінь підігріву впуск, трубопроводу.

При т-рі вище 5°С - "Літо".

При т-рі нижче 5°С - "Зима".

На двиг. ЗІЛ-53 підігрів здійсн. охол. рідиною, яка омиває відповідні канали і підігріває гор. суміш, ала інтенсивність підігріву суміші відрегулювати неможливо.

3. Відпрацьовані гази по прийомній поступають в глушник шуму і виходять з нього по випускній трубі.

Гази з двигуна виходять з великою швидкістю і під високим тиском. Вони мають великий запас енергії, і розширюючись в атмосфері створюють сильний шум.

Для зменш, шуму служить глушник, в якому використ. гальмування газового потоку його розділенням, зміною напрямку руху і перепуском газів з малого общему в більший. Все це призводить до зменш, швидкості відпрацьов. газів і вирівнювання коливань тиску. Опір глушника повинен бути не високим, щоб не знижув. потужність і економічність двигуна.

Чим менший рівень шуму випуску, тим більша частина потужності затрач. на витіснення газів ч-з глушник в атмосферу.

На вант. авто, використ. глушники прямоточного типу.

Будова:

1. Корпус.

2. Днища вварені в корпус.

3. Внутр. труба з отворами.

4. Перегородки, що утвор. розширювальні камери.

5. Прийомні труби з отворами на кінцях що входять в глушник.

Гази рухаючись по внутр. трубі виходять ч-з отвори в камери де вони розширюються. Внасл. цього тиск зменшується і вони знову поступають в труби. Такий рух газів повтор, декілька разів і вони виходять в атмосферу ч-з випускну трубу.

В ГАЗ-53 А ліва і права прийомні труби з'єднані після двигуна в одну трубу яка підходить до глушника.

В вант, і легкових авто, кріплення глушника не жорстке, а еластичне, і кріпиться в вант, авто до лонжерона рами, в легкових - до полу кузова.

4.Склад відпрацьов. газів авто двигунів вказує значний вплив на забруднення навколишнього середовища.

Проблема очистки повітря має важливе значення.

Не допускається експлуатація авто, якщо вони не відповідають вимогам ГОСТ 17.2.2.03 - 77 на вміст окису вуглецю в відпрацьванних газах.

При дослідж. двигуна на режимі хол. ходу вміст окису вуглецю не повинен перевищувати 1,5%, а при великій частоті обертання 1,0%. Склад газу визн. газоаналізатором в випускній трубі на глибині 300 мм від її зрізу. При роботі на режимі хол. ходу відпрацьовані гази містять більше вуглецю (суміш збгачена).

При збідненій гор. суміші в відпрац. газах більше окислів азоту.

Зменшення токсичності можна досягти слідуючими способами:

• використ. альтернативного палива;

• вдосконалення сист. живлен, двигунів;

• ретельне регулювання карбюраторів;

• усунення витоків парів бензину з паливних баків і поплавкових камер;

• використання закритих систем вентиляції картера і т. п.;

• зниження ступені стиску.

При зниж. ступені стиску зниж. темпер, згорання, внаслідок чого зменш, к-сть окислів азоту в продуктах згорання. Крім того робота двиг. з пониженим ступенем стиску не пов'язана з використ. етильованих бензинів, в рез. чого в продуктах згорання не з'являються дуже токсичні окисли свинцю, які небезпечні тим, що діють на слизову оболонку, і визивають отруєння організму, а також попадаючи в організм не виводяться і накопичуються до небезпечних концентрацій.

Найбільш ефективним способом зниження токсичності відпрацьованих газів являється нейтралізація (знешкодження) їх в системі випуску.

В каталітичних нейтралізаторах відпрацьовані гази проходять ч-з шар каталізатора, який значно прискорює протікання окислювальних реакцій.

Метод очистки за допомогою каталізаторів заснований на каталітичному перетворенні токсичних речовин в нешкідливі і легко видаляємі домішки.

Система живлення карбюраторного двигуна

Система живлення карбюраторного двигуна призначена для приготування горючої суміші, подачі її до циліндрів і для відведення відпрацьованих газів з них.

Будова системи живлення.

Система живлення складається з трьох частин: паливо підвідної, повітропідвідної і газовідвідної.

До паливовідвідної частини відносяться: паливний бак,фільтр-відстійник / фільтр грубого очищення палива Дпаливний насос / бензонасос /,фільтр тонкого очищення палива, карбюратор,впускний трубопровід, паливо-проводи, датчик покажчика рівня палива, покажчик рівня палива.

До повітровідвідної частини відносяться повітряний фільтр.

До газовідвідної частини відносяться: впускні трубопроводи, приймальні труби глушника, глушник, випускна труба.

Поняття про детонацію. Ознаки і причини детонації.

Детонація —це вибухове згоряння частини робочої суміші з швидкістю 2000 м/сек.

Ознаки детонації: частий металевий стук, місцевий перегрів деталей, прогоряння поршнів, клапанів, чорний дим з глушника, зниження потужності, перевитрата палива.

Причини детонації: неправильний підбір сорту палива для двигуна з даною ступінню стиску, раннє запалювання, перегрів двигуна, нагароутворення на поршнях і головках блока циліндрів, велике навантаження при малих оборотах колінчастого вала.

На виникнення детонації виникає конструкція камери згоряння, розміри циліндрів, матеріал головки циліндрів.

Поняття про октанова число бензину.

Октановим числом бензину називається відсотковий вміст ізооктану в штучно приготовленій суміші, яка складається з ізооктану і гептану, і яка за своєю детонаційною стійкістю рівноцінна випробуваному паливу.

Пальна суміш-це суміш приготовлена в карбюраторі з парів дрібно розпиленого палива і повітря.

Робоча суміш -це пальна суміш змішана з залишковими відпрацьованими газами в циліндрах двигуна.

Види пальної суміші.

1. Нормальна L=i 15 кг повітря

2. Багата L< 0,85 менш 13 кг

3. Збагачена / потужністна / L=0,85-0,95 13-14 кг

4. Збіднена / економічна / L=l,05-l,15 16,5 -17кг

5. Бідна L>1,5 більше 17кг

Границя займання для багатої суміші L = 0,5 для бідної L=l,35

Коефіцієнтом надлишку повітря називається відношення дійсної кількості повітря, яка приймає участь в процесі згоряння 1 кг бензину до теоретично потрібної кількості повітря.

Вимоги до карбюратора.

1. Якісне розпилювання і випаровування палива.

2. Добре змішування палива з повітрям.

3. Точне дозування суміші по кількості і складу в залежності від режиму роботи двигуна.

4. Забезпечення мінімальної токсичності відпрацьованих газів. 5.

Призначення і будова найпростішого карбюратора.

Карбюратор призначений для приготування пальної суміші.

Дата добавления: 2014-11-20